Справа №760/11966/19
Провадження № 2/760/266/21
(заочне)
10 березня 2021 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді Кушнір С.І.
за участю секретаря - Федоренко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -
Позивач МТСБУ у квітні 2019 р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача в порядку регресу суму витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, в розмірі 96277,77 грн. та витрати на оплату судового збору.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 07.01.2018 р. у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «БМВ» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля марки «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 .
В результаті настання дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_2 , зазнав механічних пошкоджень.
Відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 15.03.2018 р., особою, винною в настанні вищевказаної ДТП, визнано ОСОБА_1 та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Позивач посилається на те, що відповідно до інформації МТСБУ на момент настання ДТП ОСОБА_1 не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності, у зв'язку з чим МТСБУ сплатило на користь потерпілої особи - ОСОБА_2 , страхове відшкодування в сумі 96277 грн. 77 коп. Виплата страхового відшкодування була здійснена МТСБУ на підставі заяви про виплату страхового відшкодування від 10.01.2018 р. та звіту № 14/01/18 від 10.01.2018 р.
Виплата МТСБУ була здійснена на підставі платіжного доручення №904980 від 17.05.2018 р.
Враховуючи, що МТСБУ відповідно до Закону здійснило відшкодування шкоди потерпілій особі за водія транспортного засобу, який спричинив ДТП і не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то після виплати суми страхового відшкодування на користь потерпілої особи, у позивача виникло право вимоги до відповідача про відшкодування завданої шкоди в порядку регресу, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 22.04.2019 зазначена справа передана в провадження судді Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.
Ухвалою суду від 26.04.2019, відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи позивача було повідомлено належним чином. Позовна заява містить клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, відповідно до якого представник МТСБУ підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить задовольнити, щодо прийняття заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідача до суду не надійшло.
Згідно вимог ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з цього, суд, вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів, проти чого не заперечує представник позивача.
Вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З матеріалів справи судом встановлено, що 07.01.2018 р. о 13 год. 50 хв., в м. Києві по вул. Берковецька, 6-В сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «БМВ» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля марки «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 .
Так, ОСОБА_1 , 07.01.2018 р. о 13 год. 50 хв., в м. Києві по вул. Берковецька, 6-В, керував автомобілем марки «БМВ» д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення вимог п. 8.7 ПДР виїхав на нерегульоване перехрестя на забороняючий червоний сигнал світлофору, в наслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався на зелений сигнал світлофору, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, після чого ОСОБА_1 в порушення вимог п. 2.10а Правил, будучи причетним до ДТП, залишив місце події, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124, 122-4 КУпАП.
Згідно постанови Святошинського районного суду м. Києва від 15.03.2018 р., винним у скоєнні ДТП, що сталася 07.01.2018 р. о 13 год. 50 хв., в м. Києві на вул. Берковецькій, 6-В, визнано ОСОБА_1 та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340,00 грн. на користь держави.
Постановою Пленуму Верховного Суду України за №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення» (з наступними змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.
Згідно з положеннями ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина ОСОБА_1 встановлена та в порядку ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.
З матеріалів справи вбачається, що у результаті дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль марки «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК7890640, терміном дії з 19.12.2017 по 18.12.2018 р.
Відповідно до Звіту № 14/01/18 про оцінку автомобіля «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_2 , складеного 10.01.2018 р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП, складає 112442,13 грн.
На дату скоєння ДТП водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, про що свідчить відсутність інформації щодо страхування транспортного засобу в Єдиній централізованій базі даних МТСБУ.
Встановлено, що 07.01.2018 р. потерпілий повідомив МТСБУ про дорожньо-транспортну пригоду (страховий випадок), а 10.01.2018 р. звернувся з заявою про отримання відшкодування завданої шкоди.
Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка буда заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю та майну третьої особи.
Доказів того, що відповідачем на користь потерпілого були відшкодовані збитки, завдані внаслідок вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди, відповідачем не надано.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.
Основним завданням МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до підпункту «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з настанням події, передбаченої п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розглянувши заяву власника пошкодженого автомобіля та зібрані аварійним комісаром документи по ДТП, на підставі довідки № 1 від 13.04.2018 р. про розмір відшкодування шкоди, МТСБУ було прийнято рішення (Наказ № 4593 від 15.05.2018 р.) про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих та виплачено потерпілому - ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 96277,77 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 904980 від 17.05.2018 р.
Відповідно до пункту 38.2.1 ст.38 вище приведеного Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо - транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Згідно приписів ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01 березня 2013 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обставини наведені в позовній заяві та додані до неї докази не спростовані відповідачем, який не скористався своїм процесуальним правом подати відзив (заперечення) на позовну заяву та докази на спростування заявлених позовних вимог.
Таким чином, оскільки МТСБУ відповідно до Закону здійснило відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, який спричинив ДТП і не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то після виплати суми страхового відшкодування на користь потерпілої особи, у позивача виникло право вимоги до відповідача про відшкодування завданої шкоди в порядку регресу на відшкодування понесених збитків.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, а тому позовна заява Моторного (транспортного) страхового бюро України підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 1921,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 16, 22, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 258, 263-265, 273, 280, 284, 289, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (місцезнаходження: м. Київ, бульвар Русанівський, 8, п/р НОМЕР_4 в АТ «Укрексімбанк», МФО 322313, код ЄДРПОУ 21647131), суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 96277 (дев'яносто шість тисяч двісті сімдесят сім) грн. 77 коп. та суму сплаченого судового збору у розмірі 1921 грн. 00 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: С.І. Кушнір