Провадження № 22-ц/803/6061/21 Справа № 201/8076/13-ц Суддя у 1-й інстанції - Башмакова Є.А. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
08 вересня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.
за участю секретаря судового засідання - Керімовій-Бандюковій Л.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У липні 2013 року позивач звернувся до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх вимог посилалось на те, що між Закритим акціонерним товариством “ОТП Банк” та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № ML-305/109/2008 від 22 квітня 2008 року.
Відповідно до умов кредитного договору відповідачу було надано кошти на загальну суму 74 112,52 доларів США на придбання нерухомого майна, на термін з 22 квітня 2008 року до 24 квітня 2028 року.
В забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № SR-305/109/2008 від 22 квітня 2008 року.
Всупереч умовам кредитного договору та договору поруки, відповідачі не здійснюють чергові погашення кредитів відповідно до графіка, чим порушують взяті на себе забов'язання.
Станом на 27.05.2013 року офіційний курс НБУ щодо іноземних валют становить 27,993 гривень за 1 долар США.
Заборгованість за кредитним договором № ML-305/109/2008 від 22 квітня 2008 року станом на 27.05.2013 року в розмірі 96029,65доларів США, що еквівалентно 767 564,99 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 27.05.2013 року, яка складається із: заборгованості по кредиту - 68 574,70 доларів США, що еквівалентно 548 117,57 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 27.05.2013 року; заборгованості по відсотками за кредитом - 27 454,95 доларів США, що еквівалентно 219447,41 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 27.05.2013 року.
Враховуючи викладене, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості, за кредитним договором № ML-305/109/2008 від 22 квітня 2008 року в розмірі 767 564,99 грн. Вирішити питання стосовно судового збору ( а.с.2-5).
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2014 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” суму боргу за кредитним договором № ML-305/109/2008 від 22 квітня 2008 року у розмірі 671 624,74 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” суму судового збору у розмірі 2993,67 грн. (а.с. 102-106).
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції, в частині задоволених позовних вимог до нього, скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині, яким у задоволенні позову банку щодо нього відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, недостатньо повно досліджені письмові докази та дійсні обставини справи (а.с. 139-148).
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 22.04.2008 року між ЗАТ “ОТП Банк” та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № ML-305/109/2008, за умовами якого банк надав відповідачу кредит в сумі 74 112, 52 доларів США з процентною ставкою за користування кредитними коштами в розмірі 5,49% + FIDR.
Згідно з п.2 частини № 1 Кредитного договору розмір кредиту, валюта кредиту - 74 112, 52 доларів США. Цільове використання кредиту - на оплату комісії банку, придбання нерухомого майна. Річна база нарахування процентів - 360 календарних днів у році. Дата остаточного повернення кредиту 24.04.2028 року.
Відповідно до п.3 частини № 1 Кредитного договору сторони домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде застосовуватись плаваюча процентна ставка (фіксований відсоток + FIDR). Фіксований відсоток - 5,49% річних. FIDR - процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. З метою застосування FIDR при виконанні сторонами умов Кредитного договору, ставка FIDR буде визначатись самостійно банком, інформація щодо якої розміщується в приміщенні банку на інформативних стендах.
Відповідно до п.4 частини № 1 Кредитного договору сума кредиту та нарахованих процентів щомісяця погашається рівними частинами протягом всього строку дії Кредитного договору.
Підпунктом 1.7.2 частини № 2 Кредитного договору передбачено, що банк здійснює видачу кредиту позичальнику однією сумою чи траншами згідно з кредитною/ними заявкою/ами позичальника. Кредит надається однією сумою чи траншами шляхом дебетування позичкового рахунку позичальника та перерахування кредитних коштів за реквізитами, вказаними в кредитній/их завці/ках позичальника, зменшених на утриману комісію банку у відповідності до тарифів та умов Кредитного договору.
Згідно з п.п.1.9.1 частини № 2 Кредитного договору банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та інших зобов'язань за цим Договором. При цьому, виконання боргових зобов'язань повинно бути проведено позичальником протягом тридцяти календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.
В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором № ML-305/109/2008 від 22 квітня 2008 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № № SR-305/109/2008 від 22 квітня 2008 року, на підставі якого ОСОБА_1 як поручитель, зобов'язується у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісій, а також можливих штрафних санкцій /пені, штрафу/, у розмірі, в строки та в порядку, передбачених договором кредиту, що слідує з копії договору поруки (а.с. 13).
Задовольняючи позовні вимоги банку до ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що позивач свої обов'язки за кредитним договором виконав повністю, а відповідачі свої договірні зобов'язання з повернення кредиту належним чином не виконують, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню, в тому числі і зі ОСОБА_1 , як з поручителя на користь банку.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (ст. 526 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Встановивши факт неналежного виконання позичальником зобов'язань за вказаним вище кредитним договором, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для солідарного стягнення з відповідачів заборгованості в загальному розмірі 671 624,74 грн.
Натомість ОСОБА_1 не було спростовано наданий розрахунок в суді апеляційної інстанції.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають. Формальні посилання на неправильне дослідження і оцінку наданих суду доказів, колегія суддів відхиляє, оскільки суд апеляційної інстанції не наділений правом переоцінки доказів, що були досліджені судом першої інстанції та яким надана оцінка у відповідності до вимог ЦПК.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, порушень норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до скасування судового рішення в оскаржуваній частині, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Що стосується судових витрат понесених апелянтом, то колегія суддів їх не переглядає, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2014 року в оскаржуваній частині - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.
Судді: