Справа № 761/20436/21
Провадження № 1-кс/761/12236/2021
14 червня 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , № 02-31-04-05/2021 на бездіяльність уповноваженої особи Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідування після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення,-
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва зі скаргою № 02-31-04-05/2021 в порядку статті 303 КПК України на бездіяльність слідчого (уповноваженої особи) Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
У своїй скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначають, що 20.05.2021 засобами поштового зв'язку ними відправлено заяву до Головного слідчого управління Державного бюро розслідування про вчинення кримінальних правопорушень, яка була отримана адресатом 21.05.2021.
Однак, відомості за вказаною заявою правоохоронним органом до ЄРДР не внесені.
У зв'язку з чим ініціатори скарги просять слідчого суддю зобов'язати (уповноважену особу) Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань внести до ЄРДР відомості, викладені в їхній заяві від 20.05.2021 та розпочати досудове розслідування.
Короткий виклад позицій учасників судового провадження
В судове засідання ОСОБА_4 не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
ОСОБА_3 , який був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, до суду не з'явився та про причини неявки суд не повідомив, з огляду на приписи ст. 306 ч. 2 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розгляд скарги проводити за відсутності останнього.
Представник Державного бюро розслідувань, який був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, до суду не з'явився та про причини неявки суд не повідомив, надіслав листа, згідно якого судовий виклик відправлений до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, оскільки на його адресу Державним бюро розслідування було відправлено заяву ОСОБА_3 від 20.05.2021.
Відповідно до частини третьої статті 306 КПК України неприбуття в судове засідання належним чином повідомленого слідчого не є перешкодою для розгляду скарги.
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази
Дослідивши доводи скарги, долучені до неї матеріали, слід зауважити про таке.
З матеріалів скарги № 02-31-04-05/2021 вбачається, що 20.05.2021 ОСОБА_3 засобами поштового зв'язку відправив дві заяви про вчинення кримінального правопорушення організованою злочинною групою службових осіб Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, під керівництвом органу дізнання Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, з попередженням заявників про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про кримінальне правопорушення відповідно до ст.383 КК України, а також про вчинення кримінального правопорушення організованою злочинною групою службових осіб Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, під керівництвом начальника слідчого відділу та керівника органу дізнання Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, з попередженням заявників про кримінальну відповідальність за відповідно до ст.383 КК України до Державного бюро розслідувань, які були отримані адресатом 21.05.2021, згідно даних офіційного сайту Укрпошти.
Проте, як зазначають заявники станом на час розгляду скарги відомості по заяві до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування регламентованою главою 26 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст.214КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР, та їх перелік визначені частиною 5 статті 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 № 298, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України. зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв'язку.
Крім того відповідно до пункту 14 глави 2 розділу II Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020, № 1298 При внесенні до Реєстру відомостей про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (фабули), в обов'язковому порядку відображаються дата, час, адреса, місце, спосіб, знаряддя, засоби та інші особливості вчинення кримінального правопорушення, розмір збитків, прізвище фізичної особи (осіб) або дані про юридичну особу (осіб), яка (які) є потерпілою (потерпілими), дані про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, інші необхідні відомості.
Положення ст.214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст. 2 та ст. 11 КК України, згідно з якими підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зазначені положення кримінального процесуального закону та закону про кримінальну відповідальність свідчать про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення. До того ж, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки конкретного кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального характеру. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Такий висновок слугує гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Слідча суддя керується загальними засадами кримінального провадження, а саме принципами законності та верховенства права (пункти 1-2, частини 1 статті 7 КПК України). Слідча суддя також зазначає, що судове рішення повинно бути обґрунтованим і вмотивованим (частина 1 статті 370 КПК України). Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до правил оцінки доказів (частина 3 статті 370 КПК України). Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, суд повинен виносити вмотивовані рішення Рішення Великої Палати у справі Moreira Ferreira проти Португалії (no. 2) від 11 липня 2007 року, Заява № 19867/12, параграф 84. Вмотивованість вимагає від суду чітко вказати на підстави тієї чи іншої аргументації. Тому, при вирішенні питання щодо того, чи керівник Слідчого управління Державного бюро розслідування вчинив бездіяльність щодо заяви про кримінальне правопорушення, а також при оцінці обставин для винесення одного з рішень за результатами розгляду скарги, слідча суддя має посилатися на конкретні обставини та норми права.
Звертаючись зі скаргою заявники просять зобов'язати уповноважених осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань внести до ЄРДР відомості за їхньою заявою від 20.05.2021 про вчинення кримінальних правопорушень.
Втім, матеріали скарги не містять копії вказаної заяви, що у даному випадку позбавляє слідчого суддю можливості перевірити викладені в ній обставини, та доводи, викладені заявниками у скарзі. Крім того, із скарги встановлено, що 20.05.2021 заявником було відправлено дві заяви про вчинення кримінального правопорушення організованою злочинною групою службових осіб Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, під керівництвом органу дізнання Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, з попередженням заявників про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про кримінальне правопорушення відповідно до ст.383 КК України, а також про вчинення кримінального правопорушення організованою злочинною групою службових осіб Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, під керівництвом начальника слідчого відділу та керівника органу дізнання Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, з попередженням заявників про кримінальну відповідальність за відповідно до ст.383 КК України.
Неприбуття скаржників до суду, унеможливило встановлення всіх обставин, які є необхідними для вирішення скарги по суті заявлених вимог, не надано слідчому судді на дослідження заяви про кримінальне правопорушення, про яку йде мова в скарзі, тобто особами, які подали скаргу, не доведено в судовому засіданні наявність бездіяльності слідчого (уповноваженої особи) Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань.
Згідно ч.1 ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи наведене, оскільки слідчий суддя позбавлений можливості перевірити ті обставини, на які посилаються заявники, підстав для задоволення скарги не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 214, 303-307 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у задоволенні скарги № 02-31-04-05/2021 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за їхньою заявою від 20.05.2021, що отримана 21.05.2021.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1