09 вересня 2021 року м. ПолтаваСправа №440/3225/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
02 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, а саме просить:
визнати бездіяльність щодо не надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою протиправною;
зобов'язати Терешківську сільську раду надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах с. Курилехівка, Полтавського р-ну, Полтавської обл. на території Терешківської сільської ради.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що з метою реєстрації права власності на земельну ділянку звернувся до Терешківської сільської ради із заявою від 22.02.2021 №625 про надання дозволу на складання проекту землеустрою, однак, відповідач не розглянув заяву ОСОБА_1 у відповідності до вимог чинного законодавства. Наголошував, що питання щодо передачі позивачу бажаної земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства є повноваженнями сільської ради, що реалізуються шляхом розгляду на засіданнях сільської ради, за результатами яких приймаються рішення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
07.06.2021 до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Свою позицію мотивував тим, що сільською радою було вжито всіх заходів для належного розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме, листом від 09.03.2021 ОСОБА_1 повідомлено, що на даний час на території територіальної громади в особі Терешківської сільської ради проводиться аналіз використання земельних ділянок згідно земельно-кадастрових книг та зібраної архівної документації. Крім того, відповідач наголошував, що розташування бажаної позивачем земельної ділянки не відповідає вимогам статті 118 Земельного кодексу України, ділянка, вказана на викопіюванні, вже відведена і знаходиться в користуванні.
11.06.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач відхиляє доводи відповідача. наголошує, що з моменту подачі клопотання 22.02.2021 відбулося вже три сесії Терешківської сільської ради, однак, відповіді на заяву ОСОБА_1 не надходило.
22.06.2021 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, аналогічні за змістом відзиву на позов.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статей 257-258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 22.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до Терешківської сільської ради із заявою вх. №625 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею до 2 га /а.с. 123/.
До заяви позивачем додано копію паспорту, копію ідентифікаційного коду, графічні матеріали, копію листа від 25.08.2020№939/123-20 Міськрайонного управління Держгеокадастру у Полтавському районі.
09.03.2021 відповідачем складено лист, адресований ОСОБА_1 , вих. №637/1, яким позивача повідомлено, що на даний час на території територіальної громади в особі Терешківської сільської ради проводиться аналіз використання земельних ділянок згідно земельно-кадастрових книг та зібраної архівної документації. Питання щодо відведення ОСОБА_1 бажаної земельної ділянки буде розглянуто після закінчення робіт з інвентаризації земель /а.с. 110-111/.
Доказів направлення зазначеного листа позивачу відповідачем не надано.
Позивач не погодився із бездіяльністю відповідача щодо ненадання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовані вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно з частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до пункту "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Згідно з частиною першою статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 Земельного кодексу України, відповідно до приписів частини 1 якої до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Отже, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.
Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.
Із аналізу зазначених норм, вбачається, що будь-який громадянин України, незалежно від місця реєстрації або проживання, має право звернутись до уповноваженого органу із заявою та визначеними законодавством документами щодо надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства.
Відповідний орган може відмовити у наданні дозволу тільки з підстав, зазначених у частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України. Перелік підстав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
09.03.2021 відповідачем складено лист, адресований ОСОБА_1 , вих. №637/1, яким позивача повідомлено, що на даний час на території територіальної громади в особі Терешківської сільської ради проводиться аналіз використання земельних ділянок згідно земельно-кадастрових книг та зібраної архівної документації. Питання щодо відведення ОСОБА_1 бажаної земельної ділянки буде розглянуто після закінчення робіт з інвентаризації земель /а.с. 110-111/.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Нормами статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності не рідше ніж один раз на місяць.
Частинами першою, другою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною десятою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Таким чином, рішення з питань надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймається виключно на пленарному засіданні сільської, селищної, міської ради у формі рішення та не може бути оформлене листом у відповідь на клопотання заявника.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було розглянуто заяву ОСОБА_1 від 22.02.2021, про що свідчить лист Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 09.03.2021 №637/1, однак, результат розгляду заяви оформлений не відповідним рішенням сільської ради, а у спосіб, не передбачений статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Отже, питання, розгляд якого мав здійснюватися виключно на пленарному засіданні сесії Терешківської сільської ради, та за результатами розгляду якого відповідач мав прийняти акт у формі рішення у порушення вимог статей 12, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статей 122, 118 Земельного кодексу України відповідачем не розглянуто та орган місцевого самоврядування не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
Наведене свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду заяви позивача від 22.02.2021.
Разом з тим, зазначена вище бездіяльність є порушенням прав позивача на розгляд суб'єктом владних повноважень його заяви у встановленому законодавством порядку, що потребує судового захисту.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Зважаючи на вищевикладене, оскільки відповідач не прийняв жодного передбаченого законом рішення за наслідками розгляду клопотання позивача, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Терешківської сільської ради, що полягає у неприйнятті рішення за заявою ОСОБА_1 від 22.02.2021 №625 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства та зобов'язати Терешківську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.02.2021 №625 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства з урахуванням висновків суду.
Отже, у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Терешківську сільську раду надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах с. Курилехівка, Полтавського р-ну, Полтавської обл. на території Терешківської сільської ради необхідно відмовити.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки спір у даній справі виник внаслідок неправомірних дій (бездіяльності) відповідача щодо не прийняття рішення за заявою позивача, суд вважає за можливе на підставі частини восьмої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України покласти на відповідача судові витрати позивача повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як визначено пунктом 6 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.
При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн /а.с. 3/.
Суд вважає за необхідне покласти на відповідача Терешківську сільську раду судові витрати у сумі 908,00грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області (вул. Шевченка, 1-А, с. Терешки, Полтавський район, Полтавська область, код ЄДРПОУ 21044349) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, що полягає у неприйнятті рішення за заявою ОСОБА_1 від 22.02.2021 №625 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства.
Зобов'язати Терешківську сільську раду Полтавського району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.02.2021 №625 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області (вул. Шевченка, 1-А, с. Терешки, Полтавський район, Полтавська область, код ЄДРПОУ 21044349) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень нуль копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.І. Клочко