Ухвала
09 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 485/1695/17
провадження № 61-14336ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 26 грудня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 28 липня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , законним представником якої є ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Кобзарцівська сільська рада Снігурівського району Миколаївської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання заповіту недійсним,
19 серпня 2021 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 26 грудня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 28 липня 2021 року (повний текст складено 29 липня 2021 року) у справі № 485/1695/17.
За змістом частини першої статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
І. Щодо підстав касаційного оскарження
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1
частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Всупереч вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України заявником у касаційній скарзі чітко не зазначено підстав касаційного оскарження передбачених статтею 389 цього Кодексу.
Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України).
II. Щодо сплати судового збору
Заявником в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документа, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Позов подано до суду у жовтні 2017 року.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.
З урахуванням наведених обставин та виходячи із того, що позов було подано до суду у 2017 році, - за подання касаційної скарги ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 280 грн (із розрахунку (640 грн х 2) х 200%), де 640 грн це 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2017 року.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Безпосередньо в касаційній скарзі викладене клопотання про відстрочення сплати судового збору до результатів розгляду касаційної скарги з посиланням на скрутне матеріальне становище.
Згідно із частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
У разі подання клопотань про відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору заявник повинен одночасно надати докази на підтвердження обставин, які свідчать про наявність передбачених законом підстав для таких дій.
Доказів на підтвердження обставин передбачених частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 не надано.
Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах, а інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду.
За таких обставин не підлягає задоволенню, як необґрунтоване, клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги ОСОБА_1
ІІІ. Щодо надання копій касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
ОСОБА_1 надала до суду дві копії касаційної скарги, в той час як згідно касаційної скарги учасниками справи, окрім скаржника, є 1) ОСОБА_2 , законним представником якої є ОСОБА_3 , 2) Кобзарцівська сільська рада Снігурівського району Миколаївської області, 3) ОСОБА_4 ,
4) ОСОБА_5 .
Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом:
- надання уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав).
- надання копій касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи;
- надання оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 1 280 грн або документів, що підтверджують наявність підстав для зменшення розміру судового збору, відстрочення або розстрочення його сплати.
Питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) буде вирішено колегією суддів після оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги в справі № 485/1695/17.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 26 грудня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 28 липня 2021 року в справі № 485/1695/17 залишити без руху.
Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович