Справа №461/5610/21
16 серпня 2021 року суддя Галицького районного суду м.Львова Мисько Х.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого (перебуваючого) за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
07.07.2021 року о 04 год. 20 хв., у м.Львові на вул.Городоцька, 73, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Dacia Sandero, д.н.з. НОМЕР_1 , знаходився в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у медичному закладі за адресою: м.Львів, вул.Кульпарківська, 95, у встановленому порядку. Стан сп'яніння підтверджується медичним висновкам висновком №001427.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пункт 2.9-а Правил дорожнього руху України передбачає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_1 в судовому засіданні факт вчинення ним правопорушення заперечив, вказавши, що не перебував у стані наркотичного сп'яніння, а складений медичний висновок вважає хибним.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях останнього наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зокрема, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності підтверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №198451 від 04.07.2021 року;
-диском з відеозаписом, наданим Управлінням ПП у Львівській області ДПП;
-висновком КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №001427 від 04.07.2021 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння;
-іншими матеріалами справи, які знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.
Відповідно до ст.1 КУпАП, завданнями цього Кодексу є, в тому числі, охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, вихованням громадян в дусі точного і неухильного додержання законів України.
За змістом ст.23 КУпАП, метою застосування адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне стягнення, в дусі додержання законів України, запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При призначенні покарання за вчинене правопорушення, суд враховує суспільну небезпечність вчиненого правопорушення та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.
Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
При цьому, слід зазначити, що не заслуговують на увагу покликання ОСОБА_1 на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки такі спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Таким чином, підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності немає, а тому, слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 слід стягнути в користь ДСА України судовий збір у розмірі 454,00 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь ДСА України судовий збір в розмірі 454,00 грн.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Х.М. Мисько