Справа № 369/2678/21
Провадження № 2/369/3179/21
Іменем України
31.08.2021 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Янченка А.В.,
при секретарі - Безкоровайній М.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Святопетрівське» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
26.02.2021 року позивач Комунальне підприємство «Святопетрівське» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в якому просить:
стягнути на користь КП «Святопетрівське» зі ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 суму заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 10289,47 грн.; стягнути на користь КП «Святопетрівське» з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 2270,00 грн.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги позивач посилається на наступне.
Так, згідно довідки Ф-3 ОСОБА_1 разом із своєю сім'єю у складі 2 осіб проживає в квартирі АДРЕСА_1 та користується житлово-комунальними послугами.
На підставі договору від 01.03.2010 р. про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, укладеного між КП «Петрівське» (перейменоване в КП «Святопетрівське») та гр. ОСОБА_1 , боржник користується житлово-комунальними послугами, що включають в себе: витрати на утримання будинку та прибудинкової території та вивезення побутових відходів.
Відповідно до статуту підприємства, керуючись законом України «Про житлово-комунальні послуги», законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та на підставі рішення Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №2021 від 13.09.2019 року «Про визнання КП «Святопетрівське» управителем багатоквартирними будинками» між КП «Святопетрівське» та співвласниками будинку по АДРЕСА_2 був укладений договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01.10.2019 р.
Відповідно до даного договору управитель зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою АДРЕСА_2 , а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.
Згідно п. 11 даного договору плата за послугу з управління нараховується щомісячно управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Позивач посилається на те, що відповідно до виписки з особового рахунку № НОМЕР_2 по АДРЕСА_3 гр. ОСОБА_1 , не в повному обсязі здійснила оплату за спожиті житлово-комунальні послуги, в зв'язку з чим станом на 01.08.2020 р. утворилась заборгованість за дані послуги в розмірі 10289,47 грн.
Звернення та попередження КП «Святопетрівське» щодо погашення заборгованості не мають позитивного результату.
Виходячи з наведеного, позивач КП «Святопетрівське» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області звернувся до суду із зазначеним позовом та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 , суму заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 26.02.2021 р. зазначена цивільна справа передана в провадження судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченка А.В.
Ухвалою суду від 05.04.2021 р., відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Святопетрівське» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
11.06.2021 року від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду надійшов відзив на позов. Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач посилається на те, що позивач жодного разу не звертався до відповідача про внесення змін у договір, що вплинули б на розмір плати за послуги, не надавав для ознайомлення ніяких правовстаовлюючих актів та документів, які можуть впливати на розмір тарифів, хоча заява відповідача до КП «Святопетрівське» з різних питань була непоодинокою. Оплата за комунальні проводилась згідно підписаного з КП «Святопетрівське» договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території від 01 березня 2010 року, заборгованість за договором відсутня.
Крім того, вказує, що КП «Святопетрівське» було неодноразово письмово повідомлено про те, що вона не проживає за адресою реєстрації, та згідно п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та просить не нараховувати вартість житлових послуг на період її тимчасової відсутності. Проте ні письмових, ні усних відповідей відповідач не отримувала.
Так, на виконання вище вказаних пунктів договору відповідач подала заяву на ім'я директора КП «Святопетрівське» яка була зареєстрована за №3 від 08.12.2017 року. Попередню копію заяви-звернення нею було втрачено разом із особистими документами,про що свідчить висновок про результати розгляду звернення громадян від 27.01.2018 року. Інформацію зареєстровано до журналу єдиного обліку за №1995.
При цьому, на думку відповідача, позивачем не взято до уваги, що в період з 13.09.2019 року по 02.01.2020 рік власником вказаної квартири вона не була, а був АТ «Альфа Банк». Підтвердженням не проживання відповідача та не проживання будь-кого в квартирі АДРЕСА_1 , є Акт обстеження житлово-побутових умов проживання, який складено та підписано депутатом Святопетрівської сільської ради в/о №21 від 03 жовтня 2018 року та Акт обстеження житлово-побутових умов проживання, який складено та підписано депутатом Святопетрівської сільської ради в/о №19 від 22 вересня 2020 року. Відповідач проживає разом з дочкою ОСОБА_2 за адресом АДРЕСА_4 , також Акт обстеження житлово-побутових умов проживання, який складено та підписано депутатом Святопетрівської сільської ради в/о №19 від 22 вересня 2020 року підписаний депутатом Святопетрівської сільської ради Гельгар В.В.
У зв'язку з вищевикладеним, просить відмовити у позові повністю.
30.06.2021 року від представника позивача КП «Святопетрівське» на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, відповідач зумисно подає недостовірну та неправдиву інформацію, так як при оцінці та дослідженні довідки «форма-3», встановлено, що вона видана, не відповідачем, а виконавчим комітетом Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, та містить інформацію щодо дати реєстрації власника квартири та членів його сім'ї.
При цьому представник позивача зазначає, що довідка «форма №3», видана виконавчим комітетом Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 27.04.2018 року за №08-1/813 є належним та допустимим доказом у справі.
Крім того, відповідно до закону України «Про житлово-комунальні послуги України», споживач має право на несплату вартості комунальних послуг, а не житлових, які при уважному досліджені матеріалів справи, являються предметом розгляду даної справи, про що слідує з виписки з особового рахунку № НОМЕР_2 по АДРЕСА_3 від 01.08.2020 р.
Крім того, представником позивача зазначено, що відповідач в додатках до свого відзиву на позовну заяву, подає документи, які не відносяться до предмету розгляду даної справи, зокрема квитанції на оплату, які не стосуються періоду нарахувань та виникнення заборгованості, а також були досліджені при розгляді іншої справи за позовом КП «Святопетрівське» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період до 01.01. 2017 року.
17.08.2021 року від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких вона зазначає, що дійсно є власником квартири АДРЕСА_1 , проте за вказаною адресою вже тривалий час не проживає, оскільки переїхала в квартиру АДРЕСА_5 . Про те, що вона не проживає у вказаній квартирі відповідач письмово повідомляла позивача неодноразово та просила припинити нарахування вартості таких послуг.
Відповідач вважає, що оскільки фактично не проживає у квартирі АДРЕСА_1 , вона не є споживачем тих послуг, що надаються позивачем.
Крім того у період з 13.09.2019 року по 02.01.2020 рік відповідач не була власником вказаної квартири, її власником був АТ «Альфа Банк».
В поданому запереченні відповідач просила застосувати позовну давність до вимоги КП «Святопетрівське» Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про стягнення заборгованості за період з 01.01.2017 по 31.01.2018 р.; відмовити у задоволенні позовних вимог КП «Святопетрівське» Святопетрівської сільської ради Києво-Святощинського району Київської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в повному обсязі.
26.08.2021 року від КП «Святопетрівське» на адресу суду надійшли письмові пояснення по справі, в яких представник позивача зазначає, що згідно розрахунку заборгованості (виписка з особового рахунку № НОМЕР_2 по АДРЕСА_3 від 01.08.2020 р.) чітко є зрозумілим, що починаючи з жовтня 2018 року, за даною адресою не здійснюється нарахування за комунальною послугою, такою як вивіз побутового сміття на підставі Акту обстеження житлово-побутових умов проживання від 03 жовтня 2018 року. До жовтня 2018 року по сьогоднішній день жодних інших офіційних документів, які б свідчили про непроживання за даною адресою, гр. ОСОБА_1 не надавались.
Щодо зазначення відповідача про те що, у період з 13.09.2019 року по 02.01.2020 рік вона не була власником квартири, а був АТ «Альфа Банк», то позивач надає свої міркування з яких слідує, що відповідно до копії наказу Міністерства юстиції України про скасування рішення про державну реєстрацію прав, яким було скасовано рішення від 13.09.2019 №48674215, прийняте державним реєстратором комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Верестуном Олексієм Івановичем. Тобто, реєстрація про право власності, вище зазначеної квартири, АТ «Альфа Банк» була скасована.
Разом з тим, за вказаний період (з 13.09.2019 року по 02.01.2020 рік), згідно розрахунку заборгованості (виписка з особового рахунку № НОМЕР_2 по АДРЕСА_3 від 01.08.2020 р.) та поданих відповідачем копій квитанції про оплату комунальних послуг, є очевидним факт оплати даних послуг.
Крім того, дослідивши копії квитанції, подані відповідачем, стає очевидним, що гр. ОСОБА_1 сплачує саме за комунальні послуги, а не за житлові, що на думку представника позивача є доказом споживання таких послуг.
21.08.2021 року представником позивача Комунального підприємства «Святопетрівське» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області» через канцелярію суду подано заяву за вх. № 38195 про розгляд справи без його участі за наявними в справі матеріалами.
31.08.2021 року відповідачем ОСОБА_1 через канцелярію суду подано заяву за вх. № 38215 про розгляд справи за її відсутності. В поданій заяві зазначила, що позовні вимоги не визнає, комунальні послуги сплачує вчасно та в повному обсязі, згідно договору заключного з позивачем. Просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, врахувавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи‚ приходить до наступного висновку.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 26.03.2010 р.
Утримання та обслуговування будинку за адресою: АДРЕСА_2 , здійснюється Комунальним підприємством «Святопетрівське» Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.
На підставі договору від 01.03.2010 р. про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, укладеного між КП «Петрівське» (перейменоване в КП «Святопетрівське») та гр. ОСОБА_1 , відповідач користується житлово-комунальними послугами, що включають в себе: витрати на утримання будинку та прибудинкової території та вивезення побутових відходів.
Відповідно до статуту підприємства, керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та на підставі рішення Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 2021 від 13.09.2019 року «Про визнання КП «Святопетрівське» управителем багатоквартирними будинками» між КП «Святопетрівське» та співвласниками будинку по АДРЕСА_2 був укладений договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01.10.2019 р.
Відповідно до даного договору, управитель зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.
Спірні правовідносини виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг і регулюються, зокрема, Законом України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон).
Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник (частина друга статті 19 Закону). Власником Закон визначає фізичну або юридичну особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку (абзац сьомий частини першої статті 1 Закону). А споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу (абзац чотирнадцятий частини першої статті 1 Закону).
Відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (частина перша статті 19 Закону).
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 ЦК України).
Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою (частина перша статті 29 Закону).
Споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини третьої статті 20 Закону).
Відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, хоч у частині першій статті 19 Закону передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).
Частинами першою та другою ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово комунальних послуг належать, зокрема: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо боржник не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, за правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 .
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 , як власник квартири, відповідно до вимог закону була зобов'язана своєчасно і в повному розмірі вносити плату за надані житлово-комунальні послуги.
Судом також встановлено, що утримання та обслуговування будинку в АДРЕСА_2 здійснювалось позивачем Комунального підприємства «Святопетрівське» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області.
Як свідчать матеріали справи, для виконання вказаних завдань позивачем, 01.03.2010 року укладено договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території та 01.10.2019 року укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Відповідно до п.1 договору, управитель зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою АДРЕСА_2 , а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.
Згідно п. 11 даного договору плата за послугу з управління нараховується щомісячно управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Звертаючись до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, позивач посилається на те, що відповідач зазначених вимог закону, які покладають на неї обов'язок своєчасно і в повному розмірі вносити плату за надані житлово-комунальні послуги, не дотримувалась, не виконувала обов'язки, щодо оплати коштів за комунальні послуги, в результаті чого, у утворилася заборгованість за житлово-комунальні послуги перед позивачем, розмір якої, за період з 01.01. 2017 р. по 01.08.2020 р. складає 10289,47 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку № НОМЕР_2 від 01.08.2020 року.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що основний борг відповідача перед позивачем станом на 01.08.2020 становить - 10289,47 грн.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що нарахування заборгованості не відповідає дійсності чи було здійснено позивачем за тарифами, які були нечинними на момент їх нарахування.
При цьому, будь-якого розрахунку заборгованості, який, на її думку відповідає вимогам чинного законодавства та як наслідок спростовує спірну заборгованість, відповідачка суду не надала.
Суд також звертає увагу на ту обставину, що доказів того, що відповідачка зверталася до позивача з вимогою про здійснення перерахунку, як і доказів сплати послуг за спожиті послуги, не надано.
Судом також відхиляються доводи відповідача, стосовно того, що у період з 13.09.2019 року по 02.11.2020 року власником квартири був ПАТ «Альфа Банк», з огляду на наступне.
Згідно розрахунку заборгованості (виписка з особового рахунку № НОМЕР_2 по АДРЕСА_3 від 01.08.2020р.) слідує, що починаючи з жовтня 2018 року, за даною адресою не здійснювались нарахування за вивіз побутового сміття на підставі акту обстеження житлово-побутових умов проживання від 03 жовтня 2018 року.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України про скасування рішення про державну реєстрацію прав, яким було скасовано рішення від 13.09.2019 №48674215, прийняте державним реєстратором комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Верестуном Олексієм Івановичем, реєстрація про право власності, вищезазначеної квартири за АТ «Альфа Банк» скасована.
Більше того з матеріалів справи вбачається, що за період з 13.09.2019 року по 02.01.2020, згідно виписки з особового рахунку № НОМЕР_2 по АДРЕСА_3 від 01.08.2020 р. та поданих відповідачем копій квитанції про оплату комунальних послуг, факт оплати даних послуг.
За таких обставин, суд вважає, що відповідачкою не надано доказів в обгрунтування своїх заперечень проти позову та на спростування спірної заборгованості.
Тобто, при зверненні з позовом про стягнення заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території та житлово-комунальних послуг, на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.
Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.
Подаючи відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив, відповідач не надала доказів того, що нею у повному обсязі виконано зобов'язання та сплачено кошти за надані їй послуги.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виходячи з того, що відповідач нерегулярно вносила плату за надані житлово-комунальні послуги, що привело до виникнення заборгованості, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спожиті нею житлово-комунальні послуги.
Крім того, відповідно до загальних умов виконання зобов'язань, встановлених статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
З цього випливає, що правовідносини, які склалися між сторонами з приводу надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора, передбачене ч. 1 ст. 509 ЦК України, вимагати сплати грошей за надані послуги.
17.08.2021 р. відповідачем ОСОБА_1 в поданих запереченнях на відповідь на відзив подано заяву про застосування строків позовної давності, із посиланням на те, що заборгованість виникла у січні 2017 р., а позов поданий у 26.02.2021 р., за таких підстав відповідач просить застосувати до позовних вимог в частині стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинку та вивіз сміття, як заявлених поза межами строку позовної давності.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частинами 3 та 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.
Вказана позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 73), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 80), від 5 грудня 2018 року у справах № 522/2202/15-ц (пункт 61), № 522/2201/15-ц (пункт 62) та № 522/2110/15-ц (пункт 61), від 7 серпня 2019 року у справі № 2004/1979/12 (пункт 71), від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (пункт 134), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (пункт 51)).
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частинами 1 та 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Оскільки заборгованість за житлово-комунальні послуги нараховувалась позивачем щомісяця, то перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу.
З виписки по особовому рахунку № НОМЕР_2 від 01.08.2020 року, наданого позивачем, вбачається, що з нарахованих до сплати коштів за надані послуги з січня 2017 року відповідач здійснювала оплату вартості спожитих послуг нерегулярно довільними платежами.
Так, в квітні 2017 року відповідачем було сплачено 363,28 грн., в травні 2017 р. було сплачено 272,46 грн., у листопаді 2017 року сплачено 181,64 грн., у лютому 2018 року сплачено 181,64 грн., у жовтні сплачено 635,74 грн., у груді 2018 року сплачено 272,46 грн., у березні 2019 сплачено 272,46 грн., у травні 2019 року - 181,64 грн., у серпні 2019 року - 454,10 грн., у вересні 2019 року - 272,46 грн., у грудні - 181,64 грн., про що самою є відповідачкою надано копії платіжних доручень (а.с. 79-90).
При цьому, вбачається, що 19.08.2020 КП «Святопетрівське» зверталося до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по платі за житлово-комунальні послуги у розмірі 10 289,47 грн., (десять тисяч двісті вісімдесят дев'ять) грн. 47 коп.
Ухвалою суду від 25.09.2020 року, судовий наказ скасовано, що змусило позивача звернутися в позовному провадженні до суду з відповідною позовною заявою.
Такі дії відповідача (з однієї сторони) та позивача (з іншої сторони) свідчать про визнання боргу та, відповідно, перерив строку позовної давності, а тому клопотання відповідачки про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Таким чином, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, а тому з відповідачки ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Святопетрівське» підлягає стягненню заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 10289,47 грн., яка заявлена позивачем до стягнення.
З урахуванням задоволення позовних вимог, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2270,00 гривні.
Керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.15, 16, 322, 509, 525, 526, 610, 611, 625-629 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Комунального підприємства «Святопетрівське» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Комунального підприємства «Святопетрівське» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області (адреса: 08141, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Святопетрівське, вул.Володимирська,2-Г, код ЄДРПОУ: 30886427) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 10289,47 грн. (десять тисяч двісті вісімдесят дев'ять) грн. 47 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Комунального підприємства «Святопетрівське» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області (адреса: 08141, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Святопетрівське, вул.Володимирська,2-Г, код ЄДРПОУ: 30886427) судовий збір в розмірі 2270,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 06.09.2021 року.
Суддя А.В. Янченко