"30" серпня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1841/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,
секретар судового засідання Панченко Н.В.
розглянувши справу за позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135) в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (вул. Шабська, 81, м. Білгород-Дністровський, Одеська обл., 67700)
до відповідача: Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (вул. Шабська, 81, м. Білгород-Дністровський, Одеська обл., 67700)
про стягнення 2918,30 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Кресюн А.В.;
від відповідача: не з'явився.
Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт", в якій просить суд сягнути з відповідача на користь позивача кошти в розмірі 2918,30 грн, з яких: 2768,84 грн основного боргу; 83,41 грн пені; 17,23 грн 3% річних та 48,82 грн інфляційних нарахувань.
Позиції учасників справи
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору про відшкодування витрат по утриманню засобу колективного захисту від 03.02.2021 №6-П-БДФ-21 в частині здійснення повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг.
27.07.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позов (а.с.132-135, т.1), в якому останній позовні вимоги позивача визнав в повному обсязі та просить суд здійснити розподіл судових витрат відповідно до ч.1 ст.130 ГПК України та ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір».
У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 29.07.2021 (а.с.136-142, т.1), позивач не заперечив щодо здійснення розподілу судовий витрат у вказаному вище порядку, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, з урахуванням повернення позивачу з бюджету 50 відсотків сплаченого за подання позову судового збору.
Під час розгляду справи по суті у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги до відповідача підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача під час розгляду справи у судові засіданні не з'являвся, при цьому про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.07.2021 позовну заяву Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1841/21; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на "22" липня 2021 о 16:00.
22 липня 2021 протокольною ухвалою судом було оголошено перерву в судовому засіданні до 30 серпня 2021 о 12:00, про що сторін було повідомлено відповідною ухвалою від 22.07.2021 в порядку ст.120 ГПК України.
Ухвалою суду від 30.08.2021 судом було забезпечено участь представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до ст.197 ГПК України.
У судовому засіданні 30.08.2021 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи
03.02.2021 між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі - адміністрація) та Державним підприємством "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (далі - підприємство) було укладено договір про відшкодування витрат по утриманню засобу колективного захисту №6-П-БДФ-21 (а.с.75-78, т.1, далі - договір), згідно з п.1.1. якого адміністрація забезпечує працівників підприємства засобом колективного захисту (захисна споруда №57662) на території Білгород-Дністровського морського порту (далі - послуги), а підприємство частково відшкодовує витрати адміністрації по утриманню засобу колективного захисту.
Відповідно до п.2.1. договору відшкодування витрат адміністрації здійснюється на підставі щомісячних платежів з розрахунку 6,27 без ПДВ на місяць за 1 людину. Загальна кількість працівників визначається із середньої кількості працюючих у зміни на підприємстві та складає 92 працівника.
Згідно з п.2.2. договору здавання адміністрацією послуг та приймання їх результатів підприємством оформлюється актом наданих послуг. Адміністрація щомісячно не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним, складає та підписує акти наданих послуг у двох примірниках. Акт наданих послуг та рахунок адміністрація надає підприємству шляхом вручення під особистий підпис у відповідному журналі, з зазначенням дати отримання та ПІБ представника підприємства, який отримує такі документи або за взаємною згодою письмово направляє на адресу підприємства рекомендованим листом або цінним листом з описом вкладення. Адміністрація може надавати підприємству рахунки для оплати шляхом надсилання на електрону пошту підприємства за електронною адресою: mail@bdport.com.ua.
За умовами п.2.3. договору відшкодування витрат адміністрації здійснюється підприємством в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок адміністрації щомісячно на підставі виставлених рахунків, але не пізніше 25-го числа місяця, наступного за звітним, згідно з підписаним актом наданих послуг. Банківську комісію у всіх випадках сплачує підприємство.
Відповідно до п/п 3.1.6. п.3.1. договору адміністрація має право, зокрема, отримувати за надані послуги підприємству оплату в розмірах і строки, передбачені цим договором. В свою чергу підприємство, згідно з п/п 3.4.5. п.3.4. договору, зобов'язується приймати від адміністрації результати наданих послуг шляхом підписання акту наданих послуг, якщо такі послуги відповідають умовам договору та оплачувати їх в розмірах і в строки, передбачені цим договором.
Пунктом 4.3. договору передбачено, що у разі прострочення оплати за отримані послуги, підприємство сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Сплата штрафних санкцій не звільняє сторону від виконання своїх зобов'язань, передбачених договором.
Згідно з п.6.1. договору він набирає чинності з моменту підписання його повноважними представниками сторін та діє до 31.12.2021 року включно. Відповідно до ч.3 ст. 631 ЦК України сторони встановили, що умови даного договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення, а саме з 01.01.2021 року.
На підставі договору позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги у період січень-квітень 2021 року на загальну суму 2768,84 грн, що підтверджується наявними у справі рахунками позивача та підписаними між сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.92-99, т.1). Крім цього надання позивачем послуг за договором підтверджується підписаним між сторонами актом звірки за 1 квартал 2021 року (а.с.100, т.1) та визнається відповідачем.
27.04.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією (а.с.87, т.1), в якій вимагав погасити заборгованість за договором від 03.02.2021 №6-П-БДФ-21, яка на час пред'явлення претензії становила 2076,63 грн. У відповідь на претензію (а.с.88, т.1), відповідач просив позивача надати йому час для погашення заборгованості до 01.07.2021, враховуючи фінансовий стан ДП «БДМТП». Між цим суд відзначає, що в матеріалах справи відсутні докази погодження між сторонами умов відстрочення здійснення розрахунків за договором від 03.02.2021 №6-П-БДФ-21.
Отже, з вищевказаного судом встановлено, що станом на час вирішення спору судом, заборгованість відповідача перед позивачем за договором про відшкодування витрат по утриманню засобу колективного захисту від 03.02.2021 №6-П-БДФ-21 становить 2768,84 грн, що підтверджується матеріалами справи, поясненнями позивача та визнається відповідачем.
Водночас, звертаючись до господарського суду з позовом до відповідача, позивач, окрім основного боргу в розмірі 2768,84 грн, нарахував та заявив до стягнення 83,41 грн пені, 17,23 грн 3% річних та 48,82 грн інфляційних нарахувань. Розрахунок позивачем здійснено на суму заборгованості по кожному місяцю окремо в межах наступного періоду (а.с.89-91, т.1):
- за зобов'язаннями січня 2021 на суму 692,21 грн: пеня та 3% за період з 26.02.2021 по 25.06.2021; інфляційні нарахування за період березень-травень 2021 року;
- за зобов'язаннями лютого 2021 на суму 692,21 грн: пеня та 3% за період з 26.03.2021 по 25.06.2021; інфляційні нарахування за період квітень-травень 2021 року;
- за зобов'язаннями березня 2021 на суму 692,21 грн: пеня та 3% за період з 27.04.2021 по 25.06.2021; інфляційні нарахування за травень 2021 року;
- за зобов'язаннями квітня 2021 на суму 692,21 грн: пеня та 3% за період з 26.05.2021 по 25.06.2021.
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених зазначеним Кодексом, іншими законами або договором.
За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ч.ч.1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч.1 ст.75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Частиною 1 статті 191 ГПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Позиція суду
Під час розгляду справи судом встановлена обставина наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за надані останнім у період січень-квітень 2021 року послуги за договором про відшкодування витрат по утриманню засобу колективного захисту від 03.02.2021 №6-П-БДФ-21 в розмірі 2768,84 грн, а отже позов позивача в цій частині позовних вимог належить задовольнити.
У зв'язку з тим, що бездіяльність відповідача у вигляді несплати коштів за фактично надані позивачем послуги суперечить вищевказаним нормам права та договору, позивачем правомірно нараховано до стягнення з відповідача пеню, 3% та інфляційні нарахування.
Розрахунки заявлених позивачем пені, 3% річних та індексу інфляції, які долучені позивачем до позовної заяви (а.с.89-91, т.1), судом перевірені, встановлено їх вірність, відповідність умовам договору та нормам законодавства України. При цьому відповідачем вказані розрахунки повністю визнаються.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", заявлені до Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт", підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача слід стягнути на користь позивача 2768,84 грн основного боргу, 83,41 грн пені, 17,23 грн 3% річних та 48,82 грн інфляційних нарахувань.
Розподіл судових витрат
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
За змістом ч.2 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Приймаючи до уваги, що позов позивача задоволено в повному обсязі, а також враховуючи, що відповідачем про визнання позову було заявлено вже на стадії розгляду справи по суті, судовий збір, сплачений позивачем за подання позовної заяви в сумі 2270,00 грн, покладається на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (вул. Шабська, 81, м. Білгород-Дністровський, Одеська обл., 67700, код ЄДРПОУ 01125689) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (вул. Шабська, 81, м. Білгород-Дністровський, Одеська обл., 67700, код ЄДРПОУ 38728376) основний борг в сумі 2768 /дві тисячі сімсот шістдесят вісім/грн 84 коп, пеню в сумі 83 /вісімдесят три/грн 41 коп, 3% річних в сумі 17 /сімнадцять/грн 23 коп, інфляційні нарахування в сумі 48 /сорок вісім/грн 82 коп та судовий збір в сумі 2270 /дві тисячі двісті сімдесят/грн 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст складено 06 вересня 2021 р.
Суддя Д.О. Бездоля