про відмову у відкритті касаційного провадження
06 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 200/2002/21-а
адміністративне провадження № К/9901/31548/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Рибачука А.І., Шарапи В.М.,
перевірив касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року (суддя Бабаш Г.П.) та
постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року (колегія у складі суддів Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А., Сіваченка І.В.)
у справі № 200/2002/21-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі - Управління виконавчої дирекції ФССУ в Донецькій області; відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати щомісячних страхових виплат;
- зобов'язати Управління виконавчої дирекції ФССУ в Донецькій області відновити нарахування та виплатити щомісячних страхових виплат за період з 01.06.2014 до 30.09.2014 та з 01.05.2015 до 31.12.2020.
Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 30.04.2021, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2021, задовольнив позов.
19.08.2021 Управління виконавчої дирекції ФССУ в Донецькій області подало касаційну скаргу, що 25.08.2021 надійшла до Верховного Суду, в якій, із посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.04.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2021, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. Наразі Верховний Суд відкрив провадження у подібних справах № 200/3047/20-а. Крім того, зазначає, що ця справа стосується питання права, яка має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували ч. 3 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» від 23.09.1999 № 1105-XIV Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105-XIV). Законом України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706-VII), Постановами Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (далі - Постанова КМУ № 637), від 10.10.2014 № 531 «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Постанова КМУ № 531), Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509, Тимчасовим порядком фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595, не передбачено здійснення нарахування та виплату страхових виплат потерпілим (особам, які мають право на виплату), які не перемістилися на територію, де органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі. Торецьке міське відділення припинило страхові виплати ОСОБА_1 у зв'язку з втратою ним статусу внутрішньо переміщеної особи (закінчення строку дії довідки внутрішньо переміщеної особи). З травня 2015 року до грудня 2020 року позивач не звертався до будь-якого відділення, яке перемістилося на підконтрольну українській владі територію в межах Донецької області або поза її межами із заявою про тимчасове продовження раніше призначених страхових виплат. Наразі Кабінет Міністрів України не затвердив порядок сплати внутрішньо переміщеним особам соціальних виплат за минулий період.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно із п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У цій справі оскаржуються дії Фонду соціального страхування України щодо припинення щомісячної страхової виплати внутрішньо переміщеній особі.
За предметом спору ця справа не належить до категорії справ, що підлягають розгляду виключно за правилами загального провадження (ч. 4 ст.12 КАС України).
Тому, Донецький окружний адміністративний суд в ухвалі від 01.03.2021 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У такому разі, ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Проте Управління ВД ФССУ в Донецькій області у касаційній скарзі не визначає проблемне питання, відповідь на яке потребувала б викладення судом касаційної інстанції нового висновку щодо застосування норм права як для сторін спору, так і для невизначеного кола суб'єктів подібних правовідносин, не вказує приклади неоднакового застосування судами у інших справах у подібних правовідносинах Закону № 1105-XIV, Закону № 1706-VII, Постанови КМУ № 637, Постанови КМУ № 531.
Тому, Суд вважає, що перегляд цієї справи у касаційному порядку не матиме фундаментального значення для формування єдиної правозастосовчої практики та не вбачає обставин, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.
Покликання скаржника на відкриття Верховним Судом провадження за касаційною скаргою Управління ВД ФССУ в Донецькій області у справі у подібних правовідносинах, є неприйнятним, з огляду на те, що справа № 200/3047/20-а розглядалася за правилами загального позовного провадження та підлягала касаційному оскарженню.
Водночас, у подібних правовідносинах Верховний Суд ухвалами від 16.04.2021 у справі № 200/9086/20-а, від 06.04.2021 у справі № 200/8296/20-а, від 22.03.2021 у справі № 200/8975/20-а, від 12.05.2021 у справі № 200/8880/20-а, від 27.05.2021 у справі № 200/9648/20-а, відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління ВД ФССУ в Донецькій області, поданих на судові рішення у аналогічних справах незначної складності.
Щодо доводів касаційної скарги стосовно відсутності висновку Верховного Суду з питання застосування норми матеріального права у подібних правовідносинах, слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.10.2019 у справі № 826/3820/18 вже викладала висновок щодо протиправності припинення соціальних виплат у подібних правовідносинах, який зводиться до того, що ненадання фізичною особою, яка не є внутрішньо переміщеною особою, довідки про взяття на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, не є підставою для невиплати такій особі страхових виплат.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 22.10.2020 у справі № 185/3733/17(2-а/185/7/18) сформулював правову позицію про те, що: "скасування довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи не є передбаченою законом підставою для припинення соціальних виплат.".
Вирішення судами попередніх інстанцій спору у цій справі відповідає таким правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. 328, 333, 359 КАС України, Суд,-
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у справі № 200/2002/21-а.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.І. Рибачук
Суддя В.М. Шарапа