07 вересня 2021 року
Київ
справа №160/15257/20
адміністративне провадження №К/9901/27992/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року
у справі №160/15257/20
за позовом ОСОБА_1
до Дніпропетровської обласної прокуратури,
третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області
про визнання бездіяльності протиправною та стягнення матеріальної шкоди у вигляді недоплаченої частини заробітної плати,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпропетровської обласної прокуратури, в якій просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровської обласної прокуратури та стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури за рахунок бюджетних коштів на користь ОСОБА_1 , матеріальну шкоду завданою положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, у вигляді недоплаченої заробітної плати в частині посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливих завдань та щомісячної премії з урахуванням встановлених державою розміру мінімальної заробітної плати та розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, згідно зі статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14 жовтня 2014 року зі змінами і доповненнями, у сумі 3 378 56 грн. 46 коп. за період з липня 2015 року по березень 2020 року з урахуванням відрахувань 18% ПДФО, 1,5% військового збору та ЄСВ 6,1 % (тільки за 2015 рік), з яких:
нараховано недоплати:
- посадовий оклад - 956 430 грн. 91 коп.;
- надбавка за вислугу років - 234 719 грн. 97 коп.;
- надбавка за виконання ОВЗ - 833 805 грн. 61 коп.;
- щомісячної премії - 2 179 322 грн. 53 коп.;
відрахування у сумі:
- ПДФО - 751 072 грн. 01 коп. (з суми посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання ОВЗ та щомісячної премії);
- військового збору - 63 064 грн. 19 коп. (з суми посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання ОВЗ та щомісячної премії).
- ЄСВ (тільки за 2015 рік) - 11 586 грн. 36 коп.
- визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровської обласної прокуратури та стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 , матеріальну шкоду завдану положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, у вигляді недоплаченої заробітної плати в частині посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання ОВЗ та щомісячної премії з урахуванням встановлених державою розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, згідно зі статті 81 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14 жовтня 2014 року зі змінами і доповненнями, у сумі 136 580 грн. 71 коп. з квітня 2020 року по травень 2020 року, з урахуванням відрахувань 18% ПДФО та 1,5% військового збору, з яких:
нараховано недоплати:
- посадовий оклад 45 624 грн. 33 коп.;
- надбавка за вислугу років на 11 406 грн. 08 коп.;
- надбавка за виконання ОВЗ 39 921 грн. 29 коп.;
- щомісячної премії 72 713 грн. 78 коп.;
відрахувань у сумі:
- ПДФО - 30 539 грн. 79 коп. (з суми посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання ОВЗ та щомісячної премії)
- військового збору 2 544 грн. 98 коп. (з суми посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання ОВЗ та щомісячної премії);
- стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 , судові витрати по оплаті послуг експерта у сумі у сумі 6000 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року позов задоволено частково;
- визнано протиправними дії Дніпропетровської обласної прокуратури щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 26 березня 2020 року по 14 травня 2020 року включно відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру».
- зобов'язано Дніпропетровську обласну прокуратуру провести нарахування та виплату ОСОБА_1 неотриманих грошових коштів, виходячи з розміру посадового окладу визначеного за частини 3 статті 81 Закону України «Про прокуратуру», який обраховано судом у цьому рішенні та з урахуванням висновків рішення Конституційного суду України від 26 березня 2020 року №1-223/2018 (2840/18), за період з 26 березня 2020 року по 14 травня 2020 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Дніпропетровської обласної прокуратури задоволено частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Прокуратури Дніпропетровської області, оформленою листом №18-738 вих20 від 29 травня 2020 року, у проведенні перерахунку заробітної плати за період з 01 січня 2015 р. по 14 травня 2020 р. та виплати її ОСОБА_1 на підставі поданої ним 15 травня 2020 року заяви.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 1015940,81 грн.
У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
02 серпня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у справі №160/15257/20.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач, посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме норм частин 2,3 статті 81 Закону України «Про прокуратуру» у зв'язку з визнанням таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, доводи, які викладені в матеріалах касаційної скарги, вказують на наявність обставин, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, що є підставою для відкриття касаційного провадження з метою перевірки обставин вказаних скаржником в касаційному порядку.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 329, 330, 334 КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ,
1. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у справі №160/15257/20.
2. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
3. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко ,
Судді Верховного Суду