Провадження № 11-кп/803/2689/21 Справа № 932/14616/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
08 вересня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12020040030001858 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 вересня 2021 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, якому продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 31 жовтня 2021 року включно,
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить ухвалу суду скасувати, та змінити ОСОБА_7 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт із забороною залишати житло в нічний період доби, або на інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що підозра є необгрунтованою, обшук в квартирі обвинуваченого було проведено з істотними порушеннями вимог КПК України, докази причетності ОСОБА_7 до інкримінованого йому кримінального правопорушення відсутні, не встановлено мотив його вчинення, також стороні захисту при відкритті матеріалів кримінального провадження не були відкриті речові докази та відеозаписи.
Зазначає, що клопотання прокурора є аналогічним тому клопотанню, яке раніше ним було подане, при цьому не надано додатків на обгрунтування клопотання та доказів існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Стверджує, що суд першої інстанції не вмотивував наявність та доведеність ризиків.
Вказує на те, що обвинувачений характеризується позитивно, має місце реєстрації та проживання в м. Дніпро, має міцні соціальні зв'язки, а саме дитину, 2020 року народження, та дружину, які знаходяться на його утриманні, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, навчався у вищому навчальному закладі.
Зазначає, що обвинуваченому стало відомо про факт існування кримінального провадження лише тоді, коли у його будинку було проведено обшук та його було затримано органами досудового розслідування.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 вересня 2021 року ОСОБА_7 було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 31 жовтня 2021 року включно.
Суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення зазначив, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які враховувались судом при обранні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час розгляду у суді кримінального провадження не відпали, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчинені особливо тяжкого умисного злочину проти життя та здоров'я іншої особи, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, а тому суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності його вини, дає суду обґрунтовану підставу вважати, що наявні ризики переховування від суду, незаконний вплив на свідків, які ще не допитані.
Також враховано, що обвинувачений ОСОБА_7 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, одружений, має неповнолітню дитину, є військовозобов'язаним, однак суд вважав, що зазначене не може бути підставою для зміни запобіжного заходу, так як вищезазначені обставини з урахуванням обвинувачення, його обставин та суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому у разі доведеності його вини, не свідчать про наявність у обвинуваченого ОСОБА_7 перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду.
Відповідно до ст.4221 КПК України розгляд апеляційної скарги проведено у відсутності сторін, які не заявляли клопотання про їх виклик до суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги захисника не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.331 КПК України: - вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу; - незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до матеріалів провадження, на розгляді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт № 12020040030001858 щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
З матеріалів провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді від 12.10.2020 року до обвинуваченого ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому продовжувався.
Судом першої інстанції в судовому засіданні, яке розглядалось 02.09.2021 року, відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, було розглянуто питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 .
Розглядаючи вказане питання, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. ст. 199, 331 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.
Колегія суддів вважає, що, вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, судом правильно встановлена наявність ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, які ще не допитані, оскільки обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, при цьому враховано тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, та особу обвинуваченого, а тому судом обгрунтовано обвинуваченому продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, вказані ризики були зазначені прокурором в судовому засіданні, встановлені в ухвалі суду та підтверджується наданими судом першої інстанції матеріалами, відповідно до яких, заявлені ризики об'єктивно існують і для їх запобігання необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності та не вмотивованості судом ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є необґрунтованими.
Підстав для застосування судом до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає, з огляду на вищевикладені обставини.
Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ “Ілійков проти Болгарії”, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінювані ризику переховування.
Також, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, що спричинило смерть потерпілого, а тому, відповідно до п.2 ч.4 ст.183 КПК України, суддя також має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Доводи захисника про те, що підозра є необгрунтованою, обшук в квартирі обвинуваченого було проведено з істотними порушеннями вимог КПК України, докази причетності ОСОБА_7 до інкримінованого йому кримінального правопорушення відсутні, не встановлено мотив його вчинення, також стороні захисту при відкритті матеріалів кримінального провадження не були відкритті речові докази та відеозаписи, колегія суддів вважає такими, що не можуть бути взяті до уваги, оскільки встановлення обставин суб'єктивної та об'єктивної сторони кримінального правопорушення є задачею судового розгляду, відповідно до якого, у випадку встановлення відсутності складу кримінального правопорушення постановлюється виправдувальний вирок.
Посилання захисника на те, що клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу є аналогічним тому клопотанню, яке раніше ним було подане, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки з технічного запису судового засідання від 02.09.2021 року вбачається, що судом першої інстанції було розглянуто питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, на підставі чого прокурором було заявлено усне клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 із зазначенням певних ризиків та їх обгрунтуванням.
Твердження про те, що обвинувачений ОСОБА_7 характеризується позитивно, має місце реєстрації та проживання в м. Дніпро, має міцні соціальні зв'язки, а саме дитину, 2020 року народження, та дружину, які знаходяться на його утриманні, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, навчався у вищому навчальному закладі, колегія суддів вважає такими, що не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Посилання захисника на те, що обвинуваченому стало відомо про факт існування кримінального провадження лише тоді, коли у його будинку було проведено обшук та його було затримано органами досудового розслідування, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки вказана обставина не є підставою для скасування або зміни обвинуваченому запобіжного заходу.
Отже, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку тримання під вартою, повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу обвинуваченого, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Будь-яких порушень КПК України при постановленні оскарженої ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому за наслідками апеляційного розгляду колегія суддів вважає необхідним ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 вересня 2021 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 вересня 2021 року щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ _________ __________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4