ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.09.2021Справа № 910/8894/21
За заявою Фізичної особи-підприємця Щербини Леоніда Дмитровича
Про забезпечення позову
За позовом Фізичної особи-підприємця Щербини Леоніда Дмитровича (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс-Д" (м. Київ)
про стягнення 578 972,00 грн
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін: не викликались
Фізична особа-підприємець Щербина Леонід Дмитрович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс-Д" про стягнення 578.972,00 грн, з яких: 427.750,00 грн основного боргу, 75.940,00 грн неустойки, 51.330,00 грн 3% річних та 23.952,00 грн інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору комісії на продаж товару № 4-к від 09.02.15.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.09.21. відмовлено повністю в задоволенні позову.
07.09.21. від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача у розмірі ціни позову 578.972,00 грн, судового збору в розмірі 8.684,58 грн та судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 1.13,00 грн.
Дату постановлення даної ухвали визначено з врахуванням судді у відпустці з 06.09.21. по 08.09.21.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову суд дійшов висновку, що дана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Заяву обґрунтовано тим, що відповідач всі звернення ігнорує, на зв'язок не виходить, отже, за висновками заявника, не збирається виконувати свої договірні зобов'язання та закони України.
На переконання заявника невжиття заходів щодо накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як передбачено в ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
За приписами чинного процесуального кодексу особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. ст. 73, 74 ГПК України).
В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Наведені заявником обставини не свідчить про наявність реальних, існуючих обставин, які вказують на можливість ухилення контрагента заявника від виконання рішення суду, чи вчинення ним дій, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.
За вказаних підстав, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд виходить з того, що доводи заявника про неможливість виконання рішення суду не підтверджується жодними належними та допустимими доказами.
Також судом враховано, що рішенням Господарського суду міста Києва від 02.09.21. у справі № 910/8894/21 відмовлено повністю в задоволенні позову.
За вказаного заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
За приписами ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Оскільки заяву про забезпечення позову судом розглянуто, тому витрати Фізичної особи-підприємця Щербини Леоніда Дмитровича по сплаті судового збору в сумі 1.135,00 грн за розгляд заяви про забезпечення позову, відшкодуванню та поверненню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 123, 136-140, 234, 235 ГПК України Господарський суд міста Києва
Відмовити Фізичній особі-підприємцю Щербині Леоніду Дмитровичу в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили 09.09.21. та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.М. Ващенко