Ухвала
08 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 215/4932/20
провадження № 61-14562ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 21 жовтня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Голови виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю,
25 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 21 жовтня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року.
Скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження посилаючись на те, що ним у лютому 2021 року було подано касаційну скаргу до суду касаційної інстанції, проте ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 19 квітня 2021 року його касаційну скаргу повернуто у зв'язку із невиконанням вимог ухвали суду касаційної інстанції від 03 березня 2021 року. Зазначає, що строк на касаційне оскарження було пропущено через незалежні від нього причини, касаційні скарги подавав у тридцяти денний строк з моменту отримання ним постанови Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року та ухвали Касаційного цивільного суду від 19 квітня 2021 року.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Зазначені скаржником підстави не можна вважати поважними, оскільки доказів на підтвердження зазначених підстав заявником не надано, а можливість повторного звернення до суду після повернення касаційної скарги не є самостійною підставою поновлення строку касаційного оскарження.
Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Отже, ОСОБА_1 необхідно надати суду заяву про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження в якій зазначити інші підстави для поновлення строку, разом із належними доказами на підтвердження таких підстав.
Крім того, згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції
в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вимогам закону, оскільки скаржник узагальнено посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, однак не зазначає виключні підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно подати до Верховного Суду підписану касаційну скаргу у новій редакції, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та яка відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, додати до неї копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 21 жовтня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, настануть наслідки передбачені статтею 393 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков