79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
02.09.2021 справа № 27/55 (914/208/21)
Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., за участю секретаря судового засідання Петровської Н.Я., розглянувши матеріали справи за позовом: Спільного українсько-німецького підприємства „Тристалко” у формі ТзОВ, м. Жовква Львівської області
до відповідача: Приватного підприємства “Рома”, м.Рава-Руська, Львівська область
про стягнення 583 333,36 грн заборгованості
в межах провадження у справі № 27/55
за заявою: Спільного українсько-німецького підприємства „Тристалко” у формі ТзОВ, м. Жовква Львівської області
про банкрутство Спільного українсько-німецького підприємства „Тристалко” у формі ТзОВ, м. Жовква Львівської області
Представники сторін:
від позивача: Квіткін Ю.М.
від відповідача: Гелемей Ю.М.
розпорядник майна: Сибаль А.М.
Позов заявлено Спільним українсько-німецьким підприємством „Тристалко” у формі ТзОВ до відповідача Приватного підприємства “Рома” про стягнення 583 333,36 грн заборгованості.
Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.01.2021 справу № 27/55(914/208/21) передано на розгляд судді Чорній Л.З. на підставі статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, в провадженні якої перебуває справа № 27/55 про банкрутство Спільного українсько-німецького підприємства „Тристалко” у формі ТзОВ.
Ухвалою суду від 28.01.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розгляд справи призначено на 24.02.2021.
В судове засідання від 24.02.2021 представники сторін з'явилися.
Підстави відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 24.02.2021, підготовче провадження відкладено на 24.03.2021.
У судове засідання 24.03.2021 адвокат позивача з'явився, позовні вимоги підтримав.
Адвокат відповідача у судове засідання з'явився, щодо задоволення позовних вимог заперечив.
Підстави відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 24.03.2021, підготовче судове засідання відкладено на 20.04.2021.
У судове засідання 20.04.2021 адвокат позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив, поясненнях, наданих у судовому засіданні.
Адвокат відповідача у судове засідання з'явився, щодо задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, поясненнях, наданих у судовому засіданні.
В судове засідання від 13.05.2021 сторони з'явилися.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Адвокат відповідача просив розглянути подані 20.04.2021 клопотання щодо витребування додаткових доказів, які отримати самостійно не зміг.
Адвокат позивача в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив. Усно в судовому засіданні повідомив суд, що між Спільним українсько-німецьким підприємством-фірмою “Тристалко” (у форма ТзОВ) за період з січня 2018 по 12.04.2021 року з ПП “Рома” акти звірки не підписувалися.
Також адвокат відповідача подав клопотання за вх. № 9540/21, в якому просить витребувати в ГУ ДПС у Львівській області інформацію з балансу Спільного українсько-німецького підприємства-фірми “Тристалко” (у форма ТзОВ), код за ЄДРПОУ 14338335 щодо дебіторської заборгованості з оренди за період з січня 2018 по 12.04.2021 у правовідносинах з ПП “Рома” (код за ЄДРПОУ 22357406). Мотивує клопотання тим, що інформація з балансу позивача щодо дебіторської заборгованості з оренди за період з січня 2018 по 12.04.2021 (дата подання адвокатського запиту) у правовідносинах з відповідачем є важливою для позиції щодо заперечення вимог позивача, оскільки така може спростувати або підтвердити надання послуг з оренди цілісного майнового комплексу. Позивач мав обов'язок відображати такі дані у звітності, якщо вважав, що надавав такі послуги. Відповідач такими даними не володіє, однак такими володіє ГУ ДПС у Львівській, що вбачається з відповіді на запит.
Адвокат позивача усно проти задоволення вищевказаного клопотання заперечив.
ПП “Рома” через канцелярію суду від 13.05.2021 подано додаткові пояснення.
Ухвалою суду від 13.05.2021 клопотання ПП “Рома” від 20.04.2021 за вх. №9539/21 та за вх. № 9540/21 про витребування доказів у справі задоволено частково; витребувано у Спільного українсько-німецького підприємства-фірми “Тристалко” (у форма ТзОВ) (код за ЄДРПОУ 14338335) картку рахунку між Спільним українсько-німецьким підприємством-фірмою “Тристалко” (у форма ТзОВ) період з січня 2018 по 12.04.2021 року у правовідносинах з ПП “Рома” (код за ЄДРПОУ 22357406) та витребувано в ГУ ДПС у Львівській області інформацію з балансу Спільного українсько-німецького підприємства-фірми “Тристалко” (у форма ТзОВ), (код за ЄДРПОУ 14338335) щодо дебіторської заборгованості з оренди за період з січня 2018 по 12.04.2021 у правовідносинах з ПП “Рома” (код за ЄДРПОУ 22357406). Підготовче судове засідання відкладено на 09.06.2021.
В судове засідання від 09.06.2021 представники сторін не з'явились.
На електронну адресу суду адвокатом СНУП “Тристалко” у формі ТзОВ подав повідомлення щодо витребуваних документів, в якому повідомив, що у зв'язку із тимчасовою несправністю персонального комп'ютера немає можливості отримати з бухгалтерської програми картку рахунку між СНУП “Тристалко” у формі ТзОВ та ПП “Рома” в період з січня 2018 по 12.04.2021. Підстави відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 09.06.2021, підготовче провадження відкладено на 30.06.2021.
В судове засідання від 30.06.2021 представники сторін не з'явились.
На електронну адресу суду адвокатом СУНП “Тристалко” у формі ТзОВ подано клопотання про розгляд справи без участі представника у зв'язку із неможливістю прибуття в судове засідання.
Також, на виконання вимог ухвали суду 09.06.2021 Головне управління ДПС у Львівській області подано пояснення в яких зазначено, що
відповідно до поданого спрощеного фінансового звіту за 2018 рік СУНП “Тристалко” у формі ТОВ поданого 26.02.2019 року відображено суму 5 000,00 грн поточної дебіторської заборгованості, як на початок звітного періоду так і на кінець. Фінансова звітність за 2019, 2020, 2021 рр. не подавалась.
Ухвалою суду від 30.06.2021 підготовче провадження у справі №27/55(914/208/21) закрито та призначено справу до судового розгляду на 14.07.2021.
В судове засідання від 14.07.2021 сторони з”явилися, в порядку ст.208 ГПК України заслухано вступні слова учасників.
Підстави відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 14.07.2021, розгляд справи призначено на 26.08.2021.
В судове засідання від 26.08.2021 сторони не з”явилися.
Підстави відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 14.07.2021, розгляд справи призначено на 26.08.2021.
Позиції сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами існують договірні відносини на підставі договору оренди від 02.01.2018, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду цілісний майновий комплекс та щомісяця сплачує орендодавцю оренду плату.
Позивач посилається на те, що на виконання умов договору ним передано, а відповідачем прийнято майно за актом приймання-передачі від 02.01.2018. Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо сплати орендної плати не виконав. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача часткової заборгованості орендної плати у розмірі 583 333,36 грн.
Адвокат позивача у судове засідання 02.09.2021 з'явився, позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві, поясненнях наданих у судовому засіданні.
У судовому засіданні адвокат відповідача просив відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає договір від 02.01.2018 нікчемним у зв'язку з відсутністю у ТзОВ «Тристалко» цілісного майнового комплексу і відсутністю предмету договору та накладеним обтяження, якими обмежувалось право позивача надавати в оренду будь-які об'єкти за адресою: м. Жовква, вул. Дорошенка, 17. Також, адвокат відповідача посилається на те, що сторони в своїх господарських відносинах керувались виключно угодою про співробітництво та організацію взаємовідносин від 09.02.2016 за № 10, усі пункти якої виконано сторонами в повному обсязі.
У відзиві на позовну заяву від 25.02.2021 за вх. №4555/21 відповідач вказує на те, що позов є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідач вказує на те, що аналізуючи законодавче визначення цілісного майнового комплексу, можна дійти до висновку, що цілісний майновий комплекс повинен: забезпечувати провадження окремої діяльності, мати наявний завершений цикл виробництва продукції, мати автономні інженерні комунікації, систему водопостачання, тощо.
На думку відповідача, територія, яка визначена в п. 2.2 договору не відповідає встановленим в законодавстві вимогам до цілісного майнового комплексу. На вказаній території відсутні будь-які активи, які могли б забезпечувати провадження окремої діяльності. Фактично об'єкт, переданий ТзОВ «Тристалко» в оренду ПП «РОМА» складається з комплексу закинутих, зруйнованих та неробочих приміщень, які неможливо використовувати за призначенням в господарській діяльності та доступ на які обмежений в зв'язку з їх аварійним станом. Доказів, які б підтверджували відповідність вказаних вимогам закону матеріали справи не містять.
Відповідач посилається на те, що на підставі договору про співпрацю з ТОВ «Тристалко» отримало лише в користування земельну ділянку, на якій вже силами відповідача встановлено власні активи, які в подальшому використовувались в господарській діяльності. Відповідач вважає, що позивач не передавав, та не міг передати в оренду відповідачу будь-які цілісні майнові комплекси, за вказаною в договорі адресою, так як за даною адресою відсутній цілісний майновий комплекс як такий. Відповідач мотивує заперечення тим, що в договорі оренди відсутній предмет договору, а значить і договір є нікчемним, тобто таким, що не породжує будь-яких правових наслідків.
Відповідач вказує на те, що об'єкт оренди в договорі зазначений як «Жовківський цегельний завод», без зазначення точного переліку та найменувань виробничих приміщень, об'єктів нерухомості, обладнання, тощо, які повинні були б становити об'єкт оренди. На думку відповідача, інформаційна довідка, додана позивачем до позовної заяви, в якій зазначено реєстраційні номери майна, не може слугувати доказом по даній справі, оскільки вказані реєстраційні номери не згадуються в договорі.
Також, відповідач мотивує заперечення тим, що 01.04.2009 та 11.02.2010 усе майно ТзОВ «Тристалко» арештоване на підставі постанови ВДВС Жовківського РУЮ Львівської області, яка винесена на виконання виконавчого листа №6-99 Дніпропетровського районного суду м. Києва. Відповідач вважає, що наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстрованого обтяження (арешту) на нерухоме майно власника, у тому числі накладеного ДВС, виключає можливість передачі такого майна у користування іншим особам.
У відзиві зазначено, що усі правовідносини, між «Рома» та ТзОВ «Тристалко» щодо використання земельної ділянки за адресою: м. Жовква, вул. Дорошека, 17, регулювались угодою про співробітництво та організацію взаємовідносин від 09.02.2016 за № 10. Згідно з умовами вказаного договору про співробітництво ТзОВ «Тристалко» на безоплатній основі передавало ПП «Рома» в користування електричні трансформатори та інші засоби комунікації, розміщувати власні виробничі потужності для виготовлення дорожнього покриття, а ПП «Рома» в свою чергу зобов'язувались своїми силами провести роботи з огородження території, облаштування під'їздних шляхів, забезпечення охорони, ремонт комунікацій електромереж, тощо. Відповідач посилається на те, що за час дії вказаного договору відповідач виконав роботи загальною вартістю 438 217,00 грн. У межах співпраці з позивачем, відповідач уклав договір з ПАТ «Львівобленерго» на виконання робіт № 23 від 23.06.2016, де предметом виконання монтажних робіт, ремонт ТП725 та ком. 20 Л -196-67. Вказані роботи проведені в червні 2016 року, що підтверджується актом виконання будівельних робіт, де детально встановлено обсяг та види таких робіт, їх загальна вартість (22 125,55 грн). Також, відповідач обгрунтовує заперечння тим, що ПП «Рома» брало на себе зобов'язання щодо сплати коштів за спожиту ТзОВ «Тристалко» електроенергію та інші платежі у взаємовідносинах з ТзОВ «Львівенергозбут», ПАТ «Львівобленерго», зокрема в період з 22.06.2016 по 13.05.2020 відповідач сплатив 1 550 278,03 грн, за електроенергію спожиту та інші витрати ТзОВ «Тристалко», що підтверджується доданими до відзиву платіжними дорученнями.
У відповіді на відзив на позовну заяву від 11.03.2021 позивач зазначає, що відповідно до п.1.1 договору оренди від 02.01.2018 орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) цілісний майновий комплекс Жовківський цегельний завод, який знаходиться за адресою: м. Жовква, вул. Дорошенка, 17. Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.12.2019 за № 194573656 за адресою: м. Жовква, вул. Дорошенка, 17 у власності позивача знаходиться виробничий корпус цегельного заводу першої черги, загальною площею 7 752,0 кв.м., реєстраційний номер майна 10727368. Позивач вважає, що під час укладення договору оренди від 02.01.2018 сторони, керуючись принципом свободи договору, іменували об'єкт оренди - виробничий корпус цегельного заводу першої черги, загальною площею 7 752,0 кв.м., реєстраційний номер майна 10727368, що знаходиться за адресою: м. Жовква, вул. Дорошенка, 17 як цілісний майновий комплекс Жовківський цегельний завод, який знаходиться за адресою: м. Жовква, вул. Дорошенка, 17.
Також, позивач вказує на те, що з моменту укладення договору оренди та передачі майна відповідачу по акту приймання-передачі від 02.01.2018 відповідач не висував позивачу жодних претензій чи зауважень щодо невідповідності переданого в оренду майна умовам договору чи відсутності певних одиниць майна.
На думку позивача, наявність укладеної між сторонами угоди про співробітництво та організацію взаємовідносин від 09.02.2016 за № 10 жодним чином не виключає та не спростовує укладення між сторонами та часткове виконання відповідачем договору оренди від 02.01.2018, оскільки предмети угоди від 09.02.2016 за № 10 та договору оренди від 02.01.2018 є різними.
Щодо арешту, накладеного на майно позивача, останній зазначає, що на час накладення арештів на майно та внесення їх до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 01.04.2009 та 11.02.2010, відповідно до законодавства, постанова державного виконавця про арешт майна боржника обмежувала боржника лише у праві розпорядження майном та не обмежувала боржника у праві користування майном, в тому числі у праві передачі арештованого майна в користування третім особам. Також, позивач посилається на те, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.10.2019 у справі № 27/55 вирішено скасувати арешти, накладені на все нерухоме майно, припинено податкову заставу та звільнено активи з податкової застави Спільного українсько-німецького підприємства „Тристалко” у формі ТзОВ та обтяження зняті, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.03.2021 за №247309005.
Щодо недійсності договору оренди позивач мотивує заперечення тим, що на час розгляду даної справи договір оренди від 02.01.2018 є дійсним, судового рішення про недійсність даного договору немає.
22.03.2021 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому посилається на те, що між позивачем та відповідачем не виникло договірних правовідносин щодо об'єкту оренди, оскільки за адресою: Львівська область, м. Жовква, вул. Дорошенко, 17 відсутній цілісний майновий комплекс, договір оренди від 02.01.2018 не містить параметрів, на які посилається позивач у відомостях з реєстру прав власників на нерухоме майно: реєстраційного номера майна, загальної площі майна. Також, відповідач обгрунтовує заперечення тим, що позивач не довів, що цілісний майновий комплекс Жовківський цегельний завод є об'єктом, сукупність активів якого забезпечує провадження окремої діяльності, на постійній і регулярній основі та не довів, що відповідач користувався цілісним майновим комплексом Жовківський цегельний завод.
Обставини справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2018 між Спільним українсько-німецьким підприємством „Тристалко” у формі ТзОВ та Приватним підприємством “Рома”, відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) цілісний майновий комплекс Жовківський цегельний завод, який знаходиться за адресою: м. Жовква, вул. Дорошенка, 17.
Згідно з п.2.1 договору за користування орендованим майном орендар щомісяця сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі 145 833,34 грн без ПДВ. Загальна суму цього договору становить 3 350 000,00 грн. Відповідно до п.2.2 договору орендна плата проводиться орендарем щомісячно шляхом переказу грошових коштів на поточний банківський рахунок орендодавця, але не пізніше 5-го числа наступного за місяцем оплати.
Позивач посилається на те, що в порушення умов п. 2.2 договору відповідач станом на 20.01.2021 не сплатив орендну плату за: - вересень 2018 у розмірі 145 833,34 грн; - жовтень 2018 у розмірі 145 833,34 грн; - листопад 2018 у розмірі 145 833,34 грн; - грудень 2018 у розмірі 145 833,34 грн. Позивач просить стягнути з відповідача 583 333,36 грн заборгованості з орендної плати.
Відповідно до п.3.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у п.3.2. цього договору, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.
Майно повинно бути передане орендодавцем і прийняте орендарем за актом приймання-передачі протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання даного договору. Акт приймання-передачі підписується уповноваженими представниками сторін на скріплюється печатками, і є складовою та невід'ємною частиною даного договору, визначений як Додаток № 1 (п.3.2 договору).
Позивач посилається на те, що підтвердженням наявності майна за адресою: Львівська область, м. Жовква, вул. Дорошенка, 17 є інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 23.12.2019 за № 194573656. Копія вказаної інформаційної довідки долучена позивачем до позовної заяви.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач за актом приймання-передачі майна від 02.01.2018 передав відповідачу в оренду цілісний майновий комплекс Жовківський цегельний завод, що знаходиться за адресою: м. Жовква, вул. Дорошенка, 17. В п. 3 акта зазначено, що технічний стан майна у момент його передачі є задовільний та такий, що відповідає технічним та санітарним вимогам. Ніяких зауважень або вимог від орендаря до орендодавця немає. Акт приймання-передачі від 02.01.2018 підписано уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб. Копія акта долучена до позовної заяви, а оригінал оглянуто у судовому засіданні.
У порушення зобов'язань за договором, відповідач не здійснив оплати за договором оренди від 02.01.2018, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача 583 333,36 грн заборгованості з орендної плати.
Оцінка суду.
Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язанавчинити на користь другої сторони (кредитора) певнудію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Тобто, строк дії договору є істотною умовою договору найму (оренди). Користування річчю, внесення плати і обов'язок нести відповідальність за несплату орендних платежів здійснюється тільки на підставі і в рамках діючого договору оренди.
У договорі оренди від 02.01.2018 зазначено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ) (ч. 2 ст. 283 ГК України).
Як підтверджується матеріалами справи, відповідач прийняв цілісний майновий комплекс Жовківський цегельний завод, який знаходить за адресою: м.Жовква, вул. Дорошенка, 17.
Частиною 6 ст. 283 ГК України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одним із основних обов'язків орендаря у зобов'язанні з оренди майна є своєчасне та у повному обсязі внесення орендної плати.
Згідно з ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом, між сторонами існують правовідносини щодо оренди (строкового платного зберігання) цілісного майнового комплексу, даний факт підтверджується договором, актом приймання-передачі майна, відомостями щодо часткової оплати відповідачем заборгованості щодо орендної плати, долученими до матеріалів справи.
Щодо твердження відповідача про те, що договір оренди від 02.01.2018 є нікчемний в розумінні ч. 2 ст. 215 ЦК України, суд зазначає наступне.
До матеріалів справи долучено копію виписки Західного ГРУ АТ КБ «Приватбанк», виданої Спільному українсько-німецькому підприємству „Тристалко” у формі ТзОВ за період з 01.09.2019 до 30.09.2019, в якій зазначено, що ПП «Рома» 13.09.2019 здійснило оплату платіжним документом №1120 за оренду цілісного майнового комплексу згідно з рахунком №1 від 06.09.2019 на суму 50 000,00 грн. Також, 13.09.2019 відповідно до платіжного документа № 1092 на суму 50 000,00 грн ПП «Рома» здійснило оплату на суму 50 000,00 грн за оренду цілісного майнового комплексу згідно з рахунком №1 від 06.09.2019. Посилання відповідача на те, що часткова оплата проводилась в межах угоди про співробітництво та організацію взаємовідносин спростовуються вказаними матеріалами справи. Враховуючи наведене, договір оренди від 02.01.2018 частково виконувався сторонами.
Крім того, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів звернення з позовом чи наявності судового рішення про визнання недійсним вказаного договору. Цивільний кодекс України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Доводи відповідача стосовно того, що наявність арештів та обтяжень, накладених на нерухоме майно позивача, яке розташоване за адресою: Львівська область, м. Жовква, вул. Дорошенка, буд. 17, виключає можливість передачі такого майна у користування іншим особам є необґрунтованими, оскільки арешти та податкова застава накладались з метою заборони відчуження, а не передачі в оренду майна.
Також суд зазначає, що не підписання відповідачем актів надання послуг не є перешкодою для нарахування позивачем орендної плати та не звільняє відповідача від обов'язку її сплатити на користь позивача, оскільки факт перебування майна в оренді у відповідача підтверджується матеріалами справи.
Посилання відповідача на наявність угоди про співробітництво та організацію взаємовідносин від 09.02.2016 за № 10 та існування боргу за виконані роботи по даній угоді в сумі 438 217,00 грн не заслуговують на увагу, оскільки не були предметом розгляду у даній справі.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести тіобставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїмвнутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 86 ГПК України).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та відповідачем не спростовані, а загальна сума заборгованості з орендної плати, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення становить 583 333,36 грн.
Судові витрати.
Відповідно до ст. ст. 123, 129, 221 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Позивачем у позовній заяві вказано попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, зокрема, витрат на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн, які позивач просив стягнути з відповідача. Проте, позивачем станом на день розгляду справи не надано суду належних доказів на підтвердження виконання наданих послуг з правничої допомоги.
При поданні позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 8 850,00 грн, який відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Рома» (80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, вул. Горького, 42А; код ЄДРПОУ 22357406) на користь Спільного українсько-німецького підприємства „Тристалко” у формі ТзОВ (80300, Львівська область, м.Жовква, вул. Дорошенка, 17; код ЄДРПОУ 14338335) 583 333,36 грн заборгованості з орендної плати та 8 750,00 грн судового збору.
Наказ видати згідно з ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 09.09.2021.
Суддя Л.З. Чорній