465/3612/21
3/465/2141/21
Іменем України
08.09.2021 року м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Мигаль Г.П., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджану, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу Серії ААБ № 106060, складеного 13 травня 2021 року, водій ОСОБА_1 13 травня 2021 року о 20 год. 55 хв., по вул. Сахарова, 44, у м. Львові, керував транспортним засобом ВАЗ 2104 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку з використанням спеціального технічного засобу Drager у присутності двох свідків. Результат на алкогольне сп'яніння 1.90 ‰. Своїми діями порушив вимоги п. 2.9 "А" правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судові засідання, призначені на 15 липня 2021 року, 11 серпня 2021 року та 08 вересня 2021 року ОСОБА_1 не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.,
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 червня 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить по умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Крім того, відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі "Пономарьов проти України", наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
ОСОБА_1 обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, розглядом справи не цікавиться.
З урахуванням викладеного, справа розглядається за відсутності ОСОБА_1 відповідно положень ст. 268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, не створювати небезпечні умови для дорожнього руху.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 затверджено правила дорожнього руху.
Відповідно до п. 2.9 «А» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина перша ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, результат на алкогольне сп'яніння 1.90 ‰ та відеозапис з нагрудних камер працівників поліції вважаю що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130, так як він порушив правила дорожнього руху, а саме: п.п. 2.9 «А» ПДР України, тобто керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Стягнення слід визначити з врахуванням особи винного у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п.5 ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 гривень.
Керуючись ст.ст.247, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. в дохід держави з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні в дохід держави.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня проголошення.
Суддя Г.П. Мигаль