Єдиний унікальний номер: 379/586/21
Провадження № 2/379/482/21
(ЗАОЧНЕ)
10 вересня 2021 рокум.Тараща
Таращанський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Музиченко О. О.,
за участю секретаря судового засідання Бакал O.A.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» в особі представника за довіреністю Ляра Д.Ю. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на наступні обставини. ОСОБА_1 (далі - відповідач) звернулась до АТ КБ «Приватбанк», який є правонаступником ПАТ КБ «Приватбанк», з метою отримання банківських послуг. У зв'язку з цим відповідач підписала заяву № б/н від 18.10.2012 та підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, що викладені на сайті Банку www.privatbank.ua, складає між нею та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Банком було виконано свої зобов'язання, а саме на підставі Договору надання банківських послуг надано відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач, в свою чергу, зобов'язалась повернути витрачену частину кредитного ліміту. Проте, відповідач порушила свої зобов'язання за договором, внаслідок чого станом на 16.05.2021 має заборгованість перед банком у загальному розмірі 15300,36 грн, з яких: 13492,59 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 1807,77 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Враховуючи вищевикладене позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 18.10.2012 у розмірі 15300,36 грн. та судові витрати в розмірі 2270,00 грн.
Ухвалою суду від 05 липня 2021 року прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 114, 115).
В судове засідання представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належно (а.с. 98, 120,121); позивачем надано до суду разом із позовною заявою клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечують (а.с. 101).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання двічі - 28.07.2021 та 10.09.2021 - не з'явилась. Про день, час та місце судового розгляду повідомлена належно та завчасно відповідно до вимог чинного законодавства. В матеріалах справи містяться повернуті поштові відправлення з відмітками про відсутність ОСОБА_1 за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку (а.с. 126, 133, 134), що згідно положень ч. 8 ст. 128 ЦПК є днем вручення судової повістки. Також на вебпорталі судової влади України було опубліковано оголошення про виклик відповідачки у судове засідання на 14-30 год. 10.09.2021 (а.с.132).
До суду не надходило від відповідача відзиву, заяв чи клопотань у даній справі.
Стаття 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1)відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2)відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3)відповідач не подав відзив; 4)позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки належним чином повідомлена відповідач ОСОБА_1 не з'явилась в судове засідання, будучи належним чином згідно вимог закону повідомленою про дату, час і місце судового розгляду, не повідомивши суду про поважність причини неявки та не надала відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, - суд вважав за необхідне по даній справі провести заочний розгляд.
Ухвалою суду від 10 вересня 2021 року, занесеною до протоколу судового засідання, постановлено провести заочний розгляд даної цивільної справи.
Зі змісту положень статті 281 ЦПК України вбачається, що заочний розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Ухвалою суду від 10.09.2021 відмовлено позивачу АТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні клопотання про огляд вебсайту по даній цивільній справі.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Оцінюючи наведені у справі аргументи, ґрунтуючись на засадах верховенства права, на повно і всебічно з'ясованих обставин, об'єктивно та безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, наявних у справі, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 18.10.2012 між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та відповідачкою ОСОБА_1 було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, відповідно до якої відповідачка оформила зарплатний пакет. У графі «Зазначте бажаний кредитний ліміт за платіжною карткою кредитка «Універсальна»/GOLD» інформація відсутня (а.с.19 на звороті копії анкети-заяви).
При підписанні анкети-заяви відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами, Пам'яткою і Тарифами Банку складає між сторонами Договір про надання банківських послуг.
Позивач відкрив відповідачці кредитний рахунок, що підтверджується випискою по рахунку та встановлено кредитний ліміт. Для користування кредитним картковим рахунком відповідачка отримала кредитну картку (а.с.17, 18-довідки; а.с.85-97-виписка).
Під документами, на які посилається позивач, зокрема Витяги з Тарифів та Умов, які визначають такі істотні умови договору як розмір відсотків, термін дії договору, а також строки платежів по кредиту (тіла кредиту та відсотків), підписи сторін відсутні. Пам'ятку позивач не надав.
Інших доказів існування погоджених сторонами будь-яких істотних умов Договору від 18.10.2012, крім зазначених вище, і з якими, як вважає позивач, відповідач була ознайомлена, позивач не зазначив.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором станом на 16.05.2021 становить 15300,36 грн., яка складається з наступного: 13492,59 грн - заборгованість за тілом кредиту; 13492,59 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1807,77 грн - заборгованість за простроченими відсотками (а.с.15,16).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять, умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України вказано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Приписами ч. 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За правилами ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частина 1 ст. 663 ЦК України вказує на те, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати своєї умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умов розроблює підприємець (в даному випадку банк).
Так, як умови договору розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому, з огляду на редакцію ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
В ч. 1 ст. 1048 ЦК України вказано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як зазначено в ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У заяві позичальника від 18.10.2012 процентна ставка не зазначена.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за простроченими відсотками.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за Договором від 18.10.2012, посилається на анкету-заяву позичальника про приєднання до Умов, Витягу з Тарифів Банку, Витягу з Умов, які розміщені на його сайті.
Також позивач у позовній заяві зазначає, що, керуючись п. 2.1.1.2.12 Договору від 18.10.2012, він використав передбачену можливість зміни Тарифів та інших невід'ємних частин цього Договору, зокрема з 01.03.2019 впровадив зміни Умов в частині нарахування відсотків, а саме, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань відповідач зобов'язана сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості у розмірі 86,4% - для картки «Універсальна» та 84% - для картки «Універсальна голд» від простроченої суми заборгованості.
Однак, у матеріалах справи наявний Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, що не містить того пункту, на який посилається позивач. Водночас, позивачем не надано суду доказів на підтвердження ознайомлення відповідачки саме з тією редакцією Витягу з Тарифів та Витягу з Умов, що були чинними станом на 01.03.2019, відсутні докази її згоди на такі Умови при підписанні анкети-заяви.
Крім того, роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом у справі, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено постановою Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано банком при розгляді вказаної справи.
В цьому випадку також неможливо застосувати до зазначених правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, так як Умови, що розміщені на офіційному сайті позивача, неодноразово ним змінювались в період - з часу виникнення спірних правовідносин - з 18.10.2012 до моменту звернення до суду із цим позовом, тобто, кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин за відсутності у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані Банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують зазначених обставин.
Надані банком Правила надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також якщо ці умови прямо не передбачені, як у цьому випадку в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Таким чином відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків за користування кредитними коштами.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, суд вбачає наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника суми заборгованості за тілом кредиту.
Такої правової позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду, яка викладена в постанові від 3 липня 2019 року у справа № 342/180/17, провадження №14-131цс19.
Доказом отримання грошових коштів, користування відповідачкою кредитними коштами є Виписка по рахунку, яка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, у якій відображено всі її операції із використанням кредитних коштів, зняття грошових коштів, Виписка про рух коштів на картковому рахунку, з якої вбачається, що за час дії договору, відповідач користувалась банківським продуктом - карткою із встановленим кредитним лімітом, знімаючи готівку.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково, оскільки в судовому засіданні доведено, що має місце порушення відповідачкою умов Договору від 18.10.2012, враховуючи, що фактично отримані та використані нею кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому до стягнення із відповідачки на користь позивача підлягає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 13492,59 грн.
За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 36 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати» вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).
При пред'явленні позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 2270,00 грн (а.с.1 - платіжне доручення). Оскільки суд частково задовольняє позовні вимоги, то понесені позивачем судові витрати на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2001,79 грн.
У задоволенні інших позовних вимог вбачається за необхідне відмовити, зокрема щодо стягнення із відповідачки заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитом, оскільки ці вимоги недоведені та не підтверджені доказами, у анкеті-заяві від 18.10.2012 відсутній обов'язок відповідача по їх сплаті позивачу.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 16, 203, 526, 530, 599, 610, 625-629, 638, 1048, 1054, 1066 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 5, 12, 19, 76, 77, 81, 82, 133, 141, 263, 265, 273, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за простроченим тілом кредиту по договору б/н від 18 жовтня 2012 року станом на 16.05.2021 в сумі 13492 (тринадцять тисяч чотириста дев'яносто дві) гривні 59 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2001 (дві тисячі одну) гривню 79 копійок.
У частині позову щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за простроченими відсотками - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін:
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ: 14360570, адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1-Д, м. Київ, 01001, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги,50, м. Дніпро, 49094, рахунок № НОМЕР_1 /для погашення заборгованості та судових витрат/, МФО № 305299;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Таращанським РС Управління ДМС України в Київській області, 26.09.2012, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст заочного рішення складено 10 вересня 2021 року.
Головуючий суддя Таращанського районного суду Київської області О. О. Музиченко