Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"08" вересня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/408/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Андрійчук О., за участю секретаря судового засідання Рижого Б., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік"
до відповідача Фізичної особи - підприємця Цицюри Галини Федорівни
про стягнення 56 750,00 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від особи, яка звернулася до суду із позовом (організації колективного управління): Гуйда Д., договір № 01/03/2021 про надання професійної правничої допомоги від 01.03.2021, наказ № 03/2021 від 01.03.2021, дов. від 01.01.2021,
від відповідача: Цицюра Г., паспорт НОМЕР_1 від 23.05.1996, Бондар Ю., ордер ВК № 1025220 від 09.07.2021,
У травні 2021 року Громадська спілка "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" звернулася до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік" до Фізичної особи - підприємця Цицюри Галини Федорівни про стягнення 56 750,00 грн за незаконне використання твору.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Згідно із позовною заявою, остання обґрунтована тим, що позивачу належать майнові права на музичний твір "Королева ночі" (виконавиця Полякова О.), про що свідчить договір про передачу виключних авторських і суміжних прав від 01.01.2017. У свою чергу, позивачем згідно з договором про управління майновими правами від 26.06.2020 передані в управління Громадській спілці "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" майнові авторські права позивача, у тому числі на судовий захист прав правовласника. 11.03.2021 в кафе "Хуторок", в якому відповідачка здійснює свою господарську діяльність", здійснена фіксація фактів використання музичного твору "Королева ночі" (виконавиця Полякова О.) в публічному закладі без згоди позивача, про що складений відповідний акт, а також здійснений відеозапис використання музичного твору. У зв'язку із порушенням майнових авторських прав позивача громадська спілка просить суд стягнути з відповідачки компенсацію за таке порушення в розмірі 56 750,00 грн.
У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на ст. 15, 21-25, 32, 50, 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", ст. 426 ЦК України.
12.07.2021 від представника відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким остання повністю не визнає позовні вимоги, з огляду на таке. Відповідачка є фізичною особою-підприємцем та здійснює свою діяльність в кафе "Хуторок", яке у період з березня 2020 року по березень 2021 було зачинене у зв'язку із карантином. Усі працівники кафе були повідомлені особисто відповідачкою про недопущення відтворення будь-яких музичних творів у закладі. Щодо обставин, що мали місце 11.03.2021, то відповідачка перебувала у той день в кафе, жодної музики не включала, телевізор був вимкнений, а відтак жодної музики не відтворювалося. При цьому відповідачка неодноразово була свідком того, що відвідувачі кафе на власних гаджетах включали та слухали музичні твори під час перебування в кафе. 11.03.2021 відповідачка теж чула як відвідувачі закладу під час перебування в кафе слухали музику на власному телефоні, портативній колонці, у тому числі у період часу з 09.00 год. до 11.00 год. Вказані обставини підтверджують свідки, свідчення яких викладені в нотаріально посвідчених заявах свідків. З наданого відеозапису не видно, що саме представником позивача здійснювалася фіксація, ні в акті фіксації, ні на відеозвукозаписі немає відомостей про касира чи іншу особу-представника магазину, де здійснено фіксацію порушення, якому представник позивача намагався вручити акт фіксації для підпису. Відеозаписом не зафіксовано точної адреси магазину, де здійснено фіксацію, джерела трансляції музичного твору, ні ймовірної точки його розміщення. Акт фіксації з додатком до нього не містить підпису будь-якої особи з боку позивача. При цьому ні позивач, ні відповідачка, ні суд не може підтвердити звучання на відео саме твору "Королева ночі", матеріали справи не містять також доказів того, що авторські права на твір "Колова ночі" належать Животковій О. Отже, надані позивачем докази не є належними, допустимими та достовірними на підтвердження факту неправомірного комерційного використання відповідачкою музичного твору. Окрім того, у матеріалах справи відсутнє свідоцтво, видане організації колективного управління, представник позивача не є акредитованою організацією колективного управління Міністерством розвитку економіки, торгівлі. Щодо суми компенсації, то остання є неправомірною, оскільки має визначатися, виходячи із розміру прожиткового мінімуму доходів громадян відповідно до п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Відповідачка також уважає, що позов підлягає залишенню без розгляду, оскільки організацією колективного управління позов подано в інтересах ТОВ "Бест Мьюзік", однак організацією не надано доказів на підтвердження права підписувати позовні заяви від імені позивача, а прохальна частина позовної заяви містить вимогу про стягнення не на користь позивача, а на користь організації колективного управління. Окрім того, неможливо встановити волю позивача на ініціювання позову та судового процесу у цій справі.
23.07.2021 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої останній в спростування тверджень відповідачки щодо неналежності та недопустимості поданих доказів посилається на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду у справах № 910/12033/18 від 19.07.2019, № 910/7609/17 від 20.03.2018. Щодо заяв свідків, то останні не підтверджується жодними доказами (відео з камер закладу), натомість спростовуються доказами, наданими представником позивача, а саме: актом фіксації, відеозаписом, фіскальним чеком. Стосовно повноважень в організації колективного управління представляти інтереси позивача, то такі визначені Законом України "Про ефективне управління майновими права правовласників в сфері авторського права та (або) суміжних прав", а також умовами договору від 26.06.2020, укладеного між Громадською ТОВ "Бест Мьюзік". Окрім того, у спростування посилання відповідачки та відсутність акредитації та стягнення компенсації не на користь позивача організація колективного управління посилається на судову практику, зокрема постанови Верховного Суду у справах № 910/7609/17 від 20.03.2018, № 910/24486/16 від 30.03.2018, № 924/290/17 від 21.05.2018, № 908/840/18 від 10.10.2019, № 921/331/18 від 30.04.2020 тощо.
02.08.2021 від представника відповідачки надійшли заперечення, за якими у наданому представником позивача відеозапису неможливо встановити точний час та період фіксації публічного виконання, осіб, якими здійснено фіксацію публічного виконання музичного твору тощо. Ні в акті фіксації, ні на відеозвукозаписі немає відомостей про касира чи іншу особу-представника магазину, де здійснено фіксацію порушення, якому представник позивача намагався вручити акт фіксації для підпису. Відеозаписом не зафіксовано точної адреси магазину, де здійснено фіксацію, джерела трансляції музичного твору, ні ймовірної точки його розміщення.
Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін та результати їх розгляду.
Ухвалою суду від 31.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначене на 23.06.2021.
04.06.2021 від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання у цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке задоволене ухвалою суду від 04.06.2021.
У підготовчому засіданні 23.06.2021 оголошено перерву до 12.07.2021.
23.06.2021 від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання у цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке задоволене ухвалою суду від 24.06.2021.
У підготовчому засіданні 12.07.2021 оголошено перерву до 26.07.2021.
12.07.2021 від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання у цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке задоволене ухвалою суду від 13.07.2021.
Ухвалою суду від 26.07.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву у підготовчому засіданні на 09.08.2021.
26.07.2021 від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання у цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке задоволене ухвалою суду від 26.07.2021.
02.08.2021 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 09.08.2021 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті на 25.08.2021, витребувано у ТОВ "Бест Мьюзік" та Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" у порядку ч. 6 ст. 91 ГПК України оригінали договору № 105-ПФ від 01.01.2017 про передачу виключних авторських і суміжних прав, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Бест Мюзік", з додатками; договору про управління майновими авторськими правами № АВ110620 від 26.06.2020, укладеного між Громадською спілкою "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" та ТОВ "Бест Мьюзік", з додатками; акту фіксації від 11.03.2021 з додатками; фіскального чеку від 11.03.2021. Вказані документи визначено надати суду для їх огляду в судовому засіданні, яке відбудеться 25.08.2021.
09.08.2021 від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання у цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке задоволене ухвалою суду від 09.08.2021.
20.08.2021 від представника позивача надійшло клопотання про огляд оригіналів документів в судовому засіданні, до якого долучені оригінали документів, що витребовувалися ухвалою суду від 09.08.2021, а також клопотання про їх повернення після огляду в судовому засіданні.
У судовому засіданні оголошено перерву до 30.08.2021.
25.08.2021 від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання у цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке задоволене ухвалою суду від 26.08.2021.
У судовому засіданні оголошено перерву до 08.09.2021.
30.08.2021 від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання у цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке задоволене ухвалою суду від 30.08.2021.
Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд установив таке.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
01.01.2017 між Животковою О. (правовласник) та ТОВ "Бест Мьюзік" (видавець) укладено договір № 105-ПФ про передачу виключних авторських і суміжних прав, за п. 2.1. якого правовласник передає видавцю належні правовласнику виключні майнові права на об'єкти, зазначені в додатках до договору, що означає право видавця використовувати об'єкти протягом строку і на території та способами, зазначеними в п. 2.2. договору. За надані виключні майнові права на об'єкти видавець зобов'язується виплачувати правовласнику роялті та виконувати інші зобов'язання, покладені на нього договором.
Способи використання об'єктів, які правовласник передає видавцю, визначені п. 2.2. договору, до яких, зокрема, віднесене публічне виконання об'єкта, у тому числі за допомогою технічних засобів.
За п. 2.3. договору права на використання об'єктів вважаються переданими видавцю з моменту підписання договору та відповідних додатків до нього.
З метою організації збору винагороди за використання об'єктів способами, зазначеними в п. 2.2. договору, видавець має право частково передавати права на використання об'єктів в управління організації, що здійснює управління правами на колективній основі, або іншій аналогічній організації, а також має право наділити таку організацію правом видавати дозволи (субліцензії) на відповідні способи використання і на збір відповідної винагороди в порядку, визначеному договором між також організацією і видавцем, з обов'язковою реєстрацією правовласника у відповідному каталозі такої організації. Видавець зобов'язаний вибрати відповідну організацію для збору винагороди на основі сумлінності. Правовласник передає видавцю право на отримання винагороди за вчинення дій, зазначених у п. 2.2. договору, у тому числі: за публічне виконання твору/фонограми/виконавця та/або запису виконання, опублікованих з комерційною метою, і за повідомлення твору/фонограми/виконання та/або запису виконання в ефірі або по кабелю, а також за вільне відтворення твору, фонограми, виконання, відеокліпу в особистих цілях, на територію і на період, що передує даті укладення договору, а саме: з моменту оприлюднення і/або опублікування і до закінчення строку, за винятком тих випадків, коли винагороду вже було виплачено правовласнику або попереднім правовласникам прав на використання об'єктів, що передаються за цим договором (п. 2.4., 2.5. договору).
Відповідно до п. 2.8. договору правовласник передає видавцю право здійснити будь-які юридичні дії відповідно до чинного законодавства України з метою забезпечення майнових суміжних і/або авторських прав на об'єкти, у тому числі шляхом фіксації фактів порушення суміжних і/або авторських прав, пред'явлення претензій, заяв, судових позовів, представляти і захищати майнові і немайнові інтереси, а також здійснювати будь-які дії, за вибором видавця, юридичні дії, пов'язані із неправомірним використанням об'єктів, права на які передані видавцю відповідно до умов цього договору.
Пунктами 3.2., 3.3. договору передбачено, що видавець має право видавати субліцензії, тобто передавати права для використання (видавати дозволи) третім особам (ліцензіатам), у тому числі з правом видачі ними наступних субліцензій. Правовласник визнає виключне право видавця протягом всього терміну дозволяти використання об'єктів способами, зазначеними в п. 2.2. договору, повністю або частково будь-яким третім особам способами, визначеними видавцем, і в тому обсязі, який видавець визнає за необхідне. При цьому ліцензіату не можуть бути надані права використання об'єктів, що виходять за межі способів використання, які передбачені п. 2.2. цього договору. Видавець зобов'язується використовувати об'єкти і/або видавати дозволи на їх використання з найбільшою комерційною вигодою для правовласника.
Згідно з п. 8.1., 8.2. договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом строку (до 31.12.2017), а в частині виконання фінансових зобов'язань - до повного їх виконання. При відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору за 30 і більше днів до закінчення терміну його дії, договір вважається автоматично пролонгованим на тих же умовах і на той самий строк.
30.03.2018 сторони за договором склали додаток № 14 до переліку творів, права та способи використання яких передаються правовласнику видавцю: а саме: назва твору - "Королева ночі", автор музики та тексту - ОСОБА_2 , частка правовласника в музиці та в тексті - 100%, виконавиця - Полякова О., частка прав правовласника в творі, що передаються видавцю в цілому - 100%.
26.06.2020 між Громадською спілкою "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (організація) та ТОВ "Бест Мьюзік" (правовласник) укладено договір № АВ110620 про управління майновими авторськими правами, за п. 2.1., 2.2. якого правовласник надає організації повноваження (невиключне право) здійснювати управління майновими правами на об'єкти авторських прав (у тих сферах, про якій йдеться в цьому договорі), що належать правовласнику, а саме: дозволяти та/або забороняти в інтересах правовласника використання таких об'єктів третіми особами, а також здійснювати інші дії, передбачені цим договором та законом. Надання повноважень на управління правами за цим договором передбачає право на укладення організацією договорів про надання дозволів на використання об'єктів авторських прав третіми особами та/або договорів про виплату винагороди за використання об'єктів авторських прав, здійснення функцій по розподілу та виплаті такої винагороди, а також здійснення будь-яких інших функцій, які прямо не заборонені законом.
За п. 4.1.-4.3. договору організація отримує повноваження здійснювати управління майновими правами правовласника на колективній основі щодо таких видів використання об'єктів авторських прав: публічне використання об'єктів авторських прав (творів): публічне виконання та публічне сповіщення. Правовласник передає організації за цим договором невиключне право здійснювати збір винагороди при використанні об'єктів майнових авторських прав щодо способів, зазначених в підп. 4.1.1.1. та 4.1.1.2. договору.
Пунктами 6.1.-6.3. договору передбачено, що організація має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України будь-які юридичні дії з метою забезпечення майнових прав правовласника на об'єкти авторських прав, повноваження на управління якими передані організації за цим договором. Організація має право вживати будь-яких заходів, направлених на захист прав правовласника, у тому числі здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторських прав. У випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання за письмовим погодженням з правовласником має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту прав та здійснювати будь-які інші дії як для захисту прав правовласника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами. При цьому при здійсненні судового захисту інтересів правовласника стосовно майнових прав, які передані організації в управління, організація може виступати в судовому процесі як від власного імені, так і від імені правовласника, беручи за основу приписи закону. При цьому якщо організація виступатиме від імені правовласника, то ані організації, ані представникам, залученим організацією до такого представництва в судовому процесі, довіреність від правовласника не потрібна (факту наявності цього договору для такого представництва достатньо). Правовласник підтверджує, що організація при захисті прав правовласника в судовому порядку має процесуальні права та обов'язки, в інтересах якої вона діє (правовласника) в рамках, передбачених законом.
Відповідно до п. 7.1. договору організація здійснює розподіл винагороди на підставі закону, статуту та внутрішніх правил організації.
Цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє безстроково (п. 9.1. договору).
Згідно з п. 13.2., 13.3. договору організація в разі звернення до суду на захист прав правовласника щодо конкретних об'єктів авторського права повинна від нього отримати окремий дозвіл на таке звернення (за умови, що організація звернулася до суду саме щодо прав, які передані їй в управління). Сторони не визнають жодні можливі спекуляції третіх осіб у судових процесах з приводу повноважень організації на подання позовів в інтересах правовласника та повноважень організації здійснювати представництво інтересів правовласника в судовому процесі. Повноваження організації з приводу ініціювання судового процесу або представництва в такому процесі можуть бути поставлені під сумнів третьою особою виключно у випадку направлення правовласником заяви до суду з приводу обмеженості повноважень організації у відповідному процесі.
У декларації-дорученні до договору від 26.06.2020 правовласник підтвердив наявність в його каталозі (серед об'єктів, на які в нього є права) станом на 26.06.2020 такий об'єкт авторського права: назва музичного твору: "Королева ночі" (виконавиця - Полякова О.), спосіб використання, щодо якого отриманні майнові авторські права, - публічне виконання, автор музики та тексту - ОСОБА_2 , частка правовласника на публічне використання - 100%, договір, на підставі якого отримані права, - договір № 105-ПФ від 01.01.2017.
Одночасно із декларуванням правовласник, як довіритель, надає цю попередню письмову згоду (дозвіл), яка одночасно є дорученням, за якою організація отримує повноваження здійснювати фіксацію фактів використання зазначених об'єктів авторського права, а також попередню письмову згоду (дозвіл), якою одночасно є дорученням пред'являти заяви, судові позову з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії як для захисту прав правовласника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами щодо зазначених об'єктів.
26.06.2020 між сторонами підписаний додаток до договору про управління майновими авторськими права, згідно з яким останні узгодили, що в сфері публічного виконання творів дозволи третім особам на виключній основі надає організація. За загальним правилом, організація надає дозволи на використання всіх творів, яких стосується договорів в цілому, і ціна за отримане право на використання способом публічного виконання всіх таких творів не може бути меншою, ніж сума, еквівалентна 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 01 січня року, в якому матиме місце використання (незалежно від кількості використань). Водночас щодо використання способом публічного виконання одного твору, якого стосується цей договір, то організація вправі надати дозвіл на таке використання за ціною не нижче ніж сума, еквівалента 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 01 січня року, в якому матиме місце використання (незалежно від кількості використань).
01.07.2020 між сторонами укладена додаткова угода до договору про управління майновими авторськими правами від 26.06.2020, за якою сторони узгодили, що у разі звернення до суду з позовом в інтересах і на користь праволасника організація має право вимагати присудження на свій рахунок (та має право отримувати на свій рахунок) сум коштів, яких стосується позов.
01.07.2020 позивач видав довіреність на ім'я Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами", за якою з метою усунення будь-яких спірних моментів із представництва в судах своїх інтересів підтверджує повноваження останньої на здійснення будь-яких дій, направлених на реалізацію положень укладеного договору про управління майновими авторськими правами від 26.06.2020, у тому числі звертатися до суду в інтересах і на користь довірителя із стягненням компенсації, збитків або інших сум на рахунок повіреного, реалізовувати право на апеляційне та касаційне оскарження, представляти інтереси довірителя в судах будь-яких інстанцій тощо. Для реалізації зазначених повноважень повірений залучає власних представників без додаткового їх погодження із повіреним. Строк дії вказаної довіреності визначається строком дії договору про управління майновими авторськими правами від 26.06.2020.
Громадська спілка "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" 23.01.2020 включена до Реєстру організацій колективного управління, на підтвердження чого свідчить витяг з Реєстру.
Відповідно до підп. 2.2.6., 2.4.9., 2.4.10. статуту Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" напрямками діяльності останньої є: фіксація фактів правопорушень авторського права; здійснення (за участі своїх уповноважених представників) фіксації використання об'єктів авторського права для виявлення можливих порушень щодо майнових авторських прав, що знаходяться в управління організації; виступ в інтересах правововласників (зокрема членів організації) в суді (в будь-яких судах та судових інстанціях).
23.02.2021 Громадською спілкою "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" Шибруку А. видано довіреність на представництво інтересів спілки перед фізичними та юридичними особами, зокрема із правом виявляти незаконне використання об'єктів авторського права та суміжних прав, а також здійснювати фіксацію і вживати заходів для усунення таких порушень.
11.03.2021 на підставі вказаної довіреності Шибруком А. в кафе "Хуторок", що знаходиться за адресою: вул. Бєлгородська, 19-А, м. Сарни, Рівненська область, де здійснює господарську діяльність відповідачка, здійснено фіксацію комерційного використання музичного твору за допомогою відеокамери "Sony", про що складений акт фіксації № 11/03/21 комерційного використання об'єктів авторського права (музичних творів) способом публічного виконання. У вказаному акті міститься посилання на те, що підстава використання об'єкта авторського права представником публічного закладу не заявлена, а також на розрахункові документи, видані закладом, в якому використовувався об'єкт авторського права шляхом публічного виконання: чек № 118 від 11.03.2021, 10:34, фіскальний чек № 0000000592 від 11.03.2021, 10:36, ФОП Цицюра Г.Ф.
У додатках № 1, № 2 до акту зазначено, що у публічному закладі зафіксовано факт публічного виконання 10 музичних творів, зокрема "Королева ночі", виконавиця Полякова О.
06.05.2021 Громадською спілкою "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" на адресу відповідачки направлено вимогу до порушника звернутися із заявою про надання дозволу на використання об'єкта авторського права, на підтвердження чого долучено вкладення у цінний лист, фіскальний чек.
Відповідачкою відповіді на вказану претензію не надіслано, доказів сплати компенсації за порушення авторських прав суду не надано.
У свою чергу, відповідачка заперечує факт використання музичного твору "Королева ночі" у кафе, в якому здійснює свою господарську діяльність, а докази, надані позивачем у підтвердженні факту неправомірного комерційного використання відповідачкою музичного твору, не є належними, допустимими та достовірними тощо.
З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини, пов'язані із комерційний використанням у публічному закладі музичного твору без дозволу правовласника шляхом публічного виконання, регулювання яких здійснюється на підставі Закону України "Про авторське право і суміжні права", ГК України, ЦК України.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачкою допущено неправомірне використання (без дозволу правовласника або уповноваженої ним організації колективного управління) музичного твору "Королева ночі" шляхом його публічного сповіщення 11.03.2021 в кафе "Хуторок", у підтвердження чого представником позивача надано акт фіксації порушення, складений представником організації, диск з відеофіксацією вказаного порушення, а також фіскальний чек та чек від 11.03.2021 про придбання товару у вказаному кафе.
Виходячи із предмету спору, позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів вказаних прав відповідачкою, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідачки. У випадках, коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, який було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідачку.
У свою чергу, відповідачка має довести додержання нею вимог ЦК України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідачка повинна спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (ст. 614, 1166 ЦК України).
Отже, до предмету доказування у цій справі входить: 1) наявність прав у організації на звернення до суду за захистом прав позивача; 2) встановлення належності позивачеві виключних майнових авторських прав на спірний музичний твір та обсягу цих прав; 3) відсутність/наявність у відповідачки необхідного дозволу на використання (публічне виконання) спірного музичного твору; 4) факт використання відповідачкою спірного музичного твору у власній господарській діяльності; 5) використання відповідачкою спірного твору без належної сплати (правовласнику або організації колективного управління) авторської винагороди є підставою для стягнення компенсації, передбаченої пунктом "г" ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права".
Щодо права організації звертатися з позовом в інтересах позивача для захисту його майнових авторських прав на музичний твір "Королева ночі", то суд зазначає таке.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у ч. 1 ст. 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.
Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями ст. 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.
За приписами ч. 1 ст. 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у ст. 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.
Статтею 1108 ЦК України встановлено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.
За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір (ст. 1109 ЦК України).
Відповідно до ст. 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління.
За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", організація колективного управління - громадське об'єднання зі статусом юридичної особи, зареєстроване в Установі, що не має на меті отримання прибутку, засноване виключно правовласниками, діяльність якого спрямована на колективне управління майновими правами на об'єкти авторського права і (або) суміжних прав.
Частинами 1, 3, 4, 9 ст. 5 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" унормовано, що колективне управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюють організації колективного управління, зареєстровані Установою у встановленому цим Законом порядку. Організація колективного управління є неприбутковою організацією, утворюється в організаційно-правовій формі громадського об'єднання (громадська організація або громадська спілка) зі статусом юридичної особи, єдиним видом діяльності якої є виконання завдань і функцій, визначених ст. 12 цього Закону. Правовласники як суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління. Правовласники мають право вільно обирати організацію колективного управління, яка буде управляти їхніми майновими правами, визначати, які саме майнові права і на які об'єкти авторського права і (або) суміжних прав передавати в управління, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Правовідносини між організаціями колективного управління та правовласниками виникають та здійснюються на підставі договору про управління майновими правами на колективній основі, що укладається в письмовій (електронній) формі із зазначенням конкретних об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, права на які передаються в управління, та конкретних способів використання таких об'єктів, або на підставі закону. Організації колективного управління здійснюють повноваження щодо колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав від свого імені в інтересах правовласників.
Згідно з п. 3, 4 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" організації колективного управління від свого імені та в інтересах правовласників здійснюють, зокрема такі функції: збирають, розподіляють та виплачують дохід від прав правовласникам; звертаються до суду від імені правовласників за захистом їхніх майнових прав відповідно до статутних повноважень та доручення правовласників, вчиняють інші дії, передбачені законодавством та дорученням правовласників, необхідні для захисту майнових прав правовласників, в інтересах яких діє організація.
Отже, одним зі способів управління суб'єктами авторського права і суміжних прав своїми правами є доручення їх управління організаціям колективного управління. При цьому організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського та (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.
Судом із фактичних обставин справи установлено, що виключні майнові авторські права на музичний твір належать позивачу у справі - ТОВ "Бест Мьюзік", право на використання якого отримано останнім на підставі договору № 105-ПФ по передачі виключних авторських і суміжних прав від 01.01.2017, і який, в свою чергу, передав право на управління цими правами заявнику - Громадській спілці "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами", про що свідчить договір № АВ110620 про управління майновими авторськими правами від 26.06.2020.
Громадська спілка "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" 23.01.2020 включена до Реєстру організацій колективного управління, на підтвердження чого свідчить витяг з Реєстру.
Суд, з урахуванням отримання організацією від позивача (ТОВ "Бест Мьюзік") 26.06.2020 на підставі декларації-доручення погодження на подання позову, додаткової угоди до договору про управління майновими авторськими правами від 26.06.2020, укладеної 01.07.2020 між сторонами, а також виданої позивачем 01.07.2020 на ім'я організації довіреності на представництво його інтересів в суді, дійшов висновку про те, що організація на підставі договору про управління майновими авторськими правами наділена повноваженнями на управління майновими правами суб'єкта авторського права - правом на звернення з позовом до суду в інтересах позивача та стягнення коштів на свою користь.
Щодо посилання відповідачки на відсутність у Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" акредитації, то суд зазначає таке.
Як установлено судом із фактичних обставин справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 640/1908/21 від 20.05.2021, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2021, позов Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, яка полягає у незатвердженні наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства рішення комісії з акредитації організацій колективного управління від 17.12.2020 про акредитацію організації колективного управління Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" у сфері розширеного колективного управління «публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних товарів», строком на три роки. Зобов'язано Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства видати наказ, яким затвердити рішення комісії з акредитації організацій колективного управління від 17.12.2020, відповідно до якого Громадська спілка "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" визначена акредитованою організацією колективного управління в сфері: "публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів".
Слід зазначити, що колективне управління майновими правами на об'єкти авторського права і (або) суміжних прав здійснюється у порядку добровільного, розширеного та обов'язкового колективного управління.
Стаття 1 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" містить такі визначення: добровільне колективне управління - колективне управління, що здійснюється організаціями колективного управління, зареєстрованими у встановленому цим Законом порядку, виключно щодо об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, включених до каталогу відповідної організації колективного управління; обов'язкове колективне управління - колективне управління майновими правами на об'єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах; розширене колективне управління - колективне управління майновими правами на об'єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління (крім випадків, коли відповідні права вилучені правовласником з колективного управління в порядку, встановленому цим Законом), у визначених цим Законом сферах, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах. Більш детально про розширене та обов'язкове колективне управління йдеться у ч. 5, 6 ст. 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".
Каталог організації колективного управління - сукупність об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, майновими правами на які управляє організація (ст. 1 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав").
Частиною 4 ст. 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" визначено, що добровільне колективне управління майновими авторськими та суміжними правами може здійснюватися в будь-якій сфері управління правами, крім тих, у яких здійснюється розширене або обов'язкове колективне управління.
Отже, системний аналіз зазначених норм в сукупності дає підстави для висновку, що організація колективного управління може здійснювати управління майновими правами її членів у межах, визначених автором (автор визначає конкретні майнові права для управління, які вносяться у відповідний каталог), а обов'язкове та розширене колективне управління, у свою чергу, надає право організації колективного управління управляти майновими правами членів організації незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління.
Судом установлено, що ТОВ "Бест Мьюзік" є членом Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами", яка здійснює управління майновими правами щодо об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, включених до каталогу організації колективного управління, тобто у цій справі йдеться про добровільне колективне управління, яке, на відміну від обов'язкового та розширеного, не потребує акредитації.
Щодо посилання відповідачки на те, що Громадською спілкою "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" позов подано в інтересах ТОВ "Бест Мьюзік", однак стягнення відбувається на користь організації колективного управління, то відповідне право передбачене у ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", погоджене між ТОВ "Бест Мьюзік" та Громадською спілкою "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" у додатковій угоді № 1 від 01.07.2020 до договору про управління майновими авторськими правами № АВ110620 від 26.06.2020, а також підтверджене усталеною практикою господарських судів (постанови Верховного Суду у справах № 908/840/18 від 10.10.2019, № 921/331/18 від 30.04.2020 тощо)
Щодо порушення прав інтелектуальної власності, то суд уважає за необхідне зазначити таке.
Музичний твір "Королева ночі" у виконанні Полякової О. створено одним автором (текст та музика) Животковою О. і позивач набув 100% прав на твір, зокрема і у виключному праві публічного виконання.
Частиною 1 ст. 432 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до ст. 16 цього Кодексу. У ч. 2 згаданої статті визначено способи захисту права інтелектуальної власності.
При порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого ст. 50 Закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій (п. "г" ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права").
Відповідно до ст. 50 зазначеного Закону порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є, зокрема вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені ст. 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені ст. 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених ст. 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.
Обґрунтовуючи свої вимоги, організація вказує, що використання відповідачкою у власній господарській діяльності музичного твору шляхом публічного виконання відбулося без дозволу правовласника в особі уповноважених на управління цими правами на території України осіб, без сплати авторської винагороди, чим порушено авторські права, передбачені вимогами ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права".
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права" музичний твір з текстом і без тексту - є окремим об'єктом авторського права, який належить конкретному суб'єкту.
За змістом ст. 435, 440, 441, 443 ЦК України, ст. 7, 15, 31-33 Закону України "Про авторське право і суміжні права": право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).
Відповідно до ч. 3 ст. 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
Частиною ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначено, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.
Згідно з приписами ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.
Використанням твору в силу ст. 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї, - незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом). Відповідальність за публічне виконання твору (в тому числі при його виконанні в реальному часі - "наживо") несе фізична чи юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.
За змістом вказаних норм, подача музичного твору за допомогою технічних приладів в приміщенні кафе вважається публічним виконанням твору, публічне виконання музичного твору може відбуватись лише за умови наявності згоди суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав цих творів. Використання музичних творів безпосередньо у публічному закладі (а не шляхом здійснення користувачем передачі таких творів в ефір чи по кабелях) є публічним виконанням.
Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема публічне виконання і публічне сповіщення творів.
Як установлено судом із фактичних обставин справи, на підтвердження факту використання музичного твору "Королева ночі" (виконавиця Полякова О.) у приміщенні кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що знаходиться за адресою: вул. Бєлгородська, 19-А, м. Сарни, Рівненська область, де здійснює господарську діяльність відповідачка, надано акт фіксації № 11/03/21 комерційного використання об'єктів авторського права (музичних творів) способом публічного виконання, відео-звукозапис публічного виконання, чек № 118 від 11.03.2021, 10:34, фіскальний чек № 0000000592 від 11.03.2021, 10:36.
За правилами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд, дослідивши у судовому засіданні відеозапис фіксації порушення, встановив, що використання музичного твору "Королева ночі" у виконані Полякової О. здійснювалося у приміщенні кафе "Хуторок" (з 7.30 хв. по 11.00 хв. запису), що знаходиться за адресою: вул. Бєлгородська, 19-А, м. Сарни, Рівненська область, в якому здійснює господарську діяльність відповідачка, шляхом публічного виконання у приміщенні. Якість відеозапису та безперервна зйомка дають підстави виключити можливість монтажу.
В акті фіксації зазначено, що в приміщенні закладу наявні працюючі прилади/технічні засоби для подання звукової хвилі в діапазоні і з частотою, які сприймаються людським слухом (тобто публічне виконання). Розповсюдження звукової хвилі - публічне виконання безпосередньо зафіксовано на доданому до акту відео-звукозаписі і приймається на слух, а не зором. Фіксація здійснена уповноваженою особою організації Шибруком А. на підставі виданою нею довіреністю від 23.02.2021.
У фіскальному чеку міститься інформація про кафе (його місцезнаходження), фізичну особу-підприємця - відповідачку, її ідентифікаційний номер, дату та час.
Суд відзначає, що представник організації мав право на проведення відеофіксації з огляду на положення п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 71 «Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань», за яким суб'єкти комерційного використання повинні, зокрема не перешкоджати представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, у тому числі за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.
Отже, незаконне комерційне використання музичного твору зафіксоване за допомогою відеозйомки. Такий доказ самостійно або разом з іншими наявними у справі доказами, зокрема фіскальним чеком, свідчить про виконання у комерційному закладі відповідачки відповідного об'єкта авторського права.
Судом відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських організацій установлено, що основним видом економічної діяльності відповідачки є діяльність з роздрібної торгівлі напоями та тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах.
Відповідачка факту здійснення своєї господарської діяльності у кафе "Хуторок" не заперечила, більше того, на підтвердження вказаної обставини долучила трудовий договір № 2 між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, від 01.06.2020, а також заяви свідків.
У силу вимог ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Заперечення відповідачки зводяться до того, що 11.03.2021 вона чула як відвідувачі закладу під час перебування в кафе слухали музику на власному телефоні, портативній колонці, у тому числі у період часу з 09.00 год. до 11.00 год. Вказані обставини підтверджують свідки, свідчення яких викладені в нотаріально посвідчених заявах свідків. Окрім того, з наданого відеозапису не видно, що саме представником позивача здійснювалася фіксація, ні в акті фіксації, ні на відеозвукозаписі немає відомостей про касира чи іншу особу-представника магазину, де здійснено фіксацію порушення, якому представник позивача намагався вручити акт фіксації для підпису. Відеозаписом не зафіксовано точної адреси магазину, де здійснено фіксацію, джерела трансляції музичного твору, ні ймовірної точки його розміщення тощо.
Стосовно заяв свідків, то за ч. 2 ст. 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків. При цьому суд також зазначає, що як відповідачка, так і бармен, як найманий відповідачкою працівник, є заінтересованими у результатах вирішення вказаного спору. Окрім того, доводи відповідачки спростовуються відеофіксацією, наданою організацією колективного управління.
Щодо неналежності та недопустимості доказів позивача, то відповідачка не навела приписів законодавства, яким вони (надані докази), на її думку, не відповідають; не зазначила доказів на їх спростування тощо. Наведені вимоги відповідачки до доказів є штучними, не передбаченими нормами процесуального законодавства та не ґрунтуються на положеннях ст. 73, 76-79 ГПК України. За таких обставин відповідачка висуває стосовно поданих організацією колективного управління доказів вимоги, які не передбачені законом або іншими нормативними актами (постанови Верховного Суду у справах № 910/15042/18 від 04.07.2019, № 910/12033/18 від 09.07.2019, № 911/2384/18 від 18.07.2019, № 925/431/18 від 13.08.2019, № 910/10372/18 від 19.09.2019).
Відповідачка наявність своєї вини не спростувала, доказів правомірності використання музичного твору, укладення правочину із правовласником, який би дозволяв публічне виконання вказаного твору, тощо, суду не надала. Тобто використання відповідачкою спірного музичного твору відбулося без дозволу правовласника та без сплати авторської винагороди.
Окрім того, як установлено судом із фактичних обставин справи, у кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , здійснює свою підприємницьку діяльність фізична особа-підприємець Цицюра Валентин Валентинович, про що свідчить договір оренди нежитлової будівлі від 16.05.2016, чек № 118 від 11.03.2021.
Як пояснила відповідачка у судовому засіданні, вона здійснює продаж напоїв, у тому числі алкогольних (забезпечує роботу бару), а Цицюра В. здійснює продаж готових страв (забезпечує роботу кухні).
З витягу з ЄДРЮОФОПГФ судом установлено, що видами економічної діяльності Цицюри В. є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, діяльність ресторанів.
Позивач позовних вимог до Цицюри В. не пред'явив, клопотання про залучення останнього співвідповідачем у порядку ст. 48 ГПК України не заявив, так само сторони не подали заяви про залучення Цицюри В. до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідачки, як це передбачено вимогами ст. 50 ГПК України, щодо його залучення з ініціативи суду, то про обставини здійснення ним господарської діяльності у кафе "Хуторок" суд дізнався на стадії розгляду справи по суті (з пояснень сторін та дослідження доказів), що унеможливило вирішення вказаного питання у встановленому процесуальним законом порядку.
У той же час, з огляду на встановлені обставини справи саме особа (особи), яке (які) здійснює (здійснюють) господарську діяльність в кафе "Хуторок", несе (несуть) відповідальність за додержання в ньому вимог закону щодо охорони права на об'єкти інтелектуальної власності. Невиконання встановлених законом обов'язків щодо дотримання вимог ЦК України, а саме порядку використання музичних творів, які використовуються в закладі, є порушенням ст. 614, 1166 ЦК України.
Стосовно доводів відповідачки про те, що матеріали справи не містять доказів того, що авторські права на твір "Колова ночі" належать Животковій О., то суд їх відхиляє та виходить з того, що підставою заявленого позову є саме обставини, пов'язані з реалізацією суб'єктом майнового авторського права належних йому майнових авторських прав, а не обставини щодо створення спірного музичного твору, з якими пов'язується виникнення немайнових авторських прав. При цьому суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 910/9604/18.
Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину. Верховний Суд, застосовуючи цю норму, прийняв постанови, які містять висновки щодо правомірності договору, на підставі якого особа, що передала майнові авторські права в управління організації колективного управління, набула ці права (постанови Верховного Суду від 09.07.2019 у справі № 910/12033/18, від 15.07.2019 у справі № 921/440/18).
Зважаючи на викладене, у суду відсутні зобов'язання встановлювати всю послідовність передачі майнових прав на музичний твір від автора до позивача.
Окремо суд зазначає, що публічне виконання фонограми не може свідчити про відсутність порушення авторського права лише через те, що автором та виконавцями не здійснювалось таке виконання особисто (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.07.2019 у справі № 921/440/18). Отримання дозволу на використання суміжних прав не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення авторських прав, оскільки при публічному виконанні музики в публічному закладі за допомогою будь-яких пристроїв і процесів має місце одночасне використання декількох об'єктів прав, у цьому випадку зокрема: об'єктів авторського права - музичних творів з текстом; об'єктів суміжних прав - виконань музичних творів, фонограм із записом виконань музичних творів. При цьому авторські права не можуть «поглинатися» суміжними правами, як і суміжні права не «поглинаються» авторськими правами. Правомірне використання об'єктів суміжних прав не звільняє користувача від обов'язку врегулювати з автором чи з іншим суб'єктом авторського права питання використання об'єктів авторських прав, шляхом отримання відповідної згоди, сплати винагороди за використання саме об'єктів авторського права.
Щодо суми компенсації, яка підлягає до стягнення, то суд зазначає таке.
Згідно зі ст. 431 ЦК України порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.
У свою чергу, використання твору без дозволу суб'єкта авторського права є порушенням авторського права, передбаченим п. "а" ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права", за яке п. "г" ч. 2 ст. 52 цього ж Закону передбачена можливість виплати компенсації, що визначається судом як паушальна сума на базі таких елементів, як подвоєна, а у разі умисного порушення - як потроєна сума винагороди або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених п. "г" цієї частини межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
Отже, з урахуванням внесення змін до Закону України "Про авторське право і суміжні права" щодо форм відповідальності за порушення авторського права і суміжних прав, а саме щодо порядку розрахунку компенсації, передбаченої п. "г" ч. 2 ст. 52 Закону, суд зауважує, що предметом доведення у справі є також і обґрунтованість застосування такої форми відповідальності за порушення як компенсація, та її розмір.
Тобто позивач, обираючи таку форму відповідальності, як сплата компенсації, має довести, що саме зазначена сума могла бути сплачена порушником у разі його правомірної поведінки, тобто звернення до правовласника про надання відповідного дозволу на використання права замість безпідставного використання об'єкту авторського права.
Відповідно до Національного стандарту № 4 «Оцінка майнових прав інтелектуальної власності», затвердженого постановою КМ України від 03.10.2007 № 1185, паушальний платіж - одноразовий платіж, який становить фіксовану суму і не залежить від обсягів виробництва (продажу) продукції (товарів, робіт, послуг) з використанням об'єкта права інтелектуальної власності.
Фактично це є ціною ліцензії, що встановлюється, виходячи з оцінок очікуваної економічної ефективності та майбутніх прибутків покупця ліцензії на основі використання ліцензії. Фіксується у договорі між ліцензіаром і ліцензіатом у розмірі чітко обумовленої суми та може здійснюватися одноразово або певними частинами.
У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених ст. 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.
Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.
Позивач, звертаючись до суду, визначив компенсацію за порушення майнових прав шляхом публічного використання музичного твору в розмір 56 750,00 грн, виходячи із суми, що еквівалентна 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 01 січня року, в якому мало місце використання (вказаний розмір визначений у додатку до договору про управління майновими авторськими правами від 26.06.2020). Заразом вказаний додаток передбачає визначення вартості права за використання музичного твору на добровільних (договірних) засадах незалежно від кількості використань. Окрім того, вказана сума визначена за домовленістю у договорі про управління майновими авторськими правами від 26.06.2020, укладеному між позивачем та організацією колективного управління, відповідачка не є стороною вказаного правочину, а, отже, його умови не мають обов'язкової сили щодо неї. У цій же справі йдеться про стягнення компенсації у судовому порядку за один підтверджений факт публічного сповіщення твору без дозволу правовласника, розмір якої має відповідати вимогам п. "г" ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", тобто відповідати розміру винагороди або комісійному платежу, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав замість відшкодування збитків або стягнення доходу, у подвоєному або потроєному розмірі.
За ч. 2 ст. 20 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" тарифи, що пропонуються для застосування у договорах з користувачами, мають бути об'єктивними та обґрунтованими, зокрема, з урахуванням економічної вигоди використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав у господарській діяльності, характеру та обсягів використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, виду діяльності користувача, фінансово-економічних показників ринку, на якому здійснюється використання зазначених об'єктів. Проекти попередніх тарифів розглядаються на загальних зборах організації колективного управління та визначаються у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від надходжень користувачів, отриманих безпосередньо від використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав за вирахуванням витрат, пов'язаних з придбанням (набуттям) прав на такі об'єкти авторського права і (або) суміжних прав, чи відсотків від вартості обладнання і матеріальних носіїв, за допомогою яких можна здійснити відтворення об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, окремо для кожної категорії користувачів не менше, ніж на три роки. Попередні тарифи мають відповідати вимогам до тарифів, встановленим абзацом першим цієї частини. Протягом 10 робочих днів з моменту затвердження проекту попередніх тарифів організація колективного управління зобов'язана оприлюднити проект попередніх тарифів шляхом, зокрема опублікування на своєму веб-сайті.
Як установлено судом, на сайті https://okuasp.org.ua/taryfy/ розміщено тимчасові тарифи позивача, згідно з якими у разі, якщо користувач вже розпочав використовувати музичні твори, майновими правами на які управляє ГС ОКУАСП, то неподання користувачем Громадській спілці ОКУАСП показників розрахунку, понижуючих коефіцієнтів і системи знижок свідчитиме про те, що договір мав бути укладеним за базовим тарифом, який дорівнює 100 (ста) прожитковим мінімумам для працездатних осіб на 1 січня року, в якому матиме місце використання (в незалежності від кількості використань).
У той же час мінімальний тариф (за один місяць використання) розраховуються за показниками відповідно формули: Т=КМ*40*К, де: КМ - кількість посадкових місць, К - коефіцієнт (дивись примітку****), Т - ТАРИФ, 40 - вартість за одне посадкове місце (грн). Кількість місць - загальна кількість посадкових місць в закладі. У випадку наявності прилеглого відкритого майданчика (тераси, веранди, столів тощо) щомісячна винагорода за одне посадкове місце буде дорівнювати 20 (грн) з урахуванням періоду експлуатації останнього. Сума ставки за виконання музичних творів на цьому відкритому майданчику (тераси, веранди тощо) буде додаватись до основної ставки роялті даного закладу.
Понижуючі коефіцієнти, які можуть застосовуватись Громадською спілкою ОКУАСП:
А) Залежно від географічного місця розташування: 1,0 - Київ, Львів, Одеса, Харків та Дніпро; 0,8 - курортні зони та обласні центри, інші міста з кількістю населення більше 350 тис. чол.; 0,65 - інші населені пункти та поза їх межами.
Б) Виходячи від кількості посадкових місць в закладі: 1 - від 5 до 30 посадкових місць; 0,9 - від 31до 60 посадкових місць; 0,85 - від 61 до 100 посадкових місць; 0,75 - від 101 до 250 посадкових місць; 0,6 - понад 251 посадкове місце.
В) Залежно від типу закладу: 1 - ресторан; 0,85 - кафе, ПАБ, бар, кав'ярня (з алкоголем), піцерія; 0,75 - Fast Food/Підприємство швидкого обслуговування; 0,65 - кав'ярня (без алкоголю); 0,5 - Їдальня, закусочна, банкетний зал, поминальні зали, кулінарія; 0,4 - окремі торгівельні пересувні палатки чи машини (у разі відсутності посадкових місць не менш ніж 350 грн. на місяць).
У свою чергу, заявлена до стягнення сума є розміром компенсації, що визначена на власний розсуд заінтересованими особами, яка не узгоджується з вимогами п. "г" ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", які підлягають застосуванню судом під час вирішення спору (оскільки Закон не передбачає права суду при вирішення питання про стягнення компенсації брати за основу розмір, погоджений у договорі у між правовласником та організацією колективного управління, які є заінтересованими особами щодо розміру такої компенсації та можуть встановити її на будь-якому рівні без належного обгрунтування, а обмежений порядком розрахунку (формулою), наведеним у "г" ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права"), а також засадами господарського судочинства, визначеними ст. 3 ЦК Україн.
Отже, порядок розрахунку суми компенсації, заявленої до стягнення, позивач належним чином не обґрунтував, так само як і не пояснив її застосування у подвійному чи потрійному розмірі (не надав суду обґрунтований розрахунок такої суми, зокрема розміру винагороди або комісійного платежу, які були б сплачені, якби відповідачка 11.03.2021 звернулася із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права тощо).
При цьому позивачем жодними належними та допустимими доказами не обґрунтовано можливість укладення ним ліцензійного договору із відповідачкою та/або третьою особою на надання права на використання спірного твору у власній господарській діяльності, плата за яке була б установлена на рівні 56 750,00 грн.
Щодо можливості судом самостійно здійснити перерахунок компенсації відповідно до тарифів громадської організації, оприлюднених на її сайті, то позивачем не надано суду, зокрема, інформації щодо кількості посадкових місць в кафе "Хуторок", в якому здійснює свою діяльність відповідачка (з урахуванням їх поділу з іншим суб'єктом господарювання, який провадить свою господарську діяльність в цьому ж кафе, якщо такий існує), так само як і не заявив клопотання про її витребування у порядку, визначеному ГПК України.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст. 73 ГПК України).
У силу вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 76, 77 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналогічні приписи викладені у ч. 3 ст. 13 ГПК України, за якими кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Окрім того, ч. 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зважаючи на викладене, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, встановлених ст. 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності, з урахуванням характеру порушення, його тривалості та обсягу, ступеню вини відповідачки, а також необґрунтованості суми компенсації, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 270,00 грн.
Зважаючи, що у задоволенні позову відмовлено, відтак судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
У задоволенні позову Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік" до Фізичної особи - підприємця Цицюри Галини Федорівни про стягнення 56 750,00 грн відмовити.
Позивач: Громадська спілка "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, 5, прим. 57, офіс 11, ідентифікаційний код 43370642). в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік" (03124, м. Київ, вул. М. Василенка, 7-А, ідентифікаційний код 40471053).
Відповідач: Фізична особа - підприємець Цицюра Галина Федорівна ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне судове рішення складене та підписане 08.09.2021.
Суддя О. Андрійчук