Дата документу 27.08.2021
Справа № 334/2488/21
Провадження № 2-а/334/67/21
27 серпня 2021 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Бредіхіна Ю.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: поліцейського 2 взводу 1 роти Управління патрульної поліції в Тернопільській області рядового поліції Бабина Назарія Володимировича, відповідача-2: Головного управління Національної поліції в Тернопільській області за участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування рішення суб'єкта владних повноважень,
встановив:
До Ленінського районного суду м. Запоріжжя із вказаним позовом, в якому просить скасувати постанову від 30.03.2021 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст.122 КУпАП у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
В обґрунтування підстав звернення до суду позивач посилається на те, що обставини, викладені у наведеній постанові, не відповідають фактичним обставинам справи, докази вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення відповідачем не надані, розгляд адміністративної справи та винесення постанови проведені з порушенням вимог чинного законодавства.
Позивач зазначає, що 30.03.2021 інспектором патрульної поліції, який перебуває на службі у відповідача, відносно нього складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про накладення адміністративного стягнення за ч. 4 ст. 121 КУпАП, якою накладений штраф в сумі 1700 грн.
Згідно із зазначеною постановою 30.03.2021 о 12:00 на а/д М-19 в Тернопільській області, водій, керуючи ТЗ Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 115 км/год. При цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в н/п на 65 км/год, чим порушив п. 12.9 (б) ПДР України. Швидкість вимірювалася лазерним вимірювачем TRUCAM LTI 20/20 (серійний номер ТС000532).
Позивач із зазначеною постановою не погоджується, оскільки оскаржувана постанова винесена з численними порушеннями законодавства: йому не були роз'ясненні його права та обов'язки, позбавлено права на правову допомогу, позбавлено права бути присутнім під час складення постанови, у постанові не зазначено відомості про технічний засіб, яким здійснювалось фото або відеозапис, в постанові не вказано наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження.
Представник відповідача подав до суду відзив на позов, в якому посилаючись на безпідставність позовних вимог, надав матеріали на підставі яких приймалось рішення про притягнення до відповідальності позивача, зокрема оптичний носій з відеозаписом і фото, копії фото фіксації правопорушення, копія свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки, експертного висновку, та інші документи щодо правомірності використання лазерного вимірювача TRUCAM LTI 20/20 (серійний номер ТС000532).
Відповідач вважає, що позивач перевищив встановлене обмеження швидкості в населеному пункті, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.122 КУпАП. Відповідачем наданий відеозапис і фото, які можуть слугувати доказом в справі про адміністративне правопорушення.
З наданого відеозапису випливає, що процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення дотримана. Перевищення швидкості встановлено сертифікованим приладом лазерним вимірювачем TRUCAM LTI 20/20 (серійний номер ТС000532).
Суд, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають значення для вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.
Згідно із ч. 1 ст.8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Таким чином, відповідно до Конституції України і Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський під час виконання своїх службових обов'язків зобов'язаний діяти виключно на підставі у порядку у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України, Законами України, зокрема КУпАП, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до постанови від 30.03.2021 серії БАА № 484228 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 1700 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП за те, що він 30.03.2021 о 12:00 на а/д М-19, 330 км, керуючи транспортним засобом марки «Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 115 км/год. При цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в смт. Велика Березовиця на 65 км/год, чим порушив п. 12.9 б ПДР України.
Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення правил дорожнього руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, відповідач у справі зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідно до встановлених процедур і довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами, зокрема перевищення швидкості більш як на 50 км/год.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
Суд дійшов висновку про те, що поліцейським 2 взводу 1 роти Управління патрульної поліції в Тернопільській області рядового поліції Бабин Н. В. рішення, яке оспорюється позивачем, прийнято на підставі, у межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Рішення прийнято з використанням повноваження з тою метою, з якою це повноваження надане зазначеному суб'єкту владних повноважень.
З приводу доводів позивача щодо порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення суд зазначає наступне.
За нормами КУпАП підтвердженням наявності чи відсутності адміністративного правопорушення є докази.
Особа позивача, як водія транспортного засобу встановлена працівником поліції безпосередньо після зупинки транспортного засобу та пред'явлення ним документів.
Також, судом встановлено, що надані відповідачем докази на підтвердження обставин вчинення правопорушення п. 12.9б Правил дорожнього руху містять відомостей стосовно того, що в зоні фіксації вимірювачем TRUCAM LTI 20/20 (серійний номер ТС000532).
Відповідно до долученої до матеріалів справи копії оскаржуваної постанови, позивач своїм підписом засвідчив факт того, що він ознайомлений із правом на оскарження та строком оскарження, а також про наслідки несплати штрафу.
Жодних переконливих підстав своєї невинуватості позивач не надав, його позовні вимоги зводяться до висвітлення порушень норм процесуального права з боку інспектора, що в судовому засіданні не було встановлено. По суті, позивач спотворює дійсні обставини справи з метою ухилитися від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, а тому його вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Інші доводи позивача щодо незаконності постанови носять виключно формальний характер та не спростовують факту скоєння правопорушення.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів з приводу порушень інспектором поліції прав позивача під час складання постанови про притягнення до адмінвідповідальності. Відсутність факту правопорушення, позивач доводить своїми ж поясненнями. Натомість, відповідач, в порядку ч.2 ст. 77 КАС України, надав докази своїх заперечень. Зокрема, відео фіксація, яка була вчинена під час вчинення правопорушення та в процесі розгляду справи про адміністративне правопорушення, підтверджує факт правопорушення з боку позивача.
Керуючись статтями 241-246, 286 КАС України,суд -
вирішив:
Відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) до відповідача-1: поліцейського 2 взводу 1 роти Управління патрульної поліції в Тернопільській області рядового поліції Бабина Назарія Володимировича (м. Тернопіль, вул. Котляревського, буд. 24), відповідача-2: Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (м. Тернопіль, вул. Валова, буд. 11) за участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (м. Тернопіль, вул. Котляревського, буд. 24) про скасування рішення суб'єкта владних повноважень у повному обсязі
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Ю. Бредіхін