01 вересня 2021 року
справа №1.380.2019.003597
провадження № 380.02.1.380.2019.003597
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючий-суддя Кедик М.В.,
секретар судового засідання Марець В.В.,
за участю:
позивач ОСОБА_1 ,
представник позивача Бордюк М.Й.,
представник відповідача Дмитришин М.П.
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сокальської районної державної адміністрації Львівської області, Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Сокальської районної державної адміністрації Львівської області, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Сокальської РДА Дяченко А.П. від 21.06.2019 № 94/03-07 “Про звільнення ОСОБА_2 ”;
- поновити його на посаді заступника голови Сокальської РДА з 21.06.2019;
- стягнути на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 червня 2019 року по день ухвалення рішення у справі, без утримання податків та інших обов'язкових платежів.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
За наслідками касаційного оскарження, Верховний Суд постановою від 28.01.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020- скасовано; справу № 1.380.2019.003597 направлено на новий судовий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 16.02.2021 суддя прийняла до провадження справу № 1.380.2019.003597.
Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 12.05.2021 суд залучив співвідповідача Червоноградську районну державну адміністрацію Львівської області.
Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 02.06.2021 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що на виконання вимог статті 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» позивач як заступник голови райдержадміністрації написав і подав на ім'я новопризначеного голови Сокальської РДА заяву від 01.04.2019 про припинення повноважень. Лише більше ніж через 2,5 місяці з моменту подачі заяви спірним розпорядженням відповідача ОСОБА_1 було звільнено з посади з виплатою компенсації за невикористані дні відпустки. Вважає, що звільнення позивача відбулося з порушенням вимог закону, зокрема та у тому числі, без погодження з головою обласної державної адміністрації. Крім того позивач уважає, що в даному випадку фактично йшлося про розірвання трудового договору з ініціативи власника, а тому оскільки після подання заяви про припинення своїх повноважень ОСОБА_1 продовжував виконувати обов'язки заступника голови Сокальської РДА та не виявляв бажання звільнитися, то відповідач був не вправі його звільняти. На думку позивача, положення статті 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачають обов'язок подачі ним заяви про припинення повноважень, але це не означало автоматичного звільнення з роботи.
У судовому засіданні позивач, представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові, просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача Сокальської районної державної адміністрації Львівської області, подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що Закон України “Про місцеві державні адміністрації” є спеціальним у сфері врегулювання організації, повноважень та порядку діяльності місцевих державних адміністрацій. Позивачем була подана заява про припинення повноважень, його звільнення було погоджено, а тому спірне розпорядження прийнято з дотриманням приписів ст. 10 Закон України “Про місцеві державні адміністрації”. Окрім того, відповідач відзначив, що перебування голів місцевих державних адміністрацій та їх заступників на посаді є строковим.
Представник відповідача-1 у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник відповідача Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області, подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що позивач 01.04.2019 особисто написав заяву про звільнення від займаної посади із достроковим припиненням повноважень враховуючи ст. 10 Закон України “Про місцеві державні адміністрації”. Вказана норма містить додаткову, особливу підставу для звільнення працівника, пов'язану з його статусом, якої не містить Кодекс законів про працю України. Ця підстава законом пов'язується не з волевиявленням працівника чи голови райдержадміністрації, а з самим фактом призначення нового керівника адміністрації. Статтею 10 Закону №586 для заступників голови райдержадміністрації передбачено обов'язок заявити про складення повноважень перед новопризначеним головою. У зв'язку із цим, для звільнення заступника голови райдержадміністрації М.П.Поліщука, голова Сокальської районної державної адміністрації керувався нормами спеціального законодавства, тобто Законом України «Про місцеві державні адміністрації».
Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача-1, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Відповідно до розпорядження голови Сокальської РДА Токай Р.Н. від 07.02.2018 № 23/03-07 ОСОБА_1 призначений на посаду заступника голови з 09.02.2018.
Розпорядженням Президента України від 28.03.2019 № 37/2019-рп головою райдержадміністрації призначено ОСОБА_3
01.04.2019, у перший день роботи нового голови Сокальської РДА, позивач подав заяву на ім'я голови, в якій просив звільнити його із займаної посади з достроковим припиненням повноважень, із врахуванням положень статті 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».
Голова Сокальської РДА 05.06.2019 звернувся до першого заступника голови Львівської обласної державної адміністрації про погодження звільнення заступника голови районної державної адміністрації ОСОБА_1 .
Розпорядженням голови райдержадміністрації від 21.06.2019 № 94/03-07 «Про звільнення ОСОБА_2 » позивача звільнено з посади заступника голови Сокальської РДА у зв'язку із припиненням повноважень, з 21.06.2019 з виплатою компенсації за дні невикористаної відпустки.
Вважаючи розпорядження відповідача протиправним, а своє звільнення таким, що відбулося з порушенням законодавчо визначеної процедури, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом. законних підставах.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання виконання покладених на голів місцевих адміністрацій та їх заступників службових обов'язків, припинення ними повноважень, права і обов'язки таких осіб визначені та урегульовані спеціальним законодавством, зокрема Законом України від 09.04.1999 № 586-XIV “Про місцеві державні адміністрації” (далі - Закон № 586-XI, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частиною другою статті 1 Закону № 586-XIV місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.
Місцеві державні адміністрації очолюють голови відповідних місцевих державних адміністрацій (частина перша статті 8 вказаного Закону).
Повноваження голів місцевих державних адміністрацій закріплено у статті 39 Закону № 586-XIV, пунктом 3 частини першої якої передбачено, що голови місцевих державних адміністрацій призначають на посади та звільняють з посад своїх заступників, керівників структурних підрозділів відповідно до статей 10 та 11 цього Закону.
У свою чергу, стаття 10 Закону № 586-XIV вказує, що перший заступник та заступники голів місцевих державних адміністрацій виконують обов'язки, визначені головами відповідних державних адміністрацій, і несуть персональну відповідальність за стан справ на дорученій їм ділянці роботи.
Перший заступник та заступники голови районної державної адміністрації призначаються на посаду та звільняються з посади головою районної державної адміністрації за погодженням з головою обласної державної адміністрації.
Перші заступники та заступники голів місцевих державних адміністрацій заявляють про припинення своїх повноважень новопризначеним головам місцевих державних адміністрацій у день їх призначення.
Отже, пунктом 3 частини першої статті 39 та частиною третьою статті 10 Закону № 586-XIV визначено, що юридичним наслідком призначення нового голови районної державної адміністрації є право останнього звільнити перших заступників та заступників голови районної державної адміністрації із займаних посад внаслідок автоматичного припинення їх повноважень, про що вони заявляють новому голові адміністрації.
При цьому звільненню новопризначеним головою районної державної адміністрації своїх заступників на підставі частини третьої статті 10 Закону № 586-XIV не може передувати дотримання певного додаткового порядку припинення їх повноважень, крім самого факту припинення цих повноважень в силу закону.
Ця підстава законом пов'язується не з волевиявленням працівника чи голови райдержадміністрації, а з самим фактом призначення нового керівника адміністрації. Статтею 10 Закону № 586-XIV для перших заступників голови райдержадміністрації передбачено обов'язок заявити про складення повноважень перед новопризначеним головою.
Тобто написання заяви про припинення повноважень є обов'язком посадової особи - заступника голови районної державної адміністрації у силу вищенаведених законодавчих приписів і пов'язане з настанням юридичного факту - звільненням з посади голови такої державної адміністрації та призначенням на посаду нового голови, наслідком чого є звільнення заступника голови з державної служби.
Таким чином, звільнення заступника голови районної державної адміністрації на підставі статті 10 Закону № 586-XIV не є звільненням з ініціативи власника.
У постанові від 28.01.2021 у цій справі Верховний Суд зазначив, що «матеріали справи не містять відповідних доказів погодження головою Львівської обласної державної адміністрації звільнення ОСОБА_1 і таким не можна вважати лист голови Райдержадміністрації від 05 червня 2019 року № 57/03-21, адже в ньому остання лише просила погодити звільнення заступника голови ОСОБА_1 ….
Під час нового розгляду суд повинен повно та всебічно з'ясувати фактичні обставини справи, зокрема перевірити чи дотримано відповідачем процедуру звільнення позивача з посади заступника голови Сокальської РДА та, з урахуванням викладених у цій постанові висновків, установити чи відповідає оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.».
Суд зазначає, що первинній редакції на час прийняття Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 № 586-XIV, стаття 10 мала таку редакцію:
«Стаття 10. Заступники голів місцевих державних адміністрацій
Перший заступник та заступники голів місцевих державних адміністрацій виконують обов'язки, визначені головами відповідних державних адміністрацій, і несуть персональну відповідальність за стан справ на дорученій їм ділянці роботи.
Перший заступник голови обласної державної адміністрації призначається на посаду головою обласної державної адміністрації за згодою Прем'єр-міністра України.
Заступники голови обласної державної адміністрації призначаються на посаду головою обласної державної адміністрації за погодженням з відповідним віце-прем'єр-міністром України.
Перші заступники та заступники голів районних державних адміністрацій призначаються на посади головами районних державних адміністрацій за погодженням з відповідними заступниками голів обласних державних адміністрацій.
Перші заступники та заступники голів місцевих державних адміністрацій заявляють про припинення своїх повноважень новопризначеним головам місцевих державних адміністрацій у день їх призначення.»
У подальшому прикінцевими положеннями Закону України «Про Кабінет Міністрів України» 21.12.2006 № 514-V у Законі України "Про місцеві державні адміністрації" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 20-21, ст. 190):
1) у частині третій статті 5 слово "Примірні" замінити словом "Рекомендаційні";
2) частини другу - четверту статті 10 замінити частиною такого змісту:
"Перший заступник та заступники голови обласної, районної державної адміністрації призначаються на посаду головою відповідно обласної, районної державної адміністрації за погодженням з Кабінетом Міністрів України".
У зв'язку з цим частину п'яту вважати частиною третьою;
Отже після внесення вказаним Законом України «Про Кабінет Міністрів України» змін до Закону України «Про місцеві державні адміністрації», стаття 10 мала таку редакцію:
«Стаття 10. Заступники голів місцевих державних адміністрацій
Перший заступник та заступники голів місцевих державних адміністрацій виконують обов'язки, визначені головами відповідних державних адміністрацій, і несуть персональну відповідальність за стан справ на дорученій їм ділянці роботи.
Перший заступник та заступники голови обласної, районної державної адміністрації призначаються на посаду головою відповідно обласної, районної державної адміністрації за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Частина друга статті 10 в редакції Закону N 514-V ( 514-16 ) від 21.12.2006 }
Перші заступники та заступники голів місцевих державних адміністрацій заявляють про припинення своїх повноважень новопризначеним головам місцевих державних адміністрацій у день їх призначення.»
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України» від 7 жовтня 2010 року № 2592-VI, який згідно картки документа набрав чинності 13.10.2010, внесено зміни у ст. 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» а саме, « 4) частину другу статті 10 викласти в такій редакції:
"Перший заступник та заступники голови обласної державної адміністрації призначаються на посаду та звільняються з посади головою обласної державної адміністрації за погодженням із Кабінетом Міністрів України. Перший заступник та заступники голови районної державної адміністрації призначаються на посаду та звільняються з посади головою районної державної адміністрації за погодженням з головою обласної державної адміністрації";»
Отже лише з 13.10.2010 стаття 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» мала таку редакцію:
Стаття 10. Заступники голів місцевих державних адміністрацій
Перший заступник та заступники голів місцевих державних адміністрацій виконують обов'язки, визначені головами відповідних державних адміністрацій, і несуть персональну відповідальність за стан справ на дорученій їм ділянці роботи.
Перший заступник та заступники голови обласної державної адміністрації призначаються на посаду та звільняються з посади головою обласної державної адміністрації за погодженням із Кабінетом Міністрів України. Перший заступник та заступники голови районної державної адміністрації призначаються на посаду та звільняються з посади головою районної державної адміністрації за погодженням з головою обласної державної адміністрації.
Частина друга статті 10 в редакції Законів № 514-V від 21.12.2006, № 2592-VI від 07.10.2010}
Перші заступники та заступники голів місцевих державних адміністрацій заявляють про припинення своїх повноважень новопризначеним головам місцевих державних адміністрацій у день їх призначення.
Суд звертає увагу, що саме на таку редакцію ст. 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», яка діяла з 13.10.2010 посилається позивач як на підставу свого незаконного звільнення, оскільки така редакція передбачала, що перший заступник та заступники голови обласної державної адміністрації призначаються на посаду та звільняються з посади головою обласної державної адміністрації за погодженням із Кабінетом Міністрів України. Перший заступник та заступники голови районної державної адміністрації призначаються на посаду та звільняються з посади головою районної державної адміністрації за погодженням з головою обласної державної адміністрації.
При цьому, суд зазначає що Закон України «Про Кабінет Міністрів України» від 21.12.2006 № 514-V яким у ст. 10 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" вносилися зміни у 2006 році втратив чинність на підставі Закону № 279-VI від 16.05.2008.
Також суд звертає увагу, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України» від 07.10.2010 № 2592-VI, за яким редакція ст. 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», яка діяла з 13.10.2010 і передбачала, що перший заступник та заступники голови обласної державної адміністрації призначаються на посаду та звільняються з посади головою обласної державної адміністрації за погодженням із Кабінетом Міністрів України. Перший заступник та заступники голови районної державної адміністрації призначаються на посаду та звільняються з посади головою районної державної адміністрації за погодженням з головою обласної державної адміністрації, втратив чинність на підставі Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України" № 763-VII ( 763-18) від 23.02.2014, ВВР, 2014, № 12, ст.189).
Закон України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України" № 763-VII ( 763-18) від 23.02.2014, ВВР, 2014, № 12, ст.189 } набрав чинності 02.03.2014.
Відповідно до ст. 2 вказаного Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України" № 763-VII (763-18) від 23.02.2014, ВВР, 2014, № 12, ст.189} Верховна Рада України постановила:
«Встановити, що норми законів України, до яких вносилися зміни Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України", які втратили чинність згідно з пунктом 1 цього Закону, діють в редакції, чинній станом на 7 жовтня 2010 року, з урахуванням змін, внесених законами України після 7 жовтня 2010 року, у частинах, що відповідають нормам Конституції України, які діють станом на дату набрання чинності цим Законом».
Отже з урахуванням ст. 2 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України" № 763-VII ( 763-18) від 23.02.2014, ВВР, 2014, № 12, ст.189, починаючи з 2014 року стаття 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» діє в редакції чинній станом на 07.10.2010.
Тобто, станом на 07.10.2010 року стаття 10 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" мала таку редакцію, яка є і була чинною на час звільнення позивача:
Стаття 10. Заступники голів місцевих державних адміністрацій
Перший заступник та заступники голів місцевих державних адміністрацій виконують обов'язки, визначені головами відповідних державних адміністрацій, і несуть персональну відповідальність за стан справ на дорученій їм ділянці роботи.
Перший заступник та заступники голови обласної, районної державної адміністрації призначаються на посаду головою відповідно обласної, районної державної адміністрації за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Частина друга статті 10 в редакції Закону № 514-V ( 514-16 ) від 21.12.2006}
Перші заступники та заступники голів місцевих державних адміністрацій заявляють про припи нення своїх повноважень новопризначеним головам місцевих державних адміністрацій у день їх призначення.
У такій редакції станом на 07.10.2010 позивач може самостійно переконатися на офіційному веб-сайті Верховної Ради України: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/586-14/ed20100727#Text.
Редакція ст. 10 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" на яку посилається позивач і яка передбачала, що перший заступник та заступники голови районної державної адміністрації призначаються на посаду та звільняються з посади головою районної державної адміністрації за погодженням з головою обласної державної адміністрації діяла не з 07.10.2020, а з 13.10.2010, оскільки Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України» від 07.10.2010 № 2592-VI, згідно з карткою документа набрав чинності 13.10.2010 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/586-14/ed20101013#Text).
Зазначене також підтверджується долученою до матеріалів справи відповіддю Міністерства юстиції України від 23.08.2021 № 69690/81601-9-Ш 21/10.2.2 «Про надання інформації».
У вказаній відповіді містяться роз'яснення, надані Міністерством юстиції України, які спрямовані на визначення чинної редакції Закону України «Про місцеві державні адміністрації», яка також діяла на момент виникнення спірних правовідносин, зокрема ст. 10 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".
Отже на час звільнення позивача у червні 2019 року стаття 10 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" була чинною у редакції станом на 07.10.2010 року та жодних вимог погоджувати звільнення позивача з кимось після заявлення останнім про припинення своїх повноважень новопризначеному голові місцевої державної адміністрацій у день його призначення, діюча редакція статті 10 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" не містить.
Та обставина, що на веб-сайті Верховної Ради України ст. 10 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" технічно не приведена у відповідність до Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України" № 763-VII ( 763-18) від 23.02.2014, ВВР, 2014, № 12, ст.189, набрав чинності 02.03.2014), не є підставою застосовувати до спірних правовідносин іншу редакцію ст. 10 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" аніж станом на 07.10.2010, відповідно до ст. 2 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України" № 763-VII ( 763-18) від 23.02.2014, ВВР, 2014, 3 12, ст.189).
За таких обставин, суд дішов висновку про законність звільнення оскарженим рохпорядженням ОСОБА_1 з посади заступника голови районної державної адміністрації.
Вимоги щодо поновлення на посаді та стягнення середній заробіток за час вимушеного прогул є похідними від вимог про скасування розпорядження, тому задоволенню також не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно приписів ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, перевірив дії та рішення відповідача чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладеного та встановлених фактичних обставин справи, суд не встановив порушень відповідачем вимог нормативно-правових актів у спірних правовідносинах, тому відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін на підтвердження своїх правових позицій, суд доходить переконання, що вимоги позивача не знаходять належного правового обґрунтування та спростовуються наявними у справі доказами, у зв'язку з чим, у задоволенні позову слід відмовити.
Питання щодо розподілу судових втрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Сокальської районної державної адміністрації Львівської області, Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.
2. Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст судового рішення складений 10.09.2021.
Суддя Кедик М.В.