06.09.2021 м. Дніпро Справа № 904/5357/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Кузнецова В.О.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Власенко Олени Миколаївни
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2020 року (суддя Новікова Р.Г.) у справі № 904/5357/19
за позовом Криворізької міської ради м. Кривий Ріг
до Фізичної особи - підприємця Власенко Олени Миколаївни м. Кривий Ріг
про зобов'язання відповідача привести у придатний для використання стан земельну ділянку житлової та громадської забудови площею 0,0219га з кадастровим номером 1211000000:03:183:0014, що знаходиться на вул. Серафімовича, 83 в Довгінцівському районі м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради за актом приймання-передачі
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2020 року у справі № 904/5357/19:
- задоволено позовні вимоги Криворізької міської ради до Фізичної особи - підприємця Власенко Олени Миколаївни про зобов'язання відповідача привести у придатний для використання стан земельну ділянку житлової та громадської забудови площею 0,0219га з кадастровим номером 1211000000:03:183:0014, що знаходиться на вул. Серафімовича, 83 в Довгінцівському районі м. Кривого Рогу, шляхом демонтажу тимчасового торговельного павільйону з літнім майданчиком та огорож за власний рахунок, та повернути її територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради за актом приймання-передачі;
- зобов'язано Фізичну особу - підприємця Власенко Олену Миколаївну (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) привести у придатний для використання стан земельну ділянку житлової та громадської забудови площею 0,0219га з кадастровим номером 1211000000:03:183:0014, що знаходиться на вул. Серафімовича, 83 в Довгінцівському районі м. Кривого Рогу, шляхом демонтажу тимчасового торговельного павільйону з літнім майданчиком та огорож за власний рахунок, та повернути її територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради (ідентифікаційний код: 33874388; місцезнаходження: 50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1) за актом приймання-передачі;
- стягнуто з Фізичної особи - підприємця Власенко Олени Миколаївни (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Криворізької міської ради (ідентифікаційний код: 33874388; місцезнаходження: 50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася Фізична особа - підприємець Власенко Олена Миколаївна, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2020 року у справі № 904/5357/19 скасувати та закрити провадження у справі.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, Центральний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для відкриття апеляційного провадження за поданою апеляційною скаргою.
Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Отже, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини другої статті 256 ГПК. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги, з огляду на приписи статті 256 ГПК, повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
Таким чином, у кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обгрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
З урахуванням приписів статті 256 ГПК України, останнім днем процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2020 року у справі № 904/5357/19 є 02.04.2020 року.
Втім, апеляційна скарга на вказане рішення подана згідно із штампом відділення поштового зв'язку про прийняття апеляційної скарги лише 16.08.2021р., тобто зі значним пропуском процесуального строку встановленого на апеляційне оскарження (понад 1 рік).
Скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, згідно якого він зазначає, що жодних процесуальних рішень по справі він не отримував, тобто про судовий розгляд справи не був повідомлений належним чином, про наявність оскаржуваного рішення йому стало відомо лише у серпні 2021р. у зв'язку із відкритям виконавчого провадження за наказом господарського суду на виконання рішення суду у даній справі.
При розгляді даного клопотання, апеляційний суд враховує, що імперативною нормою частини 2 статті 261 ГПК України встановлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
У цій нормі врегульовано порядок вчинення процесуальної дії судом апеляційної інстанції, а саме, відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами, поданими з порушенням строку.
Відтак, встановивши відсутність винятків, визначених у пунктах 1, 2 частини 2 статті 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, незалежно від поважності причин пропуску строку скаржником на апеляційне оскарження (аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2018 у справі № 54/239).
Зазначений у частині 2 статті 261 ГПК України річний строк є присічним і не застосовується лише у двох випадках, вказаних у тій же нормі.
Тому, суд апеляційної інстанції, розглянувши подане клопотання на встановлення поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання апеляційної скарги, вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Фізична особа - підприємець Власенко Олена Миколаївна повідомлялася про розгляд справи шляхом направлення процесуальних рішень у справі за її зареєстрованим місцезнаходженням згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які поверталися на адресу суду із відміткою "за закінченням терміну зберігання".
У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).
Таким чином, несвоєчасне оскарження рішення місцевого господарського суду у даній справі зумовлене не об'єктивними обставинами, а обставинами суб'єктивного характеру та свідчить про небажання відповідача отримувати поштову кореспонденцію.
Окрім того, копію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2020 року у справі № 904/5357/19 отримано представником відповідача у суді 12.11.2020р., що підтверджується відповідними матеріалами справи (заява про надання судового рішення від 12.11.2020р.).
Відтак, з огляду на доводи апелянта, наведені у клопотанні підстави для поновлення пропущеного процесуального строку не є у розумінні статті 261 ГПК України обставинами, які надавали б йому право на звернення із апеляційною скаргою на судове рішення зі спливом 1 року з дня складання повного тексту рішення.
Крім того, відповідно до частин 1, 3 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Судом апеляційної інстанції досліджено, що електронна копія рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2020 року у справі № 904/5357/19 внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень та оприлюднена 13.03.2020р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/88170458), а тому скаржник не був позбавлений можливості ознайомитись із оскаржуваним судовим рішенням в електронній формі.
Апеляційний суд, також враховує, що гідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.
Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає, inter alia, у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).
Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).
Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998, Reports 1998 -VIII, с. 3255, § 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21.12.2010).
Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).
Таким чином, враховуючи подання скаржником апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2020 року у справі № 904/5357/19 після спливу зазначеного строку, відсутність випадків, передбачених п.п. 1,2 ч. 2 ст. 261 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає за необхідне відмовити Фізичній особі - підприємцю Власенко Олені Миколаївні у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись стст. 234, 235, ч. 2 ст. 261 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Відмовити Фізичній особі - підприємцю Власенко Олені Миколаївні у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2020 року у справі № 904/5357/19.
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Власенко Олени Миколаївни на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2020 року у справі № 904/5357/19 повернути заявникові.
Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга вих. № б/н від 16.08.2021р. та додані до неї документи на 9 арк., у т.ч. платіжне доручення № 6342457908 від 16.08.2021р. про сплату судового збору у сумі 2881,50 грн., конверт.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя В.О. Кузнецов