Справа №753/4290/21. Провадження №11-кп/824/3789/2021. Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1
Категорія: ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України Суддя-доповідач у апеляційній інстанції - ОСОБА_2
Іменем України
6 вересня 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 , який діє у захист прав і інтересів обвинуваченого ОСОБА_7 , на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 12 серпня 2021 року,
за участю сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_8
сторони захисту - адвоката ОСОБА_6 ,
Цією ухвалою місцевого суду, постановленою у кримінальному провадженні №12021100020000272 від 26.01.2021 року щодо обвинуваченого:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
який обвинувачується органами досудового розслідування у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, -
продовжено відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів з дня винесення ухвали, а саме: до 10 жовтня 2021 року включно.
Визначено розмір застави у даному кримінальному провадженні у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень обвинуваченому та постановлено негайно звільнити ОСОБА_7 з-під варти, якщо протягом дії цієї ухвали обвинуваченим або заставодавцем буде внесено заставу на спеціальний депозитний рахунок.
У разі внесення застави на ОСОБА_7 покладено наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися за межі м. Києва без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом
першої інстанції обставини
Ухвала мотивована тим, що з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення обвинуваченим, тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, а також з огляду на притягнення останнього до кримінальної відповідальності за вчинення умисного корисливого кримінального правопорушення місцевий суд дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватись від суду або вчинити інші кримінальні правопорушення.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись із цим рішенням суду першої інстанції, адвокат ОСОБА_6 , який діє у захист прав і інтересів обвинуваченого ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 12.08.2021 року у справі 753/4290/21 та постановити нову ухвалу, якою змінити обвинуваченому ОСОБА_7 міру запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує на те, що місцевим судом допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Звертає увагу на те, що стороною обвинувачення не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може бути застосовано до обвинуваченого. Разом з цим підкреслює, що прокурором не обґрунтовано можливість обвинуваченого: - переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_7 наполягає на своїй невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та збирається це доводити у судовому засіданні; - знищити або приховати будь-які докази, оскільки всі докази, зібрані у даному кримінальному провадженні, перебувають у сторони обвинувачення; - вливати на свідка або інших осіб, оскільки свідок та потерпілий не впізнали особу обвинуваченого як особу, яка вчинила замах на крадіжку. Додатково зазначає, що посилання сторони обвинувачення на те, що обвинувачений ОСОБА_7 не є громадянином жодної з держав є дискримінацією за ознаками громадянства відповідно до ст. 10 КПК України.
Позиції учасників апеляційного провадження
Відповідно до ч. 4 ст. 4221 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявили клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
З огляду на вказані вимоги закону апеляційний розгляд здійснено без участі обвинуваченого, оскільки відсутні клопотання про розгляд апеляційної скарги за його участю.
Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката на підтримку доводів апеляційної скарги, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту та просила рішення місцевого суду залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви Суду
Як убачається з матеріалів справи, в провадженні Дарницького районного суду міста Києва перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12021100020000272 від 26.01.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 12 серпня 2021 року продовжено відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів з дня винесення ухвали, а саме: до 10 жовтня 2021 року включно.
З таким рішенням суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, зважаючи на наступне.
Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Абзацом другим цієї статті передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність обставин, які виправдовують щодо обвинуваченого ОСОБА_7 продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Таким чином, при позбавленні особи волі та продовженні такого заходу забезпечення кримінального провадження, суд повинен враховувати особливості конкретної справи, в якій необхідне тривале утримання особи під вартою у зв'язку з привалюванням суспільного інтересу та безпеки суспільства над правилом поваги до особистої свободи особи.
Як вважає колегія суддів, судом першої інстанції були дотримані зазначені вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження такого запобіжного заходу, при цьому в ухвалі докладно наведені мотиви, з яких було прийнято відповідне рішення.
Враховуючи, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а також приймаючи до уваги існування обґрунтованих ризиків, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків чи вчинити нові злочини, та враховуючи ту обставину, що дане кримінальне провадження в суді першої інстанції не завершено до спливу продовженого строку, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали за тими доводами, на які посилається в своїй апеляційній скарзі захисник, а істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при вирішенні судом першої інстанції питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, як і підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який, колегія суддів не встановила.
Доводи адвоката про те, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є безпідставними, оскільки суд прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому врахував дані про особу обвинуваченого в їх сукупності, тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_7 в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, характер протиправних дій, які ставляться у провину обвинуваченому, дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
З огляду на вказане, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Враховуючи наведене, підстав для застосування до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає.
Зважаючи на викладене, рішення місцевого суду є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає - безпідставними, в зв'язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 199, 404, 405, 407, 418 ч. 1, 419, 4221 ч. 4 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 12 серпня 2021 року, якою продовжено відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів з дня винесення ухвали, а саме: до 10 жовтня 2021 року включно; визначено розмір застави у даному кримінальному провадженні у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень обвинуваченому та постановлено негайно звільнити ОСОБА_7 з-під варти, якщо протягом дії цієї ухвали обвинуваченим або заставодавцем буде внесено заставу на спеціальний депозитний рахунок; у разі внесення застави на ОСОБА_7 покладено наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися за межі м. Києва без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє у захист прав і інтересів обвинуваченого ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_9 з ю б і н ОСОБА_10 Ш р о л ь