Справа № 761/30862/21
Провадження № 1-в/761/333/2021
Іменем України
28 серпня 2021 року
суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 , на рішення, дії та бездіяльність Департаменту з питань виконання кримінальних покарань,-
На розгляд до судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , 28 серпня 2021 року надійшла вищевказана скарга
Вивчивши скаргу, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження з наступних підстав.
Відповідно до п. 13-1 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи відбування покарань.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається:
1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.
З поданої скарги вбачається, що ОСОБА_2 засуджений Олександрівським міськрайонним судом Кіровоградської області та на даний час був етапований з ДУ «Полтавський слідчий ізолятор» до ДУ «Київський слідчий ізолятор», на касаційний розгляд.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КВК України органами виконання покарань є: Державний департамент України з питань виконання покарань, його територіальні органи управління, кримінально-виконавча інспекція. 2. Установами виконання покарань є: арештні доми, кримінально-виконавчі установи, спеціальні виховні установи (далі - виховні колонії). 3. Кримінально-виконавчі установи поділяються на кримінально-виконавчі установи відкритого типу (далі - виправні центри) і кримінально-виконавчі установи закритого типу (далі - виправні колонії). 4. Виправні колонії поділяються на колонії мінімального, середнього і максимального рівнів безпеки. 5. Виправні колонії мінімального рівня безпеки поділяються на колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання і колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання. 6. У межах, визначених цим Кодексом та законами України, виконання кримінальних покарань також здійснюють Державна виконавча служба, військові частини, гауптвахти і дисциплінарний батальйон. 7. Територіальні органи управління, кримінально-виконавча інспекція, арештні доми, виправні центри, виправні та виховні колонії організовуються і ліквідуються Державним департаментом України з питань виконання покарань, а військові частини, гауптвахти і дисциплінарний батальйон - Міністерством оборони України.
Тобто з положень даної статті вбачається, що ДУ «Київський слідчий ізолятор» не є установою виконання покарань.
З урахуванням викладеного, оскільки ОСОБА_2 не відбуває покарання в межах територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва, суд позбавлений можливості розглянути по суті його клопотання.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст. 11 КВК України, суд,-
У відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 , на рішення, дії та бездіяльність Департаменту з питань виконання кримінальних покарань - відмовити.
На ухвалу суду, через Шевченківський районний суд м. Києва, протягом семи днів з дня її оголошення, може бути подана апеляційна скарга.
Суддя ОСОБА_1