Справа №761/8051/21
Провадження № 2/752/6484/21
Іменем України
23.06.2021 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.
за участі секретаря - Потапенко Д.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Директора Інституту високих технологій Київського національного університету імені Т. Шевченка - ОСОБА_2, третя особа: Київський національний університет ім. Т. Шевченка, про захист порушених прав відповідно до Закону України «Про звернення громадян»
позивач звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до відповідача та просив визнати бездіяльність відповідача протиправною щодо ненадання відповіді на заяву від 01.02.2019 року та зобов'язати відповідача надіслати позивачу письмову відповідь про результат розгляду заяви віл 01.02.2019 року.
03.03.2021 року ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва справу скеровано за територіальною підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва.
13.04.2021 року ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
17.06.2021 року на адресу суду надійшов відзив Директора Інституту високих технологій Київського національного університету імені Т. Шевченка - ОСОБА_2 , на позовну заяву, яким останній заперечував щодо позовних вимог позивача.
Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.02.2019 року позивач як завідувач навчальної лабораторії Інституту високих технологій КНУ імені Тараса Шевченка звернувся до Директора Інституту високих технологій КНУ імені Тараса Шевченка із заявою, відповідно до якої, посилаючись на перебування на лікарняному з 10.01.2019 по 31.01.2019, просив оформити листки непрацездатності та передати їх до бухгалтерії для здійснення відповідних виплат, надіслати письмову відповідь, чи його листок непрацездатності за період з 12.11.2018 по 27.11.2018, який позивач надав до деканату ІВТ 28.11.2018 року, було передано бухгалтерії для здійснення виплат та коли саме, та надіслати письмову відповідь про результати розгляду цієї заяви та попередніх заяв.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 заявив вимоги до відповідача як завідувач навчальної лабораторії ІВТ КНУ ім. Т. Шевченка.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про звернення громадян» дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про доступ до судових рішень», Кодексом адміністративного судочинства України, законами України «Про запобігання корупції», «Про виконавче провадження».
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що звернення громадянина до роботодавця, з яким він перебуває у трудових правовідносинах, з приводу вирішення питань, що пов'язані з виконанням працівником його трудових обов'язків, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», а регулюються трудовим законодавством.
Отже, оскільки в заяві, скерованій на ім'я директора ОСОБА_2 , від 01.02.2019 позивач просив надати відповіді на питання, які пов'язані із здійснення ним своїх прав та обов'язків як працівника КНУ ім. Т. Шевченка - завідувача навчальної лабораторії ІВТ та у зв'язку з порушенням, на його думку, його трудових прав, суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки на правовідносини між сторонами дія Закону України «Про звернення громадян», в даному випадку, не поширюється.
Позивач не позбавлений права разі порушення з боку роботодавця його трудових прав звернутись до суду за їх захистом у спосіб, передбачений спеціальним законом, що регулює трудові правовідносини.
Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст.141 ЦП України.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273-279, 354 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до Директора Інституту високих технологій Київського національного університету імені Т. Шевченка - ОСОБА_2, третя особа: Київський національний університет ім. Т. Шевченка, про захист порушених прав відповідно до Закону України «Про звернення громадян» - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя