07 вересня 2021 року Справа № 915/389/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Давченко Т.М.
за участі секретаря Кнауб А.А.
та представника позивача Ситника С.О.;
від відповідача та третьої особи представники не з?явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/389/21
за позовом приватного підприємства Будівельно монтажна фірма "Кипарис",
вул. Суворова,20, м. Очаків, Миколаївська область, 57508;
stynka66@ukr.net;
до приватного нотаріуса Очаківського міського нотаріального округу Миколаївської області Тельпіш Марини Миколаївни,
вул. Спаська, 18, м. Очаків, Миколаївська область, 57508;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: публічне акціонерне товариство "Імексбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" Рекрут Світлани Валеріївни,
вул. Проспект Гагаріна, 12-А, м. Одеса, 6539;
про зобов?язання вчинити дії
Приватним підприємством Будівельно монтажна фірма (ПП БМФ) "Кипарис" пред?явлено позов, з урахуванням уточнення від 13.04.2021, до приватного нотаріуса Очаківського міського нотаріального округу Миколаївської області Тельпіш Марини Миколаївни (далі - нотаріус) з вимогою: "Зобов?язати приватного нотаріуса Очаківського міського нотаріального округу Миколаївської області Тельпіш Марину Миколаївну зняти заборону на відчуження та припинити іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м. Очаків, Миколаївська область, вул. Суворова, буд. 20".
Позов мотивовано тим, що ПП БМФ "Кипарис" є власником нежитлової будівлі (двоповерхової адмінбудівлі) за адресою: вул. Суворова, 20, м. Очаків, Миколаївська область. Зазначене нерухоме майно позивачем було передане в іпотеку АКБ "Імексбанк" (далі ? Банк) згідно іпотечного договору від 31.03.2005, посвідченого приватним нотаріусом Очаківського районного нотаріального округу Тельпіш М.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 557 (далі ? іпотечний договір), у зв?язку з чим того ж дня нотаріусом Тельпіш М.М. накладено на указану нерухомість заборону відчуження до припинення іпотечного договору.
Позивач зазначає, що іпотечний договір від 31.03.2005 № 557 припинив свою дію у зв?язку з повним виконанням зобов?язань позичальника за основним зобов?язанням (по кредитному договору), після чого виникла необхідність у знятті з указаної вище нерухомості ПП БМФ "Кипарис" заборони відчуження.
Разом із тим, за твердженнями позивача, нотаріус Тельпіш М.М. відмовила в задоволенні заяв Банку та позивача про вчинення реєстраційних дій для зняття заборони відчуження з нерухомого майна ПП БМФ "Кипарис", зазначивши про неподання заявниками документів, що підтвердять повноваження представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку, а також про необхідність забезпечення присутності зазначеного представника у нотаріуса під час зняття заборони відчуження та припинення іпотеки.
Викладені дії нотаріуса позивач вважає такими, що суперечать ст. 74 Закону України "Про нотаріат", Інструкції "Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5, а також п. 9 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
ПП БМФ "Кипарис" також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування судових витрат.
За такими вимогами ухвалою від 19.04.2021 відкрито провадження в даній справі, вирішено розглянути її за правилами загального позовного провадження у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу "COVID-19" та введенням Урядом України протиепідемічних заходів, а також призначено підготовче засідання на 18.05.2021.
Ухвалою від 19.04.2021 також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - п?ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; зазначену ухвалу нотаріусом отримано 23.04.2021, що підтверджується підписом відповідача на відповідному рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Отже, відповідач мав право на подання відзиву на позовну заяву у строк до 10.05.2021 включно.
Від відповідача у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надійшов.
Ураховуючи викладені обставини, а також те, що відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву або інших документів по суті справи, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Ухвалою від 18.05.2021, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження у справі; підготовче засідання відкладено на 07.07.2021.
Ухвалою від 07.07.2021, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.09.2021.
Від відповідача та третьої особи представники в засідання не з?явилися.
Вислухавши представника позивача, який наполягав на задоволенні позовної заяви з викладених у ній підстав, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
ПП БМФ "Кипарис" є власником нежитлової будівлі (двоповерхової адмінбудівлі) за адресою: вул. Суворова, 20, м. Очаків, Миколаївська область, що підтверджується витягом від 08.04.2003 № 321399 про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 9).
Зазначене майно позивачем передане в іпотеку Банку згідно іпотечного договору від 31.03.2005, посвідченого приватним нотаріусом Очаківського районного нотаріального округу Тельпіш М.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 557, ? на забезпечення виконання зобов?язань ПП БМФ "Кипарис" перед Банком за укладеним між ними договором кредитної лінії від 29.03.2005 № 236/КЛ/2005 (п.п. 1.1-1.2 іпотечного договору).
Сторонами іпотечного договору погоджено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником своїх зобов?язань за кредитним договором іпотекодержатель має право звернути стягнення і у повному обсязі задовольнити свої вимоги згідно з кредитним договором за рахунок предмета іпотеки, включаючи основну суму боргу, відсотки за користування кредитом, пеню, відшкодування збитків, завданих відстрочкою (розстрочкою) виконання або простроченням виконання, неустойку, необхідні витрати на отримання предмету застави та його реалізацію (п. 3.1 іпотечного договору).
Договір вступає в силу з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного задоволення вимог іпотекодержателя за кредитним договором (п. 7.1 іпотечного договору).
В день укладення іпотечного договору нотаріусом Тельпіш М.М. на підставі ст. 73 Закону України "Про нотаріат" та у зв?язку з посвідченням цього договору іпотеки, накладено заборону відчуження зазначеної в договорі нежитлової будівлі, двоповерхової адмінбудівлі, яка належить ПП БМФ "Кипарис", до припинення іпотечного договору.
За твердженнями позивача, щодо яких не заперечували інші учасники справи, ним станом на 22.04.2020 у повному обсязі виконані зобов?язання за договором кредитної лінії від 29.03.2005 № 236/КЛ/2005.
На підтвердження викладених обставин позивачем подано копію довідки уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" від 22.04.2020 № 504, в якій указано, що за даними операційного дня банку станом на 22.04.2020 заборгованість ПП БМФ "Кипарис" відсутня; питання щодо зняття заборони відчуження нерухомого майна та припинення іпотеки нежитлової двоповерхової будівлі за адресою: вул. Суворова, 20, м. Очаків, Миколаївська область, буде вирішене найближчим часом (а.с. 14).
Матеріали справи також містять копію повідомлення АТ "Імексбанк" (процедура ліквідації) від травня 2020 року за № 603, підписаного уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" Матвієнко А.А. (а.с. 18), адресованого приватному нотаріусу, в якому указано, що рішеннями Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.01.2015 № 16 та від 5.04.2015 № 84 з 26.01.2015 по 26.05.2015 в АТ "Імексбанк" запроваджено тимчасову адміністрацію. Відповідно до постанови Правління НБУ від 21.05.2015. № 330 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Імексбанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.05.2015 № 105 "Про початок процедури ліквідації AT "Імексбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації AT "Імексбанк".
28.04.2016 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 638 "Про продовження строків здійснення процедури ліквідації AT "Імексбанк" та делегування повноважень ліквідатора", згідно якого строки здійснення процедури ліквідації продовжено на 2 роки по 26.05.2018 включно.
01.09.2016 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № l697 "Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію AT "Імексбанк", згідно якого було призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію AT "Імексбанк" Матвієнко Андрія Анатолійовича з 05.09.2016.
29.01.2018 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 261 "Про продовження строків здійснення процедури ліквідації AT "Імексбанк" та делегування повноважень ліквідатора", згідно якого строки здійснення процедури ліквідації продовжено на 2 роки по 26.05.2020 включно.
У повідомленні також було зазначено, що у зв?язку з повним виконанням ПП БМФ "Кипарис" зобов?язань за договором кредиту від 29.03.2005 № 236/КЛ/2005 та припиненням іпотечного договору від 31.03.2005, укладеного між ПAT "Імексбанк" та ПП БМФ "Кипарис", посвідченого приватним нотаріусом Очаківського міського нотаріального округу Миколаївської області Тельпіш М.М. 31.03.2005 № 557, уповноважена особа Фонду просить про зняття заборони відчуження (припинення обтяження речового права) та припинення іпотеки (припинення іншого речового права) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначеного нерухомого майна, а саме, щодо нежитлової двоповерхової адмінбудівлі загальною площею 329,9 кв.м., розташованої за адресою: Миколаївська область, м. Очаків, вул. Суворова, 20, номер РПВН: 629866.
За твердженнями позивача, указане повідомлення уповноваженою особою Фонду направлене нотаріусу Тельпіш М.М., проте матеріали справи відповідних доказів направлення не містять.
Натомість, позивачем подано копію листа приватного нотаріуса Тельпіш М.М. від 13.11.2020 № 347/01-16, адресованого Врублевському Й.М., який є керівником ПП БМФ "Кипарис" (а.с. 19).
В указаному листі нотаріус зазначив, що до нього звернувся Врублевський Й.М. щодо знаття заборони відчуження та припинення іпотеки в Державному реєстрі речових прав на згадану вище нерухомість ПП БМФ "Кипарис", надавши при цьому такі документи: паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків Врублевського Й.М., свідоцтво про державну реєстрацію ПП БМФ "Кипарис", дублікат іпотечного договору від 31.03.2005 № 557; повідомлення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зняття заборони відчуження та припинення іпотеки від 20.05.2020 № 603.
Разом із тим, нотаріус зазначив, що з поданих Врублевським Й.М. документів неможливо, у відповідності до приписів ст. 44 Закону України "Про нотаріат" та п. 7 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", встановити повноваження представника Матвієнка А.А., що діє від імені Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT "Імексбанк".
Нотаріус указав, що зняття заборони відчуження та припинення іпотеки на вищевказаний об?єкт нерухомого майна з наданих документів є неможливим, оскільки неможливо встановити повноваження представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT "Імексбанк". Також присутність уповноваженої особи Фонду на ліквідацію AT "Імексбанк" при вчинені нотаріальної дії ? знятті заборони щодо відчуження нерухомого майна, що підлягає державній реєстрації, є необхідною умовою вчинення такої нотаріальної дії, так як відповідно до п. 1 ст. 43 Закону України "Про нотаріат" не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб - її учасників або їх уповноважених представників.
У зв?язку з наведеними обставинами нотаріус запропонував заявнику для зняття заборони відчуження та припинення іпотеки на об?єкт нерухомості ПП БМФ "Кипарис" надати документи, що підтвердять повноваження представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT "Імексбанк", зокрема рішення № 1697 "Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію AT "Імексбанк" виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, рішення № 261 "Про продовження строків здійснення процедури ліквідації AT "Імексбанк" та делегування повноважень ліквідатора" або будь-який інший документ, що може підтвердити повноваження представника, нотаріально посвідчену довіреність на представника, та забезпечити присутність представника Фонду у нотаріуса під час зняття заборони відчуження та припинення іпотеки.
На думку позивача, зазначені вище вимоги нотаріуса є протиправними та суперечать положенням ст. 74 Закону України "Про нотаріат", Інструкції "Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5, а також п. 9 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Крім того, позивач зазначає, що всі відомості, на відсутність котрих послався нотаріус, є в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,; на думку позивача, він також не зобов?язаний забезпечувати явку до нотаріуса будь-яких інших осіб.
Викладені обставини позивач вважає такими, що свідчать про порушення його прав, як власника майна, на розпорядження цим майном та його відчуження, а також про наявність підстав для захисту прав ПП БМФ "Кипарис" в порядку господарського судочинства шляхом зобов?язання нотаріуса Тельпіш М.М. вчинити дії ? зняти заборону відчуження указаного вище майна та припинити відповідну іпотеку.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог ? відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.ч. 1-2 ст. 598 ЦК України зобов?язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов?язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов?язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Виходячи зі змісту ст.ст. 526, 599 ЦК України, зобов?язання вважається виконаним належним чином, якщо таке виконання здійснене відповідно до умов договору та вимог законодавства, а якщо умови виконання не визначені у договорі або законі, то вони повинні бути виконані відповідно до звичаїв ділового обороту або до вимог, що зазвичай ставляться.
За приписами ст.ст. 3, 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека має похідний характер від основного зобов?язання і є дійсною до припинення основного зобов?язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов?язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Звертаючись до суду з позовом у даній справі, ПП БМФ "Кипарис" посилається на те, що станом на 22.04.2020 повністю погасило заборгованість за кредитним договором. Оскільки зобов?язання за кредитним договором припинилося його належним виконанням, то додаткове зобов?язання за іпотечним договором також слід вважати припиненим. Разом із тим, нотаріус Тельпіш М.М. відмовила керівнику позивача у вчиненні відповідних реєстраційних дій (зняття заборони відчуження та припинення іпотеки майна позивача). У зв?язку з цим позивач просить про зобов?язання нотаріуса Тельпіш М.М. зняти заборону на відчуження та припинити іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на нерухомість ПП БМФ "Кипарис".
Судом встановлено, що станом на 22.04.2020 заборгованість позивача за договором кредитної лінії від 29.03.2005 № 236/КЛ/2005 відсутня, про що свідчать довідка уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" від 22.04.2020 № 504 та повідомлення АТ "Імексбанк" (процедура ліквідації) від травня 2020 року за № 603.
Беручи до уваги зазначені документи, а також те, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ? ПАТ "Імексбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" (директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) Рекрут С.В. не надано заперечень або доказів на підтвердження існування в позичальника ПП БМФ "Кипарис" заборгованості за кредитом, можна дійти висновку про належне виконання позивачем зобов?язань з погашення кредитних коштів та сплати пов?язаних з кредитом платежів відповідно до умов, передбачених кредитним договором.
Обмеження речових прав на нерухоме майно (обтяження нерухомого майна) ? це обмеження або заборона розпорядження нерухомим майном, установлена відповідно до правочину (договору), закону або актів органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" в редакції, чинній на час укладення іпотечного договору).
Згідно ч. 3 ст. 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п?яти днів зобов?язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов?язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.
Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції, чинній на момент складання листа відповідача від 13.11.2020 № 347/01-16, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) документи подано до неналежного суб??єкта державної реєстрації прав, нотаріуса; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.
Статтею 74 Закону України "Про нотаріат", одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.
Згідно пункту 5 Глави 15 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі ? Порядок), нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв?язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов?язання, після припинення договору іпотеки у зв?язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п?ятирічного строку з часу відкриття спадщини на майно особи, оголошеної померлою; про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт; про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав; про смерть відчужувача за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір; про відчуження майна, переданого під виплату ренти; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 6.1 Глави 15 Розділу ІІ Порядку передбачено, що про зняття заборони, а також про зняття судовими або слідчими органами та органами державної виконавчої служби накладеного ними арешту на майно нотаріус робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна.
Отже, законодавством передбачено підстави та порядок зняття заборони відчуження нерухомого майна.
Враховуючи необхідність документального закріплення підстав зняття нотаріусом заборони відчуження нерухомого майна (нотаріус не може зняти заборону без офіційного звернення), у разі особистого звернення до нотаріуса осіб, які є ініціаторами зняття заборони, та мають на це необхідні права та повноваження, нотаріусу слід відбирати від таких осіб відповідну заяву, в якій міститиметься прохання про зняття заборони відчуження нерухомого майна та до якої додаються необхідні підтверджуючі документи.
При одержанні заяви та підтверджуючих документів, на виконання пункту 6.1. Глави 15 Розділу ІІ Порядку, нотаріус реєструє таку заяву в журналі реєстрації вхідних документів та робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна.
Після зняття заборони відчуження нерухомого майна нотаріус, який зняв заборону, може провести державну реєстрацію припинення обтяження (заборони), а також припинення іншого речового права (іпотеки) ?? у разі, коли знімається заборона з предмета іпотеки, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Тобто у процедурі зняття заборони первинними є дії щодо завершення початої нотаріальної дії з накладення заборони (з проставленням відміток у відповідному реєстрі та алфавітній книзі та проставлення відмітки на правочині) та лише після цього можливе внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо припинення заборони та іпотеки.
Законодавством передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 ЦК України).
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов?язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Аналогічні положення щодо способів захисту прав передбачені статтею 20 ГК України.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 та від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту права та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити з його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення ? гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Як зазначалося вище, одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов?язків.
За положеннями ч. 1 ст. 593 ЦК України, припинення права іпотеки в разі належного виконання основного зобов?язання презюмується.
Встановлення факту припинення основного зобов?язання належним його виконанням, є свідченням припинення додаткових (акцесорних) зобов?язань за договорами іпотеки.
Звернення особи до суду з позовом про визнання іпотеки такою, що припинена, на підставі ч. 1 ст. 593 ЦК України не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору.
Отже, виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов?язків сторін (ст.ст. 3, 12-15, 20 ЦК України), слід дійти висновку про те, що в разі невизнання кредитором права іпотекодавця, передбаченого ч. 1 ст. 593 ЦК України, на припинення зобов??язання таке право підлягає захисту судом шляхом визнання його права на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Таким чином, право іпотекодавця підлягає судовому захисту за його позовом шляхом визнання іпотеки такою, що припинена, а не шляхом припинення договору іпотеки чи шляхом припинення зобов?язання за договором.
Вказаний правовий висновок висловив Верховний Суд України у постанові від 04.02.2015 у справі № 6-243цс14.
Під час застосування вищенаведених норм права підлягає врахуванню також правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 711/4556/16-ц, провадження № 14-88цс19 (пункти 54, 68-70): іпотека має похідний характер від основного зобов?язання і є дійсною до припинення основного зобов?язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 5 ст. 3, абз. 2, 7 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку", п. 1 ч. 1 і речення друге цієї частини ст. 593 ЦК України). Зобов?язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України). Оскільки належне виконання основного зобов?язання припиняє іпотеку й обтяження нерухомого майна, що є предметом іпотеки, суди мали ухвалити рішення, яким зняти заборону відчуження нерухомого майна та виключити відповідні записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, а не зобов'язувати вчинити такі дії нотаріуса.
Із змісту наведених вище норм права та правових висновків вбачається, що право іпотекодавця підлягає судовому захисту за його позовом шляхом визнання іпотеки такою, що припинена, а не шляхом припинення договору іпотеки; звернення до суду з позовом про зобов?язання іпотекодержателя або нотаріуса вчинити дії з метою зняття заборони з нерухомого майна є неправильним способом захисту порушених прав власника майна.
Суд виходить з того, що дійсно записи про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна, а також іпотеки за належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов?язання за кредитним договором є перешкодами в реалізації власником права розпорядження відповідним майном. Проте у справі, яка розглядається, ефективним способом захисту порушених прав позивача є пред?явлення позову про визнання іпотеки такою, що припинена, а також про зняття заборони відчуження нерухомого майна та виключення відповідних записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек. Підстави для зобов?язання нотаріуса вчиняти певні дії відсутні, оскільки у випадку одержання відповідної заяви та підтверджуючих документів або за наявності рішення суду нотаріус сам повинен зняти заборону відчуження майна та провести державну реєстрацію припинення обтяження (заборони), а також припинити інше речове право (іпотеку).
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 18.09.2019 у справі № 695/3790/15-ц.
Ураховуючи викладене, суд визнає, у задоволенні позову ПП БМФ "Кипарис" належить відмовити.
Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що, згідно ст. 129 ГПК України, у разі відмови у позові, судовий збір підлягає покладенню на позивача.
У судовому засіданні 07.09.2021, згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд
У задоволенні позову приватного підприємства Будівельно монтажна фірма "Кипарис" відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 10.09.2021.
Суддя Т.М. Давченко