Ухвала
02 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 552/2415/21
провадження № 61-14222ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Голубенка Володимира Петровича, на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 17 травня 2021 року, рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 травня 2021 року, ухвалу Полтавського апеляційного суду від 02 липня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суд від 26 липня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа - ОСОБА_1 , про видачу обмежувального припису,
У травні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаною вище заявою.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 17 травня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Голубенка В. П., про закриття провадження у справі.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 17 травня 2021 року,
з урахуванням ухвали цього суду від 21 травня 2021 року про виправлення описки, заяву ОСОБА_2 задоволено. Видано обмежувальний припис відносно ОСОБА_1 на строк 6 (шість) місяців із заборонами щодо ведення листування, телефонних переговорів з ОСОБА_2 або контактування з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Не погоджуючись з указаним вище рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Голубенко В. П., оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 02 липня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Голубенка В. П., на рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 травня 2021 року залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 26 липня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Голубенка В. П., залишено без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 травня 2021 року залишено без змін. При розгляді вказаної апеляційної скарги апеляційний суд також погодився з ухвалою районного суду від 17 травня 2021 року щодо відмови у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Голубенка В. П., про закриття провадження у справі.
У серпні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Голубенко В. П., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 17 травня 2021 року, рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 травня 2021 року, ухвалу Полтавського апеляційного суду від 02 липня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суд від 26 липня 2021 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Щодо касаційного оскарження ухвали Київського районного суду
м. Полтави від 17 травня 2021 року
У відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Київського районного суду м. Полтави від 17 травня 2021 року слід відмовити.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані
у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Таким чином, пункт 2 частини першої статті 389 ЦПК України не передбачає оскарження у касаційному порядку ухвал суду першої інстанції про відмову
у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, оскільки ухвала Київського районного суду м. Полтави
від 17 травня 2021 року не підлягає касаційному оскарженню, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження в цій частині на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України.
Щодо касаційного оскарження ухвали Полтавського апеляційного суду
від 02 липня 2021 року
У відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Полтавського апеляційного суду від 02 липня 2021 року слід відмовити.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову
у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу
в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Убачається, що оскаржувана у касаційному порядку ухвала апеляційного суду (ухвала про залишення апеляційної скарги без руху) не віднесена до переліку ухвал, які можуть бути предметом оскарження у касаційному порядку.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, оскільки ухвала Полтавського апеляційного суду від 02 липня 2021 року не підлягає касаційному оскарженню, Верховний Суд
відмовляє у відкритті касаційного провадження в цій частині на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України.
Щодо касаційного оскарження рішення Київського районного суду
м. Полтави від 17 травня 2021 року та постанови Полтавського апеляційного суд від 26 липня 2021 року (розгляд справи по суті)
1. Подана касаційна скарга в частині оскарження рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 травня 2021 року та постанови Полтавського апеляційного суд від 26 липня 2021 року не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Голубенка В. П., не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
У касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно уточнити касаційну скаргу з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
2. Крім того, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 2 270,00 грн.
Відповідно до розділу ІV «Окреме провадження» ЦПК України, в окремому провадженні розглядаються заяви про видачу і продовження обмежувального припису (Глава 13 Розділу ІV «Окреме провадження»
ЦПК України).
Підпунктом 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання до суду заяви
у справах окремого провадження фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у розмірі оспорюваної суми.
Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 908,00 грн ((2 270,00 грн х 0,2%) х 200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддеюпостановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393, 394 ЦПК України, статтями 4,
6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Голубенка Володимира Петровича, на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 17 травня 2021 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 02 липня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа - ОСОБА_1 , про видачу обмежувального припису відмовити.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Голубенка Володимира Петровича, на рішення Київського районного
суду м. Полтави від 17 травня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суд від 26 липня 2021 року залишити без руху.
Надати представнику ОСОБА_1 - адвокату Голубенку Володимиру Петровичу, строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Д. Д. Луспеник
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць