вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" вересня 2021 р. Справа№ 910/15086/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Корсака В.А.
Руденко М.А.
при секретарі судового засідання Звершховській І.А.,
за участю представників:
від ТОВ «Фьорст Трейд»: Данно Ж.Г. (керівник), Ніколаєв І.С.,
від ФОП Ямборко В.М.: Ямборко В.М. (особисто), Оберемок Д.О.,
розглянувши апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фьорст Трейд»
на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 (повний текст складено 14.05.2020)
у справі № 910/15086/20 (суддя Ягічева Н.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фьорст Трейд»
до Фізичної особи-підприємця Ямборка Віталія Мирославовича
про визнання договору недійсним
та зустрічним
позовом Фізичної особи-підприємця Ямборка Віталія Мирославовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фьорст Трейд»
про стягнення 642 913,05 грн.,
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
У вересні 2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фьорст Трейд» (далі - ТОВ «Фьорст Трейд») звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Ямборка Віталія Мирославовича (далі - ФОП Ямборко В.М.) про визнання договору недійсним.
В обґрунтування заявлених вимог ТОВ «Фьорст Трейд» посилається на невідповідність укладеного між сторонами договору про надання послуг від 30.09.2019 №1/30-092019 встановленим вимогам ЦК України та ГК України, а також інтересам держави та суспільства, його моральним принципам, оскільки у договорі відсутнє описання характеру послуг, які мав би надати виконавець, що унеможливлює виконання договору; спірний договір по суті є агентським договором і в ньому відсутні обов'язкові істотні умови, передбачені ч. 2 ст. 180, ч. 1 ст. 295, ст. 296, ч. ч. 1, 2 ст. 297 ГК України; при укладанні цього договору були знехтувані основні принципи рівності, справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми; зміст п. 5.2 договору порушує публічний порядок, оскільки спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина.
13.11.2020 до Господарського суду міста Києва від ФОП Ямборка В.М. надійшла зустрічна позовна заява до ТОВ «Фьорст Трейд», у якій ФОП Ямборко В.М. просить стягнути на його користь з ТОВ «Фьорст Трейд» 642 913,05 грн.
В обґрунтування заявлених вимог ФОП Ямборко В.М. посилається на неналежне виконання ТОВ «Фьорст Трейд» зобов'язань за договором про надання послуг від 30.09.2019 №1/30-092019 щодо виплати йому (ФОП Ямборку В.М.) винагороди за ексклюзивність наданих послуг, у зв'язку з чим виникла заборгованість, що становить 142 913,05 грн - 4% від сукупного обігу коштів на розрахункових рахунках замовника та 500 000,00 грн за порушення виконання замовником зобов'язань.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю; зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Фьорст Трейд» на користь ФОП Ямборка В.М. заборгованість у розмірі 500 000,00 грн, витрати зі сплати судового збору у сумі 7 500,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 33 208,23 грн. В іншій частині зустрічного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні вимог первісного позову, місцевий господарський суд вказав, що під час розгляду справи судом не встановлено, а ТОВ «Фьорст Трейд» не доведено наявності обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочину (частини правочину).
Враховуючи факт неналежного виконання ТОВ «Фьорст Трейд» зобов'язань щодо здійснення оплати за ексклюзивність послуг та зобов'язань, передбачених п. 4.4 договору, місцевий господарський суд дійшов висновку, що у ТОВ «Фьорст Трейд» виник обов'язок виконати умову стосовно проведення оплати за ексклюзивність послуг. Задовольняючи вимоги зустрічного позову частково, господарський суд першої інстанції вказав на необгрунтованість наданого ФОП Ямборком В.М. розрахунку, оскільки умовами договору встановлений мінімальний розмір здійснення такої оплати, однак положення цього договору не передбачають подвійного стягнення з замовника плати за ексклюзивність послуг та стягнення з замовника суми у вигляді штрафних санкцій.
Присуджуючи до стягнення 33 208,23 грн витрат на професійну правничу допомогу, місцевий господарський суд врахував часткове задоволення зустрічних позовних вимог та відсутність клопотання ТОВ «Фьорст Трейд», поданого в порядку ч. 5 ст. 126 ГПК України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.2021, ТОВ «Фьорст Трейд» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Фьорст Трейд» та відмовити у задоволенні зустрічного позову.
В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ «Фьорст Трейд» посилається на порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права; вважає оскаржуване рішення незаконним та необгрутованим, а також таким, що не відповідає нормам чинного законодавства. ТОВ «Фьорст Трейд» зазначає про нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновів, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.
Апелянт вважає, що місцевим господарським судом порушено принципи змагальності, диспозитивності, пропорційності; зазначає, що судом однобічно розглянуто питання щодо дослідження банківських виписок ТОВ «Фьорст Трейд», не надано належну оцінку досудовому способу врегулювання спору.
ТОВ «Фьорст Трейд» вказує, що ні керівник, ні представник Товариства не могли бути присутніми у судовому засіданні 21.04.2021 (керівник Товариства не мала спеціальної перепустки для проїзду на громадському транспорті, а представник Товариства була зайнята у судовому засіданні у Північному апеляційному господарському суді у справі №Б3/081-12/24), у зв'язку з чим ТОВ «Фьорст Трейд» подало клопотання про відкладення розгляду справи. На думку скаржника, місцевим господарським судом було порушено його (ТОВ «Фьорст Трейд») право бути присутнім у судовому засіданні, а подане клопотання проігноровано.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Попікова О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 апеляційну скаргу ТОВ «Фьорст Трейд» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі № 910/15086/20 залишено без руху. Надано ТОВ «Фьорст Трейд» строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання доказів сплати судового збору в сумі 11 250,00 грн у встановленому порядку.
Від ТОВ «Фьорст Трейд» надійшла заява про усунення недоліків з доданими до неї доказами сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (платіжне доручення № 556 від 08.06.2021).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фьорст Трейд» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі № 910/15086/20. Розгляд справи призначено на 19.07.2021.
19.07.2021 (до початку судового засідання) ТОВ «Фьорст Трейд» подало клопотання про зупиненя провадження у справі, у якому просить зупинити провадження у цій справі до прийняття рішення у справі № 910/10926/21.
У судовому засіданні 19.07.2021 оголошувалась перерва до 09.08.2021.
19.07.2021 (після судового засідання) електронною поштою від ТОВ «Фьорст Трейд» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яке за своїм змістом та вимогами тотожне клопотанню про зупинення провадження у справі, яке надійшло перед початком судового засідання.
У судовому засіданні 09.08.2021 протокольно ухвалено про відмову у задовленні поданого клопотання про зупинення провадження, розглянуто усне клопотання ТОВ «Фьорст Трейд» про призначення судової економічної експертизи та протокольно оголошено про відмову у його задоволенні, оголошено перерву до 11.08.2021.
11.08.2021 від ТОВ «Фьорст Трейд» надійшла заява про неможливість розгляду справи по суті, у якій заявник повідомив про подання ним касаційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2021 та просить не розглядати по суті апеляційну скаргу ТОВ «Фьорст Трейд» до моменту вирішення оскаржених процедурних питань Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду.
У судовому засіданні 11.08.2021 оголошувалась перерва до 06.09.2021.
Ухвалою Верховного Суду від 17.08.2021 апеляційну скаргу ТОВ «Фьорст Трейд» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2021 повернуто без розгляду.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2021 та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Ходаківська І.П. (у зв'язку з відпусткою судді Попікової О.В.).
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2021 та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Руденко М.А. (у зв'язку з відпусткою судді Ходаківської І.П.).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 прийнято апеляційну скаргу ТОВ «Фьорст Трейд» до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Руденко М.А.
06.09.2021 ТОВ «Фьорст Трейд» звернулось з клопотаннями:
- про постановлення окремої ухвали, у якому просить постановити окрему ухвалу, якою надати належну оцінку в контексті заявлених питань діям ФОП Ямборка В.М. - виконавця за договором №1/30-092019 від 30.09.2019;
- про письмове опитування учасників справи та допит як свідків, у якому просить поновити передбачений ст. 90 ГПК України строк для письмового опитування учасників справи як свідків; допитати як свідка ФОП Ямборка В.М., поставивши йому питання згідно з наведеним у цьому клопотанні переліком;
- про відкладення розгляду справи та надання матеріалів справи для ознайомлення.
06.09.2021 від ТОВ «Фьорст Трейд» також надійшло пояснення, яке Товариство просить врахувати при розгляді справи та ухваленні судового рішення.
У судовому засіданні 06.09.2021 оголошувалась перерва до 09.09.2021.
09.09.2021 від ТОВ «Фьорст Трейд» надійшли клопотання:
- про призначення експертизи, у якому заявник просить призначити експертизу у галузі економіки та надає перелік питань, які пропонує поставити експертам; призначити лінгвістичну експертизу та надає питання, яке пропонує поставити експертам;
- про призначення експертизи, у якому заявник просить призначити експертизу у галузі економіки та надає перелік питань, які пропонує поставити експертам; призначити лінгвістичну експертизу та надає питання, яке пропонує поставити експертам (надійшло електронною поштою);
- про постановлення окремої ухвали, у якому заявник просить постановити окрему ухвалу, якою надати належну оцінку в контексті викладених обставин діям ФОП Ямборка В.М. - виконавця за договором №1/30-092019 від 30.09.2019;
- про зупинення провадження у справі, що розглядається, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/10926/21;
- клопотання про долучення доказів (аналогічне клопотання надійшло також через електронну пошту), у якому заявник просить долучити, з метою повноти та всебічності розгляду справи, до матеріалів справи та дослідити у судовому засіданні наступні докази: висновок спеціаліста за результатами дослідження господарських операцій за договором про надання послуг №1/30-092019 від 30.09.2019, укладеним між ТОВ «Фьорст Трейд» та ФОП Ямборко В.М; висновок експерта №15032 за результатами семантико-текстуального дослідження від 08.07.2021 за заявою ТОВ «Фьорст Трейд»;
- про часткове відтворення технічного запису судового засідання (аналогічне клопотання надійшло також через електронну пошту), у якому заявник просить здійснити часткове відтворення технічного запису судового засідання, а саме: запису судового засідання у справі №910/15086/20 від 21.04.2020. З метою повноти та всебічності розгляду справи надати можливість ТОВ «Фьорст Трейд» задати питання ФОП Ямборку В.М. у справі, оскільки Товариство було позбавлене такої можливості в суді першої інстанції.
У судовому засіданні 09.09.2021 протокольно ухвалено відмовити у задоволенні клопотань ТОВ «Фьорст Трейд» про постановлення окремої ухвали (клопотання від 09.09.2021), про письмове опитування учасників справи та допит як свідків, про зупинення провадження у справі, про долучення доказів, про призначення експертизи, про часткове відтворення технічного запису судового засідання.
При цьому суд роз'яснив учасникам справи підстави таких процесуальних рішень.
Щодо поданих під час апеляційного провадження доказів, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
За змістом ч.ч. 4, 8 ст. 80 ГПК України, яка врегульовує загальний порядок подання доказів, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до висновку щодо застосування ст. ст. 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - відповідача).
Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від особи, яка їх подає.
Проте ТОВ «Фьорст Трейд» на виконання вимог ч. 4 ст. 80, п. 6 ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 269 ГПК України не обґрунтовувало наявності виняткового випадку неподання зазначених доказів у встановлений строк, як і не доводив неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від відповідача.
При цьому колегія суддів відзначає, що в якості нових доказів ТОВ «Фьорст Трейд» просить долучити до справи 2 експертні висновки, які були складені за результатами дослідження господарських операцій за договором про надання послуг №1/30-092019 від 30.09.2019, укладеним між ТОВ «Фьорст Трейд» та ФОП Ямборко В.М., та за результатами семантико-текстуального дослідження від 08.07.2021 за заявою ТОВ «Фьорст Трейд», тобто, створені/отримані після ухвалення рішення місцевого господарського суду від 21.04.2021. Водночас будь-яких доказів того, що ТОВ «Фьорст Трейд» заявляло про проведення відповідних експертиз під час розгляду справи в суді першої інстанції матеріали справи не містять. Як не містять і клопотань, адресованих місцевому суду, про допит учасників справи як свідків.
Таким, чином ТОВ «Фьорст Трейд» не дотрималось чітко встановленого процесуальним законодавством порядку подання додаткових доказів в суді апеляційної інстанції, а отже не вчинило відповідної процесуальної дії, що, як наслідок, виключає вчинення судом апеляційної інстанції процесуальних дій щодо долучення та надання оцінки додатковим доказам.
Позиції учасників справи.
ФОП Ямборко В.М. надав відзив на апеляційну скаргу, у якому викладає обставини справи, проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін як законне та обґрунтоване.
ТОВ «Фьорст Трейд» надало відповідь на відзив, у якій не погоджується з наведеними у відзиві твердженнями ФОП Ямборка В.М., а також наводить власну позицію щодо «ексклюзивності» послуг за договором. У відповіді на відзив ТОВ «Фьорст Трейд» повідомило, що під час підготовки позову про тлумачення умов договору про надання послуг №1/30-092019 від 30.09.2019 Товариство замовило експертне дослідження господарських операцій та семантико-текстуальне дослідження цього договору, за результатами яких отримало два висновки, зокрема, висновок спеціаліста за результатами дослідження господарський операцій за договором про надання послуг №1/30-092019 від 30.09.2019 та висновок експерта №15032 за результатами семантико-текстуального дослідження від 08.014.2021. Копії вказаних висновків ТОВ «Фьорст Трейд» долучило до відповіді на відзив.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені судом апеляційної інстанції та додатково встановлені апеляційним господарським судом.
30.09.2019 ТОВ «Фьорст Трейд» (як замовник) та ФОП Ямборко В.М. (як виконавець) уклали договір №1/30-092019 про надання послуг (далі - договір), за умовами п. п. 1.1, 1.2 якого виконавець зобов'язався здійснювати в інтересах та на замовлення замовника фактичні дії, пов'язані із консультуванням та здійсненням наступних послуг, які в розумінні чинного законодавства розповсюджуються на наступні види КВЕД: Код КВЕД 31.01 Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі; Код КВЕД 31.02 Виробництво кухонних меблів; Код КВЕД 43.21 Електромонтажні роботи; Код КВЕД 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; Код КВЕД 43.31 Штукатурні роботи; Код КВЕД 43.32 Установлення столярних виробів; Код КВЕД 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; Код КВЕД 43.34 Малярні роботи та скління; Код КВЕД 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; Код КВЕД 46.65 Оптова торгівля офісними меблями; Код КВЕД 71.11 Діяльність у сфері архітектури; Код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; Код КВЕД 74.10 Спеціалізована діяльність із дизайну; Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель. Всі послуги, наведені в п. 1.1 цього договору, надалі - послуги або доручення.
Даний договір носить ексклюзивний характер для виконавця. Наведені послуги слід вважати ексклюзивними послугами та такими, що здійснюються виконавцем виключно для замовника. Підписанням даного договору виконавець (в тому числі його афілійовані або підконтрольні особи) зобов'язується не надавати таких же послуг третім особам (п. 1.3 договору).
Умовами розділу 2 договору сторони погодили права та обов'язки сторін.
Зокрема, згідно з п. п. 2.1.1-2.1.3 п. 2.1 розділу 2 договору виконавець зобов'язаний з метою належного виконання договору укласти із замовником та виконувати договір про конфіденційність і нерозголошення інформації від 30.09.2019; зберігати конфіденційність відомостей, що складають особисту або комерційну таємницю, на умовах та в порядку, передбаченому договором про конфіденційність і нерозголошення інформації від 30.09.2019, укладеного між сторонами; надавати послуги виключно за погодженою із заявником заявкою та дотримуватись п. 1.3 даного договору
За умовами п. п. 2.2.1-2.2.5 п. 2.2 розділу 2 договору замовник зобов'язаний з метою належного виконання договору укласти із замовником та виконувати договір про конфіденційність і нерозголошення інформації від 30.09.2019; надати виконавцеві необхідне сприяння у виконанні доручення, передбаченого цим договором, і передати йому необхідні документи, що мають відношення до виконання доручення; за необхідності здійснювати замовлення послуг шляхом попереднього погодження обсягу, вартості та кількості послуг з виконавцем з підписанням відповідних додатків або додаткових угод до договору; здійснювати оплату послуг відповідно до даного договору; не припиняти свою діяльність та/або не здійснювати дій, які можуть призвести до визнання замовника банкротом або введення в його діяльність ліквідаційної комісії.
Сторони погодили, що до загальної вартості послуг входить плата за ексклюзивність послуг, наведених в п. 1.3 даного договору, та вартість фактично наданих виконавцем послуг (п. 3.1 договору).
Умовами п. 3.1.1 сторони погодили, що ексклюзивність послуг та виконання обов'язку згідно з п. 1.3 даного договору замовник сплачує виконавцю винагороду в розмірі 4% (чотири відсотки) від сукупного обігу коштів на розрахункових рахунках замовника. Сторони погодили, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний квартал.
Оплата за ексклюзивність послуг здійснюється замовником на розрахунковий рахунок виконавця протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту закінчення розрахункового періоду. В даний же термін замовник зобов'язується, на підтвердження повноти та правильності формування плати за ексклюзивність послуг, надавати виконавцеві копію власних виписок по розрахункових рахунках (п. 3.1.2 договору).
Умовами п. 3.2 договору сторони погодили, що вартість фактично наданих послуг затверджується сторонами на підставі окремих додатків до договору або додатковими угодами до нього.
Відповідно до п. 3.3 договору сторони зобов'язані скласти та підписати акт приймання-передачі наданих послуг у строк не пізніше ніж до 3 (три) дні після проведення оплати за даним договором.
Цей договір вступає в дію з моменту підписання його обома сторонами і діє до 30.09.2020 (крім обов'язку провести оплату за відповідний період) (п. 4.1 договору).
Умовами п. 4.2 договору сторони погодили, що договір і всі його умови припиняються в день закінчення терміну, визначеного в п. 4.1 даного договору.
Сторони погодили, що даний договір і договір про конфіденційність і нерозголошення інформації від 30.09.2019, укладені між сторонами, можуть бути припинені виконавцем у випадку, якщо йому стануть відомі факти неналежного виконання замовником умов договору щодо оплати за ексклюзивність послуг або неналежне виконання п. 3.1.2 договору, або йому стануть відомі факти про доведення замовника до банкрутства або прийняття рішення про його припинення шляхом ліквідації (або будь-якого іншого способу позбавлення ведення діяльності). В такому випадку виконавець направляє замовникові відповідне повідомлення про необхідність провести переговори та навести доводи та/або спростування даних фактів. Якщо за наслідком переговорів сторони погодяться, що доводи є доведеними, - дані договори припиняють свою дію. Якщо за наслідком переговорів сторони погодяться, що доводи є спростованими, - дані договори продовжують свою дію до спливу термінів, передбачених договорами (пункт 4.4 договору).
Згідно з п. 4.6 договору у разі належного виконання виконавцем своїх зобов'язань за договором та у випадку підтвердження порушення замовником зобов'язань та умов, передбачених п. 4.4 договору, замовник зобов'язується виконати умову стосовно проведення оплати за ексклюзивність послуг в розмірі 4% від сукупного обігу коштів на розрахункових рахунках замовника за період з моменту підписання даного договору до 30.06.2020, але не менше 500 000,00 грн.
Відповідно до п. 5.2 договору якщо одне або більше положень цього договору будуть визнані судом незаконними, недійсними або неможливими до застосування, договір повинен вважатися дійсним, як ніби такі незаконні, недійсні або неможливі до застосування положення ніколи не існували. При цьому сторони погоджуються зустрітися та, в дусі доброї волі, обговорити внесення необхідних змін до договору, щоб відобразити первісні наміри сторін цього договору.
30.09.2019 з метою належного виконання договору про надання послуг №1/30-092019 від 30.09.2019, ТОВ «Фьорст Трейд» (сторона, яка розкриває) та ФОП Ямборко В.М. (сторона, яка одержує) уклали договір про конфіденційність і нерозголошення інформації, за умовами п. 1.1 якого ФОП Ямборко В.М. зобов'язався зберігати та не розголошувати жодної інформації (в тому числі конфіденційної) стосовно діяльності ТОВ «Фьорст Трейд».
19.02.2020 ФОП Ямборко В.М. звернувся з ТОВ «Фьорст Трейд» з вимогою (претензією) вих. № 19/02-2020, у якій повідомив, що за умов договору до 10.01.2020 Товариство було зобов'язане здійснити оплату його послуг за перший квартал дії договору, який закінчився 31.12.2019, однак в період з 10.01.2020 по 04.02.2020 відповідну оплату здійснено не було. ФОП Ямборко В.М., посилаючись на п. п. 4.4, 4.6 договору, вказав, що станом на день написання цієї претензії ТОВ «Фьорст Трейд» зобов'язане сплатити йому 500 000,00 грн. Крім того, ФОП Ямборко В.М. попередив ТОВ «Фьорст Трейд», що у разі несплати у семиденний термін суми 500 000,00 грн до Товариства будуть застосовані заходи відповідальності.
У відповіді на вказану вимогу (вих. № 2710220-1 від 27.02.2020) ТОВ «Фьорст Трейд», підтверджуючи укладення між сторонами договору, умовами якого передбачається сплата на користь ФОП Ямборко В.М. певної суми грошових коштів, що розраховується виходячи із загальної вартості наданих останнім послуг на користь Товариства та плата «за ексклюзивність послуг» у розмірі 4% від сукупного обігу коштів на рахунках ТОВ «Фьорст Трейд», повідомило ФОП Ямборко В.М., що решта викладених у вимозі (претензії) вих. №19/02-2020 від 19.02.2020 тверджень є передчасними, частково хибними та такими, що не підлягають виконанню.
У вказаній відповіді на вимогу ТОВ «Фьорст Трейд» ще раз офіційно підтвердило подальше виконання з боку Товариства умов договору у разі приведення умов договору до вимог чинного законодавства шляхом підписання додаткової угоди. Зокрема, ТОВ «Фьорст Трейд» вважає, що наслідком виконання договору в існуючій редакції буде порушенням чинного законодавства і призведе як до зайвої уваги з боку податкових органів, так і до зайвих витрат у вигляді збільшених податкових зобов'язань (перелік додатків до вказаного листа відсутній).
Також ТОВ «Фьорст Трейд» вказало, що у будь-якому випадку за умовами договору оплата будь-яких сум відповідно до п. 4.6 договору має бути здійснена після 30.09.2020.
06.03.2020 ФОП Ямборко В.М направив ТОВ «Фьорст Трейд» повідомлення про припинення та розірвання договору та договору про конфіденційність і нерозголошення інформації від 30.09.2019 (вих. № 04/03 від 04.03.2020).
Вимогою (претензією) (вих. № 709/2020) від 07.09.2020 ФОП Ямборко В.М. звернувся до ТОВ «Фьорст Трейд», у якій зазначив, що ТОВ «Фьорст Трейд» не здійснило оплату за три квартали дії договору та, посилаючись на умови укладеного між сторонами договору, просив ТОВ «Фьорст Трейд» з метою підтвердження повноти та правильності формування плати за ексклюзивність послуг надати копії виписок по всім розрахунковим рахункам за період з 01.01.2020 по 30.06.2020 (2 та 3 квартал дії договору) та здійснити розрахунок за договором за період з 01.01.2020 по 30.06.2020.
У відповіді на вказану претензію (вих. № 180920-1 від 18.09.2020) ТОВ «Фьорст Трейд» повідомило ФОП Ямборку В.М. наступне: жодної заявки (замовлення) ним (ТОВ «Фьорст Трейд») як замовником на адресу ФОП Ямборко В.М. не передавалось, оскільки Товариства не потребувало та не потребує послуг ФОП Ямборка В.М., в т.ч. ексклюзивних; ТОВ «Фьорст Трейд» як замовнику за договором нічого не відомо про те, що ФОП Ямборко В.М. був наділений повноваженнями надавати Товариству ексклюзивні послуги. У зв'язку з цим ТОВ «Фьорст Трейд» просило повідомити, хто саме уповноважив ФОП Ямборка В.М. надавати Товариству будь-які послуги. Також ТОВ «Фьорст Трейд» звернуло увагу ФОП Ямборка В.М. на умови п. 3.2 договору та навело перелік питань, на які просило ФОП Ямборка В.М. надати відповідь перед наступним зверненням до Товариства.
За наведених підстав за результатами розгляду вимоги (претензії) вих. № 709/2020 від 07.09.2020 ТОВ «Фьорст Трейд» відмовило у задоволенні вимог ФОП Ямборка В.М. повністю.
Вимоги ФОП Ямборка В.М., викладені у вказаних вище листах, залишені ТОВ «Фьорст Трейд» без задоволення.
Крім того матеріали справи містять роздруківки листування ФОП Ямборка В.М. та керівника ТОВ «Фьорст Трейд» Данно Ж.Г. в період 28.12.2019-03.02.2020 шляхом обміну електронними листами (які не підписані електронним цифровим підписом сторін), а також роздруківки спілкування за допомогою мессенджера Viber без дати направлення та отримання повідомлень (зі змісту останньої сторінки роздруківок вбачається, що листування тривало до 28.02.2020; зміст повідомлень свідчить, що листування було розпочата до 10.01 (рік не вказано)).
ТОВ «Фьорст Трейд» вважає, що договір про надання послуг №1/30-092019 від 30.09.2019 має бути визнаний недійсним, оскільки зміст цього правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави та суспільства, його моральним принципам; у договорі відсутнє описання характеру послуг, які мав би надати виконавець, що унеможливлює виконання договору; договір по суті є агентським договором та в ньому відсутні відповідні обов'язкові істотні умови, передбачені ч. 2 ст. 180, ч. 1 ст. 295, ст. 296, ч. ч. 1, 2 ст. 297 ГК України; при укладанні договору були знехтувані основні принципи рівності, справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми; зміст п. 5.2 договору порушує публічний порядок, оскільки спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина.
ФОП Ямборко В.М., у свою чергу, вважає, що ТОВ «Фьорст Трейд» не виконанало зобов'язання за договором в частині оплати послуг, у зв'язку з чим звернувся із зустрічним позовом.
У відзиві на позовну заяву ТОВ «Фьорст Трейд» проти зустрічної позовної заяви заперечує, вважає цю позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. ТОВ «Фьорст Трейд» вказує, що надане ФОП Ямборком В.М. листування не свідчить та не підтверджує жодних вимог за зустрічним позовом та не встановлює обставин, що входять в предмет доказування; у ТОВ «Фьорст Трейд» відсутній обов'язок здійснювати плату за надання позивачем послуг, оскільки фактично такі послуги не надавались; Товариство не отримувало від ФОП Ямборка В.М. повідомлення про припинення договору №1/30-092019 від 30.09.2019; ФОП Ямборко В.М. порушив умови вказаного договору щодо конфіденційності і нерозголошення інформації; із правового обґрунтування зустрічного позову не вбачається, який саме пункт договору був порушений з боку замовника, та що мається на увазі під неналежним виконанням.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, переглядаючи справу в апеляційному порядку, виходить виключно з тих підстав позову (фактичних), які були предметом розгляду в господарському суді першої інстанції.
Інші пояснення, які прозвучали під час апеляційного перегляду, зокрема про те, що спір виник з корпоративних відносин, пов'язаних з виходом Ямборка В.М. зі складу учасників ТОВ «Фьорст Трейд», оплатою проданої / переданої ним частки у Товаристві, а також інші обставини укладення договору колегія суддів до уваги не бере, оскільки такі фактичні обставини (до речі, не підтверджені будь-якими документальними доказами) не заявлялись в суді першої інстанції як підстави позову.
Щодо вимог первісного позову.
Частиною 1 ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Стаття 3 ЦК України визначає однією із засад цивільного законодавства свободу договору.
За ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених ст. 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.
Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Частинами 1, 2 ст. 180 ГК України у свою чергу встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1 ст. 181 ГК України).
Наявність укладеного між сторонами спору договору та факт його виконання, свідчить про те, що обидві сторони бажали укласти договір і що їхній зовнішній вираз волі (волевиявлення) відповідав внутрішній волі.
За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
ТОВ «Фьорст Трейд» та ФОП Ямборко В.М., досягнувши згоди з усіх істотних умов договору, 30.09.2019 добровільно уклали договір про надання послуг, який став обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним, який застосовується до оспорюваних правочинів.
Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 ЦК України).
З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.
При цьому невідповідність правочину актам законодавства як підстава його недійсності, повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства; саме по собі відступлення сторонами від положення законодавства, регулювання їх іншим чином, не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.
Зважаючи на наведене вище, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.
Укладений сторонами спору договір за своєю правовою природою є договором надання послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто, а замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
Як встановлено вище, предметом договору про надання послуг є зобов'язання виконавця здійснювати в інтересах та на замовлення замовника фактичні дії, пов'язані із консультуванням та здійсненням послуг, які в розумінні чинного законодавства розповсюджуються на визначні договором види КВЕД.
Умовами договору сторони погодили, що до загальної вартості послуг входить плата за ексклюзивність послуг та вартість фактично наданих виконавцем послуг. При цьому вартість фактично наданих послуг затверджується сторонами на підставі окремих додатків до договору або додатковими угодами до нього, оплата ж за ексклюзивність послуг здійснюється у розмірі 4% від сукупного обігу коштів на розрахункових рахунках замовника за календарний квартал протягом 10 календарних днів з моменту закінчення розрахункового періоду.
Договір вступає в дію з моменту підписання його обома сторонами і діє до 30.09.2020 (крім обов'язку провести оплату за відповідний період).
Таким чином, сторони погодили у спірному договорі про надання послуг його предмет, ціну та строк дії договору, умову, за якою вартість фактично наданих послуг затверджується сторонами на підставі окремих додатків до договору, та умову щодо окремої плати за ексклюзивність.
За наведених підстав колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про безпідставність доводів ТОВ «Фьорст Трейд» щодо відсутності істотних умов господарського договору та щодо неможливості виконання договору з огляду на невизначеність характеру послуг, які мали надаватись замовником.
ТОВ «Фьорст Трейд» також вважає, що укладений договір про надання послуг не відповідає вимогам ст. ст. 295, 296, 297 ГК України.
Так, ст. 295 ГК України визначено, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.
Агентські відносини виникають у разі: надання суб'єктом господарювання на підставі договору повноважень комерційному агентові на вчинення відповідних дій; схвалення суб'єктом господарювання, якого представляє комерційний агент, угоди, укладеної в інтересах цього суб'єкта агентом без повноваження на її укладення або з перевищенням наданого йому повноваження (ст. 296 ГК України).
Згідно зі ст. 297 ГК України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами. Договором повинна бути передбачена умова щодо території, в межах якої комерційний агент здійснює діяльність, визначену угодою сторін. У разі якщо територію дії агента в договорі не визначено, вважається, що агент діє в межах території України. Агентський договір укладається в письмовій формі. У договорі має бути визначено форму підтвердження повноважень (представництва) комерційного агента.
Господарський суд першої інстанції вірно відзначив, що умови договору не передбачають надання замовнику статусу комерційного агента, у договорі не вказано, що діяльність виконавця послуг є агентською діяльністю, зміст договору не містить будь-яких приписів та застережень щодо необхідності дотримання вимог ст. ст. 295, 296, 297 ГК України, а відтак відсутні підстави для визнання недійсним спірного договору через його невідповідність наведеним статтям ГК України.
Навпаки, як слідує зі змісту п. 1.3 договору, послуги за відповідними КВЕД виконавець зобов'язаний надавати виключно замовнику, хоча це не виключає того, що кінцевими споживачами таких послуг можуть бути треті особи, з якими саме замовник уклав відповідні правочини. Водночас умови договору виключають для виконавця можливість будь-яких дій з самостійного спілкування/укладення договорів з такими третіми особами (в т.ч. в інтересах замовника) чи консультування таких осіб тощо.
Необґрунтованими є також доводи ТОВ «Фьорст Трейд», що положення п. 5.2 договору порушують публічний порядок та спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, виходячи з такого.
Згідно зі ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Верховний Суд у постанові від 13.04.2016 у справі №6-1528цс15 вказав таке.
Статтею 228 ЦК України визначено правові наслідки вчинення правочинів, що порушують публічний порядок, вважаються серйозними порушеннями законодавства, мають антисоціальний характер і посягають на істотні громадські та державні (публічні) інтереси, та встановлено перелік правочинів, які є нікчемними та порушують публічний порядок.
Відповідно до цієї статті, по-перше, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; по-друге, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Виділяючи правочин, що порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів, ЦК України виходить зі змісту самої протиправної дії та небезпеки її для інтересів держави і суспільства загалом, а також значимості порушених інтересів внаслідок вчинення такого правочину.
При цьому категорія публічного порядку застосовується не до будь-яких правовідносин у державі, а лише щодо суттєвих основ правопорядку.
З огляду на зазначене, можна зробити висновок, що публічний порядок - це публічно-правові відносини, які мають імперативний характер і визначають основи суспільного ладу держави.
Отже, положеннями ст. 228 ЦК України визначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не вважаються такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України потрібно враховувати вину, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.
При цьому ЦК України встановлює принцип презумпції добросовісної поведінки особи. Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦК України якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.
Укладений між сторонами договір про надання послуг є самостійним господарським договором, зміст якого полягає у вчиненні виконавцем дій на користь замовника, пов'язаних із консультуванням та здійсненням визначених договором послуг, що носять ексклюзивний характер для виконавця та оплаті фактично наданих послуг та винагороди за ексклюзивність послуг.
Відповідно до п. 5.2 договору якщо одне або більше положень цього договору будуть визнані судом незаконними, недійсними або неможливими до застосування, договір повинен вважатися дійсним, як ніби такі незаконні, недійсні або неможливі до застосування положення ніколи не існували. При цьому сторони погоджуються зустрітися та, в дусі доброї волі, обговорити внесення необхідних змін до договору, щоб відобразити первісні наміри сторін цього договору.
Тобто, сторони домовились, що за настання наведених обставин вони не застосовуватимуть відповідні окремі положення договору та вжиють відповідних заходів з приведення своїх дій і договору у відповідність законодавству.
Таким чином, спірний правочин не посягає на суспільні, економічні та соціальні основи держави, не спрямований на порушення публічного порядку, а відтак не є таким, що порушує публічний порядок.
Щодо доводів ТОВ «Фьорст Трейд» про порушення ФОП Ямборком В.М. умов договору про конфіденційність і нерозголошення інформації, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про їх необґрунтованість та непідтвердження вказаних обставин належними та допустимими доказами.
Місцевий господарський суд водночас доцільно відзначив, що порушення умов договору про конфіденційність і нерозголошення інформації, відповідно до умов цього договору, не тягне за собою наслідків у вигляді визнання недійсним договору про надання послуг з моменту укладення.
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що під час розгляду цієї справи не встановлено, а ТОВ «Фьорст Трейд» не доведено наявності обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочину (частини правочину).
Щодо вимог зустрічного позову.
За визначенням ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Статтю 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Тотожні положення містяться у ч. 1 ст. 193 ГК України.
Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору та зміна умов зобов'язання (ст. 611 ЦК України).
Як встановлено вище, умовами договору про надання послуг сторони погодили, що за ексклюзивність послуг та виконання обов'язку згідно з п. 1.3 цього договору замовник сплачує виконавцю винагороду в розмірі 4% (чотири відсотки) від сукупного обігу коштів на розрахункових рахунках замовника. Розрахунковим періодом при цьому є календарний квартал. Оплата за ексклюзивність послуг здійснюється замовником на розрахунковий рахунок виконавця протягом 10 календарних днів з моменту закінчення розрахункового періоду. В даний же термін замовник зобов'язується, на підтвердження повноти та правильності формування плати за ексклюзивність послуг, надавати виконавцеві копію власних виписок по розрахункових рахунках.
Тобто, сторони визначили, що договір встановлює два види платежів виконавцю - за фактичне надання послуг за відповідними КВЕД та окрему плату за те, що виконавець не надає таких послуг будь-кому іншому протягом дії договору.
Крім того, сторони визначили і два різних механізми встановлення розміру таких платежів.
Обіг коштів на поточному рахунку ТОВ «Фьорст Трейд» пртягом періоду з 01.10.2019 по 28.12.2019 склав 3 572 826,42 грн, що підтверджується відповідною банківською випискою.
Таким чином, розмір плати за ексклюзивність послуг, передбачений пунктом 1.3 договору, за перший квартал мав становити 142 913,05 грн.
ТОВ «Фьорст Трейд» взяте на себе за договором зобов'язання з виплати винагороди за ексклюзивність послуг ФОП Ямборку В.М. не виконало.
Умовами п. 4.4 договору сторони погодили припинення дії договору і договору про конфіденційність і нерозголошення інформації виконавцем у випадку неналежного виконання замовником умов договору щодо оплати за ексклюзивність послуг або неналежне виконання п. 3.1.2 договору або йому стануть відомі факти про доведення замовника до банкрутства або прийняття рішення про його припинення шляхом ліквідації (або будь-якого іншого способу позбавлення ведення діяльності) припинення виконавцем.
В такому випадку виконавець направляє замовникові відповідне повідомлення про необхідність провести переговори та навести доводи та/або спростування даних фактів. Якщо за наслідком переговорів сторони погодяться, що доводи є доведеними, - дані договори припиняють свою дію. Якщо за наслідком переговорів сторони погодяться, що доводи є спростованими, - дані договори продовжують свою дію до спливу термінів, передбачених договорами.
За умовами п. 4.6 договору у разі належного виконання виконавцем своїх зобов'язань за договором та у випадку підтвердження порушення замовником зобов'язань та умов, передбачених п. 4.4 договору, замовник зобов'язується виконати умову стосовно проведення оплати за ексклюзивність послуг в розмірі 4% від сукупного обігу коштів на розрахункових рахунках замовника за період з моменту підписання даного договору до 30.06.2020, але не менше 500 000,00 грн.
Вище встановлено, що на виконання п. п. 3.1.1-3.1.2, 4.4, 4.6 договору ФОП Ямборко В.М. направляв ТОВ «Фьорст Трейд» повідомлення (вих. 04/03 від 04.03.2020) про припинення та розірвання договору № 1/30-092019 від 30.09.2019 та договору про конфіденційність і нерозголошення інформації від 30.09.2019, вимогу (претензію) (вих. №709/2020 від 07.09.2020) щодо здійснення розрахунків та вимогу (претензію) (вих. 19/02-2020 від 19.02.2020) зміст яких встановлено вище.
Викладені у вказаних листах вимоги ФОП Ямборко В.М. залишені ТОВ «Фьорст Трейд» без задоволення, про що свідчить, зокрема, зміст відповіді на вимогу (претензію) вих. №180920-1 від 18.09.2020 та відповіді на вимогу вих. №270220-1 від 27.02.2020.
З урахуванням приписів ст. 530 ЦК України строк для здійснення ТОВ «Фьорст Трейд» оплати за ексклюзивність послуг, передбачених умовами п. п. 3.1.1-3.1.2, 4.4, 4.6, настав.
Враховуючи факт неналежного виконання ТОВ «Фьорст Трейд» своїх зобов'язань щодо здійснення оплати за ексклюзивність послуг та зобов'язань, передбачених п. 4.4 договору, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про настання наслідків, передбачених п. 4.6 договору, у вигляді виникнення у ТОВ «Фьорст Трейд» обов'язку виконати умову щодо проведення оплати за ексклюзивність послуг в розмірі 4% від сукупного обігу коштів на розрахункових рахунках замовника за період з моменту підписання даного договору до 30.06.2020, але не менше 500 000,00 грн.
Разом з тим, заявлений до стягнення ФОП Ямборком В.М. розмір оплати за ексклюзивність послуг у сумі 642 913,05 грн (142 913,05 грн + 500 000,00 грн) є необґрунтованим, оскільки фактично п. 4.6 договору встановлений мінімальний розмір здійснення такої оплати, однак ні вказаним пунктом договору, ні іншими положеннями договору не передбачено подвійного стягнення із замовника плати за ексклюзивність послуг.
Положення вказаного пункту також не передбачають стягнення із замовника суми у вигляді штрафних санкцій, а фактично встановлюють зміну розміру передбаченої оплати за наслідками порушення замовником виконання своїх зобов'язань, у зв'язку з чим безпідставними є посилання позивача на норми ч. 4 ст. 231 ГК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 зазначила, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
За наведених підстав, обґрунтованою сумою, яка підлягає до стягнення з ТОВ «Фьорст Трейд» на користь ФОП Ямборко В.М., є 500 000,00 грн.
Не є обґрунтованими і доводи ТОВ «Фьорст Трейд» про відсутність у нього обов'язку сплатити вказану суму за ексклюзивність послуг, оскільки виконавець своєю волею взяв на себе обов'язок утриматись від вчинення певних дій (негативне зобов'язання згідно зі ст. 509 ЦК України). Включення до договору умови про ексклюзивність не суперечить законодавству України та є загальноприйнятою господарською практикою. Така умова означає прийняття на себе стороною договору негативного (пасивного) зобов'язання, а саме - зобов'язання не надавати визначених умовами договору послуг та/або не співпрацювати на аналогічних умовах з третіми особами у певний період та на певній території.
Як встановлено вище, умовами договору сторони погодили, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний квартал, та оплата за ексклюзивність послуг здійснюється замовником протягом 10 календарних днів з моменту закінчення розрахункового періоду.
Отже, строк розрахунків за ексклюзивність послуг є окремо погодженою у договорі винагородою виконавця та не залежить від інших фактично наданих ним послуг, визначених у п. 1.1 договору.
Колегія суддів враховує відсутність у матеріалах справи будь-яких документальних доказів надання виконавцем послуг, визначених п. 1.1 договору (додаткових угод, замовлень, актів тощо). Сторони також і не заперечують, що зазначені послуги фактично не надавались.
Разом з тим така обставина сама собою не унеможливлює сплату іншого платежу на користь виконавця - плати за ексклюзивність послуг, яка, на думку колегії суддів, може розцінюватись як, серед іншого, і певна економічна компенсація виконавцю за договірне негативне зобов'язання, яке протягом року виключали його діяльність за відповідним КВЕД на користь третіх осіб за відсутності згоди замовника за договором.
ТОВ «Фьорст Трейд» під час розгляду справи не надало належних та допустимих доказів на підтвердження недійсності договору про надання послуг, як і не надало належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити позивачу за зустрічним позовом винагороду за ексклюзивність послуг.
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення вимог зустрічного позову частково.
Щодо доводів апеляційної скарги те, що господарський суд першої інстанції проігнорував клопотання ТОВ «Фьорст Трейд» про відкладення розгляду справи, призначеного на 21.04.2021, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.
20.04.2021 від ТОВ «Фьорст Трейд» до Господарського суду міста Києва надійшло два клопотання від 19.04.2021 про відкладення судового засідання (тотожних за змістом), у яких Товариство просило відкласти розгляд справи на іншу дату та час, після 30.04.2021, про що завчасно повідомити сторони у справі. В обґрунтування вказаного клопотання заявник послався на участь його представника Вакуленко Є.В. у судовому засіданні у Північному апеляційному господарському суді у справі №Б3/081-12/24, вказавши при цьому, що керівник Товариства не має спеціальної перепустки для проїзду на громадському транспорті, а тому не має змоги бути присутнім у судовому засіданні.
Зміст протоколу судового засідання від 21.04.2021 у справі №910/15086/20 свідчить, що Господарський суд міста Києва з'ясував наявність поданого ТОВ «Фьорст Трейд» клопотання про відкладення розгляду справи, з'ясував думку представника ФОП Ямборко В.М. щодо цього клопотання та відмовив у задоволенні вказаного клопотання з огляду на його необґрунтованість.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що розгляд справи №910/15086/20 був призначений на 21.04.2021 о 15:00.
За даними автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» розгляд справи №Б3/081-12/24 був призначений на 21.04.2021 об 11:00; розгляд розпочався об 11:28 та закінчився об 11:38 і в цьому судовому засіданні дійсно була присутня адвокат Вакуленко Є.В.
Таким чином часовий проміжок між закінченням судового засідання у справі №Б3/081-12/24 та початком судового засідання у справі №910/15086/20 склав 3 год 20 хв.
Враховуючи наведене та географічне розташування Північного апеляційного господарського суду та Господарського суду міста Києва, відстань між якими складає близько 3 км в центральній частині міста, представник ТОВ «Фьорст Трейд» мав можливість взяти участь у судовому засіданні Господарського суду міста Києва у справі №910/15086/20.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
У поданій зустрічний позовній заяві ФОП Ямборко В.М. просив судові витрати покласти на ТОВ «Фьорст Трейд» та навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи, а саме:
Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс позивач:
- судовий збір - 9 643,71 грн;
- зустріч, консультація, узгодження правової позиції - 2 850,00 грн х 2 год = 5 700,00 грн;
- підготовка та направлення претензії відповідачу - 5 000,00 грн;
- підготовка та направлення зустрічної позовної заяви - 15 000,00 грн;
Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які очікує понести позивач:
- участь адвоката у судовому засіданні - 2 800,00 грн/год;
- підготовка клопотань, заяв та/або інших документів в рамках розгляду судової справи - 2 000,00 грн/год.
До зустрічної позовної заяви ФОП Ямборко В.М. додав:
- докази сплати судового збору (квитанція від 13.11.2020 на суму 9 643,71 грн);
- ордер серії КС№826656 на ім'я Оберемка Д.О.;
- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльність адвоката Оберемка Д.О.;
- копію договору про надання юридичної допомоги №03/02 від 03.02.2020, укладеного між ФОП Ямборком В.М. та Адвокатьким бюро «Оберемок і партнери».
17.03.2021 від ФОП Ямборка В.М. надійшла заява про встановлення розміру судових витрат, у якій заявник повідомив, що протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду буде наданий детальний опис наданих послуг з відповідними доказами та загальним розміром судових витрат.
31.03.2021 від ФОП Ямборка В.М. надійшов детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, у якому заявник просить стягнути з ТОВ «Фьорст Трейд» витрати на правничу допомогу в розмірі 49 700,00 грн.
До вказаної заяви додано:
- копію акта №26/03 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 49 700,00 грн;
- копію рахуноку-фактури №26/03 від 26.03.2021 на суму 49 700,00 грн;
- копію платіжного доручення №78 від 30.03.2021 на суму 49 700,00 грн.
Відповідно до акта №26/03 здачі-прийняття робіт (надання послуг) виконавцем (Адвокатське бюро «Оберемок і партнери» в особі Оберемок Д.О.) були проведені роботи (надані послуги) по договору про надання юридичної допомоги №03/02 від 03.02.2020:
Досудова правова допомога:
- підготовка вимоги (претензії) від імені ФОП Ямборко В.М. до ТОВ «Фьорст Трейд» про здійснення оплати за Договором;
- підготовка повідомлення за №04/03 від 04.03.2020;
- підготовка претензії про необхідність здійснення оплати №709/2020 від 07.09.2020;
- підготовка та направлення адвокатського запиту з метою отримати інформацію про розмір грошового обігу коштів на рахунках ТОВ «Фьорст Трейд» від 02.10.2020;
Загальна вартість - 5000,00 грн.
Підготовка до суду:
- зустріч та консультація 2 год (08.10.2020) - 5700,00 грн (2800 грн/год);
- заява про залишення первісного позову без розгляду (16.10.2020) - 1 год, вартість 2000,00 грн (2000грн/год);
- підготовка та направлення зустрічної позовної заяви (10.11.2020) - 15000,00 грн;
- підготовка та направлення додаткових пояснень щодо первісного позову (10.02.2021) - 3 год, вартість 6000,00грн (2000грн/год).
Судові засідання:
- 17.12.2020 (1 год) - 2800,00 грн;
- 20.01.2021 (1 год) - 2800,00 грн;
- 11.02.2021 (1 год) - 2800,00 грн;
- 17.03.2021 (2 год) - 5600,00 грн.
Загальна вартість наданих послуг складає - 49700,00 грн. Загальна вартість робіт (послуг) без ПДВ 49 700,00 грн. Сторони претензій одна до одної не мають.
Згідно з положеннями ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
За п. 4 ч. 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За визначенням п. 9 ч. 1 ст. 1 названого Закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Частинами 2 та 3 ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частина 4 ст. 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За частиною 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України України).
З огляду на обставини, встановлені під час вирішення питання щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи часткове задоволення вимог зустрічного позову та відсутність клопотання ТОВ «Фьорст Трейд», поданого в порядку ч. 5 ст. 126 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає до стягнення з ТОВ «Фьорст Трейд» підлягає 33 208,23 грн витрат на оплату послуг адвоката, понесених ФОП Ямборко В.М, висновку про що обгрунтовано дійшов господарський суд першої інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Згідно з п. 1) ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволенні апеляційної скарги відсутні.
Щодо клопотання ТОВ «Фьорст Трейд» від 06.09.2021 про винесення окремої ухвали, якою надати належну оцінку в контексті заявлених питань діям відповідача, то за результатами судового засідання 09.09.2021 колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на те, що це клопотання не містить обґрунтувань та підстав для постановлення саме окремої ухвали в розумінні ст. 246 ГПК України, а зводиться виключно необхідності отримання від ФОП Ямборка В.М. відповідей на запитання по суті спору, які він особисто і надав як повноправний учасник справи.
Судові витрати.
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фьорст Трейд» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі № 910/15086/20 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі № 910/15086/20 залишити без змін.
3. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фьорст Трейд» про винесення окремої ухвали від 06.09.2021.
4. Справу № 910/15086/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 10.09.2020.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді В.А. Корсак
М.А. Руденко