08 вересня 2021 року
Київ
справа №760/28312/20
адміністративне провадження №Зі/9901/76/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мартинюк Н.М., Жука А.В., Загороднюка А.Г.,
у справі №760/28312/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в місті Києві про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
11 червня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року у справі №760/28312/20.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2021 року для розгляду вказаної справи було визначено колегії суддів у складі: судді доповідача Мартинюк Н.М., суддів Жука А.В., Загороднюка А.Г.
Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2021 року указану касаційну скаргу залишено без руху для усунення її недоліків шляхом надання до суду тексту касаційної скарги, викладеного українською мовою.
30 липня 2021 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід Мартинюк Н.М. , Жука А.В. , Загороднюка А.Г. у справі №760/28312/20.
Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2021 року указану заяву визнано необґрунтованою та передано до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Мартинюк Н.М., Жука А.В., Загороднюка А.Г. у справі №760/28312/20 визначено суддю Мельник-Томенко Ж.М.
У заяві про відвід позивачка висловлює свою незгоду з мотивами, з яких виходив Верховний Суд, залишаючи ухвалою від 05 липня 2021 року касаційну скаргу без руху.
Вирішуючи питання про відвід, Суд виходить з такого.
Відповідно до частин першої, другої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, установлених статтею 37 цього Кодексу.
Головна мета відводу - гарантувати безсторонність суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігти будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність.
У рішенні від 09 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України», заява N33949/02 ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об'єктивного критерію ЄСПЛ указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52).
Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Проаналізувавши заяву позивачки Суд дійшов висновку, що аргументи, якими обґрунтовано відвід суддям Мартинюк Н.М., Жуку А.В., Загороднюку А.Г., зводяться до незгоди з процесуальним рішенням Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху, а отже, не можуть свідчити про упередженість та/або необ'єктивність судді і, за наведеними правилами процесуального закону, не є підставою для відводу судді.
З урахуванням зазначеного, обґрунтованих підстав для задоволення заяви про відвід немає.
Керуючись статтями 36, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мартинюк Н.М., Жука А.В., Загороднюка А.Г. у справі №760/28312/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
Суддя Верховного Суду