СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 4-с/759/14/21
ун. № 759/638/16-ц
12 серпня 2021 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Кириленко Т.В.,
секретаря судового засідання - Істоміної О.Г.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Києві скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м. Києві Абакумвої Н.І., заінтересована особа - ОСОБА_2 ,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м. Києві Абакумвої Н.І. у якій просив закрити виконавче провадження № 55354770 та скасувати постанови державного виконавця, що були винесені у рамках даного провадження.
У обґрунтування зазначив, що на виконанні в Святошинському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ головного територіального управління юстиції у місті Києві перебуває виконавче провадження № 55354770 по стягненню із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі ј від усіх видів заробітку (доходів).
Скаржник зазначає, що не отримував постанову про відкриття виконавчого провадження та заперечує проти розрахунку заборгованості по аліментах, проведеному державним виконавцем. Також скаржник стверджує, що він регулярно сплачував аліменти стягувачці.
Скаржник та державний виконавець до суду не прибули, про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином.
Заінтересована особа подала до суду заперечення на скаргу, зазначивши, що будь-якої домовленості між стягувачкою та боржником, стосовно розміру та періодичності сплати аліментів не укладалось, а тому вона звернулась до органу виконавчої служби для здійснення примусового виконання рішення. Скаржник ухиляється від сплати аліментів на утримання дитини, внаслідок чого виконавець застосовує до нього санкції та обмеження, встановлені законом.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства (п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України), є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними і юридичними особами на всій території України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, чітко визначені Законом України «Про виконавче провадження».
За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Як вбачається із матеріалів справи, постановою державного виконавця від 13.12.2017 року відкрито виконавче провадження № 55354770, на підставі виконавчого листа № 759/638/16-ц, виданого 01.04.2016 року Святошинським районним судом м. Києва про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у розмірі ј частини всіх видів заробітку (а.с. 53).
З метою виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва державним виконавцем було винесено ряд постанов у рамках даного виконавчого провадження: Постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 15.02.2018 року; Постанова про арешт майна боржника від 22.02.2018 року; Постанова про тимчасове обмеження боржника у праві полювання від 27.02.2018 року; Постанова про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортним засобом від 27.02.2018 року; Постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та травматичною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 27.02.2018 року.
Згідно ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Відповідно до ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:
1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, надсилаються сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, направляються до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного частиною п'ятою статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені. У разі оскарження рішення, дії виконавця, постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, якщо їх не скасовано, підлягають виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом.
Відповідно до розрахунку заборгованості виконаного державним виконавцем 01.04.2019 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 по аліментах станом на 15.05.2018 року становить 102 796 грн. (а.с. 77).
Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний:
1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;
2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;
3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;
4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;
5) своєчасно з'являтися на вимогу виконавця;
6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Відповідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно ч.1-4 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Стосовно посилання скаржника на те, що він не отримував постанови держаного виконавця то, як вбачається із матеріалів справи, відповідні постанови, у визначеному законодавством порядку направлялись на адресу боржника, вказану у виконавчому листі.
Таким чином, при розгляді справи скаржником не доведено, що державний виконавець діяв поза межами своїх повноважень та не у спосіб, передбачений законом. В той час постанови державного виконавця, винесені в рамках виконавчого провадження № 55354770 є законними та такими, що винесені відповідно до вимог чинного законодавства.
Також скаржником не надано доказів того, що він сплачує аліменти регулярно та у розмірі, встановленому законом, а тому його посилання на відсутність заборгованості є безпідставними.
Частиною 3 статті 451 ЦПК України встановлено, що за результатами скарги суд постановляє ухвалу, якщо оскаржуванні рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчиненні відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволені скарги.
А тому, з огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне в задоволенні скарги відмовити.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження» ст.ст. 13, 76-81, 260, 261, 353, 354, 450, 451 ЦПК України, суд, -
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м. Києві Абакумвої Н.І., заінтересована особа - ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Т.В. Кириленко