Дата документу 27.08.2021
Справа № 334/1786/21
Провадження № 2-а/334/57/21
27 серпня 2021 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Бредіхіна Ю.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: поліцейського 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області капрала поліції Сабірова Віктора Геннадійовича, відповідача-2: Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про скасування рішення суб'єкта владних повноважень,
установив:
Зміст позовних вимог
До Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області капрала поліції Сабірова Віктора Геннадійовича, відповідача-2: Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилалася на те, що 07.03.2021 відносно нього складено постанову ЕАН №3884013 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 680 грн. Позивач вважає, що названа постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки у ній невірно зазначено транспортний засіб, яким він керував, не вказано технічний засіб за допомогою якого здійснювалась фіксація правопорушення, а також не надано документів, які підтверджують кваліфікацію поліцейського Сабірова В.Г. щодо встановлення розбіжностей вимог ДСТУ на КТЗ.
Зміст заперечень
Відповідачем наданий відеоматеріал правопорушення позивача, а також письмові пояснення щодо позовної заяви у якій він заперечив проти позову у повному обсязі. Вказавши на те, що поліцейські у відповідності до приписів чинного законодавства мали право зупинити транспортний засіб, а також на те, що право оскаржити постанову не означає права на звільнення позивача від обов'язку довести ті обставини на які він посилається.
Дослідивши докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3884013 від 07.03.2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 07.03.2021 року 21:19 год. надавав послуги з нерегулярних перевезень пасажирів у режимі маршрутного таксі «Дніпро-Запоріжжя», користувався додатковими ПЗС, чим порушив вимоги п.п. 6.1.1. ДСТУ 3649:2010, чим порушив п. 31.1 ПДР України, та, відповідно, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 121 КУпАП.
Спір між сторонами виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3884013 від 07.03.2021 року протиправною, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП.
Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Позивач не погоджуючись з обставинами, викладеними в оскаржуваній постанові, посилаючись на не порушення ним правил дорожнього руху та відсутність складу адміністративного правопорушення, скористався своїм правом і звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Мотивувальна частина
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Судом встановлено, що в оскаржуваній постанові (розділ 6 «Транспортний засіб (марка, модель, реєстраційний номер, належність») вказано: «350 НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Водночас, згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу та наданим відеозаписом позивач керував транспортним засобом Mercedes-Benz 313 CDI, державний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 .
Відповідно до абзацу 4 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Отже, судом встановлено, що на підтвердження факту скоєння позивачем ч. 2 ст. 121 КУпАП, відповідачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів.
За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №3884013 від 07.03.2021 року складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, а тому не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Керуючись ст. 2, 72-90, 99, 241-246, 286 КАС України,суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до відповідача-1: поліцейського 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області капрала поліції Сабірова Віктора Геннадійовича (м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 96), відповідача-2: Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції (м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 96) про скасування рішення суб'єкта владних повноважень задовольнити у повному обсязі.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху зафіксованої не в автоматичному режимі серії ЕАН №3884013 від 07.03.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121 КУпАП, провадження по справі закрити
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Ю. Бредіхін