Справа № 761/28376/21
Провадження № 1-в/761/313/2021
13 вересня 2021 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 розглянувши клопотання ОСОБА_2 про звільнення його від відбування покарання на підставі Закону України “Про амністію у 2016 році”,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_2 про звільнення його від відбування покарання на підставі Закону України “Про амністію у 2016 році”.
У своєму клопотанні ОСОБА_2 просить звільнити його від покарання за вироком Облонського районного суду м. Києва на підставі Закону України “Про амністію у 2016 році”, оскільки він є учасником бойових дій.
За даними з ДУ «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_2 18.06.2021 засуджений вироком Оболонського районного суду м. Києва за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді одного року позбавлення волі. Крім того зазначено, що ДУ «Київський слідчий ізолятор» не є місцем відбування покарання щодо засудженого ОСОБА_2 .
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, суддя дійшов до наступного висновку.
Згідно вимог п. «в» ч.1 ст.10 Закону України «Про амністію у 2016 році», застосування цього Закону здійснюється щодо засуджених, які перебувають в установах виконання покарань, - за поданням начальника установи, погодженим з відповідною спостережною комісією або службою у справах дітей, або за клопотанням самого засудженого, його захисника чи законного представника, а щодо військовослужбовців, які тримаються в дисциплінарному батальйоні, - за поданням командування дисциплінарного батальйону, військової частини, начальника гарнізону, органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або за клопотанням самого військовослужбовця, його захисника чи законного представника. До подання додаються довідка про заохочення і стягнення, особова справа засудженого та інші документи, необхідні для вирішення питання про застосування амністії.
У відповідності до положень ч.1, 6 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватись вимог Конституції України, цього Кодексу, вимог інших актів законодавства. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою ст.7 цього кодексу.
Таким чином, зі змісту Закону України «Про амністію у 2016 році», враховуючи положення ч.6 ст.9 КПК України, вбачається, що питання застосування амністії під час виконання вироку має вирішуватись у порядку, передбаченому ст.10 Закону України «Про амністію у 2016 році» місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
Як вбачається з матеріалів клопотання, у ДУ «Київський слідчий ізолятор» засуджений ОСОБА_2 не відбуває покарання, тобто ДУ «Київський слідчий ізолятор» щодо останнього не є установою відбування покарання, згідно зі ст.11, ч.3 ст.18 КВК України.
Враховуючи те, що наявними даними відсутні відомості, що засуджений ОСОБА_2 відбуває покарання саме у ДУ «Київський слідчий ізолятор» тобто вказана установа не є установою де останній відбування покарання, згідно зі ст.11, ч.3 ст.18 КВК України, а тому суд вважає за необхідне повернути клопотання ОСОБА_2 та одночасно роз'яснює останньому право звернутись з вказаним клопотанням до належного суду - місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
Керуючись ст. 86 КК України, ч.6 ст.9 КПК України, ст.ст.2, 9, 10 Закону України «Про амністію у 2016 році», ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», суд,
Клопотання засудженого ОСОБА_2 про звільнення від відбування покарання на підставі Закону України “Про амністію у 2016 році” повернути заявнику для звернення до належного суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя