Провадження № 11-сс/821/386/21 Справа № 712/9137/21 Категорія: 183, 194 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
07 вересня 2021 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
слідчого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 серпня 2021 року щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні має малолітню дитину, працює, депутатом, учасником АТО, інвалідом не являється, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 12 листопада 2019 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, якою застосовано запобіжний захід у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 травня 2020 року за № 12020251010001983 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 серпня 2021 року частково задоволено клопотання слідчого СВ Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Черкаській області майора поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 , яке подане під час проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 травня 2020 року за № 12020251010001983 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
У застосуванні до підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовлено.
Обрано підозрюваному ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяці, тобто з 26 серпня 2021 року до 26 жовтня 2021 року включно.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_9 обов'язки визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту суд першої інстанції врахував тяжкість злочину, наявність підозри у вчиненні ОСОБА_9 даного кримінального правопорушення протягом іспитового строку та дійшов висновку про необхідність застосування відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу.
Разом з тим, суд, врахувавши міцність соціальних зав'язків підозрюваного, наявність у підозрюваного сім'ї, роботи, дійшов висновку, що слідчим та прокурором не доведено неможливість запобігти зазначеним в клопотанні ризикам виключно застосуванням щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, прокурор Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати через невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення судом вимог КПК України. Постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Апеляційна скарга мотивована тим, що застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту суд першої інстанції послався лише на формальні чинники, а саме на те, що до підозрюваного, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід.
Зазначає, що ОСОБА_9 є раніше судимою особою, яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, та вчинив злочин перебуваючи на іспитовому терміні, що говорить про те, що на шлях виправлення підозрюваний не став та продовжує вчиняти злочини, а відтак до нього може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Вважає, що на даному етапі розслідування лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе дієво запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, що виключає собою можливість обрання відносно ОСОБА_9 більш м'якого запобіжного заходу.
Проте, на думку скаржника, суд першої інстанції не врахував всі обставини вчинення кримінального правопорушення.
06 вересня 2021 року від захисника ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_8 надійшли заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в якому просив суд відмовити прокурору у задоволенні апеляційної скарги на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.08.2021, ухвалу залишити без змін.
Оскаржувану ухвалу вважає законною та обґрунтованою.
Вважає, що в апеляційній скарзі не зазначено жодної обставини, за якої слід визнати ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси незаконною.
Зазначає, що сама по собі тяжкість покарання, що може бути застосована до особи за умови визнання її винуватості, не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі. Така обставина має значення лише у сукупності з іншими релевантними факторами.
Вважає, що прокурор під час підтримання позиції щодо обрання ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою порушує імперативні норми п. 3 ст. 176 КПК України, адже ним не подано жодних доказів існування ризику переховування ОСОБА_9 .
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали клопотання та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
При розгляді зазначеного кримінального провадження відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Згідно з ст. 5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п. с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому гл. 18 КПК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно з ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини судового провадження і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, може застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Як убачається з матеріалів судового провадження, у СВ Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12020251010001983 від 05 травня 2020 року за ч. 3 ст. 307 КК України (а.с. 5).
При цьому, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропної речовини - «амфетамін», усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, незаконно придбав психотропну речовину «амфетамін» з метою збуту, яку зберігав за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у згортках з фольги.
05 травня 2020 року на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 квітня 2020 року був проведений обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в якій зареєстрований та фактично проживає ОСОБА_9 (а.с. 6-8).
В ході проведення обшуку виявлено та вилучено ваги, за допомогою яких ОСОБА_9 здійснював фасування психотропної речовини - «амфетамін», та згорток з фольги з речовиною, яка, згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 2/934 від 13 травня 2020 року, містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, маса якої (в перерахунку на амфетамін-основу) становить 0,156 г. З метою уникнення кримінальної відповідальності, підозрюваний ОСОБА_9 , під час проведення обшуку викинув з балкону квартири дві сумки зі згортками з фольги з речовинами: 264 згортки та 49 згортків (а. с. 9-16).
Згідно висновку судової комплексної експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів та молекулярно-генетичної експертизи № КСЕ-19-21/4507 від 20 квітня 2021 року в частині проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, в наданих на дослідження порошкоподібних речовинах світлого жовто-коричневого кольору в 313 (трьохстах тринадцяти) згортках з фольги сріблясто-сірого кольору виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено - «амфетамін», загальною масою амфетаміну - 39,61331 г (а. с. 17-18).
Загальна маса вилучених речовин, які містять у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - «амфетамін», (в перерахунку на амфетамін-основу) становить 39,76931 г, що відповідно до Таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу, затверджених Комітетом з контролю за наркотиками при МОЗ України, є особливо великим розміром.
25 серпня 2021 року ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України (а. с. 25-28).
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_9 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_9 з інкримінованим йому кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: витягом з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (а.с. 5); висновком експерта № КСЕ-19-21/4507 від 08 квітня 2021 року (а.с. 17-18); висновком експерта № КСЕ-19-21/4507 - НЗПРАП від 20 квітня 2021 року (а.с. 19); висновком експерта № 2/934 від 13 травня 2021 року (а.с. 20); висновком експерта № 2/933 від 04 червня 2021 року (а.с. 21); протоколом обшуку від 05 травня 2020 року (а.с. 9-11); ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 квітня 2020 року у справі № 712/3506/20 (а.с. 7); рапортом слідчого Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 від 05 травня 2021 року (6); протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 05 травня 2020 року (а.с. 12-13); протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 05 травня 2020 року (а.с. 14-15); протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 06 травня 2020 року (а.с. 16); повідомленням про підозру від 25 серпня 2021 року (а.с. 25-28); вимогою УИП КП «102» ГУНП в Черкаській області від 05 травня 2020 року за вих. № 4055/46/03-20 (а.с. 24).
На основі наданих органом досудового розслідування матеріалів, які обґрунтовують клопотання, колегія суддів встановила, що зазначені у клопотанні обставини обґрунтованої підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних.
Слід зазначити про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Разом з тим, перевіряючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, апеляційний суд враховує наступні обставини.
СВ Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12020251010001983 з 05 травня 2020 року.
Згідно Свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 , ОСОБА_9 з 20 серпня 2019 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_13 (а.с. 32).
Від шлюбу мають дочку ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка перебуває на утриманні ОСОБА_9 (а.с. 33).
Протягом всього часу ведення досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_9 має постійне місце проживання в АДРЕСА_1 разом із сім'єю.
Крім того, згідно довідки ТОВ «Хеліос Україна» від 20.08.2021 № 472, ОСОБА_9 дійсно працює в ТОВ «Хеліос Україна» на посаді апаратника диспергування пігментів і барвників 2-го розряду з 08.09.2020 по теперішній час (а.с. 34).
Будь-яких доказів того, що ОСОБА_9 переховувався, змінив місце проживання чи перешкоджав веденню слідства, яке триває протягом тривалого часу, до клопотання про застосування запобіжного заходу не додано.
Отже, згідно до ч. 1 ст. 183 та ч. 1 ст. 194 КПК України прокурором не доведено, а слідчим суддею не встановлено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Тому врахувавши всі можливі ризики, суд першої інстанції, посилаючись на ч. 4 ст. 194 КПК України, дійшов вмотивованого висновку про застосування відносно ОСОБА_9 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який, на думку колегії суддів, є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про особу підозрюваного, тяжкості злочину та його наслідкам, і підстав для заміни його на більш суворий запобіжний захід на даному етапі кримінального провадження не вбачає.
Крім того, слідчий суддя поклав на ОСОБА_9 певні обов'язки, які повинні забезпечити виконання ним процесуальних дій у відповідності до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, прибувати до слідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження №12020251010001983 від 05 травня 2020 року за першою вимогою; цілодобово перебувати за місцем реєстрації та фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 та відлучатися з вказаної адреси в зазначений час лише з дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, а також у випадках необхідності отримання медичної допомоги; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання. Також роз'яснено підозрюваному ОСОБА_9 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Доводи, на які послався в апеляційній скарзі прокурор, зокрема, тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 , не є достатніми підставами для скасування прийнятого слідчим суддею рішення, оскільки обставини, на які вказує прокурор в апеляційній скарзі, були враховані судом при прийнятті рішення.
Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Будь-яких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не встановлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді про застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 176-178, 181, 183, 184, 194, 331, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 серпня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 09 вересня 2021 року.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4