79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
02.09.2021 Справа № 914/426/21
За позовом Дрогобицької окружної прокуратури в інтересах держави в особі
позивача: Трускавецької міської ради, м. Трускавець Львівської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім РМ-Ресурс", м. Львів
про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки
Суддя Галамай О.З.
Секретар судового засідання Бараняк Н.Я.
За участю представників:
від прокуратури: Сенів О.П. - прокурор;
від позивача: Григоришин В.В. - представник;
від відповідача: не з'явився
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області (змінено найменування органу прокуратури на Дрогобицьку окружну прокуратуру) в інтересах держави в особі Трускавецької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім РМ-Ресурс" про розірвання договору оренди землі від 23.11.2004 та повернення земельної ділянки.
Хід розгляду справи.
Ухвалою суду від 24.02.2021 відкрито загальне позовне провадження.
Подальший розгляд справи відображено у відповідних ухвалах суду. Ухвалою суду від 28.07.2021 у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду відмовлено, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 02.09.2021.
02.09.2021 від позивача на електронну адресу суду надійшов лист № /5/13-01-04-10-13 від 01.09.2021, який ним отримано від Головного управління ДПС у Львівській області та у якому зазначено, що згідно з даних інтегрованої картки платника станом на 01.08.2021 заборгованість відповідача перед Трускавецькою міською радою за договором оренди землі від 23.11.2004 (далі - договору) складає 364 710, 04 грн.
У судовому засіданні прокурор та позивач підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.
Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча про час, дату та місце розгляду спору повідомлений належним чином.
Аргументи сторін.
Позовна заява мотивована тим, що всупереч взятих на себе договірних зобов'язань відповідач не сплачував орендну плату за період з червня 2019 року по грудень 2020 року, яка станом на 01.01.2021 становила 364 370, 04 грн, що є порушенням п. 9 договору і ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі", та відповідно до п. 38 договору, ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" та ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України це є підставою для припинення договору шляхом його розірвання та повернення земельної ділянки.
Позивач у відповіді на відзив зазначив, що позовні вимоги прокуратури підтримує у повному обсязі.
Відповідач у відзиві на позовну заяву ствердив, що прокурором не обґрунтовано підстав для здійснення заходів представницького характеру шляхом подання цього позову до суду та звернув увагу на те, що несплата орендної плати була допущена у зв'язку із настанням обставин непереборної сили (карантинні обмеження), тому вважає розірвання договору передчасним.
Обставини справи.
23 листопада 2004 року Трускавецькою міською радою (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім РМ-ресурс» (далі - Орендар) на підставі рішення Трускавецької міської ради №417 від 19.11.2004 укладено договір (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування з метою несільськогосподарського використання земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового комплексу, яка розташована в м. Трускавці на вул. Бориславській.
Відповідно до п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 8,1748 га, в тому числі по угіддях: землі водного фонду - 2,6311 га для влаштування пляжу, сінокосів - 2,3278 га та чагарників - 3,2159 га для будівництва та обслуговування житлового комплексу.
Земельна ділянка вільна від забудови (п.3 договору).
Пунктом 8 договору визначено, що такий укладено на 25 років до 19 листопада 2029 року.
Земельна ділянка передана Орендарю, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки до договору оренди землі від 23.11.2004.
В подальшому Трускавецькою міською радою та відповідачем неодноразово укладались додаткові договори про внесення змін до договору оренди землі від 23.11.2004, а саме: 14.04.2005, 15.09.2006, 17.04.2008 та 21.11.2008, якими внесено зміни та викладено у новій редакції п.п.1,2,4,5,9,11,14,15,16,29,30,31 договору.
Зміни внесено щодо предмета договору, у зв'язку з чим земельна ділянка передається в оренду для іншої комерційної діяльності (будівництво та обслуговування готельно-відпочинкового комплексу) та для прибережних захисних смуг озера. Цільове призначення земельної ділянки- землі житлової та громадської забудови, землі водного фонду.
Останні зміни до договору оренди землі від 23.11.2004 внесено на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 16.12.2015 у справі №914/348/15, яким задоволено позов Трускавецької міської ради до ТОВ «Торговий дім РМ-Ресурс» про внесення змін до договору оренди землі від 23.11.2004.
У п. 2 резолютивної частини рішення зазначено: «Внести зміни до договору оренди землі від 23 11.2004, зареєстрованого 24.11.2004 року в Трускавецькому відділі Львівської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" за № 040444600252, укладеного між Трускавецькою міською радою (82200, Львівська обл., м.Трускавець, вул. Бориславська,2, код ЄДРПОУ 33074048) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім РМ-Ресурс" (79017, м. Львів, вул. Ольжича,10 кв.6; код ЄДРПОУ 33074048), та викласти п.п.5,9,11 Договору в наступній редакції:
„п. 5 Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Управлінням Держземагенства у Дрогобицькому районі Львівської області від 14.02.2015 року № 910, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 13708322,12 грн. (тринадцять мільйонів сімсот вісім тисяч триста двадцять дві) гривні 12 коп. (за 1 кв.м. - 167,69 грн.);
" п. 9 Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі за земельну ділянку у розмірі 3 % (три) від нормативної грошової оцінки землі та становить 411249,60 ( чотириста одинадцять тисяч двісті сорок дев'ять) гривень 80 коп. в місяць ";
" п. 11 Орендна плата вноситься у такі строки : щомісячно протягом 30 (тридцяти) календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, на поточний рахунок власника землі (Орендодавця): одержувач - УДКС у м. Трускавець банк, м. Трускавець, р/р № 33214812700018, банк одержувач - ГУДКСУ у Львівській області, ЗКПО 37835447, МФО 825014, код платежу 13050200 ".».
Згідно з інформацією Трускавецької міської ради, наданою на запит прокуратури щодо надання розрахунку заборгованості по договору, відповідачем самостійно у 2019 році подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/ або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), в якій нараховано річну суму орендної плати - 624 680, 61 грн з помісячною розбивкою на 52 056,72 грн. За 2019 рік з січня по травень орендарем сплачено 312 340, 29 грн, зокрема щомісячно з січня по травень 2019 року сплачувалась сума в розмірі 52 056, 72 грн.
У 2020 році відповідачем податкова декларація не подавалась. За червень - грудень 2019 року та за січень - грудень 2020 року орендна плата за спірним договором не сплачувалась.
Поряд з цим, згідно з інформацією, яка надана ГУ ДПС у Львівській області на запит прокуратури, станом на 01.01.2021 у відповідача обліковується податковий борг з орендної плати платі за землю на суму 364 370, 04 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 у справі №380/8846/20 задоволено позов ГУ ДПС у Львівській області до ТОВ «Торговий дім РМ-Ресурс» про стягнення податкового боргу по орендній платі за землю на суму 364 370, 04 грн.
Враховуючи систематичну несплату відповідачем орендної плати, незвернення позивачем до суду, прокуратура звернулась до суду із позовом про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.
Щодо обґрунтованості підстав звернення прокурора з позовом.
Згідно з абз. 1-2 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження та у разі відсутності такого органу.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Матеріали справи містять листування прокуратури та позивача, в яких зазначено, що позивач неодноразово звертався до відповідача з листами-вимогами щодо погашення заборгованості, внесення змін до договору оренди та дострокового розірвання договору в одностронньому порядку (листи від 17.03.2020, 20.10.2020, 29.12.2020), проте відповідач не оплатив заборгованість. Тому позивач просив прокуратуру вжити заходів представницького характеру з метою стягнення заборгованості та дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку (листи № 18/29-2138 від 29.12.2020, № 18/29-123/1 від 22.01.2021).
Як вбачається із позовної заяви, у ситуації, що склалася, встановлено порушення інтересів держави, яке полягає в користуванні відповідачем земельною ділянкою комунальної власності без здійснення плати за неї у обсязі та в строки, які передбачені умовами укладеного договору, внаслідок чого до місцевого бюджету не надходять значні кошти. Ненадходження коштів зі сплати орендної плати, надходження їх несвоєчасно та не в повному розмірі призводить до спричинення шкоди державним інтересам та підриву основ фінансово-економічної діяльності держави та економічної безпеки держави в цілому.
Виходячи із наведених норм законодавства, "державним" (суспільним, публічним) інтересом для звернення прокурора до суду із даним позовом є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - припинення істотного порушенням орендарем договору, шляхом його розірвання, оскільки орендодавець позбавляється того, на що розраховував при укладенні договору, зокрема, своєчасного та в повному обсязі надходження платежів з орендної плати за землю до місцевого бюджету.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Впродовж тривалого часу органом місцевого самоврядування не вживались заходи по захисту майнових прав та інтересів територіальної громади щодо стягнення заборгованості з орендної плати за земельну ділянку.
Зазначене вище свідчить про бездіяльність позивача та доводить необхідність застосування представницьких повноважень прокурором з метою захисту порушених інтересів держави та звернення до суду з позовом про розірвання договору та повернення земельної ділянки на користь позивача.
Щодо суті позовних вимог.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Матеріалами справи підтверджено, що з 23.11.2004 у орендаря виникло право оренди на земельну ділянку, власником якої є Трускавецька міська рада та відповідно обов'язок щомісячно в розмірі місячної орендної плати здійснювати відповідні платежі на рахунок міського бюджету протягом 30 календарних днів, наступним за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Проте відповідачем у 2019 році сплачено загалом 312 340, 29 грн, а у 2020 році відсутні будь-які проплати з орендної плати за оренду земельної ділянки, що підтверджується листами міської ради №18/29-123/1 від 22.01.2021 та №12 від 29.01.2021 та листом ГУ ДПС у Львівській області від 02.02.2021.
Судом встановлено наявність у відповідача податкового боргу перед бюджетом по орендній платі на суму 364 370, 04 грн, що підтверджується і рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 у справі №380/8846/20.
Припинення договору оренди землі регламентовано Законом України "Про оренду землі" (ст. 31). Так, договір оренди землі припиняється в перелічених випадках, а також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено припинення договору оренди землі шляхом його розірвання. Так, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Крім цього, ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено також умови припинення договору оренди, відповідно до якої договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін, а також за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
Дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п. 38 договору).
Стаття 141 Земельного кодексу України передбачає, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати. Тобто, такий випадок - систематична несплата орендної плати чітко визначений законом.
Враховуючи встановлені вище обставини систематичної несплати відповідачем орендної плати по договору від 23.11.2004, яка не спростована відповідачем, суд дійшов висновку, що у правовідносинах, які виникли між сторонами, відповідач допустив істотне порушення умов договору, що має наслідком дострокове розірвання договору оренди.
Тому позовна вимога про розірвання договору оренди землі від 23.11.2004 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Правові наслідки припинення договору оренди регламентовані загальними положеннями Цивільного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та спеціальними нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також погоджені сторонами в договорі оренди.
Згідно зі ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Договором оренди іншого строку повернення орендованого майна не встановлено.
Слід зазначити, що позовна вимога про зобов'язання відповідача повернути на користь позивача земельну ділянку, загальною площею 8,1748 га, яка розташована на вул. Бориславській в м. Трускавці Львівської області, є похідною та залежать від первинної вимоги про розірвання договору.
Оскільки судом визнано обґрунтованою вимогу про розірвання договору оренди землі, то вимога, похідна від такої, також підлягає задоволенню.
При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про неможливість здійснити сплату орендної плати за договором з підстав запровадження карантинних заходів, спрямованих на запобігання поширенню коронавірусної інфекції як такі, що не впливають на правовідносини між сторонами, оскільки несплата орендної плати почалась ще з червня 2019 року, тобто задовго до впровадження карантинних заходів.
Більше того, жодних доказів, які б підтвердили звернення відповідача до позивача з листами про неможливість використання земельної ділянки матеріали справи не містять, як і не містять доводів чи доказів об'єктивної неможливості сплати орендної плати з червня 2019 року і до вжиття карантинних обмежень.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 77 ГПК України).
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).
Щодо судового збору.
В силу приписів статті 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73, 74, 129, 231, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Розірвати договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 4611500000:12:001:0001 від 23.11.2004, укладений Трускавецькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім РМ-Ресурс".
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім РМ-Ресурс" (місцезнаходження: 79017, місто Львів, вул. Ольжича, будинок 10, квартира 6; ідентифікаційний код: 33074048) повернути на користь територіальної громади міста Трускавця Львівської області в особі Трускавецької міської ради (місцезнаходження: 82200, Львівська обл., місто Трускавець, вул. Бориславська, будинок 2, ідентифікаційний код: 26230588) земельну ділянку площею 8,1748 га, кадастровий номер 4611500000:12:001:0001, розташовану на вул. Бориславській в м. Трускавці Львівської області.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім РМ-Ресурс" (місцезнаходження: 79017, місто Львів, вул. Ольжича, будинок 10, квартира 6; ідентифікаційний код: 33074048) на користь Львівської обласної прокуратури (місцезнаходження: 79005, м. Львів, пр. Шевченка, буд.17/19; ідентифікаційний код: 02910031) 4 540, 00 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 13.09.2021.
Суддя Галамай О. З.