25.08.2021 року м.Дніпро Справа № 904/2344/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),
суддів: Березкіної О.В., Антоніка С.Г.
при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю.
Представники сторін:
від позивача: Кириленко О.П. (в режимі відеоконференції) адвокат, ордер серії ЗП №031520 від 13.06.2019 р.;
від відповідача: Беззубкін С.М. адвокат, довіреність №1 від 08.01.2021 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2019 р. (суддя Юзіков С.Г., повний текст складено 31.10.2019 р.) по справі №904/2344/19
за позовом Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс"
про визнання правочину недійсним
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" про визнання недійсним, з моменту укладання: Договору від 24.05.2012 р. № 496, укладеного Акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс"; Додаткову угоду від 20.06.2012 р. № 1/650/1 та Доповнення № 1 від 31.12.2012 р. до Договору від 24.05.2012 р. № 496.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2019р. в позові відмовлено.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись із рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2019р., Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.11.2020 (колегія суддів у складі: Кощеєв І.М. - головуючий, Кузнецова І.Л., Чус О.В.) рішення місцевого господарського суду змінено в мотивувальній частині, виклавши її в редакції постанови. В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2019 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.04.2021 у справі №904/2344/19 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.11.2020 у справі № 904/2344/19 скасовано. Справу № 904/2344/19 передано на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обгрунтована наступним:
- оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню внаслідок порушення норм процесуального права, визначених ч. 3 ст. 198, ч. 5 ст. 236 ГПК України, що потягло неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та, як наслідок, неправильне вирішення спору.
В мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення від 21.10.2019 зазначається:
«При цьому, суд бере до уваги, що дійсно, ч. 5 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків:
Однак, Позивач просив визнати недійсними з моменту укладання Договору поставки №496 від 24.05.12р. та додаткові угоди до нього на підставі ст.228 ЦК України, як такі, що порушують публічний порядок».
Вказані висновки свідчать про те, що господарський суд Дніпропетровської області умисно проігнорував позовні вимоги, що викладені у заяві ДАТ «Чорноморнафтогаз» від 31.05.2018р. №517/19.
- Господарський суд Дніпропетровської області не здійснив дослідження матеріалів позову ДАТ «Чорноморнафтогаз» від 31.05.2018р. №517/19, не встановив змісту позовних вимог та безпідставно не здійснив дослідження доказів щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, Судом залишено без уваги, що скаржник не заявляв вимог щодо встановлення дефектів змісту Додаткової угоди та Доповнення на підставі ст. 228 ЦК України, а господарський суд самостійно змінив підстави (юридичні підстави) позову ДАТ “Чорноморнафтогаз”, які стосувалися недійсності спірних угод.
- висновки суду першої інстанції щодо належної зміни номенклатури ( вимог щодо якості ) предмету закупівлі за Договором від 24.05.2012 р. № 496, з труби обсадної д508 з товщиною стінки 12,19 мм на трубу обсадну д508 з товщиною стінки 12,7 мм, є помилковими, оскільки відповідне відхилення має позитивне значення, у зв'язку з чим зміна якості предмету закупівлі згідно Додаткової угоди від 20.06.2012 р. № 1/650/1 є недопустимою згідно п.1.4. ГОСТ 632-80. Вказаний факт є додатковим підтвердження нереальності господарської операції, а також відсутності будь-яких фахових знань у посадових осіб ТОВ “Нафтосервіс”, як Постачальника спеціалізованої продукції виробничо-технічного призначення.
Суд не дослідив зібрані у справі докази, у зв'язку з чим, залишив без уваги, що згідно з пунктом 8.4 Стандарту АРІ Sрес 5СТ-2011 «ОБСАДНІ ТА НАСОСНО-КОМПРЕСОРНІ ТРУБИ» (Дев'яте видання) визначені допустимі відхилення у розмірах труб обсадних.
З аналізу змісту п.8.4, 8.11.2 Стандарту АРІ Sрес 5СТ-2011 слідує, що відповідним стандартом допускається виключно від'ємне значення відхилення товщини труби обсадної, що повинно становити (МІНУС) -12,5 % (рос.мов. минус 12,5 %, англ..мов. тіпиз 12,5 %).
На вказаних положеннях Стандарту АРІ Sрес 5СТ-2011 зверталася увага Суду у позовній заяві ДАТ «Чорноморнафтогаз» від 31.0Д.2018р. №517/19.
Таким чином, висновки Суду щодо належної зміни номенклатури (вимог щодо якості) предмету закупівлі за Договором від 24.05.2012 р. №496, з труби обсадної д508 з товщиною і стінки 12,19 мм на трубу обсадну д508 з товщиною стінки 12,7 мм, є помилковими, оскільки відповідне відхилення має позитивне значення, у зв'язку з чим зміна якості предмету \ закупівлі згідно Додаткової угоди від 20.06.2012р. №1/650/1 суперечить вимогам п.8.4, 8.11.2 І Стандарту АРІ Sрес 5СТ-2011.
Особливу увагу слід звернути на те, що Судом залишено без уваги, що Стандарт АРІ Sрес5СТ-2011 передбачає допустиме від'ємне значення відхилення товщини труби обсадної д508 мм виключно від стандартних розмірів 11,13 мм, 12,7 мм та 16,3 мм, у той час, як за Договором від 24.05.2012 р. №496 передбачена поставка нестандартної труби обсадної з товщиною стінки 12,19 мм.
Вказаний факт є додатковим підтвердження нереальності господарської операції, а також відсутності будь-яких фахових знань у посадових осіб ТОВ «Нафтосервіс», як постачальник спеціалізованої продукції виробничо-технічного призначення.
Суд не дослідив зібрані у справі докази, у зв'язку з чим, залишив без уваги, що
передбачені Договором від 24.05.2012 р. №496 та рішенням Комітету конкурсних торгів від 17.02.2012р. за №196-т вимоги щодо якості предмету закупівлі «Труба обсадна» з діаметром 508 та з товщиною стінки 12,19мм:
- не передбачені ГОСТ 632-80;
- визначені ТОВ «Нафтосервіс» за погодженням з виробником обсадних труб.
- господарський суд не дослідив зібрані у справі докази, у зв'язку з чим, залишив без уваги, що позовною заявою ДАТ “Чорноморнафтогаз” зверталася увага на тому, що положення ст. 228 ЦК України не містять припису щодо обов'язкового встановлення умислу (наміру) сторін (сторони) правочину (господарського договору) "на незаконний результат" виключно під час досудового провадження справи і розгляду її в суді або у момент винесення постанови про адміністративне правопорушення, так само як не містять і положення про те, що доказом вини обов'язково має бути вирок суду у кримінальній справі, і що в іншій спосіб та іншими доказами наявність такого умислу (вини у формі умислу) чи наміру судом встановлюватися не може, у тому числі в розгляді господарської справи.
- суд першої інстанції залишив без уваги, проведення процедури закупівлі за державні кошти за участі суб'єктів господарювання, фіктивність яких встановлена вироками судів. Проте, ДАТ “Чорноморнафтогаз” зверталася увага на тому, що імітація прозорої та відкритої закупівлі здійснення за участі фіктивних суб'єктів господарювання, у зв'язку з чим було зроблено посилання на інформацію з Єдиного державного реестру судових рішень. Жодний нормативно-правовий акт або акт судової практики не вказує на необхідність звернення за допомогою до державних органів, у т.ч. до Антимонопольного комітету України.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" зазначає наступне:
- при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Вказана правова позиція викладена в п.18 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 р. № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”. До матеріалів справи Позивачем не надано доказів, які підтверджують наявність умислу Відповідача на заволодіння майном Позивача.
- судом вірно не взяті до уваги посилання Позивача на існування кримінальних проваджень відносно ТОВ “КВА СЕРВІС”, ТОВ “Райагрострой-Перспектива” та ПП “Фірма “ЛОМАР”, оскільки в них не встановлені обставини щодо протиправності дій посадових осіб цих підприємств під час участі в тендері за результатами якого укладені оспорювані правочини.
- метою укладання оспорюваного договору поставки було отримання прибутку Відповідачем та використання в господарській діяльності товару Позивачем. Жодних претензій щодо якості поставленого товару не заявлялось, товар прийнятий ДАТ “Чорноморнафтогаз”. До матеріалів даної справи під час розгляду справи в суді першої інстанції, а також до апеляційної скарги Позивачем не надано доказів, які спростовують цю обставину.
- зазначає, що рішенням Господарського суду м. Києва від 08.09.2015 р. по справі № № 910/20540/15 встановлені обставини щодо наявності договору поставки № 496 від 24.05.2012 р. з додатковою угодою, а також здійснення ТОВ “Нафтосервіс” поставок товару згідно з цим договором та часткову оплату товару ПАТ “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз”. Рішення суду не оскаржувалось ПАТ “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз” та набрало законної сили.
- суд першої інстанції вірно встановив відсутність у Позивача повноважень на визнання дій учасників державної закупівлі узгодженими, оскільки відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.
- позивачем не надано суду першої інстанції доказів звернення до Антимонопольного комітету України з приводу проведеної процедури закупівлі товару, визнання Антимонопольним комітетом України узгодженими і спрямованими на обмеження конкуренції дій учасників державної закупівлі ТОВ "Нафтосервіс", ТОВ "Квант-Сервіс", ТОВ "Райагрострой-Перспектива" та ПП "Фірма "ЛОМАР".
- зміна в Специфікації розміру товщини стінки труби з 12,9 мм до 12,7 мм не змінила призначення цієї труби та її суттєві характеристики.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.04.2021 у справі №904/2344/19 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.11.2020 у справі № 904/2344/19 скасовано. Справу № 904/2344/19 передано на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
26.04.2021 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 904/2344/19.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду від 26.04.2021 для розгляду справи №904/2344/19 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Іванова О.Г., Березкіної О.В.
Ухвалою суду від 30.04.2021 вищевказаною колегією суддів апеляційна скарга Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2019 р. по справі №904/2344/19 була прийнята до свого провадження.
06.05.2021 від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 18.05.2021 в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
Ухвалою від 11.05.2021 судове засідання у справі №904/2344/19 з Акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" призначене на 18.05.2021 на 12:20 ухвалено проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку “EasyCon”.
18.05.2011 ухвалою суду у судовому засіданні оголошено перерву до 07.07.2021 на 12:00 годин.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Іванова О.Г., на підставі розпорядження керівника апарату суду №1646/21 від 07.07.2021, проведено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2021 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Березкіну О.В., Чередка А.Є.
Розпорядженням керівника апарату суду №1653/21 від 07.07.2021, проведено повторний автоматизований розподіл справи, через виявлення помилок в налаштуваннях автоматизованої системи, що призвело до порушення порядку визначення судді.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2021 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Березкіну О.В., Подобєда І.М.
Ухвалою від 07.07.2021 вищезазначеною колегією суддів прийнято справу №904/2344/19 до свого провадження.
Ухвалою від 07.07.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 25.08.2021 на 12:00 год. Судове засідання у справі №904/2344/19 ухвалено проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку “EasyCon”. Надано відповідачу можливість подати до суду апеляційної інстанції відповідь на визначене питання.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Подобєда І.М., на підставі розпорядження виконуючого обов'язки керівника апарату суду №2430/21 від 25.08.2021, проведено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2021 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Березкіну О.В., Антоніка С.Г.
Ухвалою від 25.08.2021 вищезазначеною колегією суддів прийнято справу №904/2344/19 до свого провадження.
25.08.2021 у судовому засіданні, за участю представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
17.02.2012 р. Комітетом конкурсних торгів ДАТ "Чорноморнафтогаз" (Позивач) прийнято рішення про затвердження Документації конкурсних торгів на закупівлю "Труб сталевих 27.22.1, 2 лота" (труба обсадна д508*12,19мм, К55, різьба "Баттрес" М, труба обсадна д168,3*10,6мм, Е, різьба ОТТГ, А), яке оформлене протоколом Комітету конкурсних торгів № 196-т.
06.03.2012р. оголошено про проведення вказаної процедури закупівлі опубліковано у відповідних міжнародних виданнях.
28.03.2012р. проведено розкриття пропозицій конкурсних торгів, оформлене протоколом Комітету конкурсних торгів № 406-т.
27.04.2012р. опубліковано повідомлення про акцепт 24.04.2012 р. пропозицій конкурсних торгів ТОВ “Нафтосервіс” (Відповідач).
За результатами проведеної процедури закупівлі, 24.05.2012 р. між ДАТ "Чорноморнафтогаз"(Покупець) та ТОВ “Нафтосервіс” (Постачальник) укладено Договір поставки № 496 (далі Договір).
Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками товариств.
Сторонами погоджена та підписана Специфікація № 1 (Додаток № 1) до Договору, відповідно до якої Постачальник поставляє Покупцеві наступний товар: труба обсадна д508*12,19мм, К55, ВС у кількості 75 т, труба обсадна д168,3*10,6мм, Е, різьба ОТТГ, виконання А у кількості 120 т, на загальну суму 7 984 620,00 грн. у тому числі 1 330 770,00 грн. ПДВ.
20.06.2012 р. сторонами підписано Додаткову угоду № 1/650/1 до Договору, згідно з якою сторони дійшли згоди у Специфікації № 1 (Додатку № 1) до Договору, уточнити найменування товару в позиції № 1 і викласти його у наступній редакції: труба обсадна по АРІ 5СТ д508*12,7мм, К55, ВС.
Наведена Додаткова угода підписана уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплені печатками товариств
31.12.2012 р. сторонами підписано Доповнення № 1 до Договору, в якому сторони зазначили, що загальна сума витрат Позивача, пов'язаних з доставкою продукції складає 948,24 грн., у тому числі 158,04 грн. ПДВ. Сторони взаємних претензій один до одного не мають.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2015 р. у справі № 910/20540/15, яке набрало законної сили, задоволено позовні вимоги ТОВ "Нафтосервіс" про стягнення з ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" 3 192 964,13 грн. - основного боргу за Договором № 496 від 24.05.2012 р., 2 163 944,00 грн. індексу інфляції, 334 062,25 грн. - 3% річних. Зазначеним рішенням стягнуто залишок боргу за поставку - ТОВ "Нафтосервіс" на користь ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" товару на суму 7 949 664,57 грн. При вирішенні спору в наведеній справі суд встановив часткову оплату ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" поставленого товару в розмірі 4 756 700,44 грн.; визнання ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" факту поставки та боргу перед ТОВ "Нафтосервіс".
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
Відповідно до абзацу 4 пункту 3.12. Постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму ВГСУ " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Предметом позову у даній справі є вимога немайнового характеру про визнання недійсними з моменту укладання Договору №496 від 24.05.12р., Додаткої угоди №1/650/1 від 20.06.12р. та Доповнень №1 від 31.12.12р. до нього.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 923/236/19.
Звертаючись до суду з позовом у даній справі АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" посилалось на те, що договір № 496, додаткова угода № 1/650/1 від 20.06.2012 та доповнення № 1 від 31.12.2012 до нього порушують публічний порядок, оскільки вони спрямовані на незаконне, всупереч встановлених процедур, заволодіння майном (коштами) позивача внаслідок порушення економічної конкуренції та постачання товарно-матеріальних цінностей невідомої якості. На думку позивача, про це свідчать порушення вимог ст. 10, 25, 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) в частині неналежного оприлюднення інформації про закупівлю (внесення змін до конкурсної документації щодо місця постачання, специфікації, строків подання пропозицій), визначення умов договору, що не відповідають вимогам чинного законодавства та завідомо призводять до порушення замовником умов договору. Позивач також стверджує, що дії учасників державної закупівлі ТОВ "Нафтосервіс", ПП "Фірма "ЛОМАР", ТОВ "Райагрострой-Перспектива" та ТОВ "Квант-Сервіс" були узгодженими і спрямованими на обмеження конкуренції.
17.02.2012 Комітетом конкурсних торгів ДАТ "Чорноморнафтогаз" прийнято рішення про затвердження документації конкурсних торгів на закупівлю "Труб сталевих 27.22.1, 2 лота" ( труба обсадна д508*12,19мм, К55, різьба "Баттрес" М, труба обсадна д168,3*10,6мм, Е, різьба ОТТГ, А ), оформлене протоколом Комітету конкурсних торгів № 196-т.
В пункті 7 Розділу III документації конкурсних торгів міститься інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмету закупівлі.
Відповідно до пункту 7.1 документації конкурсних торгів в специфікації необхідного товару, серед іншого визначено лот № 2:
- труба обсадна д 508*12,19 мм, К55, різьа «Баттрес» М у кількості 75 тн.
- труба обсадна д168*10,6 мм, Е, різьба ОТТГ А, у кількісті 120 тн.
Оголошення про проведення вказаної процедури закупівлі 06.03.2012 опубліковано у відповідних міжнародних виданнях.
28.03.2012 проведено розкриття пропозицій конкурсних торгів, оформлене протоколом Комітету конкурсних торгів № 406-т.
27.04.2012 опубліковано повідомлення про акцепт 24.04.2012 пропозицій конкурсних торгів ТОВ "Нафтосервіс".
За результатами проведеної процедури закупівлі, 24.05.2012 між ДАТ "Чорноморнафтогаз" (покупцем) та ТОВ "Нафтосервіс" (постачальником) укладено договір поставки № 496, за п.1.1. якого постачальник зобов'язався передати (поставити) у визначений строк у власність покупця товар, згідно зі специфікацією №1 (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язався прийняти цей товар і оплатити його на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 2.1. договору товар поставляється постачальником на умовах DDP база (ВТОіК), АР Крим, Сакський район, село Каменоломня, вул. Київська, 7 (у відповідності до термінів правил ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року). Транспортні затрати з доставки товару до пункту призначення і вартість тари і упаковки включені в ціну товару.
Пунктом 2.2. договору встановлено, що постачання товару здійснюється в строк 60 днів з моменту отримання постачальником письмової заявки покупця. Поставка товару може здійснюватися партіями відповідно до заявки та потреби покупця.
Приймання товару за кількістю та якістю проводиться покупцем за адресою: база ВТОіК, АР Крим, Сакський район, село Каменоломня, вул. Київська, 7 (п. 2.5. договору).
Якість товару, що постачається, повинна відповідати вимогам діючих стандартів. Постачальник повинен підтвердити якість товару, що постачається, відповідними сертифікатами якості (паспортами) на товар, оформленими належним чином товаросупровідними документами, які направляються разом з товаром (п. 3.1. договору).
Пунктом 3.5 договору передбачено, що постачальник зобов'язаний надати покупцеві другий екземпляр товарно-транспортної накладної (ТТН) відповідно до розділу 11 "Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997.
Сума договору становить 7 984 620,00 грн., у тому числі ПДВ 1 330 770,00 грн. Дана ціна товару є звичайною (п. 4.1. договору).
Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника з відстрочкою платежу 20 днів з моменту поставки партії товару і підписання актів приймання-передачі обома сторонами за наявності оригіналу рахунку, виставленого постачальником, податкової накладної, заповненої у відповідності з діючим законодавством; сертифікатів якості на продукцію (п. 4.2. договору).
Передача-приймання товару здійснюється в пункті поставки, зазначеному в п. 2.5. цього договору (п. 5.1. договору).
Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2012 (п.11.1. договору).
Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками товариств.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2015 у справі № 910/20540/15 ( https://reyestr.court.gov.ua/Review/50184982 ), яке набрало законної сили, задоволено позовні вимоги ТОВ "Нафтосервіс" про стягнення з ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" за договором № 496 від 24.05.2012 3 192 964,13 грн. основного боргу, 2 163 944, 00 грн. індексу інфляції, 334 062, 25 грн. 3% річних. Зазначеним рішенням стягнуто залишок боргу за поставку ТОВ "Нафтосервіс" на користь ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" товару на суму 7 949 664, 57 грн.
Відповідно до змісту мотивувальної частини вищезазначеного рішення:
«У період з 20.07.2012 по 28.12.2012р. за видатковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи, позивачем було поставлено відповідачу товару по договору на загальну суму 7 949 664,57 грн.
Факт поставки товару позивачем та отримання його відповідачем сторони засвідчили підписанням Актів приймання передачі до договору поставки № 496 по кожній видатковій накладній, ТТН, залізничною накладною.
Позивач у позовній заяві вказує, що оригінали товаросупровідних документів (видаткові накладні, акти приймання - передачі, рахунки, податкові накладні, сертифікати якості) були надані ПАТ “ДАТ “ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ” в момент передачі товару.
Матеріалами справи встановлено, що позивач отриманий товар оплатив частково, зокрема всього на суму 4 756 700,44 грн. по видатковим накладним № РН-0000234, № РН-0000160, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 3 192 964,13 грн.
Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача становить 3 192 964,13 грн. вартості неоплаченого товару по видаткових накладних №№ Рн-0000245, РН-0000248, РН-0000246…
…Відповідач факт поставки та наявність боргу перед позивачем визнав, проте доказів оплати відповідачем решти суми 3 192 964,13 грн. боргу, в тому числі в установлені договором строки, суду не надав…»
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно Видаткової накладної № РН-0000160 від 20.07.2012р. представником позивача Войнович О.М. за довіренностю № 390/634 від 20.07.2012р. отримано трубу обсадну д508*12,7мм, К55 у кількості 51,707 тн (т. 1 а.с. 44)
Згідно Видаткової накладної № РН-0000245 від 26.12.2012р. представником позивача Меліковою Ю.Ю. за довіренностю № 858/634 від 26.12.2012р. отримано трубу обсадну д508*12,7мм, К55 у кількості 5, 752 тн (т. 1 а.с. 43).
Згідно Видаткової накладної № РН-0000234 від 03.12.2012р. представником позивача Меліковою Ю.Ю. за довіренностю № 803/634 від 30.11. 2012р. отримано трубу обсадну д168*10,6 мм, Е, різьба ОТТГ, виконання А у кількості 59, 993 тн (т. 1 а.с. 45).
Згідно Видаткової накладної № РН-0000246 від 28.12.2012р. представником позивача Меліковою Ю.Ю. за довіренностю № 871/634 від 27.12.2012р. отримано трубу обсадну д168*10,6 мм, різьба ОТТГ, виконання А у кількості 59, 552 тн (т. 1 а.с. 46).
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає встановленим, що з отриманих в липні, грудні 2012р. за видатковими накладними № РН-0000160 від 20.07.2012р та № РН-0000245 від 26.12.2012р. уповноважними представниками позивача труб обсадних д508*12,19мм, К55 у загальній кількості 57,458 тн, 51,707 тн труб була оплачена позивачем.
Крім цього, з вищенаведених підстав, колегія суддів вважає встановленим, що з отриманих в грудні 2012р. за видатковими накладними № РН-0000234 від 03.12.2012р. та № РН-0000246 від 28.12.2012р. уповноважним представником позивача труб обсадних д168*10,6 мм, різьба ОТТГ, виконання А у загальній кількості 119,515тн, 59,993 тн труб було оплачено позивачем.
Колегією суддів враховано наступні фактичні обставини, встановлені в описовій частині рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2015 у справі № 910/20540/15:
«… У відзиві на позовну заяву позивач заявив клопотання про відстрочення виконання рішення суду у даній справі до 01.01.2016р…
… Свою заяву про відстрочення виконання рішення заявник обґрунтовує тим, що в зв'язку з тимчасовою окупацією Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим всі активи, установчі документи та печатка ПАТ “ДАТ “Чорноморнафтогаз” були втрачені. При цьому, ПАТ “ДАТ “Чорноморнафтогаз” також не має доступу ані до реєстру укладених підприємством договорів, ані до оригіналів документів, що відображають фінансово-розрахункові та інші господарські операції, зокрема і тих, на які посилається позивач».
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України). Добросовісність учасників цивільних правовідносин означає, що їх дії повинні відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Відповідно до ст. 3 ЦК України свобода договору належить до загальних (фундаментальних) засад цивільного законодавства. Водночас, відповідно до приписів ст.ст. 628-629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В такий спосіб тлумачення наведених норм свідчить, що ними врегульовано одну з базисних засад приватного права - обов'язковість договору, яка включає доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), та виходить з римської максими - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Заявами по суті справи , відповідно до частини 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, є : позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Відповідно до змісту позовної заяви :
«У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтосервіс» (далі за текстом - Відповідач або ТОВ «Нафтосервіс») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (у подальшому перейменоване у Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз») про стягнення заборгованості за поставлений товар за видатковими накладними у сумі 3 192 964,13 грн., інфляційних втрат у сумі 2 163 944,00 грн., 3% річних за прострочення виконання зобов'язання у сумі 334 062,25 грн., з підстав неналежного виконання Договору поставки від 24.05.2012р. № 496, у зв'язку з чим відкрито провадження у справі №910/20540/15.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2015 р. у справі №910/20540/15 позов ТОВ «Нафтосервіс» задоволено в повному обсязі.
У зв'язку з тим, що на момент розгляду вказаного судового спору у суді ДАТ «Чорноморнафтогаз» перебувало під дією надзвичайної та невідворотної події (непереборної сили), що підтверджено Сертифікатом від 03.12.2014р. №2018 про форс-мажорні обставини, який виданий Торгово-промисловою палатою України, ДАТ «Чорноморнафтогаз» не мало можливостей, як щодо сплати судових зборів для оскарження судового рішення у справі №910/20540/15, так і щодо перевірки фактів проведення спірної господарської операції…»
Колегія суддів, враховуючи, що позивач самостійно підписав у 2012 році спірні правочини, отримав за ними товар, частково його оплатив, та не висував відповідачу претензій щодо технічних характеристик та якості отриманого товару, під час розгляду справи № 910/20540/15 у Господарському суді міста Києва підтвердив визнання зобов'язання, доходить висновку, що звернення до суду з позовом у даній справі у 2019 році зі спливом значного проміжку часу (близько 7 років з 2012р. ) є спробою уникнення відповідальності за порушення господарського зобов'язання, встановленого вищенаведеним рішенням суду, що набрало законної сили і є таким, що порушує, як доктрину venire contra factum proprium так і доктрину"res judicata pro veritate habetur!".
Відповідні посилання скаржика на правові висновки Європейського суду з прав людини, з урахуванням вищенаведеного, визнають такими, що носять декларативний характер.
Доводи апеляційної скарги в частині не дослідження судом першої інстанції розбіжностей в видаткових накладних і товарно-транспортних накладних щодо обсягів поставленної продукції, порушень щодо поставки її за замовленнями Покупця (позивача), відповідно до пункту 2.2 Договору та відсутності доказів на підтвердження якості поставленної продукції, що в свою чергу свідчить про відсутність доказів на підтвердження факту поставки продукції, відхиляються колегією суддів як такі, що спростовуються висновками викладеними у рішенні №910/20540/15, яке набрало законної сили.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку, що відсутність умислу на протиправне заволодіння майном позивача, підтверджується опосередковано тим, що внаслідок укладання оспорюваного правочину, позивач отримав у власність майно для здійснення своєї господарської діяльності, проте, не у повному обсязі оплатив його, в той час як метою договору поставки було отримання прибутку відповідачем та використання в господарській діяльності товару позивачем.
Висновок суду першої інстанції в частині неподання позивачем належних, достатніх та достовірних доказів, які б підтвердили наявність наміру сторін (сторони) на протиправне заволодіння майном позивача, визнається колегією суддів таким, що відповідає фактичним обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги в частині того, що висновок місцевого господарського суду прийнято при неправильній кваліфікації спірних правовідносин, що призвело до неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, жодних вимог щодо встановлення дефекту змісту Додаткової угоди від 20.06.2012р. № 1/650/1 та Доповнення № 1 від 31.12.2012р. на підставі статті 228 ЦК України Позивачем не заявлялися відхиляються з огляду на наступне:
Відповідно до змісту позовної заяви :
«…Станом на 20.06.2012 у повному обсязі Договір від 24.05.2012 р. №496 не було виконано. 20.06.2012р. між сторонами укладено Додаткову угоду №1/650/1 до Договору від 24.05.2012 р. №496, якою змінено специфікацію предмету закупівлі, а саме - замість сталевих труб з товщиною стінки 12,19 мм визначено сталеву трубу з товщиною стінки 12,7 мм і визначено додаткові вимоги до предмету закупівлі щодо відповідності продукції стандарту АРІ Sрес 5 СТ-2011.
Вказані умови не були передбачені у рішенні Комітету конкурсних торгів від 17.02.2012р. за №196-т та не були передбачені пропозицією конкурсних торгів ТОВ «Нафтосервіс».
31.12.2012 між сторонами укладено додаткову угоду «Доповнення №1» до Договору від 24.05.2012 р. №496, яка істотно суперечать рішенню Комітету конкурсних торгів від 17.02.2012р. за №196-т та пропозиції конкурсних торгів ТОВ «Нафтосервіс» у частині визначення вартості предмету закупівлі, а саме - включення до вартості предмету закупівлі витрат на транспортування продукції до Бази виробничо-технічного обслуговування та комплектації ДАТ «Чорноморнафтогаз» (АР Крим, с. Каменоломня, Сакський район, вул. Київська, 7).
З аналізу змісту товарно-транспортних накладних, якими здійснювалася поставка труб на адресу позивача і товарно -видаткових накладних вбачається, що розбіжності між загальною кільстю труб, отриманих позивачем за видатковими накладними є меншою на 6 тон, від кількості труб, вказаних в і товарно -видаткових накладних, які, в свою чергу, не відповідають вимогам спільного наказу Міністерства транспорту України та міністерства статистики України від 29.12.95 № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин):
Таким чином, за Договором від 24.05.2012р. №496 (із змінами і доповненнями) відсутні первинні документи бухгалтерського обліку, що підтверджують реальне виконання господарської операції і виконання умов Договору від 24.05.2012р. №496.
Враховуючи вищевикладене, Договір від 24.05.2012р. №496, Додаткова угода від 20.06.2012 №1/650/1 та Доповнення №1 від 31.12.2012р. до Договору від 24.05.2012 р. №496, не відповідають вимогам ч.5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 №2289-УІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) внаслідок їх відмінності від змісту неконкурентної пропозиції конкурсних торгів ТОВ «Нафтосервіс», а також зміни істотних умов договору про закупівлю до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі.
Відсутність належним чином складених документів, що фіксують проведення господарських операцій із постачання партій труб обсадних д508* 12,19мм, К55, різьба ; «Баттресс» М, у кількості 75 тон та партій труб обсадних д 168,3* 10,6мм, Е, різьба ОТТГ, А у кількості 120 тон., свідчать про те, Договір від 24.05.2012р. №496 (із змінами і доповненнями, внесеними Додатковою угодою від 20.06.2012 №1/650/1 та Додатковим договором від 51.12.2012 №1 порушує публічний порядок, спрямований на незаконне заволодіння майном (грошовими коштами) Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» внаслідок порушення економічної конкуренції та відсутності реальних господарських операцій…»
Правовою підставою для визнання недійсним договору поставки договору поставки № 496 від 24.05.2012р. і додаткових угод до нього, в позовній заяві зазначено положення частини 1 статті 202, статті 203, частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України, частину 5 статті 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» в редакції закону, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.
Якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Отже, такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.03.2016 у справі № 6-308цс16, постановах Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №369/2770/16-ц і від 07.11.2018 у справі №357/3394/16-ц.
Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів.
За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує висновок про нікчемність правочину.
Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц.
Відповідно до частин першої та другої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Таким чином правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним відповідно до закону з моменту його укладення на підставі частини другої статті 215 Цивільного кодексу України. Наслідки нікчемності правочину також настають для його сторін у силу вимог закону.
Звертаючись з позовом про визнання недійсним договору, Акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" обґрунтувало його, зокрема, обставинами, які на його думку свідчать про те, що договір спрямований на незаконне заволодіння майном держави, ґрунтується на документах, складених з грубим порушенням вимог чинного законодавства у сфері державних закупівель, внаслідок чого порушує публічний порядок.
Разом з цим, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.06.2019 року у справі №916/3156/17, визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.
За таких умов належним способом захисту інтересів позивача, який вважає, що договір порушує публічний порядок, є пред'явлення вимоги про застосування наслідків їх недійсності, а позовна вимога про визнання недійсними цих правочинів з тих підстав, що вони порушують публічний порядок не може бути задоволена, оскільки позивач просить застосувати неналежний спосіб захисту (визнання нікчемного правочину недійсним).
Відповідно, місцевий господарський суд дійшовши правильного висновку про недоведеність позивачем наявності ТОВ "Нафтосервіс" наміру на протиправне заволодіння майном позивача, тобто, умислу на протиправне заволодіння коштами позивача.
Однак загальний висновок місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог винесено без урахування вищенаведених правових висновків Верховного Суду.
Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
При цьому, відповідно до статті 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Відповідно до частини п'ятої статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правововідносин) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, та відбудеться не раніше трьох місяців з дня його укладення; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі; 5) зміни умов у зав'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
Відповідно до пункту 7.1 документації конкурсних торгів в специфікації необхідного товару, серед іншого визначено лот № 2:
- труба обсадна д 508*12,19 мм, К55, різьа «Баттрес» М у кількості 75 тн.
- труба обсадна д168*10,6 мм, Е, різьба ОТТГ А, у кількісті 120 тн.
Як зазначалося вище, відповідно до пункту 1.1 договору поставки № 496 від 24.05.2012р., постачальник зобов'язався передати (поставити) у визначений строк у власність покупця товар, згідно зі специфікацією №1 (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язався прийняти цей товар і оплатити його на умовах, визначених цим договором.
Специфікацією №1 (додаток №1) сторони визначили, що постачальник поставляє покупцю трубу обсадну д 508*12,19 мм, К55, різьа «Баттрес» М у кількості 75 тн та трубу обсадну д168*10,6 мм, Е, різьба ОТТГ А, у кількісті 120 тн.
Таким чином, умови договору поставки № 496 в редакції від 24.05.2012р. повністю відповідають змісту пропозиції конкурсних торгів (змінено технічні характеристики товару) процедури закупівлі.
З урахуванням вищевикладеного, укладення договору № 496 (в момент його укладення) відбулось без порушення як ч. 5 ст. 40, так і ч. 2 ст. 31 Закону України "Про здійснення державних закупівель".
В той же час, відповідно до ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Відповідно до ГОСТу 632-80 "Трубы обсадне и муфты к ним"1.1., (мовою оригіналу) (далі за текстом - ГОСТ 632-80): « Стандарт предусматривает изготовление труб по точности и качеству двух исполнений: А и Б.
Сортамент труб приведен в табл. 1.»
Колегія суддів констатує, що для обох видів виконання (А та Б), згідно сортіменту наведеному у таблиці 1 при наружному діаметрі 508,0 мм допускається виготовлення стінки товщиною 11,1; 12,7 та 16,1 мм.
« Відповідно до пунтку 1.4. ГОСТу 632-80 (мовою оригіналу»):
… б) по толщине стенки.............................................................минус 12,5 %.»
Сторонами погоджена та підписана специфікація №1 (додаток №1) до договору, відповідно до якої постачальник поставляє покупцеві наступний товар: труба обсадна д508*12,19мм, К55, ВС у кількості 75 т, труба обсадна д168,3*10,6мм, Е, різьба ОТТГ, виконання А у кількості 120 т, на загальну суму 7 984 620,00 грн. у тому числі 1 330 770,00 грн. ПДВ.
Сторонами 20.06.2012 підписано додаткову угоду № 1/650/1 до договору, згідно з якою вони дійшли згоди у специфікації №1 (додатку №1 ) до договору уточнити найменування товару в позиції №1 і викласти його у наступній редакції: труба обсадна по АРІ 5СТ д508*12,7мм, К55, ВС. Наведена додаткова угода підписана уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплені печатками товариств .
Відповідно до частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Колегія суддів визнає загальновідомим фактом те, що товщина 12,7 мм є більшою ніж товщина 12,19 мм.
З урахуванням вищевикладеного, товщина стінки 12,7 мм визнається колегією суддів такою, що відповідає вимогам ГОСТу 632-80 "Трубы обсадные и муфты к ним". Визначення предмету закупівлі в пункті 7.1 документації конкурсних торгів лот № 2 труба обсадна д 508*12,19 мм, К55, різьба «Баттрес» М у кількості 75 тн, відповідає вимогам пункту 1.4 цього ж ГОСТу, оскільки товщина стінки 12,19 мм є меншою визначенної в таблиці 1 товщини стінки 12,7 мм на 4,015748032%, тобто знаходиться в межах 12,5 %, визначених пунктом «б» ГОСТУ 632-80.
Відповідні зміни, внесені Додатковою угодою №1/650/1 від 20.06.2012р. до Договору № 496, якими (мовою оригіналу): «Настоящим дополнительным соглашением стороны пришли к согласию в Приложении № 1 (Спецификация№ 1) к договору поставки № 495 от 24.05.12 уточнить наименование товара в позиции № 1 изложить его в следующей редакции: «Труба обасданая API Spec 5CT д 508*12,7 мм, К 55, ВС»», визнаються колегією суддів такими, що відповідають як вимогам ГОСТу 632-80 "Трубы обсадне и муфты к ним", так і Стандарту API Spec 5CT-2011 "Обсадні та насосно-компресорні труби", оскільки вказівка на розмір труб д 508*12,7 мм, К 55, ВС не призвела ані до погіршення, ані до покращення властивостей предмету закупівлі. Вищенаведене дає підстави колегії суддів дійти висновку, що відповідні зміни умов договору є уточненням щодо відповідності предмету закупівлі договору тому товару, який в подальшому було фактично поставлено позивачу і , який відповідає вимогам , як ГОСТу 632-80 "Трубы обсадне и муфты к ним" так і Стандарту API Spec 5CT-2011 "Обсадні та насосно-компресорні труби", а не істотною зміненою характеристик предмету договору.
Апеляційним господарським судом враховано доводи відповідача про те, що вказані зміни не призвели до збільшення суми договору та не змінили цінової пропозиції (у томі числі й за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, ініціатором внесення змін був позивач, який прийняв товар без будь-яких зауважень та частково його оплатив, що підтверджується, в тому числі й рішенням Господарського суду міста Києва у справі 3910/20540/15. Враховуючи вищевикладене, внесення Додатковою угодою № 1 /650/1 від 20.06.2012р. до змін Договору № 496 не підпадає під дію положень п. 3 ч. 5 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель".
Також сторонами 31.12.2012 підписано доповнення №1 до договору, в якому сторони зазначили, що загальна сума витрат позивача, пов'язаних з доставкою продукції складає 948,24 грн., у тому числі 158,04 грн. ПДВ. Сторони взаємних претензій один до одного не мають.
Позивачем не доведено належними і допустими в розумінні статтей 76,77 Господарського процесуального кодексу України доказами, що визначення загальною суми витрат позивача, пов'язаних з доставкою продукції у розмірі 948,24 грн. призвело до зміни істотних умов договору в розумінні статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правововідносин), в зв'язку із чим, підписання 31.12.2012р. доповнень №1 до договору, визнається колегією суддів уточненням загальних витрат позивача, пов'язаних з доставкою продукції.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.
Згідно із Законом України "Про здійснення державних закупівель" №2289-VI від 01.06.2010 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) Антимонопольний комітет України визначено органом оскарження процедур закупівлі. Аналогічні повноваження Антимонопольного комітету України передбачені й чинним на даний момент Законом України "Про публічні закупівлі" № 922-VIII від 25.12.2015
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
З урахуванням вищевикладеного, апеляційний господарський суд погоджується із відхиленням місцевим господарським судом доводів позивача щодо участі в конкурсних торгах фіктивних підприємств та недобросовісну конкуренцію з огляду на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів у справі, що розглядається, недобросовісної поведінки сторін договору (у справі відсутні обставини та докази звернення позивача до Антимонопольного комітету України з приводу проведеної процедури закупівлі спірного товару, визнання узгодженими і спрямованими на обмеження конкуренції дій учасників державної закупівлі Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант-Сервіс").
Крім цього, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання позивача, викладені в позовній заяві на те, що:
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Квант-Сервіс» є фіктивним підприємством, яке використовувалося у схемах з оптимізації податкових зобов'язань (ухвали у справах №№592/8911/13-к, 554/6392/15-к, 588/1270/18, 588/1270/18, 588/1270/18, 554/12102/15-к, 554/12102/15-к, 554/12102/15-к , 554/12102/15-к, 554/12102/15-к, 554/12102/15-к, 554/12102/15-к, 554/12102/15-к, 554/12102/15-к, 554/12102/15-к, 554/12102/15-к, 554/12102/15-к, 554/12102/15-к, 554/12102/1,5дК, 554/12102/15-к, 554/12102/15-к, 554/12102/15-к, 554/12102/15-к та ін..); Товариство з обмеженою відповідальністю «Квант-Сервіс» (ідентифікаційний код юридичної особи 31801260, Україна, м. Полтава, вул. Конституції, 13), припинило свою діяльність (номер запису: 15881170043002791, дата запису: 28.03.2017);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Райагрострой-Перспектива» є суб'єктом господарювання, який входив до злочинної організації метою якої було отримання незаконного збагачення за рахунок ресурсів держави Україна (див. в ЄДРСР вироки у кримінальних справах №758/15964/17, 641/898/17, 641/1900/17, 641/2949/17, 641/2509/17 та ін..);
- Приватне підприємство «ФІРМА «ЛОМАР» є суб'єктом господарювання, який входив до злочинної організації метою якої було отримання незаконного збагачення за рахунок ресурсів держави Україна (див. в ЄДРСР вироки у кримінальних справах №758/15964/17, 641/898/17, 641/1900/17, 641/2949/17, 641/2509/17 та ін..) не підтверджені належними і допустимими засобами доказування, якими могли б бути відповідні письмові докази, з огляду на наступне:
Наявна в єдиному реєстрі судових рішень за електроною адресою (https://reyestr.court.gov.ua) інформація щодо вищезазначених судових актів, не дозволяє суду господарської юрисдикції перевірити її на предмет відповідності дійсності.
З урахуванням вищевикладеного, на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів доходить висновку, що позивачем не доведено наявності вищезазначених обставин, які наведні в позовній заяві в якості підстав заявлених позовних вимог.
Апеляційний господарський суд враховує доводи відповідача про вчинення відповідачем фактичних дій по його схваленню, а саме прийняття товару, часткову його оплату.
Крім того, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", як сторона у справі, обізнане про укладення спірного правочину, однак не заперечує щодо його укладення.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується часткове виконання сторонами (і позивачем і відповідачем) зобов'язань за спірним договором - передання - отримання товару у повному обсязі без будь-яких зауважень, часткова оплата прийнятого товару, що свідчить про схвалення правочину.
Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Вказане узгоджується із позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, яка відображена у постанові від 03.09.2019 у справі № 917/1258/18.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
Як роз'яснив Конституційний Суд України своїм рішенням від 01.12.2004 №18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст.
У рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Тобто інтерес позивача (у даному випадку стосовно визнання недійсним договору поставки) має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 910/15567/17.
Отже, саме на Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", як позивача, покладений обов'язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.
З урахуванням вищевикладенного, апеляційний господарський суд доходить висновку, що позивачем не доведено, яким чином внаслідок укладення оскаржуваного договору поставки було порушено зі сторони відповідача права позивача та, відповідно, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до частини 4 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку про необхідність викладення мотивувальної частини рішення з урахуванням вищенаведених висновків суду апеляційної інстанції в редакції даної постанови. В іншій частині рішення у справі №904/2344/19 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на нього - без задоволення.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 8 664,50 грн. (т.2 а.с. 29) покладаються особу, що подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2019 р. по справі №904/2344/19 - залишити без задоволення.
Мотивувальну частину рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2019 р. по справі №904/2344/19 - змінити, виклавши її в радакції даної постанови.
В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2019 р. по справі №904/2344/19 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 8 644,50 грн. покласти на Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 26, оф. 505, код ЄДРПОУ 00153117)
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови виготовлено 06.09.2021
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Березкіна
Суддя С.Г. Антонік