проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"06" вересня 2021 р. Справа № 905/1677/16
Колегія суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Склярук О.І.
при секретарі Пархоменко О.В.
за участю:
позивача - адвокат Міненко І.М., свідоцтво №491 від 15.03.1996 року, довіреність №14-18 від 15.01.2021 року;
відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon" апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” - адвоката Краснопьорової О.С. (вх. №2184Д/1-18)
на ухвалу господарського суду Донецької області від 30.06.2021 року у справі №905/1677/16, постановлену в приміщенні господарського суду Донецької області (колегія суддів у складі: головуюча суддя Ніколаєва Л.В., суддя Величко Н.В., суддя Чернова О.В.), повний текст якої складено 30.06.2021 року
за позовом Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ
до відповідача Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м. Маріуполь
про стягнення 20 261 820,57 грн. пені, 62 283 556,56 грн. інфляційних втрат, 1 063 684,80 грн. 3% річних, 7 272 186,07 грн. 7% штрафу
Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.06.2021 року у справі №905/1677/16 прийнято справу до колегіального розгляду у складі головуючого судді Ніколаєвої Л.В., суддів Величко Н.В., Чернової О.В., із розгляду справи спочатку; повернуто Приватному акціонерному товариству “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” зустрічний позов вих. ЮрОЦО № 905/1677/16-18/06 від 18.06.2021 року.
Представник Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” - адвокат Краснопьорова О.С. з ухвалою суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 30.06.2021 року у справі в частині повернення зустрічного позову ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” вих. ЮрОЦО № 905/1677/16-18/06 від 18.06.2021 року та ухвалити нове рішення, яким прийняти до спільного розгляду в межах справи №905/1677/16 зустрічний позов ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” про визнання договору купівлі-продажу природного газу №2724-ПР від 16.12.2014 року недійсним та застосування наслідків його недійсності.
Окрім того, апелянт, посилаючись на приписи ст. 256 ГПК України, просив поновити строк на подання апеляційної скарги, оскільки повний текст оскаржуваної ухвали апелянт отримав лише 09.07.2021 року.
Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує про таке.
В провадженні господарського суду Донецької області знаходиться справа №905/1677/16 за позовом НАК “Нафтогаз України” до відповідача ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” про стягнення 20 261 820,57 грн. пені, 62 283 556,56 грн. інфляційних втрат, 1 003 684,80 грн. 3% річних, 7 272 186,07 грн. 7 % штрафу згідно умов договору купівлі-продажу природного газу №2724-ПР від 16.04.2014 року.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.05.2017 року клопотання ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” про зупинення провадження у справі задоволено та зупинено провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи №905/625/17.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.04.2021 року провадження у справі поновлено, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії розгляду по суті.
24.06.2021 року ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” звернулось до господарського суду Донецької області з зустрічним позовом про визнання договору №2724-ПР від 16.12.2014 року купівлі-продажу природного газу недійсним та застосування наслідків його недійсності.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.06.2021 року змінено склад суду, зустрічний позов повернуто заявнику та зазначено, що подання зустрічного позову 24.06.2021 року здійснено з порушенням строку, встановленого ГПК України.
Новий склад суду, отримавши зустрічний позов та маючи об'єктивну можливість та підстави для повторного проведення підготовчого провадження у справі, необґрунтовано прийняв ухвалу від 30.06.2021 року про повернення зустрічного позову відповідача, фактично, ухилившись від здійснення правосуддя та оцінки підстав зустрічного позову.
Оскаржувана ухвала місцевого господарського суду від 30.06.2021 року прийнята при порушенні норм процесуального права (ст. 236 ГПК України), не застосуванні норм ч. 1 ст. 174 ГПК України та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Господарський суд першої інстанції посилається на значний строк розгляду справи (більше 5 років), однак більшу частину цього строку, провадження у справі було зупинено до розгляду пов'язаної іншої справи №905/625/17, а саме з 12.09.2016 року по 12.04.2021 року.
Повернення зустрічного позову ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” є, по суті, порушенням права останнього на доступ до правосуддя.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2021 року, для розгляду справи суддею - доповідачем визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Дучал Н.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2021 року клопотання представника Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” - адвоката Краснопьорової О.С. про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” - адвоката Краснопьорової О.С. на ухвалу господарського суду Донецької області від 30.06.2021 року у справі; позивачу встановлено строк до 13.08.2021 року на протязі якого він має право подати відзив на апеляційну скаргу; призначено справу до розгляду на "18" серпня 2021 року о 12:00 год.; явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась; роз'яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".
05.08.2021 року на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх.№3383, вх.№9018), в якій останній просить забезпечити участь представника в судовому засіданні, призначеному на 18.08.2021 року о 12:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", яку долучено до матеріалів справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2021 року, у зв'язку з відпусткою судді Дучал Н.М., для розгляду справи суддею - доповідачем визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Склярук О.І.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.08.2021 року задоволено заяву представника Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” - адвоката Міненко В.М. про його участь в судовому засіданні, яке, беручи до уваги зміну складу колегії суддів, відбудеться 06.09.2021 року об 11:15 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів представника, який подав вказану заяву; судове засідання у справі, яке відбудеться "06" вересня 2021 року об 11:15 год. ухвалено провести за участі представника Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” - адвоката Міненко В.М. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів вказаного представника.
13.08.2021 року на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№9392), в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, який долучено до матеріалів справи, в обґрунтування якого вказує на те, що відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву вже скористався, а зустрічного позову у строк для подання відзиву не пред'явив; правових підстав для встановлення строку для подання додаткового відзиву на позовну заяву, місцевий господарський суд не мав, оскільки в матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву відповідача.
01.09.2021 року на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання (вх.№3750, вх.№10155), в якому останній просить відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв'язку з участю представника в іншому судовому засіданні Донецького окружного адміністративного суду, яке долучено до матеріалів справи.
Розглянувши в судовому засіданні 06.09.2021 року клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (від 01.09.2021 року вх.№3750, вх.№10155), колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на таке.
Відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для чого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
"Розумність" строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (рішення Європейського суду з прав людини у справі "G. B. проти Франції").
Отже, поняття "розумний строк" є оціночним, суб'єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.
Точкою відліку часу розгляду цивільної справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (№51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").
Так, у даному випадку участь представників сторін в судовому засіданні, призначеному апеляційним господарським судом обов'язковою не визнавалась, про що безпосередньо доводилось до відома учасників справи ухвалами суду апеляційної інстанції від 22.07.2021 року та 09.08.2021 року, які були отримані відповідачем.
Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 18.02.2021 року у справі №911/2681/19, де, зокрема, вказано на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України) та дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки відповідач не позбавлений права забезпечити участь свого іншого представника в призначене судове засідання та виходячи з положень ч. 2 ст. 273 ГПК України щодо строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду першої інстанції.
У судовому засіданні 06.09.2021 року представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
Представник відповідача в судове засідання 06.09.2021 року не з'явився, на підтвердження направлення копії ухвали суду від 09.08.2021 року відповідачу у справі, додано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ПАТ "Укрпошта" №6102256154659, згідно з яким відповідач отримав копію ухвали від 09.08.2021 року - 16.08.2021 року.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України “Про доступ до судових рішень” усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції, Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Ухвалу суду від 09.08.2021 року було у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається була розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039.
Разом з тим, відповідач у клопотанні 01.09.2021 року (вх.№3750, вх.№10155) просив відкласти розгляд справи на іншу дату.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з карантинними заходами, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.
У провадженні господарського суду Донецької області перебуває справа №905/1677/16 за позовом НАК “Нафтогаз України” до відповідача ПрАТ “ММК ім. Ілліча” про стягнення 20 261 820,57 грн. пені, 62 283 556,56 грн. інфляційних втрат, 1 063 684,80 грн. 3% річних, 7 272 186,07 грн. 7% штрафу, нарахованих за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу природного газу №2724-ПР від 16.04.2014р.
24.06.2021 року за вх.№13697/21 електронною поштою та 30.06.2021 року за вх. № 14013/21 засобами поштового зв'язку, на адресу господарського суду Донецької області від ПрАТ “ММК ім. Ілліча” надійшла зустрічна позовна заява від 18.06.2021 року про визнання укладеного між НАК “Нафтогаз України” та ПрАТ “ММК ім. Ілліча” договору купівлі-продажу природного газу №2724-ПР від 16.12.2014 року недійсним та застосування наслідків його недійсності.
30.06.2021 року господарським судом Донецької області постановлено оскаржувану ухвалу, з підстав викладених вище.
Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.
З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.
Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов'язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду, якою повернуто зустрічну позовну заяву на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГПК України.
Таким чином, право на пред'явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ГПК України щодо її подання.
У провадженні господарського суду Донецької області перебуває справа №905/1677/16 за позовом НАК “Нафтогаз України” до відповідача ПрАТ “ММК ім. Ілліча” про стягнення 20 261 820,57 грн. пені, 62 283 556,56 грн. інфляційних втрат, 1 063 684,80 грн. 3% річних, 7 272 186,07 грн. 7% штрафу, нарахованих за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу природного газу №2724-ПР від 16.04.2014 року.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.05.2016 року у справі, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадженні у справі; зобов'язано відповідача у строк до 24.06.2016 року надати письмовий відзив на позов; судове засідання призначено на 30.06.2016 року.
Відповідно до ст.60 ГПК України (в редакції ГПК України до 15.12.2017 року) відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (ст. 65 ГПК в редакції закону до 15.12.2017 року), відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання.
Відповідач правом на подання відзиву скористався, а саме - 30.06.2016 року подав господарському суду Донецької області відзив на позовну заяву (вх.№14442/16), зустрічні позовні вимоги у строк на подання відзиву до позивача не пред'являв.
У судовому засіданні 30.06.2016 року господарський суд першої інстанції перейшов до розгляду справи по суті, оголосив перерву у розгляді справи до 18.07.2016 року, що слідує з відповідного протоколу судового засідання від 30.06.2016 року.
У призначеному судовому засіданні 18.07.2016 року місцевим господарським судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України (в редакції до 15.12.2017 року); з'ясовано наявність відводів оголошеному складу суду, заяв та клопотань; розпочато розгляд справи по суті, оголошено перерву у судовому засіданні до 08.09.2016 року, про що свідчать відомості протоколу судового засідання.
29.08.2016 ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” подало до господарського суду Донецької області зустрічну позовну заяву (вх. №2605/16) до ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” про визнання недійсним пункту 7.2 договору купівлі-продажу природного газу від 16.12.2014 №2724 в частині додаткової сплати продавцю, крім суми заборгованості, за прострочення понад 30 днів штрафу у розмірі 7 відсотків від суми прострочення платежу.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.09.2016 року відмовлено у прийнятті вказаного зустрічного позову.
08.09.2016 року ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” подало до господарського суду Донецької області зустрічну позовну заяву (вх. №26046/16) до ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” про визнання недійсними пунктів 4.1, 4.5, 6.1, 6.2, 6.3, 6.4, 7.2, 7.3, 7.5, 9.3, 10.4, 10.7-10.11 договору купівлі-продажу природного газу від 16.12.2014 №2724.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.09.2016 року відмовлено у прийнятті вказаного зустрічного позову.
09.09.2016 року до господарського суду Донецької області надійшла апеляційна скарга ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” на ухвалу господарського суду Донецької області від 06.09.2016 у справі №905/1677/16.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.09.2016 року у справі зупинено провадження у справі до закінчення перегляду ухвали господарського суду від 06.09.2016 року та повернення матеріалів справи до господарського суду Донецької області.
07.02.2017 матеріали справи №905/1677/16 повернуто Вищим господарським судом України до господарського суду Донецької області.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.02.2017 року поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 12.04.2017 року.
У судовому засіданні 12.04.2017 року місцевим господарським судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України (в редакції до 15.12.2017 року); з'ясовано наявність відводу складу суду, заяв та клопотань; розпочато розгляд справи по суті, оголошено перерву у судовому засіданні до 04.05.2017 року, про що свідчать відомості протоколу судового засідання.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.05.2017 року у справі клопотання ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” про зупинення провадження у справі задоволено; зупинено провадження у справі №905/1677/16 до вирішення пов'язаної з нею справи №905/625/17.
15.12.2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 року №2147-VIII “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, яким, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.
Положеннями п. 9 ч. 1 розділу XI Перехідних положень ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIII, чинної з 15.12.2017 року, законодавцем визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Таким чином, справа № 905/1677/16 розглядалась за правилами ГПК України у редакції, яка діяла до 15.12.2017 року, та перебувала на стадії розгляду справи по суті, приймаючи до уваги законодавчі зміни, які внесені до процесуального закону, ухвалою господарського суду Донецької області від 12.04.2021 року вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії розгляду справи по суті.
Згідно ч.5 ст.22 ГПК України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017 року) відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.
Відповідно до ст.60 ГПК України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017 року) відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом.
За змістом ст. 177 ГПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017 року) завданням підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмету спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчуються закриттям підготовчого засідання.
Згідно ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд в тому числі вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.
За приписами ч.8 ст.165 ГПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017 року) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Частинами 1, 2, 6 ст.180 ГПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017 року) визначено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Отже, зустрічна позовна заява подана до суду поза межами строку для подання відзиву підлягає поверненню господарським судом заявнику.
Підстави для встановлення строку подання додаткового відзиву на позов у суду були відсутні, зважаючи на наявність у матеріалах справи відзиву на позов (поданий до набрання чинності ГПК України у новій редакції - 30.06.2016 року) та стадію, з якої продовжено розгляд справи.
Право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством.
Учасники судового процесу мають дотримуватись принципу процесуальної економії господарського судочинства, сутність якого полягає в тому, щоб під час розгляду справи в господарському суді для найбільш повного та всебічного розгляду справи використовувати всі встановлені законом засоби з урахуванням строків, визначених нормами процесуального права. Елементами принципу процесуальної економії господарського судочинства слід вважати: оперативний розгляд справи; економне використання процесуальних засобів судом та учасниками справи для повного та всебічного розгляду справи у господарському суді.
Процесуальний закон спрямований на забезпечення своєчасності розгляду справ та правової визначеності, унеможливлення зловживання процесуальними правами та підвищення ефективності судочинства в цілому шляхом встановлення порядку та строків вчинення процесуальних дій, чітких стадій судового процесу та розумних обмежень, в т.ч. щодо подання зустрічного позову.
Таким чином, відповідно до положень ГПК України, які діяли до 15.12.2017 року, подання зустрічного позову було можливе до початку розгляду справи по суті, а відповідно до положень ГПК України, які діють з 15.12.2017 року, подання зустрічного позову можливе на стадії підготовчого провадження та у строк, який є тотожним строку для подання відзиву на позов.
Місцевий господарський суд вірно вказав на те, що у даній справі розгляд справи по суті розпочато у судовому засіданні 04.05.2017 року (за правилами, які діяли до 15.12.2017 року) та відповідно до ухвали господарського суду Донецької області від 12.04.2021 року продовжено його із цієї ж стадії (за правилами, які діяли з 15.12.2017 року), а подання зустрічного позову 24.06.2021 року здійснено з порушенням строку, встановленого ГПК України (як у попередній, так і у чинній редакції).
Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.06.2021 року, зокрема, прийнято справу №905/1677/16 до колегіального розгляду у складі головуючого судді Ніколаєвої Л.В., суддів Матюхіна В.І., Величко Н.В.; розгляд справи ухвалено почати спочатку та призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 20.07.2021 року.
24.06.2021 року за вх.№13697/21 електронною поштою та 30.06.2021 року за вх. № 14013/21 засобами поштового зв'язку, на адресу господарського суду Донецької області від ПрАТ “ММК ім. Ілліча” надійшла зустрічна позовна заява від 18.06.2021 року про визнання укладеного між НАК “Нафтогаз України” та ПрАТ “ММК ім. Ілліча” договору купівлі-продажу природного газу №2724-ПР від 16.12.2014 року недійсним та застосування наслідків його недійсності.
У зв'язку із необхідністю вирішення питання щодо зустрічної позовної заяви ПрАТ “ММК ім. Ілліча” та з огляду на перебування судді Матюхіна В.І у відпустці з 29.06.2021 року по 30.07.2021 року, призначено повторний автоматизований розподіл справи та відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2021 року, для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Ніколаєва Л.В., суддя Величко Н.В., суддя Чернова О.В.
Згідно з ч.14 ст.32 ГПК України у разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
У зв'язку зі зміною складу колегії суддів 11.05.2021 року (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями), ухвалою господарського суду Донецької області від 31.05.2021 року прийнято справу №905/1677/16 до колегіального розгляду; призначено розгляд спочатку та призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті, повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання щодо розгляду справи по суті.
Отже, місцевим господарським судом, було ухвалено продовжувати провадження у справі зі стадії розгляду справи по суті.
Аргументи апелянта на те, що новий склад суду, отримавши зустрічний позов та маючи об'єктивну можливість та підстави для повторного проведення підготовчого провадження у справі, необґрунтовано прийняв ухвалу від 30.06.2021 року року про повернення зустрічного позову відповідача, фактично, ухилившись від здійснення правосуддя та оцінки підстав зустрічного позову, не приймаються з огляду на те, що судом було встановлено продовжувати провадження у справі зі стадії розгляду справи по суті.
Разом з тим, господарський суд першої інстанції вірно вказав на те, що подання зустрічного позову фактично здійснено через 5 років з моменту порушення провадження у справі та 4 роки з моменту набрання чинності ГПК України у новій редакції, що не відповідає будь - яким розумним строкам та не дотримання ПрАТ “ММК ім. Ілліча” принципу процесуальної економії господарського судочинства.
Окрім того, підставою для визнання договору купівлі-продажу природного газу №2724-ПР від 16.12.2014 року недійсним, ПрАТ “ММК ім. Ілліча” визначено відсутність у особи, якою підписано договір купівлі-продажу природного газу №2724-ПР від 16.12.2014 року - Ковальчука О.В., повноважень на укладення договору та невідповідність п.7.2. договору вимогам чинного законодавства в частині одночасного стягнення пені та штрафу за одне і те саме порушення.
Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що підписання договору купівлі-продажу природного газу №2724-ПР від 16.12.2014 року Ковальчуком О.В. на підставі довіреності № 09/49 від 03.01.2014 року, у якого, на думку ПрАТ “ММК ім. Ілліча”, відсутні відповідні повноваження, є очевидно відомою йому обставиною, яка існувала станом на дату порушення провадження у справі (як і до цього) та протягом всього терміну розгляду справи у провадженні суду, а не такою обставиною, що виникла лише у червні 2021 року та стала підставою для звернення з відповідним зустрічним позовом.
Положення п. 7.2 договору, які, на думку ПрАТ “ММК ім. Ілліча”, не відповідають вимогам чинного законодавства в частині одночасного стягнення пені та штрафу за одне і те саме порушення, є такими, що включені до договору з моменту його укладення, що свідчить про обізнаність останнього з ними станом на дату порушення провадження у справі та можливість своєчасного їх оскарження шляхом подання відповідного зустрічного позову (в тому числі після прийняття справи до провадження новим складом суду на підставі ухвали від 27.02.2017 року).
Сторони користуються рівними процесуальними правами. Разом з цим, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (ст. 113 ГПК України).
За приписами ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз положень ГПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
Таким чином, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.
Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків.
У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Доступ до суду є гарантованим правом кожної особи, однак не є абсолютним і за своїм змістом може підлягати обмеженням з огляду на встановлені процесуальні норми.
Розгляд процесуальних заяв та заяв по суті спору не повинен слугувати механізмом затягування розгляду справи та у сукупності не суперечити фундаментальним аспектам верховенства права, відступ від чого можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Таким чином, аргументи апелянта на те, що повернення зустрічного позову ПрАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” є, по суті, порушенням права останнього на доступ до правосуддя, не приймаються.
Разом з цим, повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє відповідача можливості звернення до суду за захистом порушених або оспорюваних прав із самостійним позовом.
Так само не приймаються аргументи апелянта на те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду від 30.06.2021 року прийнята при порушенні норм процесуального права (ст. 236 ГПК України), не застосуванні норм ч. 1 ст. 174 ГПК України та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Отже, висновок місцевого господарського суду про повернення зустрічного позову на підставі ч.6 ст.180 ГПК України відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).
Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)
Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).
Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст.255, 269, 270, 271, ч.1 ст. 275, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” - адвоката Краснопьорової О.С. залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 30.06.2021 року у справі №905/1677/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 10.09.2021 року.
Головуюча суддя О.І. Терещенко
Суддя П.В. Тихий
Суддя О.І. Склярук