"30" серпня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1682/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,
секретар судового засідання Панченко Н.В.
розглянувши справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства “Нібулон” (вул. Каботажний спуск, 1, м. Миколаїв, 54002)
до відповідача: Акціонерного товариства “Українська залізниця” (вул. Єжі Гедройця, 5, м. Київ, 03680) в особі регіональної філії “Одеська Залізниця” (вул. Пантелеймонівська, 19, м. Одеса, Одеська обл., 65012)
про стягнення 81810,40 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Лисогор А.Б.;
від відповідача: Рахнянська С.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство “Нібулон” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська Залізниця”, в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь штраф за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 81810,40 грн.
Позиції учасників справи
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем строків доставки вантажу за залізничними накладними, вантажовідправником та вантажоодержувачем за якими є позивач.
06.07.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позов (а.с.59-61, т.1), відповідно до якого останній просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 10880,80 грн, зазначивши про безпідставність нарахування позивачем штрафу за залізничною накладною від 23.07.2020 №49754781, оскільки, за позицією відповідача, в цій частині позовні вимоги заявлені після спливу строку позовної давності, у зв'язку з чим відповідачем окремо також подано відповідну заяву про застосування позовної даності (а.с.62-63, т.1). При цьому у відзиві відповідач наголосив на тому, що затримка доставки вантажу відбулась не з вини залізниці.
Крім цього, разом з відзивом відповідачем було подано заяву (а.с.64-66, т.1), в якій останній просить суд зменшити розмір заявлених позивачем до стягнення штрафних санкцій на 50 відсотків до 35464,80 грн. В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначає про те, що основне зобов'язання перед позивачем було виконано в повному обсязі, натомість на цей час відповідач перебуває у скрутному фінансовому становищі, зокрема, за наслідками господарської діяльності відповідача за 12 місяців 2020 року розмір збитків останнього становить 11899687 тис. грн.
У відповіді на відзив, яка була подана до суду 12.07.2021 (а.с.81-82, т.1), позивач зазначив про необґрунтованість тверджень відповідача щодо пропуску строку позовної давності для нарахування штрафу за залізничною накладною від 23.07.2020 №49754781, враховуючи, що відповідь відповідача на заявлену позивачем претензію щодо зазначеної накладної останній отримав 24.05.2021, а відповідно до положень ч.4 ст.315 ГК України позивач має право звернутись з позовом до суду впродовж шести місяців з дня отримання відповіді на претензію.
Також 12.07.2021 позивачем було подано суду письмові заперечення щодо заяви відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій (а.с.83-85, т.1), в яких позивач наголосив на тому, що заявлена у цій справі сума штрафних санкцій є цілком співмірною з сумою грошових коштів, які відповідач отримує у якості плати за перевезення вантажу, при цьому відповідачем не наведено наявності виняткових обставин, які б могли виправдати зменшення розміру штрафних санкцій. При цьому позивач зауважує, що Статут залізниць України, як спеціальний нормативно-правовий акт, не передбачає можливості зменшення встановлених ним штрафних санкцій.
25.08.2021 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення (а.с.91-93, т.1), в яких останній наголосив, що строк на пред'явлення претензій залізницям врегульовується саме п.134 Статуту залізниць України та є шестимісячним, оскільки положення Статуту є спеціальною нормою законодавства, порівняно із ч.2 ст.315 ГК України. Як зазначає позивач, заявлену ним претензію залізницею було відхилено листом від 17.05.2021, який позивач отримав 24.05.2021, а тому позов у червні 2021 року було пред'явлено в межах шестимісячного строку, що узгоджується з положеннями ч.4 ст.315 ГК України. При цьому позивач також посилається на ч.3 ст.925 ЦК України, якою встановлено спеціальну позовну давність до вимог, що випливають із договору перевезення, а саме один рік, який визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).
30.08.2021 від відповідача надійшли додаткові пояснення (а.с.94-101, т.1), в яких останній, з посиланням на судову практику, зазначив, що перебіг позовної давності починається після закінчення строку пред'явлення претензії і строку її розгляду, не залежно від того чи пред'являлась відповідна претензія до перевізника, а тому в даному випадку слід застосовувати позовну давність у 90 днів та 6 місяців, як встановлено ст.315 ГК України, а саме: 45 днів - пред'явлення претензії, 45 днів - відповідь на претензію, 6 місяців - строк звернення до суду.
Під час розгляду справи по суті у судовому засіданні представники сторін підтримали викладені ними позиції у заявах по суті спору.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.06.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство “Нібулон” було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1682/21; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на "12" липня 2021 о 10:30.
12.07.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до « 30» червня 2021 о 10год.30хв.
У судовому засіданні 30.08.2020 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.16-29, т.1), за залізничними накладними від 23.07.2020 №49754781, від 03.10.2020 №51018364, від 18.10.2020 №51255339, від 03.10.2020 №41713785, від 04.10.2020 №41722307, від 04.10.2020 №41728445, від 18.10.2020 №42279380, від 19.10.2020 №42321000, від 19.10.2020 №42321018, від 19.10.2020 №42321026, від 20.10.2020 №43785286, від 01.10.2020 №43550789, від 04.10.2020 №43589829, від 11.10.2020 №33588443 відповідачем на станцію призначення Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці було здійснено перевезення вантажу, вантажовідправником та вантажоодержувачем якого є позивач.
Згідно відомостей, які зазначені у вищевказаних накладних, судом встановлено, що:
- за залізничною накладною від 23.07.2020 №49754781 вантаж прибув на станцію призначення та виданий одержувачу 31.07.2020 (гр.51, 52), відстань перевезення вантажу складає 775 км (гр.30), перевезення здійснювалось вантажною швидкістю (гр.7), груповою/маршрутною відправкою (гр.29); розмір провізної плати становить 108808,00 грн (гр.31);
- за залізничною накладною від 03.10.2020 №51018364 вантаж прибув на станцію призначення та виданий одержувачу 12.10.2020 (гр.51, 52), відстань перевезення вантажу складає 775 км (гр.30), перевезення здійснювалось вантажною швидкістю (гр.7), груповою/маршрутною відправкою (гр.29); розмір провізної плати становить 46632,00 грн (гр.31);
- за залізничною накладною від 18.10.2020 №51255339 вантаж прибув на станцію призначення та виданий одержувачу 26.10.2020 (гр.51, 52), відстань перевезення вантажу складає 775 км (гр.30), перевезення здійснювалось вантажною швидкістю (гр.7), груповою/маршрутною відправкою (гр.29); розмір провізної плати становить 46441,00 грн (гр.31);
- за залізничною накладною від 03.10.2020 №41713785 вантаж прибув на станцію призначення та виданий одержувачу 11.10.2020 (гр.51, 52), відстань перевезення вантажу складає 401 км (гр.30), перевезення здійснювалось вантажною швидкістю (гр.7), груповою/маршрутною відправкою (гр.29); розмір провізної плати становить 18694,00 грн (гр.31);
- за залізничною накладною від 04.10.2020 №41722307 вантаж прибув на станцію призначення та виданий одержувачу 11.10.2020 (гр.51, 52), відстань перевезення вантажу складає 401 км (гр.30), перевезення здійснювалось вантажною швидкістю (гр.7), груповою/маршрутною відправкою (гр.29); розмір провізної плати становить 18694,00 грн (гр.31);
- за залізничною накладною від 04.10.2020 №41728445 вантаж прибув на станцію призначення та виданий одержувачу 11.10.2020 (гр.51, 52), відстань перевезення вантажу складає 401 км (гр.30), перевезення здійснювалось вантажною швидкістю (гр.7), груповою/маршрутною відправкою (гр.29); розмір провізної плати становить 56526,00 грн (гр.31);
- за залізничною накладною від 18.10.2020 №42279380 вантаж прибув на станцію призначення та виданий одержувачу 26.10.2020 (гр.51, 52), відстань перевезення вантажу складає 401 км (гр.30), перевезення здійснювалось вантажною швидкістю (гр.7), груповою/маршрутною відправкою (гр.29); розмір провізної плати становить 18916,00 грн (гр.31);
- за залізничною накладною від 19.10.2020 №42321000 вантаж прибув на станцію призначення та виданий одержувачу 26.10.2020 (гр.51, 52), відстань перевезення вантажу складає 401 км (гр.30), перевезення здійснювалось вантажною швидкістю (гр.7), груповою/маршрутною відправкою (гр.29); розмір провізної плати становить 56748,00 грн (гр.31);
- за залізничною накладною від 19.10.2020 №42321018 вантаж прибув на станцію призначення та виданий одержувачу 26.10.2020 (гр.51, 52), відстань перевезення вантажу складає 401 км (гр.30), перевезення здійснювалось вантажною швидкістю (гр.7), груповою/маршрутною відправкою (гр.29); розмір провізної плати становить 18916,00 грн (гр.31);
- за залізничною накладною від 19.10.2020 №42321026 вантаж прибув на станцію призначення та виданий одержувачу 26.10.2020 (гр.51, 52), відстань перевезення вантажу складає 401 км (гр.30), перевезення здійснювалось вантажною швидкістю (гр.7), груповою/маршрутною відправкою (гр.29); розмір провізної плати становить 37832,00 грн (гр.31);
- за залізничною накладною від 20.10.2020 №43785286 вантаж прибув на станцію призначення 26.10.2020 (гр.51), виданий одержувачу 27.10.2020 (гр.52), відстань перевезення вантажу складає 376 км (гр.30), перевезення здійснювалось вантажною швидкістю (гр.7), груповою/маршрутною відправкою (гр.29); розмір провізної плати становить 89458,00 грн (гр.31);
- за залізничною накладною від 01.10.2020 №43550789 вантаж прибув на станцію призначення та виданий одержувачу 08.10.2020 (гр.51, 52), відстань перевезення вантажу складає 501 км (гр.30), перевезення здійснювалось вантажною швидкістю (гр.7), груповою/маршрутною відправкою (гр.29); розмір провізної плати становить 21830,00 грн (гр.31);
- за залізничною накладною від 04.10.2020 №43589829 вантаж прибув на станцію призначення та виданий одержувачу 11.10.2020 (гр.51, 52), відстань перевезення вантажу складає 501 км (гр.30), перевезення здійснювалось вантажною швидкістю (гр.7), груповою/маршрутною відправкою (гр.29); розмір провізної плати становить 38192,00 грн (гр.31);
- за залізничною накладною від 11.10.2020 №33588443 вантаж прибув на станцію призначення та виданий одержувачу 19.10.2020 (гр.51, 52), відстань перевезення вантажу складає 742 км (гр.30), перевезення здійснювалось вантажною швидкістю (гр.7), груповою/маршрутною відправкою (гр.29); розмір провізної плати становить 28766,00 грн (гр.31).
Проаналізувавши зміст вищевказаних накладних, з врахуванням відомостей щодо дат відправлення та прибуття вантажу, а також відстані перевезень, судом встановлено, що доставка вантажу залізницею по цим накладним була здійснена несвоєчасно із простроченням понад на 2 доби і більше.
Враховуючи порушення відповідачем при здійсненні перевезення вантажу за вищевказаними накладними нормативних строків, установлених Правилами обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, позивач звернувся до відповідача із претензіями від 19.01.2021 №№633/3-21/27, 635/3-21/27, 636/3-21/27, 637/3-21/27, 638/3-21/27, 639/3-21/27, 640/3-21/27, 641/3-21/27, 642/3-21/27, 643/3-21/27, 644/3-21/27, 645/3-21/27, 646/3-21/27, 647/3-21/27 (а.с.30-43, т.1), в яких вимагав сплатити на користь позивача штраф за несвоєчасну доставку вантажу на загальну суму 81810,40 грн.
Вказані вище претензії відповідачем було відхилено, про що зазначено у листі відповідача від 17.05.2021 №Н31-102/206 (а.с.44, т.1), який містить відмітку про його отримання позивачем 24.05.2021.
Враховуючи, що претензії позивача були залишені без задоволення, останній звернувся до господарського суду за захистом своїх прав з відповідним позовом до відповідача, що розглядається в межах цієї справи.
Під час розгляду справи відповідач не заперечував щодо обставини порушення залізницею нормативних строків доставки вантажу у спірних відносинах, разом з цим просив суд застосувати позовну давність до вимог позивача про стягнення штрафу за залізничною накладною від 23.07.2020 №49754781, а також зменшити розмір штрафу, який підлягає стягненню, на 50 відсотків до 35464,80 грн. Так, в обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру штрафу відповідач посилається, зокрема, на обставину скрутного фінансового становища залізниці, на підтвердження чого до відзиву відповідачем було долучено консолідований звіт про фінансові результати АТ «Укрзалізниця» за 2020 рік (а.с.72, т.1), з якого вбачається, що збиток підприємства за рік становить 11899687 тис. грн.
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
Відповідно до ст.1 Господарського кодексу України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
Приписами статті 307 Господарського кодексу України унормовано, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі. Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі (ч. 1 ст. 313 Господарського кодексу України).
Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
На підставі цього Статуту наказом Мінтрансу від 21.11.00 № 644 затверджено, зокрема, Правила видачі вантажів; Правила обчислення термінів доставки вантажів; Правила оформлення перевізних документів та інші нормативні документи.
Пунктом 6 Статуту поміж іншого передбачено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Частинами 1, 2, 5 пункту 23 Статуту закріплено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.
Відповідно до п. 41 Статуту залізниць України залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно з пунктом 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажів, термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Відповідно до підпункту 1.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів, у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок та відправок у великотоннажних контейнерах, а також одна доба на кожні повні та неповні 150 км щодо дрібних відправок та відправок в середньотоннажних контейнерах.
Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на_число місяць" (п. 2.1. Правил).
Згідно з п. 2.4. наведених Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Пунктом 2.10. Правил встановлено, що вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно з ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт", у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.
Відповідно до п. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Згідно п. 8 Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.
Відповідно до Додатку 3 Правил оформлення перевізних документів відомості щодо провізної плати зазначаються у п. 31 накладної.
За змістом п.п. 131, 133 Статуту визначено, що претензії вантажовідправників щодо штрафів заявляються залізниці відправлення, а вантажоодержувачів - залізниці призначення. Передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.
Відповідно до п.134 Статуту претензії до залізниць можуть бути заявлені протягом шести місяців. Зазначені терміни обчислюються, зокрема, від дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій з приводу прострочення доставки вантажу, багажу або вантажобагажу.
За змістом п.135 Статуту претензія підлягає розгляду протягом 1 місяця. У разі часткового задоволення або відхилення претензій у повідомленні мають бути зазначені підстави рішення залізниці з посиланням на відповідні статті цього Статуту. У цих випадках подані з претензією документи повертаються заявнику.
Згідно з п.136 Статуту позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту.
Статтею 315 Господарського кодексу України визначено, що до пред'явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред'явлення йому претензії. Претензії можуть пред'являтися протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій - протягом сорока п'яти днів. Перевізник розглядає заявлену претензію і повідомляє заявника про задоволення чи відхилення її протягом трьох місяців, а щодо претензії з перевезення у прямому змішаному сполученні - протягом шести місяців. Претензії щодо сплати штрафу або премії розглядаються протягом сорока п'яти днів. Якщо претензію відхилено або відповідь на неї не одержано в строк, зазначений у частині третій цієї статті, заявник має право звернутися до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді. Для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк. Щодо спорів, пов'язаних з міждержавними перевезеннями вантажів, порядок пред'явлення позовів та строки позовної давності встановлюються транспортними кодексами чи статутами або міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Між цим, частиною 1 статті 257 ЦК України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Відповідно до ч.ч.34 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позиція суду
Під час розгляду справи судом була встановлена обставина несвоєчасної доставки залізницею вантажу по спірним накладним, що в свою чергу суперечить вищевказаним нормам права, при цьому, доказів щодо допущення прострочення доставки вантажу за відсутності вини залізниці матеріали справи не містять.
Наведений позивачем розрахунок штрафу за прострочення доставки вантажу залізницею в розмірі 81810,40 грн (а.с.15, т1.) судом визнається обґрунтованим, при цьому будь-яких заперечень щодо вірності здійсненого позивачем розрахунку відповідачем не заявлено.
Водночас, вирішуючи питання щодо заяви відповідача про застосування позовної давності до вимог позивача про стягнення суми штрафу за залізничною накладною від 23.07.2020 №49754781 в розмірі 10880,80 грн, суд зазначає про таке.
Так, у постанові від 18.06.2021 у справі №910/11949/20 Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду було викладено висновки щодо порядку обчислення позовної давності за договорами перевезення. Зокрема, Верховний Суд відзначив, що: «Статті 134, 136 Статуту залізниць України є спеціальними нормами, які регулюють питання перебігу позовної давності за позовами про відшкодування збитків внаслідок недостачі вантажобагажу. Статут залізниць України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 і останні зміни до зазначених статей Статуту вносилися постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 №1973. Господарський кодекс України прийнятий 16.01.2003 і набрав чинності з 01.01.2004, і статтею 315 цього Кодексу передбачено певні особливості обчислення позовної давності за договором перевезення; він також є спеціальним законом, який повинен застосовуватися до правовідносин сторін переважно щодо норм права як такий, що прийнятий пізніше та містить порядок обчислення позовної давності. Відтак положення статей 134, 136 Статуту слід застосовувати у системному зв'язку з положеннями статті 315 ГК України таким чином, що позовна давність починає свій перебіг з дня одержання відповіді на пропозицію позивача або з дня закінчення строку, встановленою частиною третьою статті 315 ГК України для відповіді на пропозицію. Враховуючи, що дотримання претензійного порядку не є обов'язковим у вирішенні питання про початок перебігу позовної давності у розумінні цієї норми ГК України, слід виходити з того, що такий перебіг починається після закінчення строку пред'явлення претензії і строку її розгляду (частини друга та третя статті 315 ГК України), незалежно від того, чи пред'являлася відповідна претензія до перевізника. При цьому відсутність відомостей щодо звернення позивача до відповідача з претензією не впливає на порядок обчислення позовної давності, оскільки визначений законом строк, у межах якого особа має право звернутися до суду, не може починатися строком на реалізацію права на досудове врегулювання спору.».
Отже, статтею 315 ГПК України передбачено можливість звернення із претензією до перевізника протягом шести місяців та визначено строк для розгляду претензії - протягом трьох місяців, а щодо претензії з перевезення у прямому змішаному сполученні - протягом шести місяців. Між цим, положення статті 315 ГК України відокремлюють порядок звернення та розгляду претензій щодо сплати штрафу, визначаючи строк як для пред'явлення таких претензій, так і їх розгляду - протягом сорока п'яти днів. Цією ж нормою встановлено, що заявник має право звернутися до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді.
За цих обставин та враховуючи викладені Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду висновки у постанові від 18.06.2021 у справі №910/11949/20, які є обов'язковими для врахування судом в силу ч.4 ст.236 ГПК України, суд дійшов висновку, що за накладною від 23.07.2020 №49754781, по якій вантаж був виданий одержувачу 31.07.2020, позов до перевізника мав бути пред'явлений протягом 6 місяців після спливу сорока п'яти денного строку, передбаченого для пред'явлення претензії, та сорока п'яти денного строку, передбаченого для надання відповіді на претензію, що узгоджується з положеннями статей 134, 136 Статуту залізниць України та статтею 315 ГК України.
Між цим, звертаючись до господарського суду з позовом до відповідача, позивачем вищевказаний строк щодо вимог про стягнення штрафу у розмірі 10880,80 грн по залізничній накладній від 23.07.2020 №49754781 не був дотриманий, а тому суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для застосування позовної давності до вимог позивача в цій частині на підставі заяви відповідача, що є наслідком відмови у задоволенні позову в цій частині.
Водночас, вирішуючи питання щодо наявності підстав для зменшення розміру штрафних санкцій за клопотанням відповідача, суд зазначає про таке.
Так, при зменшенні розміру штрафу суд бере до уваги інтереси сторін, що заслуговують на увагу, і оцінює співвідношення розміру заявленої до стягнення суми штрафу, зокрема, із розміром збитків позивача. Якщо порушення зобов'язання відповідачем не потягло за собою значні збитки для інших господарюючих суб'єктів, то суд може з урахуванням інтересів сторін зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. При цьому як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
За своєю правовою природою штрафні санкції виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов'язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності та стягуються в разі порушення такого зобов'язання. Отже, питання про зменшення розміру штрафних санкцій вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
Вирішуючи питання щодо доцільності зменшення штрафних санкцій у цій справі суд враховує, що матеріали справи не містять доказів, що позивач або інші особи зазнали збитків у зв'язку із несвоєчасною доставкою залізницею вантажу по спірним накладним, а також доказів майнового стану позивача. Водночас суд враховує майновий стан відповідача (збитковість діяльності підприємства у 2020 році), а також те, що відповідач фактично зобов'язання виконав.
Разом з цим, при вирішенні питання щодо розміру, до якого слід зменшити суму штрафу, суд враховує, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують майновий стан відповідача станом на цей час, в тому числі, щодо розміру коштів, які обліковуються на рахунках відповідача.
Отже, проаналізувавши подані сторонами пояснення та докази у їх сукупності, з огляду на те, що штрафні санкції виконують стимулюючу функцію, суд вважає справедливим зменшити розмір штрафу, що підлягає стягненню з відповідача, на 30% до 49650,72 грн. При цьому таке зменшення розміру штрафу суд вважає оптимальним балансом інтересів обох сторін у спорі, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача. При цьому, з врахуванням заперечень відповідача, суд вважає необхідним зауважити, що Верховним Судом неодноразово було викладено висновки щодо правомірності зменшення судами розміру суми штрафу у подібних правовідносинах, зокрема у постанові від 26.03.2020 у справі №916/2154/19.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства “Нібулон”, заявлені до Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська Залізниця”, слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача штраф за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 49650,72 грн.
Розподіл судових витрат
Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У п. 4.3. постанови від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України" пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Отже, при визначені суми судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує часткову відмову у задоволенні позову в розмірі 10880,80 грн, водночас, часткове зменшення судом розміру штрафу не впливає на розподіл судового збору, з врахуванням вищевказаних роз'яснень.
З врахуванням вищевказаного, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1968,09 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства “Українська залізниця” (вул. Єжі Гедройця, 5, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії “Одеська Залізниця” (вул. Пантелеймонівська, 19, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 40081200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства “НІБУЛОН” (вул. Каботажний спуск, 1, м. Миколаїв, 54002, код ЄДРПОУ 14291113) штраф за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 49650 /сорок дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят/грн 72 коп та судовий збір в сумі 1968 /одну тисячу дев'ятсот шістдесят вісім/грн 09 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст складено 06 вересня 2021 р.
Суддя Д.О. Бездоля