Справа № 481/711/21
Провадж.№ 1-кп/481/76/2021
іменем України
10.09.2021 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Новий Буг, Миколаївської області кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.05.2021 року за № 12021153270000094
по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Новий Буг Миколаївської області, українця, громадянина України, не судимого, з повною загальною середньою освітою, працюючого охоронцем в ПП «Золота Нива 2019», одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
по даному кримінальному провадженню обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
15.05.2021 року близько 08.00 години обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи на своєму робочому місці де працює на посаді охоронника в ПП «Золота Нива 2019», що розташоване за адресою: вул.Федченка, 56-В, в м.Новий Буг Миколаївської області, а саме в приміщенні прохідної кімнати, обговорював порядок чергування зі своїм колегою - ОСОБА_5 .
В подальшому розмова між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 переросла у сварку, під час якої у ОСОБА_3 , раптово виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5
15.05.2021 року близько 08 години 05 хвилин ОСОБА_3 реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи в приміщенні кімнати ПП «Золота Нива 2019» , що розташована за адресою: вул.Федченка, 56-В, в м.Новий Буг Миколаївської області знаходячись в положенні стоячи обличчям до ОСОБА_5 який в той час сидів на дивані, наніс один удар долонею правої руки в область лівої щоки останнього.
Після нанесеного удару ОСОБА_5 , встав з дивану та перебував у положенні стоячи обличчям до ОСОБА_3 , останній продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , умисно щосили наніс йому один удар лобною частиною своєї голови в область носу.
Внаслідок своїх умисних кримінально-протиправних дій ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_5 тілесне ушкодження у вигляді відкритого перелому кісток носу зі зміщенням (рани в області середньої третини спинки носу), що відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Позиція обвинуваченого ОСОБА_3 .
Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав та пояснив, що у нього з потерпілим ОСОБА_5 були дружні відносини оскільки вони разом працювали та обвинувачений постійно допомагав ОСОБА_5 , а останній в свою чергу постійно звертався до нього за порадами. Дізнавшись що ОСОБА_5 почав підбурювати інших людей проти обвинуваченого, останній 15.05.2021 року прийшов з ним просто порозмовляти та пояснити, що так не можна робити. З цією метою обвинувачений зайшов до приміщення для охорони ПП «Золота Нива» де перебували ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , який сидів на дивані, та почав розмову з останнім. Під час розмови на доводи обвинуваченого ОСОБА_5 почав заперечувати. В цей час обвинувачений стояв зігнутим (схилився) над потерпілим. Під час розмови на підвищених тонах ОСОБА_3 хотів покласти ОСОБА_5 руку на плече, але останній мабуть злякався - різко підстрибнув і розбив обвинуваченому лоба, а собі зламав ніс. Після зазначеного ОСОБА_5 пішов в одні двері, а ОСОБА_3 знявши футболку та закривши лоба поїхав додому. В лікарню останній не звертався, оскільки не вважав за потрібне. Вважає, що потерпілий так довго не звертався до поліції, оскільки просто хоче від нього гроші. Крім того додав, що долонею чи лобом ОСОБА_5 не бив та не звернув уваги чи був ОСОБА_6 в кімнаті під час всієї сварки.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Не зважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 , його винуватість підтверджується доказами, безпосередньо дослідженими в ході судового розгляду.
Показаннями потерпілого ОСОБА_5 , який суду пояснив, що із обвинуваченим ОСОБА_3 працює в ПП «Золота Нива» охоронником, але в різні зміни. 15.05.2021 року після 08:00 години ранку, коли вони з напарником ОСОБА_6 здали зміну та ще перебували в приміщенні прохідної (кімнаті для охорони) до приміщення зайшов ОСОБА_3 та між ними сталася розмова з приводу графіку чергування, з яким ОСОБА_3 був не згідний. З часом розмова між ним та ОСОБА_3 переросла в конфлікт. В цей час ОСОБА_3 ходив по коридору, натомість ОСОБА_5 сидів на дивані, а ОСОБА_6 стояв справа від нього. Під час усного конфлікту ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_5 і наніс останньому удар правою долонею в ліву щоку. Потерпілий встав. Після цього ОСОБА_3 наніс удар в область носа ОСОБА_5 лобною частиною голови, від чого у останнього пішла кров. Вони зчепилися та ОСОБА_6 їх розборонив і ОСОБА_5 запрокинувши голову пішов в столову змивати кров з обличчя, а ОСОБА_3 поїхав. Інших свідків події не було. Крім того зазначив, що в лікарню потерпілий звернувся в той же день, де останньому накладали шви, а до поліції він звернувся через тиждень бо думав, що залагодить конфлікт. Натомість ОСОБА_3 до сьогодні перед ним не вибачився, крім того приїжджав на роботу до його матері та ображав її нецензурними словами.
Показаннями свідка ОСОБА_6 , який під присягою, в судовому засіданні повідомив, що приблизно 14 чи 15 травня 2021 року о 8:00 годині ранку він разом з ОСОБА_5 здавали зміну в ПП «Золота Нива» охоронцям - Машині та ОСОБА_7 . В цей час до ПП «Золота Нива» приїхав ОСОБА_3 та зайшов на прохідну. ОСОБА_3 зайшов в приміщення і почав нецензурно лаятися на ОСОБА_5 який сидів на дивані, в той час як свідок стояв поруч з ОСОБА_5 та все чітко бачив та чув. Конфлікт між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 виник через робочі питання. Під час сварки ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_5 нагнувся над ним і далі сперечався з ним. Потім ОСОБА_3 вдарив правою долонею по лицю ОСОБА_5 , оскільки був від нього на відстані руки. ОСОБА_5 підскочив, натомість ОСОБА_3 головою вдарив ОСОБА_8 в ніс. Після того як ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_5 , свідок схопив обвинуваченого за руку і відтягнув. Таким чином вони не зчіплялися. В цей час у ОСОБА_5 з носа текла кров. Додав, що той факт, що ОСОБА_5 вдарився об ОСОБА_3 - неможливий, оскільки саме ОСОБА_3 головою вдарив потерпілого в область носу.
Винуватість ОСОБА_3 у спричиненні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я потерпілому ОСОБА_5 , підтверджується і іншими письмовими доказами, безпосередньо дослідженими в ході судового розгляду.
Витягом з кримінального провадження № 12021153270000094 від 21.05.2021 року з правовою кваліфікацією ч. 1 ст.125 КК України, витягом з кримінального провадження № 12021153270000094 від 21.05.2021 року з правовою кваліфікацією ч. 2 ст.125 КК України та заявою ОСОБА_5 , з яких встановлено, що ОСОБА_5 21.05.2021 року звернувся до чергової частини відділення №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області із заявою, про те, що ОСОБА_3 , 1980 року народження, 15.05.2021 року близько 08:00 години спричинив йому тілесні ушкодження перебуваючи на території ПП «Золота Нива 2019», що розташоване за адресою: вул..Федченка, 56 в м.Новий Буг Миколаївської області (а.к.п.45,46, 47).
Висновком експерта № 64 від 28.05.2021 року, складеного на підставі постанови дізнавача СД ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 від 26.05.2021 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , малися слідуючи тілесні ушкодження: відкритий перелом кісток носу зі зміщенням (рана в області середньої третини спинки носу). Вказані тілесні ушкодження утворилися від (не менш чим одного) удару якихось тупих, твердих предметів (предмету) можливо 15.05.2021 року внаслідок удару головою. Наявні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Отримання наявних ушкоджень внаслідок падіння на площині не можливо. Враховуючи значну силу удару внаслідок якого утворились наявні ушкодження, останні не могли утворитися в результаті «різкого вставання останнього з положення сидячи на дивані та в цей момент удару переніссям в область лобної частини голови іншої особи». Про значну силу удару свідчить пошкодження (перелом) підлеглих кісток.» (а.к.п. 52-53).
За постановою дізнавача СД ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 від 03.06.2021 року , перекваліфіковано склад кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12021153270000094 від 21.05.2021 р. з ч.1 ст.125 КК України на ч.2 ст.125 КК України. (а.к.п. 54-55).
Отже, експертом було встановлено характер, локалізація, механізм утворення та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого ОСОБА_5 , що в свою чергу узгоджується з кваліфікацією дій обвинуваченого та наслідками, які настали.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 03.06.2021 року із фототаблицею до нього, під час якого потерпілий ОСОБА_5 , в присутності двох понятих, детально розповів, про обставини та механізм нанесення йому тілесних ушкоджень 15.05.2021 року обвинуваченим ОСОБА_3 (а.к.п.56-63). Дані слідчого експерименту в повній мірі узгоджуються з показаннями потерпілого, які він дав у судовому засіданні.
Протоколом слідчого експерименту від 03.06.2021 року, із фототаблицею до нього, який було проведено з участю свідка ОСОБА_6 , в присутності двох понятих. З протоколу судом встановлено, що свідок розповів та показав, як 15.05.2021 року обвинувачений ОСОБА_3 наносив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_5 ( а.к.п.64-69).
Таким чином, оцінюючи показання потерпілого ОСОБА_5 , свідка ОСОБА_6 щодо заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, суд вважає ці показання є послідовними і достовірними. У суду відсутні підстави сумніватися в правдивості вказаних показань, оскільки їх показання є чіткими, логічними і узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами.
Крім того, суд враховує те, що потерпілий та свідки попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а тому такі докази, у сукупності з письмовими документами за кримінальним провадженням, суд знаходить належними та допустимими, так як вони підтверджують існування обставин, щодо вчинення даного кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_3 .
Судом також були допитані свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , які не були безпосередніми учасниками конфлікту за участю ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , але перебували в приміщенні на початку усної сварки за участю ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та в подальшому були поруч з приміщенням. Так зокрема свідок ОСОБА_7 бачив як з приміщення вискочив ОСОБА_5 тримаючись рукою за носа. І побіг в їдальню. Зайшовши в приміщення свідок там побачив ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , який вийшов слідом за ОСОБА_5 . Натомість свідок ОСОБА_10 зазначив, що коли розпочалася сварка за участю ОСОБА_3 та ОСОБА_5 він разом з ОСОБА_7 вийшов на вулицю та через невеликий проміжок часу бачив зі спини ОСОБА_5 який вийшов і побіг в сторону кухні. Як вийшов ОСОБА_3 свідок не бачив, оскільки в приміщенні не одні двері.Таким чином в приміщенні був лише ОСОБА_6 та через деякий час повернувся ОСОБА_5 , який вмивався від крові.
Аналіз цих показань, приводить суд до висновку, що вони не спростовують та не підтверджують обставини отримання потерпілим тілесних ушкоджень, а тому не мають для суду доказового значення.
Водночас, суд критично відноситься до показань самого обвинуваченого в судовому засіданні, який заперечував факт нанесення ударів потерпілому ОСОБА_5 , пояснюючи утворення тілесних ушкоджень у потерпілого тим, що останній різко підстрибнув з положення сидячи на дивані і розбив обвинуваченому, який той час схилився над потерпілим, лоба, при цьому потерпілий зламав собі ніс.
Оскільки зазначені пояснення не узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_6 , які суд визнав належними та допустимими.
Крім того, аналізуючи показання обвинуваченого в цій частині, суд вбачає їх неузгодженість з локалізацією, характером, тяжкістю отриманих потерпілим пошкоджень, наслідків ударів, оскільки відповідно до висновку експерта № 64 від 28.05.2021 року наявні ушкодження не могли утворитися в результаті «різкого вставання останнього з положення сидячи на дивані та в цей момент удару переніссям в область лобної частини голови іншої особи» та сприймає, як спробу уникнення відповідальності.
Таким чином доводи обвинуваченого нічим, крім суперечливих показань обвинуваченого, не підтверджені та повністю спростовуються сукупністю належних і допустимих доказів, які наведені вище.
Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_3 .
З огляду на вищеописані обставини дії обвинуваченого ОСОБА_3 , за фактом нанесення потерпілому ОСОБА_5 15.05.2021 року близько 08:00 години легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, суд кваліфікує за ч.2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставин, які, відповідно до ст.66 КК України, пом'якшують або згідно зі ст.67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд.
При вирішенні питання щодо виду та міри покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд приймає до уваги роз'яснення, надані в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Як вбачається з санкції ч.2 ст.125 КК України кримінальне правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_3 виходячи з положень ч. 2 ст. 12 КК України, є проступком.
Суд враховує характеризуючі матеріали обвинуваченого, що він не судимий, працює на посаді сторожа в ПП «Золота Нива 2019», позитивно характеризується за місцем проживання та місцем роботи, на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, на обліку у Новобузькому РТЦК не перебуває та не перебував, одружений ( а.к.п.71-77).
Враховуючи особу обвинуваченого, його вік та ставлення до вчиненого проступку, а також суспільну небезпечність та ступінь тяжкості вказаного проступку, відсутність обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання, відповідно до принципу індивідуалізації покарання, суд, керуючись принципом справедливості, визнає за можливе досягти мети попередження кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_3 дійшов висновку про необхідність призначення йому з огляду на все це у своїй сукупності покарання у вигляді штрафу, що сприятиме його виправленню та перевихованню з усвідомленням суспільної небезпечності діянь, в межах санкції статті, за якими кваліфіковано його дії.
При цьому підстав для застосування ст.69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.
Цивільного позову пред'явлено не було.
Під час вчинення кримінального проступку, за даним кримінальним провадженням, обвинувачений ОСОБА_3 був осудний у розумінні ст. 19 КК України.
Питання про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 , запобіжного заходу судом не вирішувалось.
Процесуальні витрати по справі відсутні .
Речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України і призначити йому покарання у виді в штрафу, в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.
На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Новобузький районний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, потерпілому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя