справа № 761/24136/15-ц головуючий у суді І інстанції Притула Н.Г.
провадження № 22-з/824/862/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
іменем України
(додаткова)
03 вересня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби, державного виконавця, заінтересовані особи: державні виконавці відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пиляй Сергій Ігорович, Гречух Олег Ярославович, Печерський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), -
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 19 березня 2021 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 19 березня 2021 рокускасовано та прийнято постанову.Скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби, державного виконавця задоволено. Визнано протиправною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пиляя С.І. у виконавчому провадженні № 62176161 за виконавчим листом від 20 травня 2020 року, виданим на примусове виконання постанови Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 761/24136/15-ц про зобов'язання Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчинити усі необхідні та передбачені законом виконавчі дії у виконавчому провадженні № 50498043, спрямовані на виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва в цивільній справі № 761/24136/15-ц. Зобов'язано відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчинити усі необхідні та передбачені законом виконавчі дії у виконавчому провадженні № 62176161, спрямовані на виконання постанови Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 761/24136/15-ц. Стягнуто з відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 600 грн.
25 серпня 2021 року до Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення (постанови) в частині розподілу судових витрат.
Заява обґрунтована тим, що під час розгляду справи у суді першої інстанції ОСОБА_1 поніс витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких становить 2 800 грн. Однак, резолютивна частина проголошеної постанови апеляційного суду містить лише зазначення розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
З матеріалів справи вбачається, що 03 лютого 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено договір про надання правничої (правової) допомоги та додаткову угоду до вказаного договору. У детальному описі (акті) надання правової допомоги від 26 січня 2021 року зазначено, що ОСОБА_1 було надано такі види правової допомоги як вивчення наданих клієнтом матеріалів справи та відповідних виконавчих проваджень, розробка процесуальної стратегії захисту прав клієнта; складання скарги на дії державного виконавця в порядку судового контролю за виконанням судових рішень; процесуальне представництво адвоката в суді першої інстанції, погодинно / та/або інструктаж клієнта у разі самопредставництва в суді першої інстанції. Загальна сума послуг становить 2 800 грн. Вказана сума була сплачена ОСОБА_1 відповідно до квитанції від 26 січня 2021 року.
Про неспівмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг, та значенням справи для сторони відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві не заявляв.
За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 2 800 грн., які він поніс під час розгляду справи у суді першої інстанції.
Керуючись ст. 133, 137, 141, 246, 270, 270 ЦПК України, апеляційний суд, -
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.
Стягнути з відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), місце знаходження - вул. Олекси Тихого, 32, м. Київ, ідентифікаційний код 43315602, на користь ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 800 (дві тисячі вісімсот) гривень.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді Фінагеєв В.О.
Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.