65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"07" вересня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1659/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.
при секретарі судового засідання Левшиній І.М.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства "Чорноморськтеплокомуненерго" Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Медфарм" про стягнення 30156,45грн.
Комунальне підприємство "Чорноморськтеплокомуненерго" Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Медфарм" 30156,45грн.
В обґрунтування позовних вимог Комунальне підприємство "Чорноморськтеплокомуненерго" Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Медфарм" умов укладеного між сторонами договору на постачання теплової енергії в гарячій воді №405-Ч494 від 01.04.2010р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.07.2021р. відкрито провадження у справі №916/1659/21, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду по суті на 03.08.2021р. о 11:00.
В судовому засіданні від 03.08.2021р. було оголошено перерву на 07.09.2021р. о 11:45, про що зазначено у протоколі судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.08.2021р. повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.
В судовому засіданні від 07.09.2021р. було винесено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/1659/21.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
01.04.2010р. між Комунальним підприємством "Чорноморськтеплокомуненерго" Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (позивач, Енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медфарм" (відповідач, Споживач) було укладено договір №405-Ч 494 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі договір) відповідно до умов якого Енергопостачальна організація зобов'язується постачати Споживачеві вчасно та відповідної якості теплову енергію на опалення та гаряче водопостачання в обсягах відповідно до договору, а Споживач зобов'язується своєчасно сплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором (п.1.1. договору).
Відповідно до п.2.1. договору Теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору на такі потреби: опалення - в період опалювального сезону (який встановлюється місцевими державними адміністраціями або органами місцевого самоврядування);гаряче водопостачання - в період, який встановлюється місцевими державними адміністраціями або органами місцевого самоврядування.
Розділом 6 договору сторони встановили, що тарифи за надані послуги на момент укладення договору з урахуванням ПДВ становлять: абонентна плата за 100Ккал/год. Приєднаного навантаження - 2,14грн. нараховується щомісяця протягом року; плата за спожиту теплову енергію - 248,29грн. за 1Гкал, нараховується за фактичне споживання теплової енергії у кожному місяці. Розмір плати за послуги може бути змінено в односторонньому порядку на підставі рішення Чорноморської міської ради. Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів (цін). Розрахунковим періодом щодо сплати Споживачем ціни надання послуг за цим договором є календарний місяць. Сплата за теплову енергію Споживачем здійснюється щомісячно по рахунку Енергопостачальної організації протягом 3 банківських днів від часу отримання.
Згідно п.п.10.1., 10.4. договору договір набуває чинності з 01.04.2010р. та діє до 01.04.2011р. Договір вважається пролонгованим на той самий строк, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією зі сторін про його припинення.
Як вказує позивач, в період з січня 2020р. по квітень 2021р. включно позивачем відповідачу надавалися послуги по теплопостачанню, що підтверджується актом про включення систем опалення, розпорядженнями Чорноморського міського голови про початок та закінчення опалювальних сезонів, двоставковими тарифами, які передбачають оплату круглий рік. Про зміну тарифів на підставі рішень Чорноморської міської ради Одеської області від 31.01.2018р. №20, від 03.12.2018р. №375, від 23.07.2020р. №134, від 22.10.2020р. №199 відповідач був повідомлений, що підтверджується копіями повідомлень. Рахунки на оплату за послуги по теплопостачанню щомісяця надавалися відповідачу, але відповідачем у період з січня 2020р. по квітень 2021р. включно вищезазначена умова договору не виконувалась в повному обсязі і станом на 02.06.2021 рік виникла заборгованість у сумі 28002,79грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.
Позивач зазначає, що за весь час прострочки сума збитків, з урахуванням встановленого індексу інфляції нанесених відповідачем позивачу складає 1575,85грн., а три відсотки річних - 577,81грн.
Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 28002,79грн. основного боргу, 1575,85грн. інфляційних витрат, 577.81грн. 3% річних.
Відповідач в засідання суду не з'явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно ч. 1 ст. 277 ГК України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Положенням ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до ч. 3 ст. 24, ч. 2 ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Теплопостачальні організації зобов'язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів; здійснювати перерахунок за спожиту теплову енергію із споживачами з урахуванням авансового платежу та показань приладів обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.
Судом встановлено, що 01.04.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №405-Ч 494 про постачання теплової енергії в гарячій воді відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу вчасно та відповідної якості теплову енергію на опалення та гаряче водопостачання в обсягах відповідно до договору, а відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором (п.1.1. договору).
Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Розділом 6 договору сторони встановили, що тарифи за надані послуги на момент укладення договору з урахуванням ПДВ становлять: абонентна плата за 100Ккал/год. Приєднаного навантаження - 2,14грн. нараховується щомісяця протягом року; плата за спожиту теплову енергію - 248,29грн. за 1Гкал, нараховується за фактичне споживання теплової енергії у кожному місяці. Розмір плати за послуги може бути змінено в односторонньому порядку на підставі рішення Чорноморської міської ради. Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів (цін). Розрахунковим періодом щодо сплати Споживачем ціни надання послуг за цим договором є календарний місяць. Сплата за теплову енергію Споживачем здійснюється щомісячно по рахунку Енергопостачальної організації протягом 3 банківських днів від часу отримання.
Як вбачається з матеріалів справи, про зміну тарифів на підставі рішень Чорноморської міської ради Одеської області від 31.01.2018р. №20, від 03.12.2018р. №375, від 23.07.2020р. №134, від 22.10.2020р. №199 відповідач був повідомлений, що підтверджується наданими до позовної заяви копіями повідомлень.
Однак, відповідачем у період з січня 2020р. по квітень 2021р. включно умови договору щодо сплати вартості спожитої теплової енергії не виконувались в повному обсязі у зв'язку з чим станом на 02.06.2021р. у нього виникла заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 28002,79грн., що підтверджується наданим до позовної заяви розрахунком заборгованості.
Станом на день розгляду справи заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 28002,79грн. відповідачем не сплачена, доказів спростовуючи позовні вимоги відповідачем не надано у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за теплову енергію у сумі 28002,79грн. підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача 1575,85грн. інфляційних витрат, 577,81грн. 3% річних слід зазначити наступне.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вирішуючи питання про наявність вини як умови застосування відповідальності, передбаченої ст.625 Цивільного кодексу України, слід враховувати особливість правової природи цієї відповідальності. Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Отже, відповідач не вчинив всі залежні від нього дії для належного виконання умов договору в частині оплати вартості спожитої теплової енергії.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних на суму 577,81грн. за період з 10.02.2020р. по 31.05.2021р. вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних у сумі 577,81грн.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат на суму 1575,85грн. за період з 10.02.2020р. по 31.05.2021р. вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні витрати у сумі 1575,85грн.
Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Комунального підприємства "Чорноморськтеплокомуненерго" Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Медфарм" про стягнення 30156,45грн. у тому числі 28002,79грн. основного боргу, 1575,85грн. інфляційних витрат, 577.81грн. 3% річних, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2270,00грн. покласти на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов Комунального підприємства "Чорноморськтеплокомуненерго" Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Медфарм" про стягнення 30156,45грн. - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медфарм" (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. 1 Травня, 1, код ЄДРПОУ 31786536) на користь Комунального підприємства "Чорноморськтеплокомуненерго" Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (68002, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Торгова, 2-а, код ЄДРПОУ 31619819) 28002,79грн. основного боргу, 1575,85грн. інфляційних витрат, 577.81грн. 3% річних, 2270,00грн. судового збору.
Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.
Повне рішення складено 13 вересня 2021 р.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.В. Степанова