07 вересня 2021 року Справа № 915/435/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Давченко Т.М.,
за участі секретаря Кнауб А.А.
та представників сторін:
від позивача ? Барчук А.В.;
від відповідача ? Свернюк С.П.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу № 915/435/21
за позовом акціонерного товариства “Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут “ЕНЕРГОПРОЕКТ”,
пр. Московський, 10/12, м. Харків, 61003;
до державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”,
вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032;
в особі відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція”,
промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001;
про стягнення грошових коштів у загальній сумі 1406569 грн. 91 коп.
Акціонерним товариством “Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут “ЕНЕРГОПРОЕКТ” (далі ? АТ “Харківський НДПКІ “ЕНЕРГОПРОЕКТ”) пред?явлено позов про стягнення з державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (далі ? ДП “НАЕК “Енергоатом”) в особі відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” (далі ? ВП “ЮУ АЕС”) грошових коштів у загальній сумі 1406569 грн. 91 коп., із яких: 1275840 грн. ? основний борг; 89308 грн. 80 коп. ? штраф; 23104 грн. 94 коп. ? пеня; 5557 грн. 77 коп. ? 3 % річних; 12758 грн. 40 коп. ? інфляційні втрати, з посиланням на неналежне виконання ВП “ЮУ АЕС” зобов?язань за укладеним з позивачем договором від 28.12.2018 № 8191-19-02/2-123-01-19-05004 на виконання проектних робіт, а саме, зобов?язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати виконаних позивачем робіт, внаслідок чого утворилася заборгованість у спірній сумі, на яку позивачем здійснені нарахування в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також нараховано штраф та пеню в порядку п. 6.2 договору.
Позивач також просить про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування судових витрат.
За такими вимогами ухвалою від 07.04.2021 відкрито провадження в даній справі, вирішено розглянути справу за правилами загального позовного провадження у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу “COVID-19” та введенням Урядом України протиепідемічних заходів, а також призначено підготовче засідання на 12.05.2021, проте в указану дату засідання не відбулося у зв'язку з передуванням головуючого в даній справі судді у відпустці, про що сторін повідомлено телефонограмою
Ухвалою від 17.05.2021 призначено підготовче засідання в даній справі на 16.06.2021.
Ухвалою від 16.06.2021, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.07.2021.
У засіданні 20.07.2021 оголошено перерву до 07.09.2021, про що представників сторін повідомлено під звукозапис.
ВП “ЮУ АЕС” у відзиві від 27.04.2021 визнало існування заборгованості, стягнення якої є предметом спору в даній справі, пояснивши, що несвоєчасна оплата викликана тим, що в умовах функціонування нового ринку електричної енергії існує надвелика заборгованість ДП “Гарантований покупець” перед ДП “НАЕК “Енергоатом” за відпущену електричну енергію. Наведені обставини зумовили виникнення фінансової кризи неплатежів, що призвело до порушення строків виконання зобов?язань відповідача за договорами, укладеними з контрагентами, зокрема, за договором від 28.12.2018 № 8191-19-02/2-123-01-19-05004.
Викладені обставини відповідач вважає такими, що свідчать про відсутність його вини у порушенні умов договору, як підстави для відповідальності.
Відповідачем також подані клопотання від 27.04.2021 про зменшення розміру підлягаючих до стягнення з ВП “ЮУ АЕС”: штрафних санкцій ? на 90 %; витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката ? до суми 1000 грн.
АТ “Харківський НДПКІ “ЕНЕРГОПРОЕКТ” у відповіді від 07.05.2021 на відзив наполягало на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Позивач також зазначив, що вважає не підлягаючими задоволенню клопотання ВП “ЮУ АЕС” про зменшення розміру штрафних санкцій та витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Інших документів по суті справи від сторін не надійшло.
Вислухавши представників сторін, які наполягали на доводах, викладених у поданих сторонами відповідних документах по суті справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Сторонами у справі укладено договір від 28.12.2018 № 8191-19-02/2-123-01-19-05004 на виконання проектних робіт (далі - договір), згідно умов якого ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “ЮУ АЕС” (замовник) доручив та зобов'язався оплатити, а АТ “Харківський НДПКІ “ЕНЕРГОПРОЕКТ” (виконавець) прийняв на себе виконання проектних робіт за темою: “Розробка ПКД. Енергоблок № 3. Модернізація розподільчих пристроїв 6/0,4 кВ в частині зміни КРП-0,4 кВ обстройки реакторного відділення”, код згідно з ДКПП ДК 016:2010 - 71.12 (п.п 1.1-1.2 договору).
Згідно п. 2.1 договору, вартість робіт згідно цього договору та відповідно до протоколу погодження договірної ціни (додаток № 2), що є невід'ємною частиною цього договору, складає 3546000 грн. з ПДВ.
Оплата виконання робіт здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 45 банківських днів з дати підписання акту здачі-приймання виконаних робіт (п. 2.2 договору).
Виконавець зобов'язується якісно та у строк виконати обсяг робіт, доручений замовником (п. 3.1 договору).
У відповідності до п. 4.1 договору, наукові, технічні, економічні та інші вимоги до робіт, що є предметом цього договору, визначаються Технічним завданням на розробку проектно-кошторисної документації (додаток № 1), що є невід'ємною частиною цього договору.
Виконавець забезпечує розробку проектно-кошторисної документації в терміни, визначені календарним планом (додаток № 3), що є невід'ємною частиною цього договору (п. 4.2 договору).
З моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, до замовника переходить право власності на розроблену згідно з цим договором документацію (п. 4.5 договору).
Згідно п. 4.8 договору, термін виконання договору: початок - з дати укладання договору; закінчення 1-го етапу - 28.02.2019, 2-го етапу - 29.11.2019.
Після виконання роботи за етапом календарного плану виконавець протягом 5-ти робочих днів з моменту завершення виконання робіт надає замовнику проектно-кошторисну документацію, оформлену відповідно до п. 4.6 даного договору, яка супроводжується накладною або листом (п. 5.1 договору).
Замовник зобов?язаний протягом 30-ти календарних днів з дати отримання проектно-кошторисної документації розглянути її та направити виконавцю повідомлення про результат вхідного контролю, або письмове повідомлення з переліком необхідних відступів від Технічного завдання на розробку проектно- кошторисної документації (додаток № 1 до цього договору) (п. 5.2 договору).
Виконавець надає замовнику акт здачі-приймання виконаних робіт у кількості 3-х примірників після отримання повідомлення про позитивний результат вхідного контролю (п. 5.6 договору).
Належним виконанням робіт за договором є підписання сторонами акта здачі-приймання виконаних робіт (п. 5.9 договору).
У відповідності до п. 6.2 договору, за порушення строків оплати виконаних робіт замовник сплачує виконавцеві пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 7 % від вартості простроченого платежу. Якщо порушення строків оплати виконаних робіт продовжується понад тридцять днів, замовник сплачує додатковий штраф у розмірі 7 % від вартості неоплаченої в строк роботи.
Сторонами погоджено, що договір вступає в силу з моменту підписання обома сторонами та скріплення печаткою; термін дії цього договору до 31.05.2020; закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, що залишились невиконаними (п. 10.1 договору).
До договору сторонами укладено обумовлені в ньому додатки, зокрема, у додатку № 2 до договору сторонами погоджено договірну ціну ? 3546000 грн. з ПДВ; у додатку № 3 до договору “Календарний план робіт” сторонами погоджено термін виконання етапу-1 - 28.02.2019 з вартістю етапу 1182000 грн. та термін виконання етапу-2 - 29.11.2019 з вартістю етапу - 1773000 грн.
Сторонами неодноразово вносилися зміни До договору шляхом укладення додаткових угод: від 22.02.2019 № 1, від 31.05.2019 № 2, від 11.11.2019 № 3, від 21.01.2020 № 4, від 22.09.2020 № 5.
Так, зокрема, додатковою угодою № 5 викладено п. 4.8 договору в новій редакції, а саме: “Термін виконання договору: початок: з дати укладення договору, закінчення: 1-го етапу ? 30.11.2020; 2-го етапу ? 26.02.2021; 3-го етапу ? 29.01.2021; 4-го етапу ? 30.04.2021”.
Крім того, указаною додатковою угодою, зокрема, продовжено строк дії договору до 31.12.2021, внесено відповідні зміни до технічного завдання, прийнято новий “Календарний план робіт”, згідно якого погоджено термін виконання етапу-1 - 30.11.2020 з вартістю етапу 1063200 грн.; термін виконання етапу-2 - 26.02.2021 з вартістю етапу - 118800 грн.; термін виконання етапу-3 ? 29.01.2021 з вартістю етапу 1577250 грн.; термін виконання етапу-4 ? 30.04.2021 з вартістю етапу ? 195750 грн.; загальна вартість робіт склала 3546000 грн.
На виконання умов договору АТ “Харківський НДПКІ “ЕНЕРГОПРОЕКТ” виконано обумовлені договором роботи етапу-1 ((робоча документація на заміну устаткування секцій 3CQ-I, 3CQ-II, 3CN01 та трансформаторів 3BU21-I, 3BU21-II, 3BU64 в ППР-2019) та здана по листу № 22120/227-3295 від 07.10.2020), ? про що сторонами у справі 30.11.2020 складено акт № 1 здачі-приймання виконаних робіт до договору на суму 1275840 грн. з ПДВ (а.с. 156).
Зазначений акт підписаний уповноваженими представниками сторін без зауважень та скріплений печатками сторін.
За твердженнями позивача, щодо яких не заперечує відповідач, не зважаючи на виконання АТ “Харківський НДПКІ “ЕНЕРГОПРОЕКТ” умов договору щодо виконання та сдачі проектних робіт 1-го етапу, відповідачем не виконані зобов?язання щодо оплати цих робіт в порядку п. 2.2 договору ? протягом 45 банківських днів з дати підписання акту здачі-приймання виконаних робіт (до 04.02.2021), внаслідок чого за ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “ЮУ АЕС” обліковується заборгованість у сумі 1275840 грн.
Викладені обставини зумовили звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
Законодавством передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов?язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов?язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України).
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч. 4 ст. 882 ЦК України).
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов?язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, ? достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).
В даному випадку укладений сторонами договір містить умови, які свідчать про обов?язок підрядника окремо оплатити кожний з етапів робіт протягом 45 банківських днів з дати підписання кожного акту здачі-приймання виконаних робіт по відповідному етапу робіт.
Господарським законодавством визначено, що суб?єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони (ст. 193 ГК України).
Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов?язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов?язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, указує на те, що заборгованість за договором виникла внаслідок скрутного фінансового становища ВП “ЮУ АЕС” та фінансової кризи неплатежів, що свідчить про відсутність вини відповідача. При цьому ВП “ЮУ АЕС” посилається на положення ст. 614 ЦК України, згідно яких особа, яка порушила зобов?язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Щодо указаних тверджень відповідача суд приходить до такого.
Умовами договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов?язань за цим договором, якщо невиконання або неналежне виконання зобов?язань за цим договором є наслідками непередбачуваних та непереборних при даних умовах обставин (повінь, пожежа, землетрус та інші стихійні лиха, а також війна чи військові дії, які виникли після укладання договору, рішення (постанови) уряду, які обмежують діяльність учасників договору, страйки або масові заворушення не з вини учасників цього договору (в подальшому форс-мажор). У разі настання форс-мажору зобов?язання сторін за цим договором відсуваються на час його дії. Сторона, що потрапила під дії форс-мажору, зобов?язана не пізніше 10 днів з моменту його настання або припинення повідомити іншу сторону про настання або припинення обставин, які заважають виконанню цього договору. Якщо форс-мажор буде продовжуватися більше 90 днів, то кожна зі сторін має право відмовитись від виконання зобов?язань за цим договором і жодна зі сторін не буде мати права вимагати від іншої сторони відшкодування можливих збитків. Дія форс-мажорних обставин підтверджується відповідно до діючого законодавства України (п.п. 8.1-8.4 договору).
Такі умови договору кореспондуються з положеннями законодавства, згідно яких підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов?язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб?єкт господарювання за порушення господарського зобов?язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов?язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов?язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов?язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 218 ГК України).
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов?язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов?язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов?язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов?язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
За приписами ч. 4 ст. 219 ГК України сторони зобов?язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов?язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.
У відповідності до ч. 3 ст. 14 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні”, Торгово-промислова палата України (ТПП), зокрема: засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб?єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб?єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб?єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об?єктивно унеможливлюють виконання зобов?язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов?язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ст.14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні”).
За результатами розгляду документів ТПП України/регіональна ТПП видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом (п.п. 3.3, 6.11 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України
від 15.07.2014 № 40(3)).
Із змісту викладених положень договору та законодавства випливає, що належним доказом настання форс-мажорних обставин є виданий певному суб?єкту господарювання сертифікат ТПП про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили); при цьому для посилання на відповідні обставини відповідач мав повідомити іншу сторону про початок та кінець дії таких обставин, надавши відповідний доказ ? сертифікат (довідку) ТПП.
В даному випадку відповідачем не подано суду доказів на підтвердження направлення АТ “Харківський НДПКІ “ЕНЕРГОПРОЕКТ” повідомлення про настання обставин, передбачених розділом 8 договору, зокрема, форс-мажорних обставин з відповідним доказом ? сертифікатом ТПП.
Інших положень, які передбачали б можливість відстрочення виконання договірних зобов?язань з оплати виконаних робіт, договір не містить.
Ураховуючи викладене, суд визнає доведеним, що ВП “ЮУ АЕС” порушені договірні зобов?язання щодо своєчасної та у повному обсязі оплати виконаних позивачем робіт, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 1275840 грн., і указану суму заборгованості належить стягнути з відповідача.
Суд також визнає обґрунтованими вимоги АТ “Харківський НДПКІ “ЕНЕРГОПРОЕКТ” про стягнення з ВП “ЮУ АЕС” нарахувань на суми прострочень у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Так, цивільним законодавством визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Судом встановлено, що нарахування 3 % річних у сумі 5557 грн. 77 коп. здійснене позивачем на суму непогашеної заборгованості у відповідності до умов п. 2.2 договору, а саме, на суму заборгованості по акту здачі-приймання виконаних робіт від 30.11.2020 № 1 на суму 1275840 грн. ? за період 05.02-29.03.2021. Указаний період нарахувань позивачем визначено вірно; розрахунок 3 % річних суд визнає арифметично вірним, а указану суму ? підлягаючою до стягнення з ВП “ЮУ АЕС”.
Суд також погоджується з виконаним позивачем розрахунком інфляційних втрат у сумі 12758 грн. 40 коп., нарахованих за прострочення оплати підрядних робіт по акту здачі-приймання виконаних робіт від 30.11.2020 № 1 за лютий 2021, і указану суму також визнає підлягаючою до стягнення з відповідача.
Щодо вимог позивача про стягнення з ВП “ЮУ АЕС” штрафних санкцій, суд приходить до такого.
Господарським законодавством передбачено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема, штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Сторонами у пункті 6.2 договору визначено, що за порушення строків оплати виконаних робіт замовник сплачує виконавцеві пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 7 % від вартості простроченого платежу. Якщо порушення строків оплати виконаних робіт продовжується понад 30 днів, замовник сплачує додатковий штраф у розмірі 7 % від вартості неоплаченої у строк роботи.
Ураховуючи викладене, а також те, що в даному випадку прострочення склало більше 30-ти днів, суд визнає вимоги позивача про стягнення з ВП “ЮУ АЕС” пені та штрафу обґрунтованими.
Перевіривши надані позивачем розрахунки штрафу у сумі 89308 грн. 80 коп. (1275840 грн. * 7 %) та пені, нарахованої за період прострочення 05.02-29.03.2021, у загальній сумі 23104 грн. 94 коп., ? суд визнає їх арифметично вірними та обґрунтованими.
Вирішуючи клопотання відповідача від 27.04.2021 № 32/449 про зменшення розміру штрафних санкцій, суд приходить до такого.
У клопотанні відповідач просить суд про зменшення розміру штрафних санкцій на 90 % з посиланням на те, що у зв?язку зі значним зростанням простроченої заборгованості ДП “Гарантований покупець” та ПрАТ “НЕК “Укренерго”, а також суттєвим зменшенням обсягу відпуску електроенергії у відповідача виникла фінансова криза неплатежів, що призвело до порушення зобов?язань ВП “ЮУ АЕС” за договором, укладеним з позивачем.
Так, відповідач зазначає, зокрема, що наразі наявний чистий збиток ДП “НАЕК “Енергоатом”, який відображений у фінансовій звітності компанії за 2020 рік, на рівні 4, 8 млрд. грн. Впродовж кількох місяців 2020 року ДП “НАЕК “Енергоатом” вимушене продавати в рамках ПСО 50% від обсягу виробленої електроенергії за ціною 1 коп./кВт-год фактично дотуючи населення на суму понад 40 млрд. грн. Наразі загальна заборгованість перед Енергоатомом сягнула 22,6 млрд. грн., з них 11,6 млрд. грн. - це борг вже не функціонуючого державного підприємства “Енергоринок”. Додатково ? борг ДП “Гарантований покупець” у розмірі 6 млрд. 528 млн. грн. та заборгованість НЕК “Укренерго” в сумі 4 млрд. 463 млн. грн.
Відповідач також зазначає, що не ухиляється від сплати суми основної заборгованості, а в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем збитків внаслідок порушення відповідачем зобов?язань.
На підтвердження обставин для зменшення неустойки відповідачем подано суду баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.09.2020 та на 31.12.2020, а також звіти про фінансові результати за 9 місяців 2020 року та 2020 рік (а.с. 76-83).
Позивач заперечує проти зменшення неустойки з підстав, зазначених у відповіді на відзив, зокрема, у зв?язку з тим, що ВП “ЮУ АЕС”, укладаючи договір та додаткові угоди до нього, було обізнаним про можливість вжиття санкцій за порушення умов договору, проте не ініційувало зміну положень договору. Крім того, відповідачем як до так і після відкриття провадження в даній справі не проводилися навіть часткові виплати суми основного боргу; не вчинялися дії, спрямовані на врегулювання спірних питань.
АТ “Харківський НДПКІ “ЕНЕРГОПРОЕКТ” також указує, що не вважає складне фінансове становище відповідача безумовною підставою для зменшення розміру штрафних санкцій.
Господарським процесуальним законодавством визначено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов?язання (п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України).
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 ЦК України).
У відповідності до ст. 233 ГК України, в разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов?язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов?язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов?язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Системний аналіз наведених приписів законодавства дозволяє дійти висновку про те, що суди мають право при прийнятті рішення про стягнення пені зменшувати її розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи.
Відповідно до п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов?язання (п. 3 ст. 83 ГПК), господарський суд повинен об?єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов?язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов?язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов?язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов?язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов?язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (ст. 22, глава 82 ЦК України).
Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме ч. 3 ст. 551 ЦК України і ст. 233 ГК України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв?язку з порушенням зобов?язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.
У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню.
Верховний Суд у постанові від 15.03.2019 року у справі № 910/3652/18 зазначив, що вирішення питання зменшення належних до сплати штрафних санкцій перебуває в межах дискреційних повноважень господарських судів.
Дослідивши подані суду докази, проаналізувавши правові позиції сторін, врахувавши, що відповідач є державним підприємством, а позивач є акціонерним товариством, 100 % статутного капіталу якого належить Державі Україна в особі Кабінету Міністрів України; врахувавши наведені позивачем у відповіді на відзив обставини, врахувавши збалансованість інтересів сторін, причини та строк прострочки платежів, захист майнових прав позивача та компенсацію за порушення грошового зобов?язання шляхом стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, відсутність доказів на підтвердження завдання збитків позивачу, а також враховуючи, що застосування штрафних санкцій спрямоване на стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов?язання та не може лягати непомірним тягарем для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, а саме, зменшення їх на 75 %.
За таких обставин, стягненню з ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “ЮУ АЕС” підлягає стягненню: пеня у сумі 5776 грн. 24 коп. (23104 грн. 94 коп. - 75 %) та штраф у сумі 22327 грн. 20 коп. (89308 грн. 80 коп. - 75 %).
Ураховуючи викладене, позовні вимоги АТ “Харківський НДПКІ “ЕНЕРГОПРОЕКТ” підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.
Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат з оплати судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України).
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру має бути сплаченим судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем оплачено позовні вимоги в даній справі щодо стягнення грошових коштів у загальній сумі 1406569 грн. 91 коп. судовим збором згідно платіжного доручення від 29.03.2021 № 1760 на суму 21098 грн. 55 коп., що відповідає приписам ст. 4 Закону України “Про судовий збір”.
Судом, без урахування зменшення розміру підлягаючих до стягнення з відповідача штрафних санкцій, визнано позовні вимоги в указаній вище сумі обґрунтованими, а тому витрати з оплати судового збору належить покласти на відповідача у повному обсязі.
У судовому засіданні 07.09.2021, згідно зі ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, ГПК України, суд
1. Позов акціонерного товариства “Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут “ЕНЕРГОПРОЕКТ” задовольнити частково.
2. Стягнути з державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661, в особі відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001, ідентифікаційний код 20915546, на користь акціонерного товариства “Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут “ЕНЕРГОПРОЕКТ”, пр. Московський, 10/12, м. Харків, 61003, ідентифікаційний код 14078902, грошові кошти у загальній сумі 1322259 грн. 61 коп., із яких: 1275840 грн. ? основний борг; 5557 грн. 77 коп. ? 3 % річних; 12758 грн. 40 коп. ? інфляційні втрати; 22327 грн. 20 коп. ? штраф; 5776 грн. 24 коп. ? пеня, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 21098 грн. 55 коп.
3. У задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 10.09.2021.
Суддя Т.М. Давченко