Справа № 202/5352/16-ц
Провадження № 6/202/13/2021
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
2 серпня 2021 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого - судді Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Терещук Л.І., боржника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну сторони виконавчого провадження (заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_1 ), -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернулося до суду з заявою, в якій зазначає, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська по справі № 202/5352/16-ц з ОСОБА_1 було стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» судові витрати в розмірі 4306,28 грн.
Індустріальним відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було відкрито виконавче провадження № 59673076.
Згідно з договором № 19-РБ про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 20.08.2019 року право вимоги за кредитним договором № 191/13-R511 від 24 жовтня 2013 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 , було відступлено ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».
За цих підстав, посилаючись на положення ст. 442 ЦПК України, просить замінити стягувача у виконавчому провадженні № 59673076 з примусового виконання виконавчого листа № 202/5352/14-ц, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» заборгованості за кредитним договором - з ПАТ «ВТБ Банк» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».
В судове засідання представник ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» не з'явився, в своїй заяві просив проводити розгляд заяви в його відсутність.
Боржник ОСОБА_1 у судовому засіданні проти заяви заперечував, зазначивши, що сума боргу за виконавчим листом з нього вже була стягнута.
Представник АТ «ВТБ Банк» та Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» є необґрунтованою та не підлягає задоволенню за наступних підстав:
Судом установлено, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 лютого 2017 року по справі 202/5352/16-ц в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №191/13-R511 від 24 жовтня 2013 року в розмірі 176845,23 грн. було звернуто стягнення на квартиру: яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною 584547 грн. 17 коп.
Цим же рішенням стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» судові витрати у розмірі 4306,28 грн.
На підставі вказаного судового рішення в травні 2019 року був виданий виконавчий лист, який пред'явлений стягувачем - Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» на виконання до Індустріального ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області.
Так, з копій матеріалів виконавчого провадження № 59673076, які були витребувані судом, вбачається, що 15.08.2019 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» суми в розмірі 4306,28 грн., яка є понесеними банком витратами по сплаті судового збору.
Постановою державного виконавця від 02.07.2020 року звернуто стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника.
Звертаючись із заявою про заміну сторони виконавчого провадження № 59673076, ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» посилається на те, що згідно з договором № 19-РБ про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 20.08.2019 року право вимоги за кредитним договором № 191/13-R511 від 24 жовтня 2013 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 , було відступлено ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».
Вирішуючи заяву ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», суд враховує, що відповідно до частин 1, 2 статті 442 ЦПК України, частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Згідно з частиною 1 статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Частиною 3, 5 статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
За змістом до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.
Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд звертає увагу, що відповідно до кредитного договору № 191/13-R511 від 24 жовтня 2013 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 , останньому банком був наданий кредит на суму 167500 грн. на строк до 24 жовтня 2028 року.
Отже, на підставі цього договору у банку виникло право вимагати повернення кредиту та інших коштів, передбачених умовами даного договору.
В свою чергу, як убачається з матеріалів заяви, 20 серпня 2019 року між Акціонерним товариством «ВТБ Банк» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» був укладений договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги.
За цим Договором банк відступив шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набув у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги банку до позичальника/іпотекодавця, зазначеного у Додатку № 1, до цього Договору (боржника), включаючи права вимоги до правонаступників боржника, спадкоємців боржника, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржника або які зобов'язані виконати обов'язки боржника, за кредитним договором та іпотечним договором, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору (п. 2.1).
Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4.1 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання боржником зобов'язань за Основними договорами, сплати боржником грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойок у розмірах, вказаних у додатку № 1 до цього Договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов'язань. Розмір прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку № 1 до цього Договору (п. 2.2).
Згідно з Додатком № 1 до Договору (Реєстр договорів, права вимоги та якими відступаються, та боржників за такими договорами), в даному випадку банком було відступлено ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» права вимоги за кредитним та іпотечним договорами, які були укладені 24.10.2013 року з ОСОБА_1 .
Як зазначено в Додатку № 1, Банк передав, а Новий кредитор прийняв право вимоги, розмір якої відповідає загальному розміру заборгованості боржника перед банком, що складає 263153,34 грн., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту 162603,75 грн., заборгованість по процентах 100549,59 грн.
Таким чином, умовами укладеного 20.08.2019 року між Акціонерним товариством «ВТБ Банк» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги не передбачено передання новому кредитору права вимоги присуджених первісному кредитору судових витрат, зокрема судового збору.
Суд бере до уваги, що відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» в редакції станом на 16.02.2017 року судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно зі статтею 79 ЦПК України в редакції станом на 16.02.2017 року судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статті 88 ЦПК України в редакції станом на 16.02.2017 року стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. У разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави.
Суд відзначає, що Закон України «Про судовий збір» та Цивільний процесуальний кодекс України не є актами саме цивільного законодавства.
Обов'язок сплатити судовий збір за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів тощо, не є за своє суттю цивільним зобов'язанням і включається до складу судових витрат, а не до предмету і ціни позову, саме які виникають з цивільних правовідносин.
Відповідно процесуальний розподіл судом судового збору за результатами вирішення спору між сторонами процесу не є підставою виникнення цивільного зобов'язання в розумінні статті 509 ЦК України.
В той час як стаття 512 ЦК України передбачає заміну кредитора саме у цивільному зобов'язанні.
Суд наголошує, що заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, в тому числі щодо стягнення/відшкодування судового збору, характеру цивільно-правових не мають. Діючим законодавством не передбачено відступлення права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди.
Враховуючи наведене, суд вважає, що заява ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну сторони виконавчого провадження не відповідає положенням закону та укладеного договору, а тому в її задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 259-260 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну сторони виконавчого провадження (заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_1 ) відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду у п'ятнадцятиденний строк з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.Ю. Марченко