Справа № 278/1721/21
07 вересня 2021 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Франчука В. С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) по виплаті аліментів, -
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) по виплаті аліментів. Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, від даного шлюбу мають спільну доньку - ОСОБА_3 , яка проживає з позивачем. Відповідач свої зобов'язання зі сплати аліментів, визначених рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 31.03.2017 року та рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 14.08.2018 року, належним чином не виконує, аліменти не сплачує; внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість, яка станом на 01.12.2020 року складає 41100,00 грн, відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виданого Чуднівськимм РВ ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький). Пеня за не своєчасне виконання зобов'язання за період з 08.06.2018 року по 01.12.2021 рік складає 388395,00 грн.
Відповідач вважає, що у відповідності до ст. 196 СК України загальна сума пені за несвоєчасну сплату аліментів у період з 08.06.2018 року по 01.12.2020 року, що підлягає стягненню складає 100% суми заборгованості, а саме 41100,00 грн, про що і просить суд.
Від представника позивача ОСОБА_4 засобами електронного зв'язку надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача; заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с. 40).
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином (а.с. 37, 38).
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст. ст. 211, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін і ухвалити заочне рішення.
Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного провадження, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач є батьками неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 18).
Заочним рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 23.06.2017 року у справі № 278/1076/17 шлюб зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області 13.09.2014 року, актовий запис № 1952 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянином України та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянкою України - розірвано (а.с. 8-9).
Відповідно до рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 31.03.2017 року у справі № 278/196/17 з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 600 гривень щомісячно, до повноліття дитини, починаючи з 30 січня 2017 року; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 400 гривень щомісячно, починаючи з 30 січня 2017 року до досягнення малолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 10-13).
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 14.08.2018 року у справі № 278/1615/18 змінено розмір аліментів, визначений рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 31.03.2017 року, ухваленим у справі № 278/196/17, та, починаючи з 08.06.2018 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1500,00 грн щомісячно, до повноліття ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та аліменти на утримання ОСОБА_1 в розмірі 700 грн до досягнення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років (а.с. 14-17).
Відповідно до довідки - розрахунку заборгованості зі сплати аліментів виданої Чуднівським районним відділом ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 23.12.2020 року за № 9449, вбачається, що станом на 01.12.2020 року заборгованість ОСОБА_2 за період з червня 2018 року по листопад 2020 року складає 41100,00 грн. Згідно наданого розрахунку вбачається, що відповідач у лютому місяці 2019 року здійснив оплату по аліментах у сумі 6000,00 грн (а.с. 19).
Пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за червень 2018 року по грудень 2020 року складає 388395,00 грн (а.с. 20).
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У відповідності до ч.1 ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Таким чином, фактично вказаною нормою права закріплено відповідальність платника аліментів за прострочення сплати аліментів.
При цьому, передбачена ст.196 Сімейного кодексу України відповідальність у вигляді сплати неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів настає за наявності вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Розмір заборгованості зі сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення суду у порядку встановленому Сімейним кодексом.
Враховуючи, що стягнення неустойки (пені) спрямоване на підвищення захисту майнових прав дитини, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення на її користь пені за прострочення сплати аліментів є правомірними.
Суд зауважує і на те, що згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України, неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.
Отже, з урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Саме така правова позиція 25.04.2018 року висловлена у постанові Верховного Суду України у справі № 572/1762/15-ц.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
При цьому, пеня за кожен прострочений місяць не може перевищувати 100% від первісного розміру простроченого платежу. Тобто, якщо прострочений платіж за січень 2020 року складає 814,75 грн., максимальна сума пені, яку можливо стягнути, не може перевищувати 814,75 грн. незалежно від кількості днів прострочення.
Таким чином, перевіривши нарахування зазначені позивачем у поданому нею позові та здійснивши перерахунок пені за прострочення сплати аліментів, суд дійшов висновку, що загальний розмір заборгованості відповідача зі сплати неустойки (пені) по виплаті аліментів за вказаний період складає 41100,00 грн.
При цьому суд не вбачає підстав для звільнення відповідача від сплати цієї неустойки, оскільки ним не доведено, що несплата аліментів відбувалась з поважних причин або що його матеріальний стан є настільки незадовільним, що він неспроможний сплатити таку неустойку, оскільки вказане не доведено відповідачем належними та допустимими доказами.
На підставі наведеного, у світлі вказаних правових норм, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 41100,00 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908, 00 грн.
Керуючись ст. ст. 19, 81, 141, 223, 258-260, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 180, 194, 196 СК України, ст. ст. 49, 549 ЦК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) по виплаті аліментів- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) неустойку (пеню) по виплаті аліментів у загальному розмірі 41100,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. М. Дубовік