02 вересня 2021 року
м. Харків
справа № 639/3629/20
провадження № 22ц/790/4159/21
Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Котелевець А.В.,
суддів - Бурлака І.В., Хорошевського О.М.,
за участю секретаря - Гришиної А.О.,
імена (найменування) сторін:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради,
представник - Стрикаль Максим Вікторович,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 березня 2021 року в складі судді Єрмоленко В.Б.,
В червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів.
Позовна заява, з урахуванням уточнень, мотивована тим, що вона з 2012 року перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбу. За час спільного життя ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 . З листопада 2019 року вони не проживають однією сім'єю, дитина знаходиться на її утриманні, а відповідач матеріально не допомагає, хоча і має таку можливість. Зазначає, що ОСОБА_2 отримує доходи від активів, які він отримує від здачі в оренду/суборенду торгівельних приміщень на Торгівельному центрі «Барабашова», є засновником приватного підприємства та співзасновником кількох товариств з обмеженою відповідальністю, має рухоме та нерухоме майно, цінні папери та акції.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила:
- розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 29 вересня 2012 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції за актовим записом № 547;
- визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з нею за адресою: АДРЕСА_1 ;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини в розмірі 7 000,00 грн щомісячно до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 додаткові витрати на оздоровлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у літній період в розмірі 10 000,00 грн щорічно до 01 липня відповідного року, починаючи з 2020 року.
В серпні 2020 року ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, в якому просив визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з нього аліменти в розмірі 1 159,00 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття; позов в частині розірвання шлюбу залишити без розгляду; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Відзив мотивовано тим, що на розгляді суду першої інстанції перебуває інша справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, що є підставою для залишення позову ОСОБА_1 в цій частині без розляду з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 257 ЦПК України. Зазначає, що він добровільно надає матеріальну допомогу на дитину. Доказів щодо отримання ним доходів від активів, які він отримує від здачі в оренду/суборенду торгівельних приміщень на Торгівельному центрі «Барабашова», та є засновником приватного підприємства та співзасновником кількох товариств з обмеженою відповідальністю не надано. Зазначає, що він з червня 2020 року працює на посаді провідного фахівця відділу по роботі з підприємствами в Акціонерному товаристві «Концерн АВЕК та Ко» (далі - АТ «Концерн АВЕК та Ко»), за період з січня по травень 2020 року його дохід склав суму в розмірі 26 327,04 грн. Крім того, він знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Шевченківського об'єднаного управління ПФУ України м. Харкова та отримує пенсію по інвалідності, розмір якої станом на червень 2020 року складає 11 532,30 грн. З урахуванням вказаних обставин вважає, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина мають бути стягнуті аліменти в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тобто в розмірі 1 159,00 грн. Вказує, що вимоги про стягнення додаткових витрат на оздоровлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у літній період в розмірі 10 000,00 грн щорічно до 01 липня відповідного року, починаючи з 2020 року, не є обгрунтованими, оскільки не доведено наявність обставин, які передбачають можливість стягнення таких витрат.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 березня 2021 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині вирішення спору про розірвання шлюбу закрито.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 08 вересня 2020 року шлюб між сторонами розірвано.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 березня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти з індексацією щомісячно, починаючи з 11 червня 2020 року, у розмірі 7 000,00 грн до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сторони разом не проживають, дитина проживає разом з матір'ю, ОСОБА_2 визнав позов в частині вирішення спору про визначення місця проживання дитини разом з матір'ю, що є підставою для задоволення позову в цій частині з урахуванням вимог частини четвертої статті 206 ЦПК України.
Стягуючи з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти з індексацією щомісячно, починаючи з 11 червня 2020 року, в розмірі 7 000,00 грн до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не має зобов'язань щодо сплати аліментів на утримання інших дітей або непрацездатних членів сім'ї, отримує пенсію, дохід, має рухоме та нерухоме майно, цінні папери, а тому може сплачувати аліменти саме в такому розмірі.
Залишаючи без задоволення позов в частині стягнення додаткових витрат, суд першої інстанції виходив із недоведеності цих вимог.
11 травня 2021 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині вирішення спору про стягнення аліментів та ухвалити в цій частині нову постанову про стягнення аліментів в розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Апеляційна скарга мотивована тим, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів не є обгрунтованим. Доказів щодо отримання ним доходів від активів, які він отримує від здачі в оренду/суборенду торгівельних приміщень на Торгівельному центрі «Барабашова», та є засновником приватного підприємства та співзасновником кількох товариств з обмеженою відповідальністю матеріали справи не містять. Зазначає, що він з червня 2020 року працює на посаді провідного фахівця відділу по роботі з підприємствами в АТ «Концерн АВЕК та Ко», за період з січня по травень 2020 року його дохід склав суму в розмірі 26 327,04 грн. Крім того, він знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Шевченківського об'єднаного управління ПФУ України м. Харкова та отримує пенсію по інвалідності, розмір якої станом на червень 2020 року складає 11 532,30 грн.
07 червня 2021 року ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Відзив мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункт 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Рішення першої інстанції в частині вирішення спору про визначення місця проживання дитини та стягнення додаткових витрат не оскаржено, тому в апеляційному порядку не переглядається.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в частині вирішення спору про стягнення аліментів не відповідає.
Матеріали справи свідчать, що з 29 вересня 2012 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, мають сина ОСОБА_3 а, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 3, 5, т. 1).
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 08 вересня 2020 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (а. с. 172-173, т. 1).
Після припинення шлюбних стосунків малолітній син залишився проживати разом з матір'ю. Вказану обставину відповідач не заперечував.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається у спеціалізованій економіко-правовій школі 1-Ш ступеня з углибленим вивченням іноземної мови приватного вищого навчального закладу Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія», що підтверджується договором від 02 вересня 2019 року № 115/2-19. Згідно з додатковою угодою від 28 серпня 2020 року № 1/2020-21 розмір оплати вартості навчання становить: для учнів 2-х, 3-х і 4-х класів 39 600,00 грн, а для учнів 5-11 класів - 38 400,00 грн на рік і, за умови, що оплата здійснюється протягом усього навчального року, тобто за 12 місяців, починаючи з 01 вересня до 31 серпня, становить відповідно: для учнів 2-4 класів 3 300,00 грн і для учнів 5-11 класів - 3 200,00 грн на місяць (а. с. 164-165, т. 1).
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (частина друга статі 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України, якою на батьків покладено обов'язок утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; та інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Частиною першою статті 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
У справі, яка переглядається, установлено, що з серпня 2017 року ОСОБА_2 перебував у трудових стосунках з ПрАТ «Концерн та КО», працюючи на посаді провідного фахівця відділу по роботі з підприємствами на підставі наказу від 19 грудня 2019 року № 138. За період з січня по травень 2020 року його дохід склав суму в розмірі 26 327,04 грн (а. с. 127-132, т. 1).
З грудня 2020 року ОСОБА_2 працює в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Харківська роздрібна компанія» на посаді провідного фахівця. За період з 01 грудня 2020 року по 31 травня 2021 року його дохід склав суму в розмірі 3 181,82 грн (а. с. 25, т. 2).
З листопада 2012 року ОСОБА_2 знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Шевченківського об'єднаного управління ПФУ України м. Харкова та отримує пенсію по інвалідності, розмір якої станом на червень 2020 року складає 11 532,30 грн, що підтверджується довідкою від 19 червня 2020 року № 236 (а. с. 133-135, т. 1).
Відповідач має на праві власності земельну ділянку площею 0,098 га, частку у квартиру у місті Харкові автомобіль та автомобіль, що сторонами не опорюється.
Крім того, ОСОБА_2 є власником:
- іменних акцій АТ «Концерн АВЕК та Ко» в кількості 1 500 000 штук номінальною вартістю 10,00 грн, що підтверджується Сертифікатом акцій від 01 серпня 2003 року серії А № 4444. Строк виплати дивідендів - один раз на рік після затвердження річних результатів діяльності товариства (а. с. 66, т. 1);
- частки в розмірі 33% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛІСТ-А», номінальною вартістю 283 041,00 грн (а. с. 54-55, т. 1);
- частки в розмірі 5% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ ІНСІТІ», номінальною вартістю 351 500,00 грн (а. с. 56, 57, т. 1);
- іменних простих акцій Приватного акціонерного товариства «Харківське автотранспортне підприємство № 16327» (далі - ПрАТ «ХАТП № 16327») в кількості 704 161 штук, загальною вартістю 176 040,25 грн; частка у статутному капіталі 24%; прибуток станом 19 лютого 2018 року становив 1 025 402,00 грн (а. с. 62-63, 65, т. 1);
- іменних простих акцій ПрАТ «ХАТП № 16327» в кількості 321 240 штук, загальною вартістю 9 637,20 грн на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ 480/474-18 від 19 лютого 2018 року (а. с. 64, т. 1).
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснив, що доходів від іменних акцій та часток у статутних капіталах вказаних товариств він не отримує. Вказані документи знаходяться у позивачки, що останньою було визнано в судовому засіданні.
Обгрунтовуючи позов в частині стягнення аліментів, позивачка, зокрема, посилалась на те, що ОСОБА_2 отримує доходи від активів, які він отримує від здачі в оренду/суборенду торгівельних приміщень на Торгівельному центрі «Барабашова», є засновником приватного підприємства та співзасновником кількох товариств з обмеженою відповідальністю, має рухоме та нерухоме майно, цінні папери та акції.
Разом з тим, згідно з відомостями Міністерства юстиції України засновником Приватного підприємства «СТРАТУС» є ОСОБА_5 ; державна реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛГІР», засновником якого був ОСОБА_2 припинена 25 червня 2013 року (а. с. 119, 124, т. 1).
За таких обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, судова колегія, урахувавши якнайкращі інтереси дитини, яка має право на достатній рівень матеріального забезпечення, та розмір доходів відповідача, вважає наявність підстав для визначення розміру аліментів у сумі 3 000,00 грн щомісячно, до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття.
Згідно з положеннями пунктів 1, 2, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення розміру аліментів та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів в розмірі 3 000,00 грн щомісячно, до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376 ч. 1 п. 1, п. 2, п. 5, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 березня 2021 року змінити в частині визначення розміру аліментів.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 3 000,00 грн (три тисячі грн) щомісячно, до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 07 вересня 2021 року.
Головуючий А.В.Котелевець
Судді І.В.Бурлака
О.М.Хорошевський