08 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 620/3513/20
адміністративне провадження № К/9901/31866/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача: Бевзенка В.М.,
суддів: Кравчука В.М., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2021 у справі № 620/3513/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У 2020 році ОСОБА_1 (далі - позивачка), звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач), у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене протоколом від 26.03.2020 № 188754, про відмову позивачці у проведенні перерахунку пенсії;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачці пенсії за вислугу років, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019, частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, виходячи із розміру 80 % суми місячного заробітку згідно довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, виданої прокуратурою Чернігівської області від 03.03.2020 № 18-94, з 13.12.2019 без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.
Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі ухвалив розглянути та розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.04.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2021, позов задоволено частково, внаслідок чого:
- визнано протиправним та скасовано рішення відповідача, оформлене протоколом від 26.03.2020 № 188754, про відмову позивачці у проведенні перерахунку пенсії;
- зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату з 13.12.2019 позивачці пенсії за вислугу років, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019, частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, згідно довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, виданої прокуратурою Чернігівської області від 03.03.2020 № 18-94, з урахуванням раніше проведених виплат;
- у решті позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, позивачка оскаржила їх у касаційному порядку.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.
Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв'язку передбачає, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Вирішуючи питання про відкриття провадження, Верховний Суд, зазначає наступне.
Доведення обставин, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставами для відкриття касаційного провадження відповідач зазначає підпункти «а» та «б» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України та вказує, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також указує, що позивачка, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи.
Суд критично оцінює наведені підстави касаційного оскарження, оскільки аналіз та тлумачення доводів касаційної скарги у сукупності з відображеними обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, передбачених підпунктом «а» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, оскільки скаржник обмежився самим лише цитуванням цієї норми.
Також, наведене посилання скаржника на підпункт «б» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не приймається, оскільки скаржницею не конкретизовано у якій справі матиме значення ухвалене рішення у цій справі та яким чином воно може вплинути на результат розгляду інших справ.
Крім того, Суд звертає увагу на те, що при ухваленні рішення у цій справі суди першої та апеляційної інстанцій урахували правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021, у зразковій справі № 520/2120/20 і Суд не вбачає підстав для відступу від такої.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Загалом, скаржниця на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
КАС України, передбачає умови, за наявності яких справи розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження можуть переглядатися в касаційному порядку. Такими умовами можуть бути обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загальних випадків.
Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах "а'-'Т" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2021 у справі № 620/3513/20.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач: В.М. Бевзенко
Судді: В.М. Кравчук
В.М. Шарапа