Ухвала
іменем України
08 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 617/246/16-к
провадження № 51-5102 ск 20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши матеріали провадження за касаційною скаргою з доповненнями засудженого ОСОБА_4 на вирок Чугуївського міського суду Харківської області від 25 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 02 листопада 2017 року щодо нього та клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження,
встановив:
У касаційній скарзі та наданих доповненнях засуджений ОСОБА_4 порушує питання про поновлення йому строку на касаційне оскарження та перегляд вказаних судових рішень в касаційному порядку.
Перевіривши матеріали провадження за скаргою, колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити, а касаційну скаргу з доповненнями повернути засудженому виходячи з наступного.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що насамперед забезпечується право на апеляційне оскарження судового рішення, а право на касаційне оскарження - у визначених законом випадках та порядку.
Відповідно до правил ч. 2 ст. 426 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії цього рішення.
Як убачається з матеріалів провадження за скаргою, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції була отримана засудженим 15 грудня 2017 року, тоді як до суду касаційної інстанції з клопотанням про поновлення йому строку на касаційне оскарження судових рішень звернувся лише 20 серпня 2021 року (згідно з підпису касаційної скарги), тобто понад три роки після закінчення встановленого ст. 426 КПК строку касаційного оскарження судових рішень, що ним не заперечується з огляду на його прохання про поновлення вказаного строку.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 113 КПК процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у встановлений КПК строк також міститься у ст. 116 вказаного Кодексу.
Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причини пропуску цього строку. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
З огляду на системний аналіз норм процесуального закону під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Правило дотримання тримісячного строку для подання касаційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. При цьому це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов'язані (мають право) вчинити процесуальну дію.
Як на поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень засуджений посилається на погрози з боку прокурора Чугуївського району Харківської області - ОСОБА_5 , з приводу поганого поводження з ним у місцях позбавлення волі, у разі подання ним касаційної скарги.
Однак, жодних доказів на підтвердження своїх доводів засуджений до касаційної скарги не додає.
Таким чином, враховуючи те, що жодних об'єктивних причин пропуску строку, які б касаційний суд міг визнати поважними, у поданій касаційній скарзі засудженим не наведено, підстав для поновлення строку на касаційне оскарження вищевказаних судових рішень колегія суддів не вбачає.
Відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК у випадку, якщо касаційна скарга подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення касаційна скарга повертається.
У зв'язку з вищезазначеним, касаційну скаргу слід повернути засудженому з усіма доданими до неї матеріалами.
Що стосується клопотання засудженого стосовно ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 425 КПК особам, які мають право подати касаційну скаргу, надається можливість ознайомитися в суді з матеріалами кримінального провадження для вирішення питання про подання касаційної скарги. У зв'язку з зазначеним засуджений не позбавлений можливості звернутися з відповідним клопотанням до суду першої інстанції для своєчасної реалізації свого права на ознайомлення.
Враховуючи викладене та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Відмовити засудженому ОСОБА_4 в поновленні строку на касаційне оскарження вироку Чугуївського міського суду Харківської області від 25 травня 2017 року та ухвали апеляційного суду Харківської області від 02 листопада 2017 року щодо нього.
Повернути засудженому ОСОБА_4 його касаційну скаргу з доповненнями на вказані судові рішення щодо нього, разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3