ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2 УХВАЛА
м. Київ
07.09.2021Справа № 910/14236/21
Суддя Господарського суду міста Києва Приходько І.В., розглянувши матеріали
позовної заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БАНІСА ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН"
до адвоката Літкової Людмили Вікторівни
про стягнення 128 670,00 грн.,
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БАНІСА ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до адвоката Літкової Людмили Вікторівни про стягнення коштів у розмірі 128 670,00 грн., отриманих за договором про надання правової допомоги та додатковими угодами до нього.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання правової допомоги від 28.08.2019.
Дослідивши зміст позову та додані до нього документи, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у прийнятті позову, оскільки позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до частини 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, якщо склад учасників спору відповідає приписам статті 4 ГПК України, а правовідносини, з яких виник цей спір, мають господарський характер.
Отже, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності за умови, що такі спори за своїм суб'єктним складом підпадають під дію статті 4 ГПК України.
Статтею 20 ГПК України визначено особливості предметної та суб'єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (в тому числі землю) крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб'єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.
Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БАНІСА ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" звернулося до суду з позовними вимогами саме до адвоката Літкової Людмили Вікторівни про стягнення коштів у розмірі 128 670,00 грн., отриманих за договором про надання правової допомоги та додатковими угодами до нього.
Суд наголошує, що позивач визначає за позовом в якості відповідача - саме адвоката Літкову Людмилу Вікторівну. При цьому, позивач не вказує жодних відомостей стосовно того, що Літкова Людмила Вікторівна виступає у спірних правовідносинах в якості суб'єкта господарювання (юридичною особою - адвокатське бюро, адвокатське об'єднання чи фізичною особою-підприємцем). Таким чином, позов пред'явлено саме до фізичної особи.
Разом з тим, правовий статус адвоката в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» зокрема статтею 13, відповідно до положень якої адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.
Це відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (справа №160/3114/19), а саме, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою.
Згідно підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Водночас, згідно з частиною першою статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Саме у господарських відносинах фізичні особи - підприємці приймають участь перш за все як підприємці, а не як фізичні особи, та лише на підставі їх реєстрації і внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців.
Оскільки позов пред'явлено саме до фізичної особи, доказів реєстрації підприємцем якої позовні матеріали не містять, спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Таким чином, позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БАНІСА ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" про стягнення з адвоката Літкової Людмили Вікторівни коштів у розмірі 128 670,00 грн. не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Пунктом 6 статті 175 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Суд роз'яснює заявнику, що розгляд вказаного позову віднесений до юрисдикції цивільних судів.
Керуючись нормами статей 4, 20, 175, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Відмовити ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БАНІСА ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" у відкритті провадження у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.В.Приходько