Справа №: 671/1287/21
10 вересня 2021 року м. Волочиськ
Волочиський районний суд Хмельницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12021243260000015 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Яхнівці Волочиського району Хмельницької області, громадянина України, українця, із середньою освітою, одруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 13 січня 2020 року звернувся до регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Хмельницькій області, який розташований за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Західно-Окружна, 11/1, з метою отримання посвідчення водія. При цьому, не склавши іспити щодо теоретичної частини правил дорожнього руху та практичного водіння, покинув приміщення регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Хмельницькій області не отримавши при цьому посвідчення водія.
Усвідомлюючи даний факт та фактичну неможливість здійснення керування транспортними засобами, 03 лютого 2020 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 , перебуваючи на території регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Хмельницькій області за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Західно-Окружна, 11/1, вирішив придбати завідомо підроблене посвідчення водія у невстановленої слідством особи, тобто в останнього виник злочинний умисел, спрямований на придбання та підроблення за попередньою змовою групою осіб офіційного документа, а саме посвідчення водія, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, що посвідчує особу та її спеціальний статус згідно пп. а п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” та підтверджує і надає право його власника на керування транспортними засобами відповідно до “Положення про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року №340, з метою подальшого використання завідомо підробленого офіційного документа (посвідчення) для отримання права керування транспортними засобами відповідної категорії.
В подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на придбання та підроблення за попередньою змовою групою осіб офіційного документа, а саме посвідчення водія, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, та надає право, з метою його подальшого використання, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і свідомо бажаючи їх настання, ОСОБА_4 03 лютого 2020 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи на території регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Хмельницькій області за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Західно-Окружна, 11/1, маючи намір на підроблення та придбання підробленого посвідчення водія, за попередньою змовою із невстановленою слідством особою на ім'я ОСОБА_6 , в ході спілкування із ним домовився про умови виготовлення підробленого посвідчення, після чого, надав своє фото та анкетні дані невстановленій слідством особі на ім'я ОСОБА_6 , з метою внесення неправдивих відомостей у посвідчення водія, яке надає право керування транспортними засобами відповідної категорії.
Таким чином, ОСОБА_4 надав можливість невстановленій слідством особі внести неправдиві відомості в бланк посвідчення водія серії НОМЕР_1 , виданого 02 лютого 2020 року, орган видачі - територіальний сервісний центр №8042, яке не відповідає встановленому зразку та виготовлене за допомогою знакодрукуючого пристрою термосублімаційним способом утворення зображення.
В подальшому, невстановлена слідством особа на ім'я ОСОБА_6 , у невстановлений слідством час та місці, підробила посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , видане 02 лютого 2020 року, орган видачі - територіальний сервісний центр №8042, бланк якого не відповідає аналогічним документам, що перебувають в офіційному обігу на території України, внесла в нього анкетні дані та фотокартку ОСОБА_4 , тим самим внесла відомості про право останнього керувати транспортними засобами відповідної категорії.
Після цього, 06 лютого 2020 року ОСОБА_4 , перебуваючи на території регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Хмельницькій області по вул. Західно-Окружній 11/1, у м. Хмельницькому Хмельницької області отримав від невстановленої досудовим слідством особи на ім'я ОСОБА_6 , підроблений документ, а саме посвідчення водія серії НОМЕР_1 на його ім'я, за що передав невстановленій особі кошти в сумі 5000 гривень та почав його зберігати при собі та в подальшому, усвідомлюючи той факт, що останній не має фактичного права керувати транспортними засобами, користувався ним і керував транспортним засобом за завідомо підробленим документом, а саме посвідченням водія серії НОМЕР_1 , незважаючи на неможливість користування транспортним засобом та відсутність належного на те права, а саме фактичну відсутність посвідчення водія.
Окрім цього, ОСОБА_4 , 17 березня 2021 року близько 11 години 40 хвилин, користуючись та перебуваючи за кермом транспортного засобу, а саме автомобіля марки “ВАЗ”, моделі “2104”, із реєстраційним номером НОМЕР_2 , поблизу території автомийки НОМЕР_3 , розташованої по вул. Копачівській, 6 в м. Волочиськ Хмельницького району Хмельницької області, маючи при собі завідомо підроблений офіційний документ, а саме посвідчення водія серії НОМЕР_1 на його ім'я, видане 02 лютого 2020 року, орган видачі - територіальний сервісний центр № 8042, під час зупинки вказаного транспортного засобу та перевірки документів працівниками сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, виконуючи законну вимогу працівників поліції щодо надання документів на транспортний засіб та посвідчення водія, діючи в особистих інтересах, умисно, достовірно знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_1 на його ім'я, є підробленим, усвідомлюючи свої протиправні дії, вважаючи, що правоохоронці не запідозрять його у використанні підробленого документу, для посвідчення своєї особи та спеціального статусу у частині підтвердження права на керування транспортними засобами, пред'явив та надав для перевірки працівникам поліції завідомо підроблений офіційний документ, а саме - посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , видане 02 лютого 2020 року, орган видачі - територіальний сервісний центр № 8042, яке не відповідає встановленому зразку та виготовлене за допомогою знакодрукуючого пристрою термосублімаційним способом утворення зображення, таким чином використавши завідомо підроблений офіційний документ, а саме вказане вище посвідчення водія.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано: - за ч. 3 ст. 358 КК України як підроблення офіційного документу (посвідчення), який видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, які надають право, з метою використання його підроблювачем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб; - за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа.
29 липня 2021 року між прокурором Волочиської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 у відповідності до вимог ст. 472 КПК України була укладена угода про визнання винуватості, згідно якої істотними умовами для даного кримінального провадження визнано те, що ОСОБА_4 беззастережно і повно визнає свою винуватість у зазначеному кримінальному правопорушенні, погоджується з правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, обставинами, які помякшують покарання є щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, обставини, які обтяжують покарання відсутні.
Сторони погодили міру покарання, яку має понести ОСОБА_4 , а саме за ч. 3 ст. 358 КК України - 2 роки обмеження волі, за ч. 4 ст. 358 КК України - штраф в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., за ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання визначити у виді 2 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, внаслідок якого шкода завдана лише суспільним інтересам. Обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає повністю, цілком розуміє права, що визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, що передбачені п. 1 ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.
Захисник просить затвердити укладену угоду про визнання винуватості.
Прокурор вважає за доцільне встановивити обвинуваченому іспитовий строк тривалістю 1 рік.
Суд переконався, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що зміст угоди про визнання винуватості, умови та порядок її укладення відповідають вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України, підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 цього Кодексу, для відмови в затверджені угоди не встановлено.
Узгоджена прокурором і обвинуваченим міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, інтересам суспільства не суперечить, є справедливою, необхідною і достатньою для його виправлення та запобігання вчинення нею нових кримінальних правопорушень. При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують йому покарання. Зокрема, враховано відсутність обтяжуючих обставин та те, що ОСОБА_4 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв у розкритті кримінального правопорушення, що пом'якшує йому покарання.
Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також наявність обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, відсутність обтяжуючих обставин, суд дійшов висновку, що укладену угоду про визнання винуватості необхідно затвердити та призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання. А саме, призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 3 ст. 358 КК України - 2 роки обмеження волі, за ч. 4 ст. 358 КК України - штраф в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., за ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання визначити у виді 2 років обмеження волі із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік та з покладенням передбачених ч. 1 ст. 76 КК України обов'язків.
Процесуальні витрати по справі за проведення судової експертизи в силу ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави. Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 374-376, 475 КПК України, суд
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12021243260000015 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, укладену 29 липня 2021 року між прокурором Волочиської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 КК України, ч. 4 ст. 358 КК України і призначити йому покарання:
- за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 2 років обмеження волі,
- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання у виді 2 років обмеження волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати по справі за проведення судової експертизи у сумі 653 грн. 80 коп.
Речовий доказ по справі: посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , зберігати при матеріалах справи.
Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Волочиського районного суду Хмельницької області від 23 березня 2021 року (справа № 671/422/21), - скасувати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Волочиський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: