Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/5800/21
Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/538/21
08 вересня 2021 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 серпня 2021 року,
І. Зміст оскаржуваного рішення.
1. 26.08.2021 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу.
1.1. Цією ухвалою ОСОБА_6 повернуто її скаргу на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідування (далі - ТУ ДБР) у місті Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).
1.2. Ухвала мотивована тим, що (1) відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення; (2) зі скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що йдеться про можливе вчинення співробітниками Оболонського районного суду міста Києва службового підроблення; (3) злочин, передбачений ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК) не входить до переліку кримінальних правопорушень, зазначених в ч. 1 ст. 33-1 КПК, а тому відсутні правові підстави для розгляду цієї скарги слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
ІI. Вимоги і доводи апеляційної скарги.
2. Не погодившись із зазначеним рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 оскаржила його до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі - Апеляційна палата).
2.1. В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.08.2021, розглянути її скаргу по суті та зобов'язати відповідальну особу ТУ ДБР м. Києва внести відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення.
2.2. Апеляційна скарга мотивована таким: (1) 23.04.2021 ОСОБА_6 подала до Оболонського районного суду м. Києва заяву про визнання виконавчих листів, виданих в справі №756/12705/16-ц такими, що не підлягають виконанню; (2) 30.04.2021 ОСОБА_6 подано заяву до ТУ ДБР у м. Києві про вчинення кримінального правопорушення, у якій було висловлене прохання провести досудове розслідування та встановити хто з суддів Оболонського районного суду підбурив та прийняв рішення підробити і підробив підпис судді Верховного Суду ОСОБА_7 на виконавчих листах, виданих Оболонським районним судом м. Києва в справі №756/12705/16-ц; (3) 15.08.2021 отримано відповідь від ТУ ДБР у м. Києві про те, що об'єктивних обставин, що можуть свідчити про вчинення неправомірних дій службовими особами Оболонського районного суду м. Києва не встановлено, у зв'язку з чим підстави для внесення відомостей до ЄРДР відсутні; (4) слідчий ТУ ДБР у місті Києві повинен був відповідно до вимог ч. ч. 1-4 ст. 214 КПК внести дані про злочин до ЄРДР; (5) співробітник ТУ ДБР у місті Києві ОСОБА_8 вчинила посадовий злочин, який полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР; (6) оскільки необхідні слідчі заходи не відбулися суддя антикорупційного суду не може робити висновки у неіснуючій справі; (7) ухвала слідчого судді від 26.08.2021 є передчасною, безпідставною і повинна бути скасована як незаконна
ІII. Позиції учасників.
3. Учасники кримінального провадження у судове засідання не прибули, про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином.
3.1. Від імені ОСОБА_6 на адресу електронної пошти суду надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги за її відсутності.
3.2. Інші учасники із клопотаннями про відкладення судового розгляду чи їх обов'язкову участь у ньому не зверталися.
IV. Межі перегляду оскаржуваного рішення.
4. Судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим (ч. 1 ст. 370 КПК).
4.1. Незважаючи на те, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди мотивувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (п. 30 рішення Європейського суду з прав людини від 27.09.2001 у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» / Hirvisaari v. Finland, заява №49684/99).
4.2. Так, вирішуючи на які саме аргументи, зазначені в апеляційній скарзі, надавати відповіді в ухвалі за результатами її розгляду, зважаючи на положення ст. 2, ч. 6 ст. 9, ч. ч. 1, 3 ст. 21, ч. 1 ст. 22, ст. 24, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404 КПК, колегія суддів виходить з того, що переглядає оскаржувану ухвалу у межах зроблених слідчим суддею в оскаржуваному рішенні висновків і наведених на їх спростування доводів апеляційної скарги.
5. Із огляду на наведене, у ході апеляційного перегляду колегією суддів перевіряється відповідність фактичним обставинам висновку слідчого судді щодо неможливості розгляду скарги ОСОБА_6 . Вищим антикорупційним судом через її непідсудність саме цьому суду.
V. Обставини, встановлені слідчим суддею та судом апеляційної інстанції.
6. Як було встановлено слідчим суддею в ухвалі від 26.08.2021:
6.1. 25.08.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_6 на бездіяльність ТУ ДБР у місті Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР (а. с. 1-3, 8-9).
6.2. Зі скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що у заяві ОСОБА_6 до ТУ ДБР у місті Києві, невнесення відомостей згідно з якою оскаржується, йшлося про можливе вчинення співробітниками Оболонського районного суду міста Києва службового підроблення (ст. 366 КК) (а. с. 1-7).
7. Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали провадження та перевіривши наведені доводи, колегія суддів установила наступне:
7.1. Листом від 27.05.2021 ТУ ДБР у місті Києві надало заявниці відповідь щодо відмови у внесенні до ЄРДР відомостей за заявою ОСОБА_6 (а. с. 5-6).
7.2. 26.08.2021 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду за відсутності ОСОБА_6 постановив ухвалу, якою повернув її скаргу на бездіяльність ТУ ДБР у місті Києві (а. с. 10-11).
7.3. 27.08.2021 складено та підписано супровідний лист про направлення зазначеної ухвали слідчого судді ОСОБА_6 , проте докази направлення та того, коли саме заявниця отримала зазначену ухвалу в матеріалах справи відсутні (а. с. 12-13).
7.4. 06.09.2021 до Апеляційної палати надійшла надіслана поштою 03.09.2021 апеляційна скарга ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді від 26.08.2021 (а. с. 14-16, 24, 27).
VI. Мотиви і висновки колегії суддів.
8. Надаючи оцінку обставинам, установленим під час розгляду апеляційної скарги, а також зробленим слідчим суддею висновкам, колегія суддів виходить із такого.
9. Строки, у межах яких особа може оскаржити ухвалу слідчого судді, передбачені ст. 395 КПК.
9.1. Так, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення (п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК). Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК).
9.2. Ураховуючи установлені апеляційним судом обставини, зазначені в підп. 7.2.-7.4. п. 7 цієї ухвали, колегія суддів вважає, що ОСОБА_6 не пропустила строку для її оскарження.
10. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого (детектива), дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності (ч. 1 ст. 304 КПК).
11. Перелік підстав, за яких у слідчого судді існує обов'язок повернути особі подану нею скаргу на рішення, дії чи бездіяльність слідчого (детектива), дізнавача чи прокурора, котрі згідно з ч. 1 ст. 303 КПК можуть бути оскаржені, визначений ч. 2 ст. 304 КПК.
11.1. Так, скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді (п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК).
11.2. Тобто ч. ч. 2, 4 ст. 304 КПК визначаються критерії, на відповідність яким слідчий суддя має обов'язково перевірити будь-яку скаргу, подану на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, перш ніж перейти до її розгляду по суті в порядку, визначеному ст. 306 КПК. Й у разі встановлення слідчим суддею на такій стадії наявності хоча б однієї з підстав, передбачених ч. 2 ст. 304 КПК, він зобов'язаний повернути отриману скаргу особі, яка її подала.
11.3. Таким чином, п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК встановлює не право слідчого судді, а його обов'язок повернути скаргу особі, яка її подала, за умови, що така скарга не підсудна слідчому судді суду, до якого її було подано.
12. Правила, які відносять справи до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, у т. ч. за скаргами на невнесення відомостей до ЄРДР, визначаються ст. 33-1 КПК із урахуванням п. 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК.
12.1. Зокрема, слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті (ч. 2 ст. 33-1 КПК).
12.2. Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 КПК (ч. 1 ст. 33-1 КПК).
12.3. Корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу (примітка ст. 45 КК).
12.4. Отже, до підсудності Вищого антикорупційного суду належить розгляд скарги на невнесення відомостей до ЄРДР, якщо в ній одночасно наведені: (1) обставини вчинення хоча б одного з корупційних кримінальних правопорушень, передбачених у примітці ст. 45 КК чи ст. ст. 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК; (2) відомості, які можуть свідчити про існування хоча б однієї з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК. За відсутності хоча б одного зі вказаних елементів розгляд скарги за правилами предметної підсудності не може здійснюватися слідчими суддями Вищого антикорупційного суду.
13. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності (п. 6 ч. 1 ст. 412 КПК).
13.1. У разі, якщо слідчий суддя в порядку ст. 306 КПК розгляне по суті скаргу, яка йому не підсудна, буде істотно порушено норми кримінального процесуального закону.
13.2. Тому, отримавши скаргу на бездіяльність слідчих або ТУ ДБР у місті Києві, зазначену в п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, слідчому судді, виходячи із вищенаведених загальних підходів, слід вирішити чи підлягає така скарга розгляду саме слідчим суддею відповідного суду.
14. Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 звернулася із заявою до ТУ ДБР у місті Києві та просила внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, провести досудове розслідування та встановити хто і з якою метою підробив підпис судді Верховного суду ОСОБА_7 на виконавчих листах, виданих Оболонським районним судом міста Києва.
14.1. Кримінальне правопорушення, про яке зазначила заявниця, передбачено ст. 366 КК, проте ч. 1 ст. 33-1 КПК не відносить його до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
14.2. Із огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що у слідчого судді Вищого антикорупційного суду не було підстав для розгляду по суті скарги ОСОБА_6 .
15. Отже, слідчий суддя на підставі ч. 4 ст. 304 КПК прийняв законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення про повернення скарги ОСОБА_6 як такої, що не підсудна Вищому антикорупційному суду.
16. Поруч із наведеним, апеляційний суд зауважує, що повернення слідчим суддею скарги особі, яка її подала, не позбавляє ОСОБА_6 можливості реалізувати своє право на судовий захист шляхом звернення зі скаргою на бездіяльність ТУ ДБР у місті Києві згідно з правилами територіальної підсудності, передбаченими ст. 32 КПК.
17. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.
17.1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу (ч. 3 ст. 407 КПК).
17.2. У зв'язку з тим, що слідчий суддя з урахуванням усіх обставин та із дотриманням норм КПК дійшов правильного висновку про непідсудність Вищому антикорупційному суду скарги ОСОБА_6 , у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржувану ухвалу необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 9, 24, 32, 33-1, 303, 304, 306, 370, 395, 404, 405, 407, 418, 422, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 серпня 2021 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2
Судді:ОСОБА_3
ОСОБА_4