18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
10 вересня 2021 року м. Черкаси справа № 925/1632/20
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., без участі представників сторін, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом фізичної особи-підприємця Куценка Максима Олександровича до дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" Філії "Канівський райавтодор" про стягнення 562628 грн. 60 коп.,
Позивач - фізична особа-підприємець Куценко Максим Олександрович звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" Філії "Канівський райавтодор" (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору поставки № 8 від 28.11.2018 року, договору перевезення вантажів № 7 від 28.11.2018 року, 521820 грн. боргу, 18265 грн. 60 коп. 3% річних, 22542 грн. пені, та відшкодування судових витрат.
Позов мотивовано порушенням відповідачем порядку та строків оплати товару за договором поставки № 8 від 28.11.2018 року та порушенням відповідачем зобов'язань з оплати отриманих послуг з перевезення вантажів, наданих позивачем згідно договору перевезення вантажів № 7 від 28.11.2018 року.
Ухвалами господарського суду Черкаської області від 28.12.2020 року, 16.02.2021 року, 12.04.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/1632/20 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, яке в подальшому відкладено на 20.04.2021 року, для забезпечення дотримання прав відповідача бути проінформованим про час і дату призначення судового засідання, розміщено на сайті суду оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування) місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме.
Позивач в особі свого представника подав суду 20.04.2021 року заяву (вх. № 6476/21 а.с. 137-146), в якій просив приєднати до матеріалів справи документи на виконання вимог ухвал суду від 28.12.2020 року, 16.02.2021 року, підтримав позовні вимоги повністю, розгляд справи просив проводити без його участі.
Ухвалою суду від 20.04.2021 року підготовче провадження у справі № 925/1632/20 закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.05.2021 року.
Сторони явку своїх представників в судове засідання 18.05.2021 року не забезпечили, позивач в заяві(вх. № 6476/21 від 20.04.2021 року) просив розгляд справи проводити без його участі за наявними у справі матеріалами. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, ухвали господарського суду Черкаської області від 28.12.2020 року, 16.02.2021 року, 12.04.2021 року, 20.04.2021 року, адресовані відповідачу у визначеному ч. 5 ст. 176 ГПК України порядку, відділенням Укрпошти повернені суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцемзнаходження відповідача є: 19000, Черкаська обл., м. Канів, вул. Енергетиків, буд. 269.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу.
Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 3, в разі, якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Судом розміщено оголошення щодо відповідача про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування) місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме.
Таким чином, суд продемонстрував достатню старанність, щоб дозволити відповідачу, який повинен був знати про правила, що застосовуються до надіслання судових повідомлень учасникам справи, визначитися з провадженням проти нього та скористатись правами і обов'язками, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України і вважає його повідомленим належним чином.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. 1 ч. 3 статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з наступних підстав.
28.11.2018 року позивач - фізична особа-підприємець Куценко Максим Олександрович, як постачальник, та відповідач - дочірнє підприємство "Черкаський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" Філія "Канівський райавтодор", як покупець, уклали договір поставки № 8 (далі - Договір-1, а.с. 11-14), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язався поставити та передавати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар - пісок (надалі - товар).
У Договорі-1 його сторони погодили всі істотні умови, зокрема, домовилися про таке:
п. 1.2. - кількість товару, що підлягає поставці згідно умов цього договору становить 1000 тон. Кількість товару є орієнтовною, остаточна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором визначається відповідно до заявок покупця, оформлених згідно вимог цього договору. Покупець на свій розсуд, керуючись власними господарськими потребами визначає загальну кількість заявок на поставку товару та не зобов'язаний замовляти товар на всю суму, визначену сторонами як ціна договору;
п. 4.3. - сторони свідчать, що покупець зобов'язується розрахуватися з постачальником за отриманий товар на протязі 30 календарних днів з моменту отримання від постачальника документів, зазначений в п. 4.1., п. 4.2. цього договору, проте в будь-якому випадку лише після отримання повного розрахунку від Замовника на відповідні цілі. У випадку затримки постачальником передачі повного пакету документів, визначених договором цінним листом з описом вкладення покупцю, обов'язок оплати відстрочується на цей період і настає лише після належного виконання постачальником взятих на себе зобов'язань;
п. 5.1. - постачальник здійснює поставку товару покупцю на умовах EXW склад Покупця, згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс-2010. Покупець надає постачальнику письмову заявку. У заявці покупця вказується: найменування товару; кількість товару; найменування структурного підрозділу, до складу якого постачається товар;
адреса місця постачання;перелік матеріально-відповідальних осіб, що уповноважені покупцем одержувати товар. Постачальник розглядає заявку покупця в 3 денний строк та акцептує її або надає покупцю обґрунтовані заперечення у письмовій формі;
п. 5.2. - покупець компенсує вартість перевезення товару на умовах попереднього погодження з ним постачальником ціни за 1 т-км та протяжності маршруту перевезення за наявності належним чином оформлених товаротранспортних накладних. При цьому, всю
відповідальність за діяльність перевізника (у т. ч. оформлення ним документів тощо) несе постачальник, якщо він використовує наймані транспортні засоби, з дотриманням вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерством транспортом України 14.10.1997 р. №367.
п. 5.4. - після передачі товару та виконання обов'язку з поставки уповноважена покупцем особа підписує видаткові накладні на отриманий товар та передає їх постачальнику;
п. 7.3.7. - в разі порушення строків оплати товару, покупець на вимогу Постачальника зобов'язаний сплатити останньому пеню в розмірі 0,001% від суми боргу за кожен день прострочення та штраф в розмірі 0,0001% від суми боргу (сплачується одноразово);
Договір-1 підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками юридичних осіб.
Із видаткових накладних: № 34 від 30.11.2018 року на суму з ПДВ 35500 грн., № 1 від 14.01.2019 року на суму з ПДВ 71000 грн., № 2 від 24.01.2019 року на суму з ПДВ 35500 грн., № 4 від 18.02.2019 року на суму з ПДВ 19170 грн., № 5 від 22.02.2019 року на суму з ПДВ 17750 грн., № 6 від 28.03.2019 року на суму з ПДВ 12070 грн. (а.с. 19,21,24, 26, 28, 29) відповідних товаро-транспортних накладних вбачається, що позивач поставив відповідачу товар на суму 190990 грн., який відповідач отримав без зауважень, що підтверджено підписами його представників.
28.11.2018 року позивач - фізична особа-підприємець Куценко Максим Олександрович, як перевізник, та відповідач - дочірнє підприємство "Черкаський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" Філія "Канівський райавтодор", як замовник, уклали договір перевезення вантажів № 7 (далі - Договір-2 а.с. 15-18), за умовами п. 1.1. якого замовник надає для перевезення вантажі, а перевізник зобов'язується здійснити їх перевезення автомобільним транспортом (надалі - автотранспорт) і надати інші послуги по перевезенню вантажів на території України.
Сторони погодили істотні умови Договору-2, зокрема:
п. 1.2. - перевізник зобов'язується доставити надані замовником вантажі до пункту призначення та здати їх уповноваженій на одержання вантажу особі - вантажоодержувачу. а замовник зобов'язується вчасно сплатити за послуги перевізника встановлену плату. відповідно до умов договору та на підставі наданих перевізником рахунків за перевезення;
п. п. 2.1.-2.3. - перевезення вантажів здійснюється за замовленнями Замовника. Замовлення замовника повинно містити наступні реквізити: точна адреса місць відправлення і призначення вантажу; дата і час подачі Автотранспорту під завантаження: найменування, кількість, маса (вага) вантажу тощо. Замовлення можуть надаватись перевізнику в усній та письмовій формі, засобами поштового, факсимільного зв'язку, по електронній пошті або у інший спосіб, прийнятний для сторін;
п. 2.5. - перевезення здійснюються на підставі товарно-транспортної накладної (ТТН) та або талонів замовника та або іншого документа узгодженого Сторонами, надалі по тексту документ на перевезення;
п. 4.1. - перевізник оформляє послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, актами виконаних робіт {надалі - акт), які перевізник складає та передає замовнику для підписання, після надання замовнику послуг з перевезення вантажів;
п. 4.2. - замовник протягом 5 календарних днів, з моменту отримання акту від перевізника, повинен підписати, завірити печаткою та повернути перевізнику його примірник акту або надати перевізнику вмотивовану письмову відмову від підписання акту;
п.п. 5.2.-5.3.- вартість перевезення вантажними автомобілями становить - 2,50 грн./ т.км. (з ПДВ). Замовник оплачує вартість послуг перевізника протягом 45 календарних днів з моменту прийняття замовником таких послуг, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок перевізника;
п. 6.4. - за прострочення строку оплати вартості перевезення вантажів замовник сплачує перевізнику пеню в розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожен день прострочення, враховуючи день оплати;
п. 8.1. - Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2019 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків, які виникли в період дії договору.
Договір-2 підписаний його сторонами та скріплений їхніми печатками.
Із товарно-транспортних накладних: №43 від 28.11.2018 року, № 45 від 28.11.2018 року, № 44 від 28.11.2018 року, № 46 від 28.11.2018 року, № 47 від 28.11.2018 року, № 48 від 29.11.2018 року, № 49 від 29.11.2018 року, № 50 від 29.11.2018 року, № 51 від 29.11.2018 року, № 52 від 29.11.2018 року, № 53 від 30.11.2018 року, № 54 від 30.11.2018 року, №55 від 30.11.2018 року, № 56 від 30.11.2018 року, № 57 від 30.11.2018 року, № 58 від 09.01.2019 року, № 59 від 09.01.2019 року, №60 від 09.01.2019 року, № 61 від 09.01.2019 року, № 62 від 10.01.2019 року, № 63 від 10.01.2019 року, № 64 від 10.01.2019 року, № 65 від 10.01.2019 року, № 66 від 10.01.2019 року, № 67 від 11.01.2019 року, № 68 від 11.01.2019 року, № 69 від 11.01.2019 року, № 70 від 11.01.2019 року, № 71 від 12.01.2019 року, № 72 від 12.01.2019 року, № 73 від 12.01.2019 року, № 74 від 12.01.2019 року, № 75 від 12.01.2019 року, № 76 від 13.01.2019 року, № 77 від 13.01.2019 року, № 78 від 13.01.2019 року, № 79 від 13.01.2019 року, № 95 від 22.01.2019 року, № 94 від 22.01.2019 року, № 93 від 22.01.2019 року, № 92 від 21.01.2019 року, № 91 від 21.01.2019 року, № 90 від 21.01.2019 року, № 89 від 21.01.2019 року, № 88 від 15.01.2019 року, № 87 від 15.01.2019 року, № 86 від 15.01.2019 року, № 85 від 14.01.2019 року, № 84 від 14.01.2021 року, № 83 від 14.01.2019 року, № 82 від 14.01.2019 року, № 81 від 14.01.2019 року, № 80 від 13.01.2019 року, № 96 від 22.01.2019 року, № 97 від 23.01.2019 року, № 98 від 23.01.2019 року, № 99 від 23.01.2019 року, № 100 від 23.01.209 року, № 101 від 24.01.2019 року, № 102 від 24.01.2019 року, № 103 від 24.01.2019 року, № 104 від 24.01.2019 року, № 105 від 21.02.2019 року, № 106 від 21.02.2019 року, № 107 від 21.02.2019 року, № 108 від 21.02.2019 року, № 109 від 22.02.2019 року, № 110 від 22.02.2019 року, № 111 від 22.02.2019 року, № 112 від 22.02.2019 року, № 113 від 27.03.2019 року, № 114 від 27.03.2019 року, № 115 від 27.03.2019 року, № 116 від 27.03.2019 року, № 117 від 28.03.2019 року, № 118 від 28.03.2019 року ( а.с. 32-107), вбачається, що позивачем було здійснено перевезення замовлених відповідачем вантажів, про що свідчать підписи відповідальної особи вантажовідправника (відповідача), водія/експедитора позивача та відповідальної особи вантажоодержувача, які скріплені відповідними печатками сторін.
На виконання вимог п.4.1. Договору-2 позивач передав відповідачу акти виконаних робіт щодо надання транспортних послуг по перевезенню піску, які підписані відповідачем та повернені позивачу: № 6 від 30.11.2018 року на суму 72500 грн. з ПДВ, №1 від 14.01.2019 року на суму 145000 грн. з ПДВ, № 2 від 24.01.2019 року на суму 72500 грн. з ПДВ, № 4 від 18.02.2019 року на суму 69930 грн. з ПДВ, № 5 від 22.02.2019 року на суму 36250грн. з ПДВ, № 6 від 28.03.2019 року на суму 24650 грн. з ПДВ (а.с. 20, 22, 23, 25, 27, 30 ), всього на суму 420830 грн.
Відповідач на виконання Договорів-1, -2 за поставку товару та його перевезення сплатив на користь позивача 228400 грн. 17 коп. (138400 грн. 17 коп. (28.12.2018 року) + 70000 грн. (25.01.2019 року) +20000 грн. (11.07.2019 року)), борг становить 383419 грн. 83 коп. (611820 грн. - 228400 грн. 17 коп.).
Сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.11.2018 року по 28.10.2019 року, з якого вбачається наявність заборгованості відповідача перед позивачем станом на 28.10.2019 року у розмірі 521820 грн., яка містить заборгованість відповідача облікована як початкове сальдо у розмірі 138400 грн. 17 коп., загальна сума боргу погоджена відповідачем (а.с. 31).
У зв'язку з нездійсненням відповідачем у встановлений Договорами-1,-2 строк оплати за поставлений товар та надані послуги з перевезення вантажу, 17.12.2019 року позивач звертався до відповідача з претензією № 1 про сплату 521820 грн. боргу за договорами поставки № 8 від 28.11.2018 року, перевезення вантажів № 7 від 28.11.2018 року, який погоджений відповідачем в акті звірки (а.с. 108-110).
Претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та виконання.
За розрахунками позивача борг відповідача становить 521820 грн., вимога про його стягнення є предметом позову у справі, що розглядається.
За порушення строків оплати товару та оплати наданих послуг з перевезення вантажу позивач нарахував до стягнення на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України 18265 грн. 60 коп. 3% річних та на підставі п. 6.4. Договору-2 - 22542 грн. пені, вимога про їх стягнення також є предметом позову у справі, що розглядається.
Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору поставки № 8 від 28.11.2018 року, договору перевезення вантажів № 7 від 28.11.2018 року, вимоги позивача витікають із суті прав та обов'язків сторін за цими договорами.
Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань поставки і перевезення, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, 63-65 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), главою 32 Господарського кодексу України (далі - ГК України), загальні положення про договір - розділом ІІ книги 5 ЦК України, главою 20 ГК України, загальні положення про правочини - розділом IV книги 1 ЦК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.
Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, застосування штрафних санкцій, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ч. 1, ст. 611, ст. 612 ч. 1 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 2 ст. 908 ЦК України визначено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Частиною 2 ст. 306 ГК України, встановлено, що суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 ГК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.
У п. 4.3. Договору-1 сторони погодили, що покупець зобов'язаний розрахуватися з постачальником за отриманий товар на протязі 30 календарних днів з моменту отримання від постачальника документів, зазначений в п. 4.1., п. 4.2. цього договору, проте в будь-якому випадку лише після отримання повного розрахунку від замовника на відповідні цілі. У випадку затримки постачальником передачі повного пакету документів, визначених договором цінним листом з описом вкладення покупцю, обов'язок оплати відстрочується на цей період і настає лише після належного виконання постачальником взятих на себе зобов'язань.
У п.п. 5.2. -5.3. Договору-2 сторони погодили, що вартість перевезення вантажними автомобілями становить - 2,50 грн./ т.км. (з ПДВ). Замовник оплачує вартість послуг перевізника протягом 45 (сорок п'ять) календарних днів з моменту прийняття замовником таких послуг, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок перевізника.
Товар за Договором-1 був отриманий відповідачем на суму 190990 грн. без зауважень, що підтверджується підписом представника відповідача, на видаткових накладних: № 34 від 30.11.2018 рок, № 1 від 14.01.2019 року, № 2 від 24.01.2019 року, № 4 від 18.02.2019 року, № 5 від 22.02.2019 року, № 6 від 28.03.2019 року.
Послуги з перевезення вантажу за Договором-2 на суму 420830 грн. були надані позивачем та прийняті відповідачем без зауважень, що підтверджується підписами представників відповідача, завіреними печатками відповідача на товарно-транспортних накладних: №43 від 28.11.2018 року, № 45 від 28.11.2018 року, № 44 від 28.11.2018 року, № 46 від 28.11.2018 року, № 47 від 28.11.2018 року, № 48 від 29.11.2018 року, № 49 від 29.11.2018 року, № 50 від 29.11.2018 року, № 51 від 29.11.2018 року, № 52 від 29.11.2018 року, № № 53 від 30.11.2018 року, № 54 від 30.11.2018 року, №55 від 30.11.2018 року, № 56 від 30.11.2018 року, № 57 від 30.11.2018 року, № 58 від 09.01.2019 року, № 59 від 09.01.2019 року, № №60 від 09.01.2019 року, № 61 від 09.01.2019 року, № 62 від 10.01.2019 року, № 63 від 10.01.2019 року, № 64 від 10.01.2019 року, № 65 від 10.01.2019 року, № м66 від 10.01.2019 року, № 67 від 11.01.2019 року, № 68 від 11.01.2019 року, № 69 від 11.01.2019 року, № 70 від 11.01.2019 року, № 71 від 12.01.2019 року, № 72 від 12.01.2019 року, № 73 від 12.01.2019 року, № 74 від 12.01.2019 року, № 75 від 12.01.2019 року, № 76 від 13.01.2019 року, № 77 від 13.01.2019 року, № 78 від 13.01.2019 року, № 79 від 13.01.2019 року, № 95 від 22.01.2019 року, № 94 від 22.01.2019 року, № 93 від 22.01.2019 року, № 92 від 21.01.2019 року, № 91 від 21.01.2019 року, № 90 від 21.01.2019 року, № 89 від 21.01.2019 року, № 88 від 15.01.2019 року, № 87 від 15.01.2019 року, № 86 від 15.01.2019 року, № 85 від 14.01.2019 року, № 84 від 14.01.2021 року, № 83 від 14.01.2019 року, № 82 від 14.01.2019 року, № 81 від 14.01.2019 року, № 80 від 13.01.2019 року, № 96 від 22.01.2019 року, № 97 від 23.01.2019 року, № 98 від 23.01.2019 року, № 99 від 23.01.2019 року, № 100 від 23.01.209 року, № 101 від 24.01.2019 року, № 102 від 24.01.2019 року, № 103 від 24.01.2019 року, № 104 від 24.01.2019 року, № 105 від 21.02.2019 року, № 106 від 21.02.2019 року, № 107 від 21.02.2019 року, № 108 від 21.02.2019 року, № 109 від 22.02.2019 року, № 110 від 22.02.2019 року, № 111 від 22.02.2019 року, № 112 від 22.02.2019 року, № 113 від 27.03.2019 року, № 114 від 27.03.2019 року, № 115 від 27.03.2019 року, № 116 від 27.03.2019 року, № 117 від 28.03.2019 року, № 118 від 28.03.2019 року, а також на актах виконаних робіт: № 6 від 30.11.2018 року, №1 від 14.01.2019 року, № 2 від 24.01.2019 року, № 4 від 18.02.2019 року, № 5 від 22.02.2019 року, № 6 від 28.03.2019 року.
Оплату товару та послуг з перевезення вантажу за Договорами -1, -2 відповідач здійснив частково в сумі 228400 грн. 17 коп. Борг відповідача, з урахуванням визнаного в акті звірки взаємних розрахунків зобов'язання за попередні періоди у розмірі 138400 грн. 17 коп., становить 521820 грн., який позивачем доведений належними та допустимими доказами, його наявність і розмір відповідачем не спростовані, тому зазначена сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.
Оскільки матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем свого зобов'язання з оплати вартості поставленого позивачем товару, оплати вартості наданих позивачем послуг з перевезення вантажу то у позивача виникло право вимагати примусового виконання відповідачем простроченого грошового зобов'язання в натурі.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
У зв'язку з простроченням сплати основного грошового зобов'язання позивачем заявлено до стягнення з відповідача на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України 18265 грн. 60 коп. 3% річних за період з 28.10.2019 року по 22.12.2020 року, на підставі п. 6.4. Договору-2 - 22542 грн. пені за період з 28.10.2019 року по 22.12.2020 року.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок спірної суми 3 % річних відповідає умовам Договорів-1, -2, та фактичним обставинам справи, його розрахунок методологічно і арифметично проведено правильно, тому і цю вимогу позивача суд визнає обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню у заявленому розмірі.
При вирішенні спору в частині стягнення спірної суми пені суд зазначає наступне.
Так, згідно з п. 6.4. Договору-2 за прострочення строку оплати вартості перевезення вантажів замовник сплачує перевізнику пеню в розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожен день прострочення, враховуючи день оплати.
Позивач заявив до стягнення 22542 грн. пені нарахованої за період з 28.10.2019 року по 22.12.2020 року на загальну суму боргу у розмірі 521820 грн.
Пунктом 6.4. договору перевезення вантажів № 7 від 28.11.2018 року передбачена відповідальність відповідача за невиконання зобов'язань перед позивачем щодо прострочення строку оплати вартості перевезення вантажів. Разом з тим, сума боргу на яку нараховано пеню - 521820 грн. містить суми заборгованості і за поставку товару, відповідальність за порушення оплати строків товару врегульовано договором поставки № 8 від 28.11.2018 року, а також містить заборгованість за попередні періоди, визнані відповідачем в акті звірки. Позивач не відокремив суми заборгованості за договором перевезення вантажів № 7 від 28.11.2018 року та за договором поставки № 8 від 28.11.2018 року, тому безпідставне нарахування пені на загальну суму боргу.
Суд із наданих позивачем матеріалів не взмозі виокремити суму боргу відповідача за договором перевезення вантажів № 7 від 28.11.2018 року, за яким заявлено до стягнення пеню, відповідно в стягненні пені суд відмовляє.
Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:
учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);
належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);
обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);
достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);
наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);
учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням викладених обставин справи, умов Договорів-1, -2 та наведених норм законодавства суд спірні вимоги позивача про стягнення 521820 грн. боргу, 18265 грн. 60 коп. 3% річних за відповідний період прострочення сплати основної заборгованості вважає обґрунтованими і позов задовольняє частково. В стягненні 22542 грн. пені слід відмовити.
На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 8101 грн. 28 коп. судового збору.
Керуючись ст.ст. 129, ст. 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" Філії "Канівський райавтодор", код ЄДРПОУ 26156366, місцезнаходження: 19000, Черкаська обл., м. Канів, вул. Енергетиків, буд.269, на користь фізичної особи-підприємця Куценка Максима Олександровича, РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 - 521820 грн. боргу, 18265 грн. 60 коп. 3% річних, 8101 грн. 28 коп. судового збору.
У задоволенні позову в частині вимог про стягнення 22542 грн. пені - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 10.09.2021 року.
Суддя В.М. Грачов