08 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/3507/20 пров. № А/857/14544/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Макарика В.Я.
суддів - Глушка І.В., Матковської З.М.
за участю секретаря судового засідання - Пославського Д.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року з питань роз'яснення судового рішення (головуючий суддя в суді першої інстанції Потабенко В.А.) у справі № №380/3507/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,-
09 квітня 2021 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до суду першої інстанції з заявою в якій просило роз'яснити порядок нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації витрати частини доходу з 01.11.2016 по 12.05.2020 року із несвоєчасно виплаченої пенсії у розмірі 6693,70 гривень.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у задоволенні заяви представника відповідача про роз'яснення рішення суду у справі №380/3507/20 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким розглянути заяву по суті.
Апелянт свої вимоги мотивує тим, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої ч.2 ст. 55 Закону України №2262, ст. 46 Закону України №1058, ст. 2 Закону України №2050 та Порядку №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та їх несвоєчасна виплата. Таким чином, зазначені нормативно - правові акти стосуються нарахування та виплати компенсації у зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії, а в даному випадку йдеться про нарахування та виплату заборгованості за 2016-2017 роки, яка виникла на виконання постанови КМ України №103. Вказує, що рішення суду у справі №380/3507/20 є незрозумілим та потребує роз'яснення.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча позивач належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Підстави та порядок роз'яснення судових рішень в адміністративному судочинстві встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
За загальними нормами права роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється, насамперед, з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
У пункті 19 Постанови «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 Пленум Верховного Суду України зазначає, що роз'яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.
При цьому, роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.
Така позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 05.04.2018 (справа №826/5824/15).
Верховний Суд в ухвалі від 01.02.2018 (справа № 591/3321/17) зазначив, що незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли недотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення адміністративного суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява про роз'яснення судового рішення не підлягає задоволенню, оскільки згідно мотивувальної та резолютивної частини рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року, її текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а ухвала відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 312, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року з питань роз'яснення судового рішення у справі № №380/3507/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. Я. Макарик
судді І. В. Глушко
З. М. Матковська
Повне судове рішення складено 08 вересня 2021 року.