08 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 580/5889/20
адміністративне провадження № К/9901/31878/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Бевзенка В. М.,
суддів: Кравчука В. М., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021 у справі № 580/5889/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в місті Києві про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії,
У 2020 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в місті Києві, у якому просив:
- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у формі письмової відповіді, оформленої листом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 04.12.2020 № 1/1283-Пд, призначити одноразову грошову допомогу відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, у сумі 401 400 грн;
- зобов'язати Ліквідаційну комісію Головного управління МВС України в місті Києві повторно надіслати Міністерства внутрішніх справ України документи для призначення йому вказаної допомоги;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення та виплату позивачеві одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності 07.08.2019, відповідно до вказаної Постанови КМУ, у сумі 401 400 грн без вирахування раніше виплаченої суми та скерувати таке рішення до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України для проведення виплати.
Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі ухвалив розглянути та розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22.02.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021, позов задоволено частково, внаслідок чого:
- визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України у формі письмової відповіді, оформленої листом Головного управління МВС України в місті Києві від 04.12.2020 № 1/1283-Пд, щодо відмови призначити одноразову грошову допомогу позивачеві відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850;
- зобов'язано Ліквідаційну комісію Головного управління МВС України в місті Києві повторно надіслати Міністерству внутрішніх справ України документи для призначення позивачеві одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850;
- зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України після отримання документів позивача, повторно їх розглянути та прийняти відповідне рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, або відмову у призначенні та виплаті вказаної одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, з урахуванням правових висновків, наданих судом у рішенні.
Не погоджуючись із рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2021, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.
Щодо поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Суд зауважує, що відповідно до частини 1 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Водночас згідно з частиною 2 статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
На підтвердження поважності пропуску строку касаційного оскарження рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021, скаржник надав копію конверта з ідентифікатором поштового відправлення з якого видно, що копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021, скаржником отримано 27.07.2021.
Аналізуючи вищенаведені обставини, надані скаржником докази у сукупності з нормами КАС України, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню.
Щодо підстав касаційного оскарження судових рішень.
Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв'язку передбачає, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Вирішуючи питання про відкриття провадження, Верховний Суд, зазначає наступне.
Доведення обставин, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
КАС України, передбачає умови, за наявності яких справи розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження можуть переглядатися у касаційному порядку.
Такими умовами можуть бути обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загальних випадків.
Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Також, надаючи належну оцінку посиланням скаржника на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, Суд зазначає, що така підстава касаційного оскарження приймаються та вважається обґрунтованою за наявності обґрунтованих у касаційній скарзі випадків передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд
Поновити Міністерству внутрішніх справ України пропущений строк на касаційне оскарження рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021 у справі № 580/5889/20.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021 у справі № 580/5889/20.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач: В.М. Бевзенко
Судді В.М. Кравчук
В.М. Шарапа